Постанова 4806 № 297/1000/22

Справа № 297/1000/22 П О С Т А Н О В А Іменем України 21 жовтня 2025 року м. Ужгород Закарпатський апеляційний суд у складі колегії суддів: Головуючого судді-доповідача: Мацунича М.В. суддів: Кожух О.А., Собослоя Г.Г. за участю секретаря судового засідання: Савинець В.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Пуканич Едуард Володимирович, на ухвалу Виноградівського районного суду Закарпатської області від 20 травня 2025 року, повний текст якої складено 23 травня 2025 року, постановлену суддею Надопта А.А., в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , виконавчого комітету Берегівської міської ради Закарпатської області, третьої особи на стороні відповідачів приватного нотаріуса Берегівського районного нотаріального округу Закарпатської області Секереш Наталії Вікторівни про визнання заповіту недійсним та виключення з спадкового реєстру запису про реєстрацію заповіту встановив: У квітні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , виконавчого комітету Берегівської міської ради Закарпатської області, третьої особи на стороні відповідачів приватного нотаріуса Берегівського районного нотаріального округу Закарпатської області Секереш Н. В. про визнання заповіту недійсним та виключення з спадкового реєстру запису про реєстрацію заповіту. Позов мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачки ОСОБА_4 . Після його смерті відкрилась спадщина, до складу якої входить частина житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Приватним нотаріусом Берегівського районного нотаріального округу Закарпатської області Секереш Н.В. 05.04.2022 була заведена спадкова справа №69110385 після смерті батька позивачки на підставі поданої нею заяви про прийняття спадщини. Згодом позивачка дізналася, що її сестра ОСОБА_2 звернулася до приватного нотаріуса Берегівського районного нотаріального округу Закарпатської області Секереш Н.В. із заявою про прийняття спадщини після смерті їх батька на підставі заповіту ОСОБА_4 та ОСОБА_3 від 25.10.2013, посвідченого секретарем виконавчого комітету Мужіївської сільської ради Берегівського району Закарпатської області Макара В.М. і зареєстрованого в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій за №50, згідно якого останні усе своє майно заповіли доньці ОСОБА_2 . Оспорюваний заповіт є недійсним, оскільки такий складений та посвідчений з порушенням вимог чинного законодавства. Оспорюваний заповіт позбавляє позивачку прав на спадкове майно її батька. З цих підстав позивачка просить визнати недійсним заповіт та виключити зі спадкового реєстру запис про реєстрацію оспорюваного заповіту. Ухвалою Виноградівського районного суду Закарпатської області від 20 травня 2025 року позов залишено без розгляду. Суд вказав, що представник позивача адвокат Пуканич Е.В. не з`явився до суду повторно, без його участі розгляд справи неможливий, тому у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України вважає за необхідним залишити позовну заяву без розгляду. Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Пуканич Е.В., подала апеляційну скаргу в якій просить ухвалу скасувати, а справу повернути до суду першої інстанції для продовження розгляду. Вважає оскаржувану ухвалу незаконною та необґрунтованою через порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до постановлення ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі. Зазначає, що судовий розгляд справи неодноразово відкладався, однак позивачка та її представник не були належним чином повідомлені жодного разу. 27.02.2025 представник позивачки подавав клопотання про розгляд справи без участі адвоката та позивачки, а тому суд першої інстанції не мав права залишити позов без розгляду. Суд мав розглянути позовні вимоги по суті. Вказує, що позивачка та її представник не були належним чином повідомлені про розгляд справи 23.04.2025 та 20.05.2025. Надсилання судом учаснику справи тексту судової повістки SMS-повідомленням у разі не подання таким учасником справи до суду відповідної заявки не вважається належним повідомленням такого учасника справи про дату, час і місце судового засідання. Залишивши позов без розгляду, суд першої інстанції позбавив позивачку права на доступ до правосуддя. У дане судове засідання з`явилась позивачка ОСОБА_1 , яка просила задовольнити подану нею апеляційну скаргу, оскаржувану ухвалу суду першої інстанції скасувати, а справу направити для продовження розгляду в суд першої інстанції. Щодо розгляду справи за відсутності її представника не заперечила. Представник позивачки адвокат Пуканич Е.В. повідомлений шляхом надсилання йому електронної повістки в особистий кабінет підсистеми «Електронний суд», про що свідчить довідка про доставку електронного документу від 15.07.2025 (Т2 а.с.56). Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 повідомлялися шляхом надіслання судових повісток поштовими засобами зв`язку, однак такі повернулися 04.08.2025 з відмітками «Адресат відсутній за вказаною адресою». У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10.05.2023 у справі №755/17944/18, касаційний суд виснував, що довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки. Відповідач Виконавчий комітет Берегівської міської ради повідомлені в особистому кабінеті підсистеми «Електронний суд», що підтверджується довідкою про доставку електронного документу від 15.07.2025 (Т2 а.с.57). Третя особа на стороні відповідачів приватний нотаріус Берегівського районного нотаріального округу Закарпатської області Секереш Н. В. повідомлена шляхом надіслання їй електронної повістки на її електронну адресу та повідомленням у додаток «Viber», що підтверджується наявними у матеріалах справи довідками від 15.07.2025 (Т2 а.с.58-59). Враховуючи зазначене та керуючись нормою ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів дійшла до думки, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така підлягає задоволенню, виходячи з наступних доводів. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. З приписів ст. 76, ст. 77, ч.ч. 1, 2, ст.ст. 78, 79, 80, ст. 81 ч.ч. 1, 4 ЦПК України вбачається, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Апеляційним судом встановлено, що ухвалою Виноградівського районного суду Закарпатської області від 25.11.2022 відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , виконавчого комітету Берегівської міської ради Закарпатської області, третьої особи на стороні відповідачів приватного нотаріуса Берегівського районного нотаріального округу Закарпатської області Секереш Н. В. про визнання заповіту недійсним та виключення з спадкового реєстру запису про реєстрацію заповіту. Ухвалою Виноградівського районного суду Закарпатської області від 08.04.2025 провадження у справі відновлено та призначено справу до розгляду на 23.04.2025 о 11 год 00 хв. Згідно довідки про доставку SMS від 09.04.2025 судову повістку про виклик на 23.04.2025 о 11 год 00 хв. адвокат Пуканич Е.В. отримав (Т2 а.с.22). Поштове відправлення №0610245639654 від 09.04.2025 згідно трекінгу АТ «Укрпошта», дані про таке відправлення відсутні в системі. Згідно протоколу судового засідання від 23.04.2025 у зв`язку з неявкою позивачки та її представника розгляд справи було відкладено на 20.05.2025 о 10 год 30 хв (Т2 а.с.26). Довідкою про доставку SMS від 23.04.2025 підтверджується факт отримання судової повістки адвокатом Пуканичем Е.В. про виклик до суду на 20.05.2025 на 10 год 30 хв (Т2 а.с.27). З трекінгу поштового відправлення №0610249012400 вбачається, що такий було вручено одержувачу 05.05.2025. Одержувача з трекінгу встановити неможливо, як і зміст відправлення. Перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до наступного. Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Зміст цього права полягає в тому, що кожен має право звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Зазначена норма зобов`язує суди приймати заяви до розгляду навіть у випадку відсутності в законі спеціального положення про судовий захист (п. 2 рішення Конституційного Суду України 25 грудня 1997 року по справі № 9­зп). Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визначено право людини на доступ до правосуддя, а статтею 13 Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою. У своїй практиці ЄСПЛ неодноразово зазначає, що одним з аспектів справедливого судочинства є доступ до суду. Наприклад, у справі Беллет проти Франції (Bellet v. France) суд зазначає: «рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві». Проте, в справі Мельник проти України суд також зазначає, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Тим не менше, право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями. Згідно частини 5 статті 223 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи. У своїх доводах апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що суд першої інстанції не повідомив позивачку та її представника про судові засідання, які відбулися 23.04.2025 та 20.05.2025 належним чином, а тому вважає, що залишення позову без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України є безпідставним та порушує її право на доступ до правосуддя. З такими доводами апеляційної скарги колегія суддів погоджується з огляду на наступне. Ухвалою Виноградівського районного суду Закарпатської області від 25.11.2022 провадження у справі відкрито в порядку загального позовного провадження. Ухвалою Виноградівського районного суду Закарпатської області від 27.02.2025 провадження у справі зупинено до отримання висновку експерта. 08.04.2025 Виноградівським районним судом Закарпатської області поновлено провадження у справі та призначено до судового розгляду на 23.04.2025 о 11 год 00 хв. Згідно довідки про доставку SMS адвокат Пуканич Е.В. отримав текстову судову повістку про призначення дати судового засідання, що підтверджується довідкою від 09.04.2025 (Т2 а.с.22). Згідно поштового відправлення №0610245639654 таке вручено відправнику 25.05.2025 (Т2 а.с.24). Проте, згідно трекінгу такого відправлення, яке було перевірено апеляційним судом на сайті АТ «Укрпошта», дані про таке відправлення відсутні в системі. 23.04.2025 Виноградівським районним судом Закарпатської області відкладено розгляд справи у зв`язку з неявкою позивача та його представника на 20.05.2025 о 10 год 30 хв. Згідно довідки про доставку SMS адвокат Пуканич Е.В. отримав текстову судову повістку про призначення дати судового засідання, що підтверджується довідкою від 23.04.2025 (Т2 а.с.27). Згідно поштового відправлення №0610249012400 таке вручено одержувачу 05.05.2025 (Т2 а.с.24). Проте, з такого неможливо встановити, хто саме одержав таке відправлення та зміст відправлення. Слід погодитись з позицією адвоката Пуканича Е.В., що надіслання судової повістки на номер телефону шляхом відправлення SMS-повідомлення без заявки особи на отримання такого не є належним повідомленням особи про дату, час та місце розгляду справи. Відповідно до ч. 3, 4 ст. 128 ЦПК України, судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Згідно з частиною 13 статті 128 ЦПК України, за наявності відповідної письмової заяви учасника справи, який не має електронного кабінету, та технічної можливості повідомлення про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії може здійснюватися судом з використанням засобів мобільного зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, шляхом надсилання такому учаснику справи текстових повідомлень із зазначенням веб-адреси відповідної ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень у порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 14.02.2024 у справі №405/9040/19 виснував, що за відсутності належним чином оформленої заяви про намір отримання судової повістки в електронному вигляді за допомогою SMS-повідомлення, наявна в матеріалах справи довідка про доставлення їй SMS-повідомлення з відомостями про призначене судове засідання не є доказом належного повідомлення позивачки про дату, час та місце розгляду справи. Таким чином, суд мав повідомити позивачку або її представника шляхом надіслання судової повістки поштовими засобами зв`язку рекомендованим повідомленням з відміткою про вручення, що було б належним повідомленням сторони про судове засідання в розумінні статті 128 ЦПК України. Крім цього, адвокат Пуканич Е.В. входить в коло осіб, які повинні мати зареєстрований електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд». Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку (ч. 6 ст. 14 ЦПК України). Тобто, суд першої інстанції може також враховуючи ч. 6 ст. 14 ЦПК України повідомляти адвоката Пуканича Е.В. в підсистемі «Електронний суд», оскільки такий повинен мати зареєстрований особистий кабінет в даній підсистемі. Щодо доводів апеляційної скарги, які стосуються того, що адвокат Пуканич Е.В. надіслав заяву від 27.02.2025 про розгляд справи без участі позивача та його представника, то така заява стосується тільки розгляду клопотання про призначення посмертної судової почеркознавчої експертизи, однак в даному випадку важливим є саме неналежне повідомлення учасників справи судом першої інстанції. Тому, апеляційний суд погоджується з доводами апеляційної скарги щодо неналежного повідомлення позивачки та її представника щодо розгляду справи, яка призначалась на 23.04.2025 та 20.05.2025, а тому суд першої інстанції порушив право позивачки на доступ до правосуддя, оскільки оскаржуваною ухвалою Виноградівського районного суду Закарпатської області від 20.05.2025 позов було залишено без розгляду безпідставно та передчасно. Отже, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, а справу слід направити до Виноградівського районного суду Закарпатської області для продовження розгляду. Враховуючи вищезазначене та керуючись статтями 367, 374, 379, 382-384 ЦПК України апеляційний суд ухвалив: апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Пуканич Едуард Володимирович, задовольнити. Ухвалу Виноградівського районного суду Закарпатської області від 20 травня 2025 року про залишення без розгляду позовної заяви, скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 24 жовтня 2025 року. Суддя-доповідач: Судді: