Постанова Львівський апеляційний суд № 443/176/25

Справа № 443/176/25 Головуючий у 1 інстанції: СЛИВКА С. І. Провадження № 33/811/1437/25 Доповідач: Галапац І. І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 жовтня 2025 року Львівський апеляційний суд в складі: судді Галапаца І.І., розглянувши у судовому засіданні в м.Львові, апеляційну скаргу правопорушника ОСОБА_1 на постанову судді Жидачівського районного суду Львівської області від 23 липня 2025 року, в с т а н о в и в: цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України 605 (шістсот п`ять ) гривень 60 копійок судового збору. Згідно постанови судді, 29 січня 2025 року о 00:10 год. в м.Ходорові, по вул.Т.Шевченка,12, Стрийського району Львівської області, водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки «KIA SORENTO», номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови). Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного приладу газоаналізатора та у медичному закладі відмовився. Таким чином, ОСОБА_1 порушено вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху. В апеляційній скарзі правопорушник ОСОБА_1 покликається на те, що оскаржувана постанова є протиправною, незаконною. Зазначає, що суддя районного суду, в порушення вимог закону, розглянув справу у його відсутності. Зазначає, що відеозапис події не повний, не відображає усіх подій. Просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Жидачівського районного суду Львівської області від 23 липня 2025 року, мотивуючи тим, що розгляд справи відбувся у його відсутності; скасувати оскаржувану постанову, провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. На апеляційний розгляд правопорушник ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Магарський М.З., будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце розгляду справи для участі в судове засідання не з`явилися, проте, правопорушник у клопотанні про зупинення провадження зазначив, що перебуває на виконанні бойових завдань у зоні бойових дій по захисту незалежності України, а адвокат Магарський М.З. подав клопотання про проведення судового засідання у режимі відеоконференції, однак у зазначену дату та час на відеозв`язок за допомогою підсистеми «Відеозв`язок. Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи не вийшов, а відтак, їх неявка, у відповідності до ч.4 ст. 405 КПК України, не перешкоджає розгляду справи. Дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд вважає за можливе поновити строк апеляційного оскарження постанови судді місцевого суду, та приходить до висновку що така не підлягає до задоволення, виходячи з наступного. Диспозиція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність не тільки за керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, але й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан сп`яніння. Перевіривши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, на підставі досліджених доказів, прийшов до обгрунтованого висновку про те, що ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння відмовився. Висновок судді зроблений внаслідок всебічного, повного та об`єктивного з`ясування усіх обставин справи та підтверджується дослідженими та перевіреними в судовому засіданні доказами, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №232972 від 29 січня 2025 року, де викладена фабула вчиненого правопорушення; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; постановою серії ЕНА №3957211 від 29 січня 2025 року, згідно якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП; відеозаписом події, яким суддя районного суду дав належну правову оцінку в своїй постанові, з чим погоджується і апеляційний суд. Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, на думку апеляційного суду, суд першої інстанції обгрунтовано визнав їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки такі містять фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП. Наявний в матеріалах справи протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №232972 від 29 січня 2025 року, складений щодо ОСОБА_1 за своєю формою та змістом відповідає вимогам чинного законодавства, містить у собі усі необхідні дані щодо обставин вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та особи-порушника. Як зазначено в протоколі, права та обов`язки згідно зі ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП ОСОБА_1 були роз`яснені, проте, від підпису та пояснень останній відмовився, про що було зроблено відповідні відмітки у такому. Щодо доводів апеляційної скарги про те, що наявний в матеріалах справи відеозапис містить лише фрагменти події, то апеляційний суд зазначає, що для вирішення справи важливими є лише ті фактичні дані, зафіксовані за допомогою відеокамери поліцейського, які свідчать про вчинення адміністративного правопорушення, або про протилежне. Відповідно до наданого відеозапису, на ньому відображено відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Щодо покликань правопорушника ОСОБА_1 в частині незаконності оскаржуваної постанови у зв`язку із розглядом справи у його відсутності то, на переконання апеляційного суду, такі доводи не можуть визнаватися підставою для скасування постанови, а порушені їх права, поновлені шляхом подачі апеляційної скарги та забезпечення їх участі в апеляційному розгляді, на який правопорушник та його захисник також не з`явилися. Таким чином, покликання апелянта про те, що постанова не в повній мірі відповідає вимогам закону, апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки при розгляді справи в суді першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права допущено не було. Суддя відповідно до ст.ст. 245 та 280 КУпАП повно і всебічно з`ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи. Обставини, які б виключали провадження в справі, відповідно до ст. 247 КУпАП, відсутні. При цьому, апеляційний суд з врахуванням вищенаведеного вважає, що стягнення у виді штрафу що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік накладене на правопорушника з дотриманням вимог ст. 33 КУпАП та відповідає характеру вчиненого правопорушення, особі порушника, ступеню його вини, обставинам, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, та є необхідним і достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети виховного впливу та запобігання вчиненню ОСОБА_1 нових правопорушень. Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, - п о с т а н о в и в: поновити правопорушнику ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Жидачівського районного суду Львівської області від 23 липня 2025 року. Апеляційну скаргу правопорушника ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову судді Жидачівського районного суду Львівської області від 23 липня 2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік - без зміни. Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Галапац І.І.