Постанова Львівський апеляційний суд № 459/2373/25

Справа № 459/2373/25 Головуючий у 1 інстанції: Жураковський А. І. Провадження № 33/811/1415/25 Доповідач: Маліновська-Микич О. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 жовтня 2025 року суддя Львівського апеляційного суду Маліновська-Микич О.В., у відкритому судовому засіданні у м. Львові, з участю особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його представника адвоката Семенюка Романа Андрійовича, розглянувши апеляційну скаргу особи ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на постанову Шептицького міського суду Львівської області від 08 вересня 2025 року, встановив: постановою Шептицького міського суду Львівської області від 08 вересня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок. Відповідно до постанови, ОСОБА_1 06.07.2025 о 09:20 год у м. Шептицькому (Червоноград) по вул. Б. Хмельницького, керував електросамокатом, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив п. 2.9.а ПДР України. Не погоджуючись із оскаржуваною постановою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали апеляційну скаргу, у якій просять скасувати постанову Шептицького міського суду Львівської області від 08 вересня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та закрити провадження на підставі п.1.ч.1.ст.247 КУпАП у зв`язку із відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування апеляційних вимог покликаються на те, що оскаржувана постанова є незаконною, прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вважають, що самокат не являється транспортним засобом, а ОСОБА_1 не міг керувати самокатом, оскільки він був поламаний. ОСОБА_1 обслуговує електросамокати у м. Шептицький і мав його доставити на склад для ремонту. Стверджує, що матеріали справи не містять жодних ідентифікаційних ознак того, що тримав у руках ОСОБА_1 : чи це електросамокат, чи просто самокат, чи електросамокат без мотора чи без батареї, чи інший транспортний засіб, а також не зафіксовано факту керування та моменту зупинки. Заявляє, що із відео чітко вбачається, що ОСОБА_1 тримав самокат у руках, а не їхав на ньому. Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його представника - адвоката Семенюка Р.А. на підтримку доводів апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід задоволити частково з таких підстав. За змістом ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно з вимогами ст. 252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. При цьому, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів. З аналізу наведеної норми вбачається, що оцінці підлягає як кожний окремий доказ, так і всі зібрані докази в цілому, на підставі чого суддя повинен зробити обґрунтований висновок про їх належність і допустимість, достовірність та достатність фактичних даних, що встановлюються цими доказами, та мають значення для справи. Оскільки протокол є важливим процесуальним документом, який засвідчує факт неправомірних дій, за які передбачена адміністративна відповідальність, такий та його невід`ємні складові повинні бути оформлені належним чином, містити в собі всі дані, необхідні для своєчасного та об`єктивного вирішення питання про наявність в діях особи складу адміністративного проступку. З огляду на це, на суддю при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення ст. 278 КУпАП покладено обов`язок вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи. У судовому засіданні апеляційної інстанції захисник адвокат Семенюк Р.А. зазначив, що протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, а відтак такий є неналежним та недопустимим доказом. Так, як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 382888 від 06 липня 2025 року, ОСОБА_1 ставиться у провину вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме те, що ОСОБА_1 06.07.2025 о 09:20 год у м. Шептицькому (Червоноград) по вул. Б. Хмельницького, керував електросамокатом, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив п. 2.9.а ПДР України. Суддя першої інстанції в оскаржуваній постанові вказав на те, що доводи захисника про те, що за відсутності у протоколі відомостей моделі самоката, наявності електродвигуна та його потужності, неможливо стверджувати, що керування здійснювалось саме механічним транспортним засобом, суд відхиляє, оскільки ст. 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування будь-якими транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння. Разом з тим, апеляційний суд звертає увагу на наступне. У розділі 2 Правил дорожнього руху встановлені обов`язки і права водіїв механічних транспортних засобів. Так, відповідно до п. 2.9 а) водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Таким чином саме водій (особа), що керує механічним транспортним засобом, повинен виконувати вимоги п. 2.9 а) ПДР. При цьому згідно Правил дорожнього рухуУкраїни механічний транспортний засіб - це транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт. Разом з тим у протоколі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 не вказано жодних ідентифікуючих ознак електросамоката, які б навали підстави вважати, що такий електосамокат є механічним транспортним засобом марка, модель, номерний знак. Відтак у протоколі про адміністративне правопорушення не вказано, на якій підставі ОСОБА_1 повинен був виконувати вимоги розділу ПДР, якими передбачені права та обов`язки водіїв механічних транспортних засобів, зокрема п. 2.9 а) ПДР. Більше того, із долученого при апеляційному розгляді листа ФОП ОСОБА_3 від 15 жовтня 2025 року видно, що ОСОБА_1 06 липня 2025 року виявив несправний електросамокат моделі ES100D, у якого згорів мотор і який необхідно було доставити на склад для ремонту, що ставить під обґрунтований сумнів рух ОСОБА_1 на такому транспортному засобі в цілому. Отже, неналежне оформлення матеріалів протоколу про адміністративне правопорушення, позбавило суд можливості об`єктивно встановити обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, та прийняти законне рішення. На переконання апеляційного суду, без усунення зазначених недоліків зробити однозначний висновок щодо порушення вимог п.2.9 Правил дорожнього руху України ОСОБА_1 не є можливим, відтак неповнота даних є істотною і апеляційний суд не наділений повноваженнями таку усунути. За змістом ст. 278 КУпАП, при виявленні недоліків в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному всупереч вимогам ст. 256 КУпАП, або в інших матеріалах, що перешкоджають або унеможливлюють об`єктивний розгляд справи, особа, що провадить підготовку до розгляду справи, повертає матеріали справи відповідному правоохоронному органу, що порушив провадження в адміністративній справі, на дооформлення. За наведених обставин, суд позбавлений можливості встановити об`єктивну істину у даній справі. З огляду на наведене, апеляційний суд приходить до переконання, що висновок судді є передчасним, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, як неповно з`ясовані та неналежно оформлені, - направленню до УПП у Львівській області ДПП для приведення матеріалів протоколу у відповідність до вимог закону, що дало б можливість прийняти законне й обґрунтоване рішення. Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, - постановив: апеляційну скаргу особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його представника адвоката Семенюка Романа Андрійовича задоволити частково Постанову Шептицького міського суду Львівської області від 08 вересня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП скасувати. Матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП повернути до УПП у Львівській області ДПП через Шептицький міський суд Львівської області для належного оформлення. Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Оксана МАЛІНОВСЬКА - МИКИЧ