Постанова 4851 № 440/11175/25

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 жовтня 2025 р.Справа № 440/11175/25 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Подобайло З.Г., Суддів: Чалого І.С. , Ральченка І.М. , за участю секретаря судового засідання Кіт Т.Р. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 15.08.2025, головуючий суддя І інстанції: А.О. Чеснокова, повний текст складено 15.08.25 по справі № 440/11175/25 за позовом Головного управління ДПС у Полтавській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Запальничка" , Приватного підприємства «Бест-Вей» про зобов`язання вчинити певні дії ВСТАНОВИВ Головне управління ДПС у Полтавській області звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Запальничка», Приватного підприємства «Бест-Вей», в якій просить визнати договір постачання нафтопродуктів №42 від 15.09.2021, укладений між ТОВ «Запальничка» та ПП «Бест-Вей», недійсним. Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 15.08.2025 відмовлено у відкритті провадження у справі №440/11175/25. Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Полтавській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 15.08.2025 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що закриття провадження у справі №440/15257/23 було зумовлено питанням юрисдикції, оскільки на той час суди господарської юрисдикції визнавали за собою компетенцію щодо таких спорів. Після цього контролюючий орган самостійно звернувся до господарського суду, що підтверджує відсутність остаточно вирішеного спору по суті в адміністративному судочинстві. Зазначає, що лише Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.05.2025 у справі №420/12471/22 встановила, що спори за позовами контролюючого органу про визнання недійсними правочинів, що суперечать інтересам держави та суспільства, належать до адміністративної юрисдикції, а не господарської. Стверджує, що контролюючі органи мають право звертатися до суду у передбачених законом випадках, у тому числі з позовами про визнання недійсними правочинів, які суперечать інтересам держави та суспільства. Відмова адміністративного суду у відкритті фактично нівелює можливість реалізації цього процесуального права. Учасники по справі не скористались правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, відповідно до вимог ст.304 КАС України. Учасники справи про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені заздалегідь та належним чином. Представник Головного управління ДПС у Полтавській області в судовому засіданні підтримував доводи апеляційної скарги позивача, просив суд апеляційної інстанції задовольнити вимоги скарги в повному обсязі. Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є така, що набрала законної сили ухвала Полтавського окружного адміністративного суду від 09.05.2024 про закриття провадження у справі №440/15257/23, тому наявні підстави, встановлені п.2 ч.1 ст.170 КАС України для відмови у відкритті провадження у справі №440/11175/25. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у справі, з наступних підстав. Відповідно до ч.2 ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні створено систему адміністративних судів. Статтею 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Право звернення до суду є невід`ємним особистим правом, яке реалізовується особою в порядку, встановленому КАС України. Способом реалізації цього права є звернення зацікавленої особи з позовом до суду. У свою чергу, звернення до суду з позовом є підставою для виникнення процесуальних відносин, пов`язаних з вирішенням спору по суті. При цьому, реалізація особою права на звернення до суду із позовом чи заявою (клопотанням) повинна здійснюватись з дотримання встановленого законодавством процесуального порядку, зокрема, з дотриманням вимог КАС України. Відповідно до п.1 ч.1 ст.238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. Статтею 239 КАС України визначено, що якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Згідно з п.2 ч.1 ст.170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі. Відповідно до наведених норм позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору. Предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. Визначаючи підстави позову, як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права. Слід зазначити, що підстави адміністративного позову - це фактичні та юридичні обставини публічно-правового спору, які обґрунтовують можливість подання такого позову, це факти, які відповідно до норм матеріального права вказують на наявність (відсутність) між позивачем та відповідачем спірних правовідносин. Відтак, для встановлення тотожності підстав позову визначальне значення має коло обставин та фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Водночас, не є зміною підстав адміністративного позову викладення одних і тих же обставин, але в іншій стилістичній формі або із зазначенням обставин, які були відомі заявникові під час подання ним первісної заяви, але були аргументовані ним інакше. Крім того, посилання на наявність доказів, відмінних від тих, які були подані при первинному зверненні, не свідчать про зміну підстав звернення до суду з позовом. Вищенаведені висновки суду узгоджуються з висновками Верховного Суду, що викладені у постанові від 09.10.2018 у справі №809/487/18, які в силу ч.5 ст.242 КАС України є обов`язковими для врахування при розгляді даної справи. Судом встановлено, що в рамках справи №440/15257/23 Головне управління ДПС в Полтавській області звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Запальничка», Приватного підприємства «Бест-Вей» , в якому просило суд: визнати недійсним договір постачання нафтопродуктів від 15.09.2021 №42, укладений між ТОВ «Запальничка» та ПП «Бест-Вей»; застосувати наслідки недійсності правочинів, передбачені ч.3 ст.228 ЦК України та стягнути з ТОВ «Запальничка» на користь ПП «Бест-Вей» 9 665 920,20 грн; застосувати наслідки недійсності правочинів, передбачені ч.3 ст.228 ЦК України та стягнути з ПП «Бест-Вей» на користь держави 9 665 920,20 грн. Мотивуючи свої вимоги, позивач стверджував, що укладений між ТОВ «Запальничка» та ПП «Бест-Вей» договір постачання нафтопродуктів від 15.09.2021 №42 не опосередкований реальним виконанням операцій з постачання товару «Бітум нафтовий дорожній в`язкий, модифікований полімером, 4 класу марки БМП 45/80-70», що виготовляється на установці «Marini ModiFait 20», оскільки в ході опрацювання копій документів, наданих з боку ТОВ «Запальничка» до повідомлень по податкових накладних, реєстрацію яких зупинено, було встановлено, що платником не надано документів, які підтверджують придбання (походження) товару (договори, видаткові накладні, ТТН, платіжні доручення, сертифікати якості (відповідності)). У підприємства відсутні будь-які складські приміщення для зберігання товарів, у тому числі і за адресою, визначеною як пункт навантаження у ТТН (пров. Залізничний, 2, м.Світловодськ, Кіровоградська область). До того ж неможливо прослідкувати походження бітуму, так як цей товар постачальником (ТОВ «Запальничка») за весь період діяльності не придбавався. Натомість, згідно з ІКС «Єдине вікно подання електронної звітності», ТОВ «Запальничка» здійснювало придбання тютюновмісних товарів. Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 16.10.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/15257/23. Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 09.05.2024 провадження в адміністративній справі №440/15257/23 закрито. Полтавський окружний адміністративний суд виходив з того, що обраний ГУДПС спосіб захисту інтересів у спірних правовідносинах - визнання недійсним правочину (господарського договору) є характерним саме для приватноправового спору та не властивий публічно-правовим правовідносинам, тому дану справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. Надалі, Головне управління ДПС в Полтавській області звернулось до Господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Запальничка», Приватного підприємства «Бест-Вей», в якому просило суд визнати недійсним договір постачання нафтопродуктів №42 від 15.09.2021, укладений між ТОВ «Запальничка» та ПП «Бест-Вей». Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 25.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду і відкрито провадження у справі №917/974/24. Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 10.07.2025 закрито провадження у справі №917/974/24. Господарський суд Полтавської області, посилаючись на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 08.05.2025 у справі №420/12471/22, зазначив, що справи за позовами контролюючого органу про визнання правочинів, укладених підприємствами, які не здійснювали господарської діяльності, що встановлено вироком суду, недійсними та застосування визначених законом наслідків їх недійсності підлягають розгляду адміністративними судами за правилами КАС України, оскільки такі спори пов`язані з реалізацією органами Державної податкової служби України компетенції щодо здійснення податкового контролю, а отже, є публічно-правовими. У зв`язку з чим, Головне управління ДПС в Полтавській області звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Запальничка», Приватного підприємства «Бест-Вей» , в якому просить суд визнати недійсним договір постачання нафтопродуктів №42 від 15.09.2021, укладений між ТОВ «Запальничка» та ПП «Бест-Вей». Мотивуючи свої вимоги, позивач зазначає, що укладений між ТОВ «Запальничка» та ПП «Бест-Вей» договір постачання нафтопродуктів від 15.09.2021 №42 не опосередкований реальним виконанням операцій з постачання товару «Бітум нафтовий дорожній в`язкий, модифікований полімером, 4 класу марки БМП 45/80-70», що виготовляється на установці «Marini ModiFait 20». Просить поновити строк на подання позовної заяви, оскільки лише після винесення Великою Палатою Верховного Суду постанови від 08.05.2025 у справі №420/12471/22 стало остаточно зрозумілим, що спір належить до юрисдикції адміністративних судів, а отже на день первісного звернення з позовом об`єктивно існувала юридична невизначеність щодо підвідомчості, яка стала причиною пропуску строку на звернення до адміністративного суду. Колегія суддів зауважує, що зміст, обґрунтування та прохальна частини позовних заяв по даній справі та по справі №440/15257/23 свідчать, що спір у цій справі є тотожним, тому, що розглядався у справі №440/15257/23, виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. При цьому, ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 09.05.2024 провадження в адміністративній справі №440/15257/23 закрито. Ухвала Полтавського окружного адміністративного суду від 09.05.2024 по справі №440/15257/23 не оскаржувалась ані в апеляційному, ані в касаційному провадженні. Суд звертає увагу, що з вищенаведених норм процесуального права вбачається, що наявність ухвали суду про закриття провадження в адміністративній справі у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є безумовною підставою для відмови у відкритті провадження у справі. При цьому, вказані правові норми не містять жодних виключень щодо можливості відкриття провадження у таких випадках. Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є така, що набрала законної сили, ухвала Полтавського окружного адміністративного суду про закриття провадження у справі від 09.05.2024 у справі №440/15257/23, наявні підстави, встановлені п.2 ч.1 ст.170 КАС України, для відмови у відкритті провадження у справі №440/11175/25. Щодо посилання апеляційної скарги Головного управління ДПС у Полтавській області на те, що лише Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.05.2025 у справі №420/12471/22 встановила, що спори за позовами контролюючого органу про визнання недійсними правочинів, що суперечать інтересам держави та суспільства, належать до адміністративної юрисдикції, а не господарської, колегія суддів зазначає, що зміна підходів у судовій практиці щодо визначення підсудності окремих категорій справ не впливає на обов`язок суду безпосередньо застосовувати норми процесуального законодавства, які мають пряму дію. Питання про відкриття провадження у справі вирішується виключно на підставі чинних положень процесуального закону. Якщо такими нормами передбачено відмову у відкритті провадження у випадку наявності спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі, суд зобов`язаний керуватися саме цими приписами, незалежно від зміни правових позицій судової практики. При цьому, на думку колегії суддів, наявність підстав, на які посилається позивач в апеляційній скарзі, а саме висновків Великої Палати Верховного суду у справі №420/12471/22, може бути підставою для поновлення процесуальних строків та перегляду ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 09.05.2024 про закриття провадження по справі №440/15257/23, а не створення нового провадження за ідентичними позовними вимогами, оскільки відкриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав за наявності ухвали суду про закриття провадження буде порушувати принцип правової визначеності, який вимагає поваги до остаточних та обов`язкових для виконання судових рішень. Отже, наведені в апеляційній скарзі мотиви та доводи не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав вважати, що судом допущено порушення норм процесуального права при постановленні оскаржуваної ухвали. При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29). Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Частиною 1 ст.315 КАС України визначено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Згідно ч.1 ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, переглянувши ухвалу суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги позивача, колегія суддів вважає, що при прийнятті оскаржуваної ухвали, суд першої інстанції дійшов правильних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду без змін. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу залишити без задоволення. Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 15.08.2025 по справі № 440/11175/25 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло Судді(підпис) (підпис) І.С. Чалий І.М. Ральченко Повний текст постанови складено 27.10.2025 року