Ухвала КАС ВС № 990/456/25

від 13.10.2025 · Адміністративна

ф УХВАЛА 13 жовтня 2025 року м. Київ справа №990/456/25 адміністративне провадження №П/990/456/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Стеценка С.Г., суддів: Гриціва М.І., Тацій Л.В., Шарапи В.М., Бевзенка В.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправними дій та рішення, зобов`язання вчинити дії, УСТАНОВИВ: 06.10.2025 ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Верховного Суду як суду першої інстанції з позовною заявою до Вищої ради правосуддя (далі - ВРП), у якій просить (дослівний зміст збережено): «

1. Визнати протиправними дії Вищої ради правосуддя щодо перекваліфікації моїх звернень у прості звернення громадян (документ №2458/0/9-25, № 2558/0/9-25, №2640/0/9-25, № 2033/0/9-25).

2. Визнати протиправною та скасувати ухвалу ВРП від 6 січня 2025 року №110/0/18-25 про залишення моїх скарг на суддю ОСОБА_3 без розгляду.

3. Зобов`язати ВРП розглянути мої скарги на суддів ОСОБА_4 та ОСОБА_3, а також на прокурора ОСОБА_2 по суті в межах дисциплінарного провадження.». Свої доводи позивач мотивував тим, що він подав до ВРП дисциплінарні скарги на дії прокурора ОСОБА_2, суддів ОСОБА_4 та ОСОБА_3, вказавши на можливі дисциплінарні порушення та корупційні дії. ВРП у відповідях від 11.02.2025 № 2458/0/9-25, 12.02.2025 №2558/0/9-25, 13.02.2025 № 2640/0/9-25 та 04.02.2025 №2033/0/9-25 перекваліфікувала його звернення у прості звернення громадян, відмовивши у їх розгляді по суті. Ухвалою від 06.01.2025 № 110/0/18-25 ВРП залишила три скарги на суддю ОСОБА_3 без розгляду без належного обґрунтування. Не погодившись із такими діями та рішеннями відповідача, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із цим позовом. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду від 06.10.2025 для розгляду цієї справи визначено головуючого суддю (суддю-доповідача) Стеценка С.Г., а також склад колегії суддів: Шарапа В.М., Тацій Л.В., Бевзенко В.М., Гриців М.І. Перевіряючи матеріали позовної заяви на відповідність вимогам процесуального закону, Суд виходить з наступного. Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу. Суд вважає, що позовна заява ОСОБА_1 не відповідає вимогам статей 160, 161 КАС України, та підлягає залишенню без руху, з огляду на наступне. (а) щодо дотримання форми позовної заяви Згідно з пунктом 2 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету. Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач не вказав: - стосовно позивача: поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серія паспорта; - стосовно відповідача: ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету. Вказане свідчить про недотримання позивачем вимог пункту 2 частини п`ятої статті 160 КАС України та є недоліком позовної заяви. (б) щодо змісту позовних вимог і викладу обставин, якими позивач їх обґрунтовує Згідно з пунктами 4, 5 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини. Суд звертає увагу, що під змістом позовних вимог розуміються запропоновані позивачем способи захисту свого публічного права, свободи чи інтересу, а обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти, з настанням яких суб`єкти публічного права вступають з фізичними чи юридичними особами у спірні правовідносини. Позовні вимоги і обставини в їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології, а також узгоджуватися з компетенцією суб`єкта владних повноважень (відповідача), якою він наділений відповідно до Конституції та законів України. Викладення позовних вимог у позовній заяві та обставин на їх обґрунтування формує предмет і підстави позову, і, як наслідок, визначає предмет доказування у справі. Суд звертає увагу, що позивачем сформульовані позовні вимоги наступним чином: «

3. Зобов`язати ВРП розглянути мої скарги на суддів ОСОБА_4 та ОСОБА_3, а також на прокурора ОСОБА_2 по суті в межах дисциплінарного провадження.». Разом з тим, зі змісту позовної заяви вбачається, що крім вказаних позовних вимог, позивач ще просить суд стягнути з державного бюджету України за рахунок коштів, передбачених для фінансування ВРП, на його користь компенсацію у розмірі: - 50 000 грн - як відшкодування матеріальної шкоди, пов`язаної з втраченим часом, додатковими витратами на підготовку звернень та юридичний захист; - 100 000 грн - як компенсацію моральної шкоди, спричиненої умисними маніпуляціями, введенням його в оману, втратою довіри до державних органів та стражданнями його родини. Позивач зазначає, що у зв`язку з протиправною бездіяльністю та маніпуляціями ВРП, що виразилися у свідомому перекручуванні норм законодавства з метою введення позивача в оману, останній зазнав значних негативних наслідків: втрати часу, оскільки тривалий період його скарги не були розглянуті по суті, що позбавило його можливості своєчасно захистити свої права; втрати довіри до правосуддя та закону, що завдало йому моральних страждань та підірвало його ділову репутацію; очевидних ознак корупційного зговора, які створили додаткову суспільну небезпеку та дискредитували державні інституції; психологічного тиску та стресу, що вплинуло на його життя і здоров`я. Суд звертає увагу, що відповідно до пункту третього частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються, зокрема, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень. Як вже зазначалось, в позовній заяві позивачем, окрім вимог щодо вирішення публічно-правового спору, які виділені ним окремо як позовні вимоги, заявлено вимоги про відшкодування шкоди. Водночас, в порушення вимог пункту третього частини п`ятої статті 160 КАС України, обґрунтованого розрахунку шкоди, заподіяної бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, позовна заява не містить, як і не містить обставин на їх обґрунтування. Таким чином, суд звертає увагу, що позивачу необхідно уточнити зміст позовних вимог, та в разі віднесення до таких вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, позивачу слід зазначити обґрунтований розрахунок суми, що стягується та виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги у вказаній частині. (в) щодо відсутності доказів надсилання копії позовної заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи Відповідно до частини другої статті 161 КАС України у разі подання позовної заяви та доданих до неї документів в електронній формі через електронний кабінет до позовної заяви додаються докази надсилання її копії та копій доданих документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу. У порушення зазначених вимог позивач не надав доказів надсилання копії позовної заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. (г) щодо сплати судового збору Відповідно до частини першої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. З доданих до матеріалів позовної заяви платіжних інструкцій вбачається, що позивач сплатив 610 грн та 602 грн. Разом 1212 грн. Частиною другою статті 169 КАС України встановлено, що якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Враховуючи попередні мотиви суду про необхідність подання позивачем уточненої позовної заяви з уточненням змісту позовних вимог, суд позбавлений можливості зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити позивачу. Однак, Суд звертає увагу на те, що згідно з частиною другою статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Частиною першою статті 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI) встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до частини третьої статті 4 Закону № 3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. Станом на 01.01.2025 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 3028 гривні. Згідно з частиною третьою статті 6 Закону № 3674-VI у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. Таким чином, у залежності від уточнення позовних вимог, позивач має надати докази сплати судового збору в сумі 968, 96 грн (3028 грн х 0,4 х 0, 8) за кожну вимогу немайнового характеру та 968, 96 грн (50 000 х 1%= 500 грн, оскільки це менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, то 3028 х 0,4 х 0, 8) за вимогу про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 50 000 грн в разі заявлення вимог про відшкодування шкоди. Суд звертає увагу, що в частині позовної вимоги про стягнення моральної шкоди, яка заявлена в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір, у силу пункту 11 частини другої статті 3 Закону № 3674-VI судовий збір не справляється (постанова Верховного Суду від 22.09.2022 у справі № 300/6211/21). Водночас, позивач також має врахувати, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою. Судовий збір сплачується шляхом внесення або перерахування коштів за реквізитами: Отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102 Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783 Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП) Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007 Код класифікації доходів бюджету - 22030102 Найменування податку, збору, платежу - Судовий збір (Верховний Суд, 055) Призначення платежу - 101__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від __________(Дата оскаржуваного рішення) по справі __________(Номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду). (д) щодо строку звернення до суду із адміністративним позовом Згідно з приписами частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску. За приписами частини частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. За правилами частин першої, другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. Предметом оскарження в межах заявленого позову є дії/рішення ВРП, які мали місце в січні-лютому 2025 року, однак даний позов подано до суду лише 06.10.2025, тобто з пропуском строку звернення до суду, встановленого статтею 122 КАС України. В порушення вимог частини шостої статті 161 КАС України позивачем до позовної заяви не додано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду та докази поважності причин пропуску строку. (е) щодо залучення третьої особи У переліку учасників справи позивачем вказується третя особа - Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів, проте відповідної заяви про залучення такої особи до участі у справі із обґрунтуванням підстав для цього, зазначенням на чиїй стороні слід залучити третю особу, прав і обов`язків такої та яким чином рішення суду у справі може вплинути на них до матеріалів позовної заяви не додано. Відповідно до частини четвертої статті 49 КАС України у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі. Частиною п`ятою наведеної статті визначено, що про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Ухвала за наслідками розгляду питання про вступ у справу третіх осіб окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи. Відтак, враховуючи, що питання про залучення третіх осіб суд може вирішувати й в ухвалі про відкриття провадження у справі, відсутність відповідної заяви із належним обґрунтуванням щодо необхідності вчинення такої дії не може свідчити про дотримання позивачем вимог КАС України щодо оформлення позовної заяви та її обґрунтування. Частиною першою статті 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Оскільки суд встановив, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених КАС України, таку позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачеві десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення виявлених недоліків шляхом: 1) зазначення відомостей стосовно позивача: поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серія паспорта; стосовно відповідача: ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 2) уточнення змісту позовних вимог, та в разі віднесення до таких вимог про відшкодування шкоди, заподіяної бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, зазначити обґрунтований розрахунок суми, що стягується та виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги у вказаній частині; 3) надання доказів надсилання копії позовної заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи; 4) надання документа про доплату судового збору у розмірі, встановленому Законом № 3674-VI; 5) подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду та доказів поважності причин пропуску строку; 6) подання заяви про залучення до участі у справі Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів із обґрунтуванням підстав для цього, зазначенням на чиїй стороні слід залучити третю особу, прав і обов`язків такої та яким чином рішення суду у справі може вплинути на них. Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 243, 248 КАС України, суд УХВАЛИВ: Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху. Надати позивачеві десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом: 1) зазначення відомостей стосовно позивача: поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серія паспорта; стосовно відповідача: ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 2) уточнення змісту позовних вимог, та в разі віднесення до таких вимог про відшкодування шкоди, заподіяної бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, зазначити обґрунтований розрахунок суми, що стягується та виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги у вказаній частині; 3) надання доказів надсилання копії позовної заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи; 4) надання документа про доплату судового збору у розмірі, встановленому Законом України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір»; 5) подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду та доказів поважності причин пропуску строку; 6) подання заяви про залучення до участі у справі Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів із обґрунтуванням підстав для цього, зазначенням на чиїй стороні слід залучити третю особу, прав і обов`язків такої та яким чином рішення суду у справі може вплинути на них. Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі якщо недоліки позовної заяви не буде усунуто в зазначений строк, позовна заява повертається позивачеві. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає. ........................... ........................... ........................... ........................... ........................... С.Г. Стеценко М.І. Грицiв Л.В. Тацій В.М. Шарапа В.М. Бевзенко , Судді Верховного Суду

релевантний фрагмент

Посилання у тексті:

· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»