Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 520/21994/24

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 жовтня 2025 р. Справа № 520/21994/24 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Жигилія С.П., Суддів: Макаренко Я.М. , Перцової Т.С. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.05.2025, головуючий суддя І інстанції: Тітов О.М., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 27.05.25 по справі № 520/21994/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (надалі також позивач) звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (надалі також відповідач, ГУПФУ в Харківській області), в якому просив суд: - визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 02.05.2024 №204750018942 щодо відмови зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 період роботи з 24.04.1984 по 31.07.1989 та призначити і виплачувати ОСОБА_1 призначити пенсію за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ, починаючи з 25.04.2024; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 період роботи з 24.04.1984 по 31.07.1989 та призначити і виплачувати ОСОБА_1 пенсію за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ, починаючи з 25.04.2024. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27.05.25 адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 02.05.2024 №204750018942 щодо відмови зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 період роботи з 24.04.1984 по 31.07.1989 та призначити і виплачувати ОСОБА_1 призначити пенсію за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ, починаючи з 25.04.2024. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 період роботи з 24.04.1984 по 31.07.1989. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.04.2024 про призначення пенсії за Списком № 1 відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІ, з урахуванням висновків суду. В іншій частині позовних вимог - відмовлено. Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу задовольнити, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.05.2025 у справі № 520/21994/24 скасувати та прийняти постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказав, що відповідно до п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, для підтвердження спеціального стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств або її правонаступників. У даному випадку довідка не відповідає додатку №5, довідка повинна бути завірена трьома підписами. В пільговій довідці відсутній підпис головного бухгалтера. Інформація про відсутність на підприємстві посади головного бухгалтера не надана. Також, ст.100 Закону України «Про пенсійне забезпечення», яка зазначена в довідці, втратила чинність. Позивач не реалізував своє процесуальне право подання відзиву на апеляційну скаргу. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 звернувся 25.04.2024 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою про призначення їй пенсії за Списком № 1 відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІ. Рішенням ГУ ПФУ в Харківській області від 02.05.2024 №204750018942 Позивача повідомлено, що йому відмовлено у призначенні пенсії за віком, оскільки до пільгового стажу не зараховано період роботи з 24.04.1984 по 31.07.1989 згідно довідки №16 від 06 11.2015 року, тому що довідка не відповідає пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ від 12.08.1993 №637. Відповідно до цього Порядку в тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. А саме: довідка не відповідає додатку №5. Довідка повинна бути завірена трьома підписами. В пільговій довідці відсутній підпис головного бухгалтера. Інформація про відсутність на підприємстві посади головного бухгалтера не надана. Також зазначено, що ст. 100 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», яка зазначена в довідці, втратила чинність. Відтак, на думку відповідача, у позивача відсутній необхідний страховий та пільговий стаж для призначення йому пенсії за віком. Не погоджуючись з рішенням відповідача позивач звернувся до суду з даним позовом. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, недоліки заповнення даної довідки не можуть бути підставою для висновку про відсутність трудового стажу позивача за спірні періоди, а підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання роботодавцем усіх формальних вимог при заповненні документів. Наведене узгоджується з правовими позиціями Верховного Суду, викладених у постановах від 21.02.2018 у справі №687/975/17; від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а; від 30.09.2019 у справі № 638/18467/15-а. Отже, та обставина, що підприємством, де працював позивач, не внесено підпис головного бухгалтера не робить записи про роботу на підприємствах недійсними чи неправдивими. Позивач має відповідні записи у трудовій книжці щодо спірного періоду роботи, та ці записи є належними та допустимими доказами на підтвердження його пільгового (трудового) стажу. Враховую викладене, суд дійшов висновку про визнання протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 02.05.2024 №204750018942 щодо відмови зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 період роботи з 24.04.1984 по 31.07.1989 та призначити і виплачувати ОСОБА_1 призначити пенсію за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ, починаючи з 25.04.2024. Так, якщо відмова відповідного органу визнана судом протиправною, а іншого варіанту поведінки у суб`єкта владних повноважень за законом не існує, то суд має право зобов`язати такий орган влади вчинити конкретні дії, які б гарантували захист прав і свобод Позивача. Отже, застосування судами зазначеного способу захисту права неможливо вважати втручанням у дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22.03.2018 у справі № 823/795/17 (№ К/9901/2159/17).Таким чином суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 період роботи з 24.04.1984 по 31.07.1989. Щодо частини позовних вимог про призначення і виплату ОСОБА_1 пенсію за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ, починаючи з 25.04.2024, суд зазначає наступне. Прийняття рішення про призначення пенсії на пільгових умовах належить до повноважень відповідача. Оскільки відповідачем не здійснено належну перевірку страхового та пільгового стажу позивача, то, з метою належного захисту прав позивача в даній частині позовних вимог, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, зобов`язавши Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.04.2024 про призначення пенсії за Списком № 1 відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІ, з урахуванням висновків суду. Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Зі змісту апеляційної скарги вбачається, що рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог не оскаржується, отже, в межах розгляду цієї справи надається правова оцінка рішенню суду першої інстанції в частині задоволення позову. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в оскаржуваній частині, з огляду на наступне. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У силу вимог ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначає Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV). Частиною 1 ст. 24 Закону №1058-ІV встановлено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (ч. 2 ст. 24 Закону №1058-ІV). Відповідно до ч. 1 ст. 44 Закону №1058-IV призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом. Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи. Частиною 3 ст. 44 Закону №1058-IV визначено, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Частиною 1 ст. 114 Закону №1058-IV передбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. Відповідно до пункту 2 п.п.1 статті 114 Закону №1058-IV працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи. Відтак право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, мають жінки після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 20 років, з них не менше 7 років на зазначених роботах. Відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Підпунктом 2 пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, до заяви про призначення пенсії за віком додаються, зокрема, документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637. Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок №637), у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Щодо неврахування до страхового стажу періодів роботи з 24.04.1984 по 31.07.1989 в Харківському об`єднаному авіазагоні, оскільки довідка про пільговий характер роботи - не відповідає вимогам додатку №5 до Постанови №920 від 05.07.2006, довідка завірена двома підписами, а повинна бути завірена трьома, відсутній підпис головного бухгалтера. Згідно записів №4 та №5 трудової книжки серії НОМЕР_1 від 18.09.1981 - 24.04.1984 Позивача прийнято на посаду бортпровідниці в службу бортпровідників. 31.07.1989 Позивача звільнено із займаної за власним бажанням. До пенсійного органу позивачем надана довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №16 від 06.11.2015, видана Kharkiv Airlines, яка містить всю необхідну інформацію для підтвердження трудового стажу позивача за вищевказаний період для призначення пенсії. Однак, довідка засвідчена лише підписом голови правління та начальника адміністративного відділу, в той час як згідно форми додатку №5, вказана довідка засвідчується також підписом головного бухгалтера. Разом із тим, згідно п. 20 Порядку №637, уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників згідно додатку №5 вимагаються у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників. Колегія суддів зазначає, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства, що не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії по віку на загальних підставах. Певні недоліки щодо довідки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії, тим більше враховуючи той факт, що вказаний період підтверджується трудовою книжкою позивача. Також суд зазначає зазначити, що трудовим законодавством України не передбачено обов`язку працівника здійснювати контроль за веденням обліку та заповнення роботодавцем, іншими органами документів, а тому працівник не може нести і негативних наслідків порушення порядку заповнення. Крім того, недоліки заповнення даної довідки не можуть бути підставою для висновку про відсутність трудового стажу позивача за спірні періоди, а підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання роботодавцем усіх формальних вимог при заповненні документів. Наведене узгоджується з правовими позиціями Верховного Суду, викладених у постановах від 21.02.2018 у справі №687/975/17; від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а; від 30.09.2019 у справі № 638/18467/15-а. Як вбачається із трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 від 18.09.1981 міститься запис №4 від 24.04.1984, засвідчений печаткою та підтверджує період роботи з 24.04.1984 по 31.07.1989. Таким чином, оскільки у трудовій книжці позивача містяться належним чином оформлені записи, які підтверджують його стаж роботи. Формальні недоліки у довідках підприємства, зокрема відсутність підпису головного бухгалтера, не впливають на дійсність та достовірність записів у трудовій книжці і не можуть бути підставою для неврахування періоду роботи. Таким чином, трудова книжка позивача є належним та допустимим доказом підтвердження його пільгового трудового стажу, що узгоджується з правовими позиціями Верховного Суду. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що обираючи ефективний спосіб захисту прав позивача, суд першої інстанції правомірно визнав протиправним та скасував рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 02.05.2024 №204750018942 щодо відмови зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 період роботи з 24.04.1984 по 31.07.1989 та призначити і виплачувати ОСОБА_1 призначити пенсію за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ, починаючи з 25.04.2024 та зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 період роботи з 24.04.1984 по 31.07.1989 та зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.04.2024 про призначення пенсії за Списком № 1 відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІ, з урахуванням висновків суду. Згідно зі ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Частиною 1 ст. 315 КАС України визначено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Під час апеляційного провадження, колегія суддів не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції. Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують. Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийнятим на підставі з`ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухваленим з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін. Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області - залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.05.2025 по справі № 520/21994/24 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя (підпис)С.П. Жигилій Судді(підпис) (підпис) Я.М. Макаренко Т.С. Перцова