Постанова 4812 № 473/2210/25

09.10.25 22-ц/812/1749/25 Справа № 473/2210/25 Головуюча у 1-й інстанції Лузан Л. В. Провадження № 22ц/812/1749/25 Доповідачка в апеляційній інстанції Ямкова О. О. П О С Т А Н О В А Іменем України 9 жовтня 2025 року м. Миколаїв Колегія суддів судової палати в цивільних справах Миколаївського апеляційного суду у складі: головуючої-судді: Ямкової О. О., суддів: Крамаренко Т. В., Локтіонової О. В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) «Бізнес Позика» на заочне рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 18 серпня 2025 року, ухваленого під головуванням судді Лузан Л. В. у місті Вознесенськ Миколаївської області о 8 годині 56 хвилині зі складенням повного судового рішення у справі за позовом ТОВ «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, В С Т А Н О В И Л А: 29 квітня 2025 року ТОВ «Бізнес Позика» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 32 260 грн 80 коп. заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування своїх вимог зазначало, що 9 березня 2024 року між ТОВ «Бізнес Позика» та відповідачкою ОСОБА_1 укладено кредитний договір про надання кредиту №492568-КС-001 на суму 10 000 грн строком на 16 тижнів, зі строком дії договору до 29 червня 2024 року, зі сплатою стандартної фіксованої процентної ставки в розмірі 2% на день, або зниженої фіксованої процентної ставки 1,16395000 на день, або денної процентної ставки 0,98 % за виконання позичальником певних умов, та зі сплатою 1 500 грн комісії. Договір підписано позичальницею за допомогою електронного підпису, вчиненого одноразовим ідентифікатором. Втім, зобов`язання за договором позичальницею ОСОБА_1 не виконані, внаслідок чого у неї виникла заборгованість, яка станом на 31 березня 2024 року складається з 10 000 грн простроченої заборгованості за тілом кредиту та 20 760 грн 80 коп. простроченої заборгованості за процентами за користування кредитом, 1 500 грн прострочених платежів за комісією, а всього на загальну суму 32 260 грн. 80 коп. Відзиву на позовну заяву не подано. Заочним рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 18 серпня 2025 року позов ТОВ «Бізнес Позика» задоволено частково, ухвалено про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес Позика» 28 327 грн 80 коп. загальної заборгованості за договором про надання кредиту № 492568-КС-001 від 9 березня 2024 року, яка складається з 10 000 грн простроченої заборгованості за кредитом та 16 827 грн простроченої заборгованості за нарахованими процентами та 1500 грн комісії. Розподілено судові витрати. При ухваленні рішення, суд першої інстанції виходив з наявності підстав для зменшення розміру заборгованості за простроченими процентами за користування кредитом. В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на те, що рішення суду в частині вирішення позову про стягнення процентів за користування кредитом є незаконним та необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм матеріального права, за неправильним встановленням обставин, що мають значення для справи, просить його змінити в частині розміру стягнутих процентів, збільшивши суму процентів за користування кредитом, які підлягають стягненню на користь позивача з 16 827 грн 80 коп. до 20 760 грн 80 коп. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив про помилковість висновків місцевого суду щодо нікчемності умов договору про споживчий кредит, внаслідок ототожнення судом понять денної процентної ставки та процентної ставки на день, а також можливості суду зменшувати розмір процентів за кредитним договором. Для розрахунку денної процентної ставки розмір фіксованих процентних ставок, що узгоджені сторонами договору, не має значення, оскільки денна процентна ставка розраховується по формулі, яка зазначена у частині 4 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», та у якій відсутні положення, що обмежують розмір процентних ставок за кредитним договором. В розумінні цієї норми Закону, денна процентна ставка - це загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту, яка базується на припущенні, що кредитний договір залишиться дійсним протягом погодженого строку і сторони виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені договором. Тобто, у випадку дотримання позичальницею орієнтовного графіку платежів за договором із застосуванням зниженої процентної ставки в день у розмірі 1,16395000 протягом строку кредитування, денна процентна ставка становитиме 0,98. В той же час судом не враховано, що позичальницею на виконання умов договору не було сплачено жодного платежу, що призвело до подорожчання кредиту та нарахування процентів за збільшеною процентною ставкою, якою є стандартна ставка 2% застосована у період з 31 березня по 29 червня 2024 року. Внаслідок цього суд першої інстанції помилково вважав, що наведений кредитором розрахунок процентів за користування кредитом, хоча і відповідає умовам договору, але порушує норми Закону України «Про споживче кредитування». Посилався на відповідну судову практику. Відзиву на апеляційну скаргу не надано. Ухвалами колегії суддів Миколаївського апеляційного суду з розгляду цивільних справ від 29 серпня та 16 вересня 2025 року справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами, у порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в скарзі доводи та дослідивши матеріали справи у письмовому провадженні, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначається, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. За положеннями статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. За змістом статей 1046, 1049 ЦК України визначається, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Споживчим кредитуванням, у відповідності до пункту 10 частини 1 статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», є правовідносини щодо надання, обслуговування та повернення споживчого кредиту, організаційно-правові засади якого, у випадку укладення електронного договору споживчого кредитування, визначаються в межах Закону України «Про електронну комерцію». З матеріалів справи вбачається, що 9 березня 2024 року, після попереднього отримання інформації про умови надання споживчого кредиту та прийняття пропозиції про укладення договору, кредитором ТОВ «Бізпозика» та позичальницею ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту №492568-КС-001 на суму 10 000 грн строком на 16 тижнів, а саме до 19 червня 2024 року, із застосуванням стандартної 2% та зниженої - 1,16395000% фіксованих процентних ставок, а також денної процентної ставки 0,98%. При цьому у відповідності до пункту 3.2.2. у випадку, якщо повернення кредиту не здійснюється згідно погодженого графіку платежів, визначених цим договором, то внаслідок прострочення більше 7 календарних днів, умови нарахування процентів за зниженою процентною ставкою втрачають чинність і нарахування здійснюються із застосування стандартної процентної ставки, починаючи з восьмого дня від дня простроченого платежу. Узгоджено сторонами і орієнтовну загальну вартість кредиту та реальну річну процентну ставку. Договір підписано позичальницею за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором UA-5688 (а.с.10-14, 15-16, 17-26). На виконання умов договору кредитором того ж дня о 20 годині 47 хвилині 11 секунді перераховано на платіжну картку НОМЕР_1 , що зазначена позичальницею у змісті договору та анкеті клієнта, суму в розмірі 10 000 грн (а.с.33, 70-71). Втім, отримані позичальницею кошти не повернуті та проценти за їх користування в межах строку кредитування не сплачені, зокрема, відповідачкою не сплачено перший платіж в строк до 23 березня 2024 року відповідно до встановленого графіку (а.с.10), внаслідок чого за положеннями пункту 3.2.2. за спливом семи днів неналежного виконання зобов`язання, на восьмий день 31 березня 2024 року умови договору про нарахування процентів за користування кредитом за зниженою процентною ставкою втратили силу та кредитор почав нараховувати проценти за порушення зобов`язання з повернення кредиту. Тому, враховуючи ці обставини судом першої інстанції ухвалено рішення про задоволення вимог кредитора про стягнення боргу за тілом кредиту, які позивачем в апеляційному порядку не оспорюються. Одночасно судом зроблено правильний висновок про наявність підстав для стягнення з позичальниці процентів за користування кредитним коштами, які в частині задоволених вимог за період з 9 по 30 березня 2024 року позивачем не оспорюється і тому апеляційним судом не перевіряються. В той же час, стягнувши суму боргу за процентами за іншою процентною ставкою за період з 31 березня 2024 року, з дати порушення позичальницею зобов`язань, суд помилився у встановленні обставин, які мають значення для справи, внаслідок чого неправильно застосував норми матеріального права до обставин, встановлених у справі. Отже, з висновком суду погодитись не можна виходячи з наступного. У відповідності до пункту 12 частини 1 статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» денною процентною ставкою визначаються загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту. Максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини 4 статті 8 цього Закону, не може перевищувати 1 % (частина 5 статті 8). Тобто денна процентна ставка, максимальний розмір якої обмежується Законом, пов`язана з загальними витратами за споживчим кредитом. Внаслідок чого обчислення реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки має базуватися на припущенні, що договір про споживчий кредит залишається дійсним протягом погодженого строку та що кредитодавець і споживач виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в договорі. Тому, відповідно до положень частин 2 та 3 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», до загальних витрат за споживчим кредитом не включаються платежі, що підлягають сплаті споживачем у разі невиконання його обов`язків, передбачених договором про споживчий кредит За таких обставин доводи позивача про відмінність понять денної процентної ставки та процентів на день є слушними, а посилання на право кредитора нараховувати проценти при порушенні позичальницею зобов`язань за іншою процентною ставкою, яка не може бути обмежена законом, є правильними. Тому, у зв`язку з не виконанням позичальницею зобов`язань з погашення наданого кредиту наявні підстави для нарахування, починаючи з восьмого дня після не внесення чергового платежу відповідно до умов пункту 3.2.2 договору про надання кредиту, а саме з 31 березня 2024 року процентів за користування кредитом за стандартною процентною ставкою, яка становить 2% на день. Зазначене узгоджується з наданим позивачем розрахунком заборгованості, починаючи з 31 березня 2024 року і по 29 червня 2024 року за ставкою 2%, у зв`язку з порушенням ОСОБА_1 зобов`язань та умов, передбачених пунктом 3.2.2. Підстави для іншої перевірки розрахунку кредитора за поданою ним апеляційною скаргою, колегія суддів не вбачає. За наведеного місцевий суд помилково вважав, що відповідно до умов укладеного договору та положень, викладених у Законі України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» які набрали чинності 24 грудня 2023 року та діяли протягом 240 днів, слід зменшити розмір нарахованих кредитором процентів за період порушення позичальницею зобов`язань. Між тим у відповідності до проведеного позивачем розрахунку, кредитором нараховано проценти за користування кредитом за зниженою процентною ставкою до спливу строку на внесення платежу та спливу семі днів на належне виконання зобов`язань, і в подальшому за процентною ставкою, розмір якої пов`язано виключно з порушенням позичальницею умов договору. Внаслідок таких обставин у кредитора є право вимагати стягнення процентів на загальну суму 20 760 грн 80 коп. За такого наявні підстави для зміни рішення суду у відповідності до пункту 4 частини 1 статті 376 ЦПК України в частині збільшення суми боргу за процентами до 20 760 грн 80 коп., внаслідок чого змінити рішення суду також в частині загальної суми заборгованості за кредитним договором до 32 260 грн 80 коп. та суми судового збору. У зв`язку із частковим задоволенням апеляційної скарги у відповідності до положень статті 141 ЦПК України наявні підстави для стягнення з відповідачки на користь позивача 3 633 грн 60 коп. судового збору сплаченого за апеляційний перегляд справи. Керуючись статтями 367, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес - Позика» задовольнити. Заочне рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 18 серпня 2025 року в частині вирішення позовних вимог про стягнення процентів за користування кредитом, загальною сумою боргу за кредитним договором та розміром стягнутого судового збору змінити, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» 32 260 грн 80 коп. заборгованості за договором №492568-КС-001 від 9 березня 2024 року про надання кредиту, яка складається із 10 000 грн простроченої заборгованості за кредитом, 20 760 грн 80 коп. простроченої заборгованості за процентами за користування кредитом, 1 500 грн. простроченої заборгованості за комісією. Стягнути ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» на користь 2 422 грн 40 коп. судового збору сплаченого за розгляд справи у суді першої інстанції. Стягнути ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» на користь 3 633 грн 60 коп. судового збору сплаченого за апеляційний перегляд справи. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена з цього дня в касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду у випадках, передбачених статтею 389 ЦПК України. Головуюча О.О. Ямкова Судді Т. В. Крамаренко О. В. Локтіонова