Постанова Дніпровський апеляційний суд № 187/802/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/6622/25 Справа № 187/802/23 Суддя у 1-й інстанції - Говоруха В. О. Суддя у 2-й інстанції - Гапонов А. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 жовтня 2025 року м. Дніпро Дніпровський апеляційний суд у складі: Головуючого судді-доповідача Гапонова А.В. суддів Новікової Г.В., Никифоряка Л.П. за участю секретаря Гречишникової О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - за апеляційною скаргою Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», на ухвалу Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 14 квітня 2025 року, - В С Т А Н О В И В: ІСТОРІЯ СПРАВИ 26.03.2025 від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Бразалук С.С. до суду надійшла заява про постановлення додаткового рішення щодо відшкодування судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, в якій просить суд постановити додаткове рішення у справі № 187/802/23 за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, яким стягнути з Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" судові витрати відповідача, пов`язані з розглядом справи в суді (витрати на професійну правничу допомогу) в сумі 18 000 (вісімнадцять тисяч гривень) та витрати на проведення судової почеркознавчої експертизи в сумі 15297, 06 грн. - стягнути з позивача судові витрати в загальній сумі 33297,06 грн. КОРОТКИЙ ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ Ухвалою Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 14 квітня 2025 року заяву представника відповідача адвоката Бразалук Світлани Сергіївни про постановлення додаткового рішення щодо відшкодування судових витрат, пов`язаних з розглядом справи задоволено частково. Стягнуто з Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов`язані з розглядом справи в суді всього 25 297,06 грн. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ 08.05.2025 року від Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться вимога про скасування ухвали Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 14 квітня 2025 року та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні заяви про постановлення додаткового рішення. В обґрунтуванні доводів апеляційної скарги зазначено, що до суду не надано жодного документу, який би підтверджував, що відповідач сплатив ці кошти в зазначеному розмірі та на рахунок представника, та з зазначенням того, що вказана сума є коштами за надану правничу допомогу в цій справі до суду не надано. Отже факт понесення коштів не доведено. АРГУМЕНТИ ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ Відзив на апеляційну скаргу не надходив. СУДОВІ ВИКЛИКИ Сторони належним чином повідомлені про день та час розгляду справи (том 2, а.с.74-75). ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ Відповідно до ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення сторін, які з`явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи. Ухвалою суду від 05.09.2023 призначено по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, судово-почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам Дніпропетровського Науково - дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (вулиця Січеславська Набережна, 17, Дніпро, Дніпропетровська область, 49000). 06 грудня 2024 року до суду надійшов висновок експерта № 188-24 від 15.11.2024. Згідно до платіжної інструкції № 0.0.3487627433.1 від 27.02.2024 Дубина С.П. за проведення експертизи №188-24 по цивільній справі № 187/802/23 сплатив Дніпропетровського Науково - дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України 15 297,06 грн. Крім того, суд ознайомившись із додатками до заяви, встановив, що заявником долучено копію договору про надання правової допомоги від 15.07.2023 року № 52-ЦС, укладеного між адвокатом Бразалук С.С. та ОСОБА_1 , акт прийому-передачі наданих послуг № 1/52-Ф від 20.03.2025 за договором № 52-ЦС від 15.07.2023 на суму 18 000,00 грн. з зазначенням переліку виконаних робіт: - складання клопотання про витребування доказів (2 робочих години) 2500 грн., - складання клопотання про долучення оригіналу документу (1 робоча година) 2500 грн., - складання клопотання про призначення судової експертизи (3 робочих години) 2500 грн., - участь у судовому засіданні у справі № 187/802/23 05.06.2023 року 1500 грн., участь у судовому засіданні у справі № 187/802/23 15.08.2023 року 1500 грн., участь у судовому засіданні у справі № 187/802/23 05.09.2023 року 1500 грн., участь у судовому засіданні у справі № 187/802/23 14.11.2023 року 1500 грн., участь у судовому засіданні у справі № 187/802/23 18.12.2023 року 1500 грн., участь у судовому засіданні у справі № 187/802/23 25.02.2023 року 1500 грн., участь у судовому засіданні у справі № 187/802/23 05.06.2023 року 20.03.2025 грн.; квитанцію до прибуткового касового ордеру № 86 від 15 липня 2023 року. Згідно матеріалів справи, 06.06.2023 відповідач подав до суду заяву про відкладення розгляду справи для залучення представника, та в подальшому в даній справі його інтереси представляла адвокат Бразалук С.С. на підставі договору про надання правової допомоги від 15.07.2023 року № 52, а тому вимога про відшкодування витрат понесених на участь представника в судовому засіданні 05.06.2023 безпідставна. Так, відповідачем заявлена сума стягнення з позивача на його користь витрат на правничу допомогу в розмірі 18 000,00 грн. При цьому, аналізуючи розмір гонорару адвоката на дотримання вимог співмірності, суд, з урахуванням складності справи, ціни позову, обсягу виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), враховуючи, що позов залишено без розгляду, а також враховуючи об`єм виконаної адвокатом роботи з надання правової допомоги позивачу, суд вважає, що розмір гонорару в 18000,00 грн. є не обґрунтованим та завищеним. Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку про наявність підстав для зменшення суми стягнення з позивача витрат на правничу допомогу до розміру 10000,00 грн., вона буде об`єктивно відповідати вимогам співмірності, а тому вимога представника відповідача підлягає частковому задоволенню, а вказана сума підлягає стягненню з позивача на користь відповідача. За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що необхідно заяву представника відповідача про розподіл судових витрат задовольнити частково і стягнути з АТКБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов`язані з розглядом справи в суді (витрати на професійну правничу допомогу) в сумі 10 000,00 грн. та витрати на проведення судової почеркознавчої експертизи в сумі 15297,06 грн. З такими висновками погоджується й колегія суддів апеляційного суду, виходячи з наступного. Питання щодо розподілу судових витрат, в разі залишення позову без розгляду, може бути вирішено судом шляхом постановлення ухвали в порядку та на підставах, передбачених ст. 142 ЦПК України з урахуванням вимог ст.141 ЦПК України. Відповідно до ч. 5 ст. 142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. Відповідно до ч. 6 ст. 142 ЦПК України у разі залишення позову без розгляду суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення такої ухвали, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини дев`ятої статті 141 цього Кодексу. Отже, у разі залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. Тобто, відповідач повинен підтвердити наявність витрат, які він поніс у зв`язку із поданням позову до нього і у подальшому з залишеним без розгляду, а також, довести необґрунтованість дій позивача, пов`язаних із розглядом справи. Встановивши вказані обставини судом першої інстанції зроблений обґрунтований висновок про часткове задоволення заяви про розподіл судових витрат в розмірі 25297,06 грн. Крім цього, відповідно до ч. 3 ст. 257 ЦПК Українив ухвалі про залишення позову без розгляду можуть бути вирішені питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з державного бюджету. При таких обставинах апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»). ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ Судом першої інстанції на основі об`єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи та правильно застосовано норми матеріального права. Недоліків, які призводять до порушення основних принципів цивільного процесуального судочинства та охоронюваних законом прав та інтересів осіб, які беруть участь у справі, та впливають на суть ухваленого рішення під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не встановлено. Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Згідно з ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Ухвалене судом рішення відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України, підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги не вбачається. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» залишити без задоволення. Ухвалу Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 14 квітня 2025 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення. Повне судове рішення виготовлено 14.10.2025 року. Судді: