Ухвала КЦС ВС № 523/13566/21

У Х В А Л А 10 жовтня 2025 року м. Київ справа № 523/13566/21 провадження № 61-11948ск25 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Ситнік О. М., Фаловської І. М., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Попова Олена Анатоліївна, на постанову Одеського апеляційного суду від 24 червня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про припинення права власності, скасування рішення про державну реєстрацію, поновлення запису про право власності, ВСТАНОВИВ: У липні 2021 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про припинення права власності, скасування рішення про державну реєстрацію, поновлення запису про право власності на квартиру АДРЕСА_1 . Рішенням Пересипського районного суду міста Одеси (раніше - Суворовський районний суд м. Одеси) від 27 листопада 2023 року у задоволенні позову відмовлено. Постановою Одеського апеляційного суду від 24 червня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Пересипського районного суду міста Одеси (раніше - Суворовський районний суд м. Одеси) від 27 листопада 2023 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про задоволення частково позову. Припинено за ОСОБА_4 (розмір частки - 1/4), ОСОБА_1 (розмір частки - 1/4), ОСОБА_5 (розмір частки - 1/4), ОСОБА_3 (розмір частки - 1/4) право власності на квартиру АДРЕСА_1 . Скасовано рішення державного реєстратора Управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради рішенням Єременка І. М. №486393 від 12 вересня 2019 року про скасування державної реєстрації права власності за ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1 . Вирішено питання щодо розподіл судових витрат. 11 серпня 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Попова О. А. засобами поштового зв`язку направила до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Одеського апеляційного суду від 24 червня 2025 року (зареєстрована Верховним Судом 22 вересня 2025 року. У касаційній скарзі представник заявника просить скасувати оскаржувану постанову та залишити в силі рішення суду першої інстанції. Ухвалою Верховного Суду від 24 вересня 2025 року касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Попової О. А. залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме для сплати судового збору. На виконання вимог вказаної ухвали, представник подав до суду клопотання про зменшення розміру судового збору, який підлягає сплаті до 5 900 грн, а також долучає квитанції. В обґрунтування вказаного клопотання зазначає, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік, на підтвердження вказаного додає відомості з Державного реєстру фізичних осіб- платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого податку та військового збору за період з січня 2023 року по серпень 2025 року, а також довідку Форми ОК-5 за період з 2004 року по 2016 роки. Крім цього, вказує, що оскаржуваною постановою позбавлено відповідача та її членів сім`ї права власності на спірну квартиру, яка була її єдиним житлом. Також зазначає, за інформацією із сайту Міністерства Внутрішніх Справ України вбачається, що у заявника відсутній транспортний засіб. Згідно пункту 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Враховуючи майновий стан заявника, предмет позову, докази надані на підтвердження обставин, зазначених нею у заяві щодо майнового стану, з метою уникнення перешкоджанню у доступі до правосуддя, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання представника заявника про зменшення розміру судового збору. Крім цього, представник заявника просить поновити строк на касаційне оскарження постанови Одеського апеляційного суду від 24 червня 2025 року. Відповідно до частини першої статті 390 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення (частина друга статті 390 ЦПК України). Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу (частина третя статті 390 ЦПК України). У частині першій статті 127 ЦПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Клопотання представника заявника підлягає задоволенню, оскільки повний текст постанови апеляційного суду від 24 червня 2025 року представник отримав через підсистему «Електронний Суд» 10 липня 2025 року об 22:52, що підтверджується карткою руху документа. Касаційну скаргу представник заявника направила до Верховного Суду 11 серпня 2025 року, тобто протягом тридцяти днів з дня отримання копії повного тексту судового рішення. У частині першій статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження). Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставою касаційного оскарження судового рішення представник заявника зазначає пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, а саме, що суд не враховав правові висновки Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладені у постановах від 05 грудня 2019 року у справі № 9006/208/19, від 23 червня 2020 року у справі № 922/2589/19, від 21 грудня 2022 року у справі № 914/2350/18. Крім цього, вказує, що суд апеляційної інстанції в порушення норм процесуального права, вийшов за межі позовних вимог та порушив принцип диспозитивності та самостійно визначив правову підставу та предмет позову. Апеляційний суд у цій справі фактично визнав законним звернення стягнення на спірну квартиру на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя, хоча такі вимоги не заявлялись і відповідне рішення державного реєстратора не оскаржувалось. Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Вбачається, що між сторонами виник спір про припинення права власності, скасування рішення про державну реєстрацію, поновлення запису про право власності на квартиру. З матеріалів касаційного оскарження та оскаржуваного судового рішення, встановлено, що ціна позову (вартість квартири) становить 564 854, 00 грн, що не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб на день звернення з касаційною скаргою (757 000,00 грн). Отже, касаційна скарга представника заявника подана на судове рішення у справі, яке відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягає касаційному оскарженню. Разом з тим, представник заявника зазначає, що ця справа має виняткове значення для заявника, оскільки оскаржуваною постановою позбавлено відповідача та її членів сім`ї права власності на спірну квартиру, яка була її єдиним житлом. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність (пункт 4.1 Рішення Конституційного Суду України від 02 листопада 2004 року № 15-рп/2004). Надавши оцінку доводам касаційної скарги, оскаржуваного судового рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку про те, що справа має виняткове значення для заявника. В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу (частина восьма статті 394 ЦПК України). Касаційна скарга подана у визначений законом строк та оформлена відповідно до вимог статті 392 ЦПК України, зокрема містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України. З огляду на викладене, касаційний суд дійшов висновку про відкриття касаційного провадження та витребування матеріалів справи. Керуючись статтями 389, 390, 392, 394, ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ: Поновити ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Попова Олена Анатоліївна, строк на касаційне оскарження постанови Одеського апеляційного суду від 24 червня 2025 року. Задовольнити клопотання ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Попова Олена Анатоліївна, про зменшення розміру судового збору за подання касаційної скарги. Зменшити розмір судового збору, який необхідно сплатити ОСОБА_1 за подання касаційної скарги, до 5 900, 00 грн. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Попова Олена Анатоліївна, на постанову Одеського апеляційного суду від 24 червня 2025 року. Витребувати із Пересипського районного суду міста Одеси (раніше - Суворовський районний суд м. Одеси) цивільну справу № 523/13566/21 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про припинення права власності, скасування рішення про державну реєстрацію, поновлення запису про право власності. Надіслати учасникам справи копію касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк, що не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: В. М. Ігнатенко О. М. Ситнік І. М. Фаловська