Постанова Закарпатський апеляційний суд № 308/4569/22

Справа № 308/4569/22 П О С Т А Н О В А Іменем України 06 листопада 2023 року м. Ужгород Закарпатський апеляційний суд в складі: головуючого Джуги С.Д. суддів Собослоя Г.Г., Кондора Р.Ю з участю секретаря: Гусонька З.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Корпош Іван Васильович, на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12 квітня 2023 року у складі судді Деметрадзе Т.Р., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо премета спору, приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Ференц Вікторія Костянтинівна про визнання заповіту недійсним,- в с т а н о в и в : Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12 квітня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо премета спору, приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Ференц Вікторія Костянтинівна про визнання заповіту недійсним залишено без розгляду з підстав п.3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України. Заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18.04.2022 року про заборону приватному нотаріусу Ужгородського міського нотаріального округу Ференц Вікторії Костянтинівні видавати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 скасовано. Заперечуючи ухвалу суду, ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Корпош Іван Васильович, подала на неї апеляційну скаргу, в якій просить скасувати дану ухвалу, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду, оскільки така постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального законодавства. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що у суду першої інстанції не було правових підстав для залишення позову без розгляду. Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши і дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних мотивів. Залишаючи позов без розгляду суд першої інстанції виходив з того, що у судові засідання, призначені на 05.04.2023 року та 12.04.2023 року позивач повторно не з`явилася, хоча про час та місце судового розгляду повідомлялася належним чином, про причини неявки суду не повідомила. З такими висновками не погоджується апеляційний суд, виходячи з наступного. Відповідно до вимог п.3 ч.1 ст.257 ЦПК Українисуд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи. Подібна норма міститься і в ч.5 ст.223 ЦПК України. Аналіз вказаних норм свідчить про те, що умовами залишення позовної заяви без розгляду є: - повторна, тобто друга поспіль неявка позивачав судове засідання; - повідомлення позивача (заявника) про судове засідання належним чином; - відсутність поважних причин неявки позивача в судове засідання, або неповідомлення позивачем про причини його неявки в судове засідання; - неявка в судове засідання позивача перешкоджає вирішенню спору; - від позивача не надходила заява про розгляд справи за його відсутності. Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 03 травня 2022 року прийнято позовну заяву та призначено до розгляду підготовче судове засідання на 02.06.2022р. В матеріалах справи наявні відомості, що справа до розгляду призначалась, зокрема на 02.06.2022р., 27.10.2023р., 06.12.2022 р., 25.01.2023 р. та 12.04.2023 р. Відомості про призначення судового засідання на 05.04.2023 року, як вказано в оскаржуваній ухвалі, відсутні. Статтею 196 ЦПК Українипередбачено, що для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій. Положеннями ст.189 ЦПК Українивизначено, що завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті. Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті. Підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду. Підготовче засідання проводиться судом з повідомленням учасників справи (ч.1 ст.97 ЦПК України). Відповідно до ч.1 ст.200 ЦПК України у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті. Цивільним процесуальним законом чітко розмежовано підготовче провадження із проведенням підготовчого засідання, його особливості, строки проведення (Глава 3 Розділу III «Позовне провадження») та розгляд справи по суті із проведенням судового засідання (Глава 3 вказаного розділу). Стаття 223 ЦПК України, яка, зокрема, передбачає, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору, стосується розгляду справи по суті, у зв`язку з чим регулятивний вплив цієї статті не поширюється на випадок неявки позивача у підготовче засідання. У постанові Верховного Суду від 21 жовтня 2019 року у справі №759/15271/17 зроблено правовий висновок стосовно застосування положень п.3 ч.1 ст.257 ЦПК Українита зазначено, що аналіз змісту п.3 ч.1 ст.257 ЦПК Українисвідчить про те, що залишення позовної заяви без розгляду з цієї підстави може мати місце лише в тому випадку, якщо позивач, який був належним чином повідомлений про час слухання справи, повторно не з`явився саме в судове засідання, а не в підготовче засідання. Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 11 березня 2020 року у справі №761/8849/19, від 18 січня 2021 року у справі №760/22245/18, від 20 січня 2021 року у справі №569/5089/17, від 10 лютого 2021 року у справі №598/2250/19, від 09 травня 2021 року у справі №752/21845/19, від 22 грудня 2021 року у справі №308/729/19, від 20 травня 2022 року у справі №753/8582/19-ц. Матеріали даної справи не містять ухвали про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду, тобто розгляд справи перебував на стадії підготовчого процесу, а відтак суд першої інстанції не мав правових підстав для залишення позовної заяви без розгляду відповідно до п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України. Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції не врахував дані обставини і вище зазначені вимоги процесуального закону та дійшов помилкового висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду та скасування заходів забезпечення позову у підготовчому засідання. Відповідно до п.4 ч.1 ст.379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд приходить до висновку, що у суду першої інстанції не було правових підстав, передбачених п.3 ч.1 ст.257 ЦПК Українидля залишення позовної заяви без розгляду, а тому ухвала суду першої інстанції, відповідно до п.4 ч.1 ст.379 ЦПК України, підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. На підставі викладеного та керуючись статтями 374, 379, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд,- п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Корпош Іван Васильович, задовольнити. Ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12 квітня 2023 року скасувати. Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо премета спору, приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Ференц Вікторія Костянтинівна про визнання заповіту недійсним - направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає. Повне судове рішення складено 10 листопада 2023 року. Головуючий: Судді