Постанова Перший апеляційний адміністративний суд № 200/1150/24

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 жовтня 2025 року справа №200/1150/24 м. Дніпро Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Гайдара А.В., Геращенка І.В., Казначеєва Е.Г., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 03 вересня 2025 року (головуючий суддя І інстанції Аканов О.О.), складену в повному обсязі 03 вересня 2025 року, в адміністративній справі № 200/1150/24 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області, Державної судової адміністрації України, Красноармійського міськрайонного суду Донецької області, третя особа - Державна казначейська служба України, третя особа - Міністерство фінансів України, третя особа - Кабінет Міністрів України, про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИВ: Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 09 травня 2025 у справі №200/1150/24 визнано протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 01 грудня 2023 року по 29 лютого 2024 включно, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 01.01.2023 по 31.12.2023 у розмірі 2684 грн., з 01.01.2024 по 29.02.2024 у розмірі 3028 грн. та зобов`язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області провести нарахування та виплату ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 01 грудня 2023 року по 29 лютого 2024 включно на підставі частин 2, 3, 4 статті 135 Закону України Про судоустрій і статус суддів, виходячи з базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого на 1 січня 2023 року складає 2684 грн., на 1 січня 2024 року складає 3028 грн., з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням передбачених законом податків і обов`язкових платежів; зобов`язано Державну судову адміністрацію України (місцезнаходження: 01601, м.Київ, вул.Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795) здійснити фінансування Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецької області з єдиного рахунку Державного бюджету України, передбаченого на виконання рішень судів на користь суддів, коштів для проведення виплати ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) недоплаченої суддівської винагороди за період з 01 грудня 2023 року по 29 лютого 2024 включно. Рішення суду набрало законної сили 20 серпня 2024 року, виконавчий лист на виконання рішення суду видано 30 жовтня 2024 року. Від Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшла заява про заміну способу та порядку виконання рішення суду у справі № 200/1150/24 на стягнення суми заборгованості з суддівської винагороди. Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 03 вересня 2025 року відмовлено у задоволенні заяви Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі №200/1150/24. Не погодившись із зазначеною ухвалою суду позивач подала апеляційну скаргу, в якій просила її скасувати та задовольнити клопотання про заміну способу виконання судового рішення. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що на виконання вказаного рішення суду боржником нарахована доплата до суддівської винагороди у розмірі 109 530,00 грн, що є безспірною, відтак підлягає стягненню з бюджетної програми 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів». Таким чином, на думку скаржника, наявні підстави для зміни способу і порядку виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09 травня 2025 року у справі № 200/1150/24 шляхом стягнення з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області суддівської винагороди у розмірі 109 530,00 грн з відрахуванням податків, зборів та обов`язкових платежів. Сторони в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином. Суд, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи і обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановив наступне. Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Частиною другою статті 14 КАС України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Нормами частини третьої зазначеної статті передбачено, що невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. У відповідності до частини 1 статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Суд розглядає питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення за правилами статті 378 цього Кодексу (частина 9 статті 382-3 КАС України). Відповідно до частини 1 статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду. Частиною 3 статті 378 КАС України визначено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат. Суд зазначає, що рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі № 200/1150/24 не стосується обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг. Спірним в рамках даної справи була правомірність ненарахування суддівської винагороди у повному обсязі, тобто спірним в межах даних правовідносин є суддівська винагорода, яка не є соціальною виплатою, доплатою, соціальною послугою, допомогою, та пільгою, відтак, положення частиною 3 статті 378 КАС в частині зміни порядку виконання судового рішення не розповсюджується на спірні правовідносини. Крім того, змінивши спосіб виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду на стягнення з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області на користь позивача з бюджетної програми 0501150 Виконання рішень судів на користь суддів і працівників апаратів судів у порядку, передбаченому Законом України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень і постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845, фактично зміниться рішення по суті з виходом за межі позовних вимог та вирішенням питань, що не були предметом дослідження судом при розгляді справи по суті, що не передбачено статтею 378 КАС України. Відтак, ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням вимог процесуального закону. Відповідно до положень ч.1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін. Керуючись статтями 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 03 вересня 2025 року у справі № 200/1150/24 залишити без задоволення. Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 03 вересня 2025 року у справі № 200/1150/24 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту її ухвалення та не може бути оскаржена у касаційному порядку оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 27 жовтня 2025 року. Судді А.В. Гайдар І.В. Геращенко Е.Г. Казначеєв