Постанова 4851 № 520/1952/25

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 жовтня 2025 р. Справа № 520/1952/25 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Калиновського В.А., Суддів: Присяжнюк О.В. , Спаскіна О.А. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.07.2025, головуючий суддя І інстанції: Супрун Ю.О., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 14.07.25 по справі № 520/1952/25 за позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, ВСТАНОВИВ: Позивач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просить суд: - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 05.08.2024 №00442700707. В обґрунтування заявленого позову зазначено, що у наказі від 15.07.2024 № 4736-п контролюючий орган лише обмежився посиланнями на норми чинного законодавства в тому числі норми Податкового кодексу України, якими визначено підстави для проведення фактичної перевірки платника податків. Але при цьому контролюючий орган жодним чином не обґрунтував, що саме зумовило необхідність проведення перевірки, наявність (отримання) якої саме інформації стало приводом для її проведення, а також не вказав чітку мету перевірки, що має визначатися з підстав проведення перевірки. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 14.07.2025 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено. Визнано протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) від 05.08.2024 №00442700707 Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1041 (одна тисяча сорок одна) гривня 35 копійок. Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції. Так, відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що пункт 1 статті 17 Закону №265/95-ВР встановлює відповідальність за невиконання суб`єктом господарювання щонайменше одного з трьох обов`язків: 1) непроведення розрахункової операції через РРО; 2) проведення розрахункової операції через РРО, однак на неповну суму покупки; 3) невидача відповідного (тобто такого, що відповідає вимогам щодо форми і змісту) розрахункового документа. Перші два обов`язки суб`єкта господарювання випливають зі змісту пункту 1 статті 3 Закону №265/95-ВР, а третій - з пункту 2 статті 3 Закону №265/95-ВР. Отже, наявність будь-якої з таких обставин (у сукупності або окремо) і утворює склад правопорушення. Таким чином, проведення розрахункової операції через РРО без видачі розрахункового документа встановленої форми та змісту тягне за собою застосування до суб`єкта господарювання фінансової санкції, передбаченої пунктом 1 частини 17 Закону №265/95-ВР. На переконання ГУ ДПС, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.07.2025 є протиправним. Позивач скориставшись своїм правом надав до Другого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому зазначає, що у податкового органу, відповідно до наказу про проведення фактичної перевірки від 15 липня 2024 року №4736-п було відсутнє право на проведення перевірки позивача, оскільки всупереч імперативної вимоги п. 81.1 ст. 81 ПК України, у цьому наказі відсутні посилання на призначення перевірки саме ФОП ОСОБА_1 . На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ГУ ДПС у м. Києві 15.07.2024 проведено фактичну перевірку торгової точки, де здійснює свою підприємницьку діяльність позивач. За наслідками перевірки ГУ ДПС у м. Києві складено акт фактичної перевірки від 15.07.2024, в якому ГУ ДПС у м. Києві встановило, на наявні порушення, зокрема п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (надалі за текстом - Закон про РРО), зазначивши у акті: «Перевіркою встановлено, що в магазині не ведеться облік товарних запасів за місцем їх реалізації, а саме: на запит щодо надання документів до перевірки не надано жодних документів щодо обліку та походження товарів що знаходяться в реалізації згідно складеного опису №1 (додається до акту перевірки) на загальну суму 129 289,00 грн.». Позивачем 15.07.2024 отримано запит про надання документів відповідно до п.п. 20.1.4, 20.1.6 п.20.1 ст. 20 та п. 85.2, 85.4, 85.8 ст. 85 ПК України на підставі наказу від 15.07.2024 №4736 та направлень від 15.07.2024 №15805/26-15-07-07-03 від 15.07.2024 №15804/26-15-07-07-01-01 під час проведення фактичної перевірки за період діяльності з 01.01.2022 по 15.07.2024 з вимогою надання документів або пояснень в термін до 15.07.2024 15 год. 00 хв. 15.07.2024 о 15 год. 45 хв. фактичну перевірку торгової точки, де здійснює свою підприємницьку діяльність позивач закінчено. Позивач 22.07.2024 через Електронний кабінет платника податків шляхом надсилання документів в електронній формі, подано заперечення на Акт фактичної перевірки від 15.07.2024 та копії документів які не були враховані перевіряючим органом під час складання Акту фактичної перевірки. ГУ ДПС у м. Києві 02.08.2024 за результатами розгляду заперечень ФОП ОСОБА_1 до акту фактичної перевірки від 15.07.2024 (бланк №010471) реєстраційний номер 89121/26/15/07/1983519018 від 16.07.2024 викладено в наступній редакції: «Встановлено порушення: п. 1, п. 2 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг (із змінами та доповненнями) (далі - Закон №265), а саме: встановлено факт проведення розрахункових операцій у готівковій та/або безготівковій формі оплати без застосування РРО та/або ПРРО, без створення та видачі у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій; п. 12 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг (із змінами та доповненнями) (далі - Закон №265), а саме: ведення з порушенням порядку, встановленого законодавством, обліку товарів за місцем їх реалізації. Виявлено не облікованих товарів на загальну суму 129289,00 грн., крім того зазначено, що доводи наведені в запереченні та додатково надані документи прийняті до уваги контролюючим органом, але не спростовують порушень викладених в акті фактичної перевірки контролюючого органу. ГУ ДПС у Харківській області 05.08.2024, на підставі Акту перевірки від 15.07.2024 (реєстраційний № 89121/26/15/07/1983519018 від 16.07.2024), винесено податкове повідомлення-рішення №00442700707 (надалі за текстом - ППР) про стягнення 130167,00 грн. штрафних санкцій за порушення п. 12 ст. 3 Закону про РРО. Окреслене ППР позивач отримав 12.08.2024, що підтверджується трекінгом відправлень з сайту АТ «Укрпошта» за трек-номером 0600949183812 вказаному на конверті. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 05.08.2024 №00442700707, прийнято податковим органом не обґрунтовано, у зв`язку з чим останнє є протиправним та підлягає скасуванню. Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову з наступних підстав. Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК України). Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків. Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Згідно із пп. 75.1.3 п. 75. 1 ст. 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). Підстави проведення фактичної перевірки визначені ст. 80 ПК України, відповідно до п. 80.2 якої фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності, хоча б однієї з таких підстав, зокрема, - письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, у тому числі незабезпечення можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, касових операцій, патентування або ліцензування; (пп. 80.2.3 п. 80.2 ст. 80). Отже, фактична перевірка проводиться на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом за обов`язкової наявності підстави, зокрема, визначеної пп. 80.2.3 п. 80.2 ст. 80 ПК України. У наказі Головного управління ДПС у м. Києві (далі - ГУ ДПС у м. Києві) від 15.07.2024 № 4736-п, зазначено, що фактична перевірка призначена на підставі пп. 80.2.3 п. 80.2 ст. 80 ПК України. Отже, для проведення фактичної перевірки існувала підстава, передбачена пп. 80.2.3 п. 80.2 ст. 80 ПК України. Абзацом 3 пп. 81.1 ст. 81 ПК України визначені вимоги щодо оформлення наказу про проведення перевірки, за змістом якого у наказі на проведення перевірки зазначаються: дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/ позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу. Таким чином, вказаною нормою передбачено, що наказ про проведення фактичної перевірки може містити інформацію про прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється, або містити наявну інформацію про адресу об`єкта, перевірка якого проводиться. Колегія судді зазначає, що наказ ГУ ДПС у м. Києві відповідає вимогам ст. 81 ПК України, а саме: у ньому зазначено дату його видачі - 15 липня 2024 року, найменування контролюючого органу - ГУ ДПС у м. Києві, підставу - пп. 80.2.3 п. 80.2 ст. 80 ПК України. У пункті 1 наказу вказано про проведення фактичних перевірок суб`єктів господарювання (згідно з додатками 1-16) з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин із працівниками (найманими особами), дотримання вимог законодавства щодо встановлених державною фіксованих цін, граничних цін та граничних рівнів торговельної надбавки (націнки). Так, у додатку до наказу 3, який є його невід`ємною частиною, наведено найменування та реквізити суб`єкта перевірки - магазин «Техно Їжак», адресу об`єкта, перевірка якого проводиться, - м. Київ, Деснянський район, вул. Гната Хоткевича. буд 1-В. ТРЦ «Проспект», мету перевірки - здійснення контролю за дотриманням норм законодавства з питань порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин із працівниками (найманими особами), дотримання вимог законодавства щодо встановлених державою фіксованих цін, граничних цін та граничних цін та граничних рівнів торговельної надбавки (націнки), вид перевірки - фактична, підстави для проведення перевірки відповідно до ПК України - пп. 80.2.3 п. 80.2 ст. 80 ПК України, дату початку перевірки - 15 липня 2024 року, тривалість її проведення - 10 діб. Отже, наказ ГУ ДПС у м. Києві «Про проведення фактичної перевірки» від 15.07.2024 № 4736-п є правомірний та прийнятий керівником контролюючого органу з дотриманням вимог ст. 81 ПК України. Подібна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду постанова від 20.05.2022 у справі № 826/8284/17. Наявна чи отримана інформація від державних органів, органів місцевого самоврядування або фізичних осіб про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів є лише передумовою для визначення контролюючим органом підстави для проведення такої перевірки відповідно до встановлених статтею 80 ПК України вимог та зазначення її у відповідному наказі на проведення такої фактичної перевірки. За висновками Верховного Суду у постанові від 11.07.2022 у справі №120/5728/20-а, від 21.12.2022 у справі № 500/1331/21 формулювання конкретного змісту наказу є дискрецією контролюючого органу, однак, з обов`язковим дотриманням вимог норм абз. 3 п. 81.1 ст.81 ПК щодо змісту наказу про проведення перевірки. Крім цього, відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 26.07.2023 у справі № 280/4696/22 у разі виникнення спору щодо наявності дійсних підстав для проведення перевірки або обґрунтованості припущень щодо вчинення суб`єктом господарювання порушень суд має можливість перевірити ці питання під час розгляду адміністративної справи. Верховний Суд у постанові від 21.01.2021 у справі № 460/1239/19 зазначив, що не зазначення у наказі конкретної інформації щодо підстав прийняття наказу на проведення перевірки не свідчить про незаконність наказу або перевірки, оскільки відповідно до п.п. 81.1 ст. 81 ПК України, у наказі на перевірку достатньо зазначити підставу для проведення перевірки, визначену цим Кодексом. Зазначення в наказі будь-яких додаткових відомостей, таких як фактичні обставини, що стали передумовою для призначення перевірки, законодавством не вимагається. Колегія суддів зазначає, що платник податку, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, зокрема, фактичної, має захищати свої права шляхом не допуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж посадові особи контролюючого органу були допущені до перевірки, у подальшому предметом розгляду у суді може бути лише суть виявлених порушень податкового та/або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі висновки наведені Верховним Судом у справах №804/5402/14, №804/11 13/16, №826/17123/18, №807/2062/17, №140/391/19. Також, у постанові від 08.09.2021 у справі № 816/228/17 Велика Палата Верховного Суду дійшла таких висновків: "... у разі якщо контролюючий орган був допущений до проведення перевірки на підставі наказу про її проведення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження не є належним та ефективним способом захисту права платника податків, оскільки скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права. Щодо доводів стосовно того, що контролюючим органом не надано достатнього терміну для надання документів позивачем колегія суддів зазначає таке. Відповідно до п. 85.2 ст. 85 ПК України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки. Проте, документи, що пов`язані з предметом перевірки не були надані позивачем ні під час проведення перевірки, ні після її закінчення. Необхідно зазначити, що відповідно до вимог п. 12 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон № 265/95-ВР) - суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані: вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб`єкт господарювання зобов`язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб`єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті). Отже саме на початок перевірки суб`єкт господарювання повинен надати документи, які зазначені у п. 12 ст. 3 Закону № 265/95-ВР. Тому, твердження позивача, щодо обмеження часу надання, не стосується документів, які визначені у п. 12 ст. 3 Закону № 265/95-ВР. За результатами перевірки посадовими особами ГУ ДПС у м. Києві складено акт фактичної перевірки від 15.07.2024 реєстраційний № 89121/26/15/07/1983519018 від 15.07.2024, який отриманий особою, що проводила розрахункові операції, слід зазначити, що також було винесене податкове повідомлення рішення від 05.08.2024 № 00442920707 на суму 1020 грн за порушення п.85.2 ст.85 ПК України в якій вказано, що платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки. Однак дане податкове повідомлення - рішення не оскаржується платником, що в свою чергу свідчить про те, що у платника відсутні документи, що підтверджують облік та походження товарних запасів. Щодо посилання на постанову Великої Палати Верховного Суду від 08.09.2021 у справі № 816/228/17, слід зазначити наступне. Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.09.2021 у справі № 816/228/17, на яку посилається позивач, розглядались зовсім інші правовідносини та була проведена інша перевірка контролюючим органом, а саме: документальна позапланова невиїзна перевірка платника податків, яка передбачає зовсім інші підстави та вимоги до їх проведення. Слід зазначити, що Велика Палата Верховного Суду у висновках, які викладені у постановах від 27.03.2018 у справі № 910/17999/16, від 25.04.2018 у справі № 910/24257/16 зазначає, що подібність правовідносин означає тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи. Велика Палата Верховного Суду розглядає під судовими рішеннями в подібних правовідносинах такі, де подібними (тотожними, аналогічними) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально - правове регулювання спірних правовідносин (постанови від 16.05.2018 у справі № 910/5394/15-г, від 19.06.2018 у справі № 922/2383/16, від 12.12.2018 у справі № 2-3007/11, від 16.01.2019 у справі № 757/31606/15-ц, 19.05.2020 у справі № 910/719/19). Отже, правовідносини які склалися у наведеній позивачем справі та даної справи, не є неподібними, адже у них різний суб`єктний склад учасників справи, предмет та об`єкт правового регулювання, умови застосування правовихнорм, змістправовідносин, матеріально - правове регулювання. З матеріалів справи колегією суддів встановлено, що працівниками ГУ ДПС у м. Києві на підставі наказу від 15.07.2024 № 4736-н було здійснено вихід на проведення фактичної перевірки магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », який знаходиться за адресою: м. Київ, Деснянський район, вул. Гната Хоткевича, буд 1-В. В ході проведення перевірки були вручені направлення на проведення перевірки ОСОБА_2 (продавець - консультант) в яких він розписався та допустив до проведення перевірки. В ході проведення перевірки ОСОБА_2 був вручений запит від 15.07.2024 про надання документів, на вказаний запит відповіді в запитуваному обсязі надано не було. В ході проведення перевірки за адресою м. Київ, Деснянський район, вул. Гната Хоткевича, буд 1-В. ТРЦ «Проспект» магазин «Техно Їжак» здійснюється діяльність з продажу мобільних телефонів, аксесуарів, павербанків та інших товарів, які відносяться до складних технічних приладів. Перед початком проведення перевірки була здійснена розрахункова операція з купівлі значка «PILO» по ціні 129.00 грн. та зарядного пристрою «APPLE 5 W» по ціні 749.00 грн. при цьому відповідний розрахунковий документ не видано, що в свою чергу є порушенням п. 1,2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Перевіркою встановлено, що ФОП ОСОБА_1 допустив до роботи продавця ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 без укладення трудового договору, оформленого наказу чи розпорядження роботодавця, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення оформлення та реалізації державної політики з питань забезпечення оформлення та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загально державне соціальне страхування в порядку встановленому КМУ. Також перевіркою встановлено що в магазині з адресою м. Київ, Деснянський район, вул. Гната Хоткевича, буд 1-В. ТРЦ «Проспект» магазин «Техно Їжак» не ведеться облік товарних запасів за місцем їх реалізації, а саме на запит про надання документів від 15.07.2024 не надано жодних документів щодо обліку та походження товару, який знаходиться в магазині згідно опису №1 на загальну суму 129 289.00 грн, однак надано форму обліку товарних запасів відповідно до якої не можливо встановити який товар отримано, що в свою чергу є порушенням п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Щодо порушень п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до п. 12 ст. 3 Закону № 265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані: вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Суб`єкт господарювання зобов`язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб`єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті). Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння). ГУ ДПС зазначає, що вказана норма покладає на суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, обов`язок для підтвердження ведення обліку товарних запасів надати контролюючому органу необхідні документи саме на початок проведення перевірки документи. В силу приписів ст. 20 Закону, до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які здійснюють діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння). Відповідно до підпункту 20.1.9 пункту 20.1. статті 20 ПК України, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право вимагати під час проведення перевірок від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки з використанням інформації та документів щодо результатів такої інвентаризації за наслідками таких перевірок або під час наступних заходів податкового контролю. Слід зазначити, що наведеною нормою передбачено право контролюючого органу вимагати проведення, зокрема, як інвентаризації товарно-матеріальних цінностей так і зняття залишків товарно-матеріальних цінностей. Під час проведення перевірки фахівцями контролюючого органу було здійснено опис товарно матеріальних - цінностей, що підтверджується відповідним складеним описом, який складено в ході проведення фактичної перевірки. Позивач на початок проведення перевірки працівникам контролюючого такі первинні документи на підтвердження ведення обліку товарних запасів надані не були, що свідчить про порушення ним вимог пункту 12 частини першої статті 3 Закону №265/95-ВР. Щодо порушень п. 1, 2, ст. 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», колегія суддів зазначає наступне. Статтею 3 Закону №265 визначено, що суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти); проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями. Відповідно до ст. 2 Закону №265, терміни вживаються у такому значенні: розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну; фіскальний звітний чек - документ встановленої форми, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний фіскальний звітний чек) реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, що містить дані денного звіту, під час створення якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься відповідно до фіскальної пам`яті реєстратора розрахункових операцій або фіскального сервера контролюючого органу. Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 21.06.2016 №13, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2016 за № 220/28350 (далі - Положення №13). Цим Положенням визначено форми і зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, яким визначено, що фіскальний касовий чек на товари (послуги) -розрахунковий документ, створений у паперовій та/або і електронній формі (електронний розрахунковий документ), реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги). Таким чином, платник податку зобов`язаний під час проведення розрахункової операції щодо продажу складних побутових товарів які підлягають гарантійному обслуговування видавати відповідний розрахунковий документ встановленого зразка передбаченого податковим законодавством. Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що пункт 1 статті 17 Закону №265/95-ВР встановлює відповідальність за невиконання суб`єктом господарювання щонайменше одного з трьох обов`язків: 1) непроведення розрахункової операції через РРО; 2) проведення розрахункової операції через РРО, однак на неповну суму покупки; 3) невидача відповідного (тобто такого, що відповідає вимогам щодо форми і змісту) розрахункового документа. Перші два обов`язки суб`єкта господарювання випливають зі змісту пункту 1 статті 3 Закону №265/95-ВР, а третій - з пункту 2 статті 3 Закону №265/95-ВР. Так, наявність будь-якої з таких обставин (у сукупності або окремо) і утворює склад правопорушення. Отже, проведення розрахункової операції через РРО без видачі розрахункового документа встановленої форми та змісту тягне за собою застосування до суб`єкта господарювання фінансової санкції, передбаченої пунктом 1 частини 17 Закону №265/95-ВР. Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що в задоволенні позову Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення слід відмовити. Аналізуючи наведені нормативно - правові акти, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги, зробив помилкові висновки. Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У відповідності до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Таким чином, з огляду на викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.07.2025 року по справі № 520/1952/25, прийнято з помилковим застосуванням норм матеріального права та підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення Відповідно до п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 317 КАС України, підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області - задовольнити. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.07.2025 по справі № 520/1952/25 - скасувати. Прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позову Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя В.А. Калиновський Судді О.В. Присяжнюк О.А. Спаскін