Постанова Київський апеляційний суд № 756/14170/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Апеляційне провадження № 22-ц/824/11006/2025 Справа № 756/14170/23 П О С Т А Н О В А Іменем України 01 жовтня 2025 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Кашперської Т.Ц., суддів Фінагеєва В.О., Яворського М.А., за участю секретаря Діденка А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 24 березня 2025 року, ухвалене у складі судді Тихої О.О. у м. Київ у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Сетам», приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Яцишина Андрія Миколайовича, Товариства з обмеженою відповідальністю «Юрфактор Сервіс», Акціонерного товариства «Ідея Банк» про визнання електронних торгів недійсними, скасування протоколу проведення електронних торгів та витребування майна з чужого незаконного володіння, заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, в с т а н о в и в : В жовтні 2023 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із даним позовом, просила визнати недійсними електронні торги, проведені ДП «Сетам» 22 листопада 2021 року щодо реалізації квартири за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер лота 488359, скасувати протокол електронних торгів, витребувати з чужого незаконного володіння ТОВ «Юрфактор Сервіс» у власність ОСОБА_1 квартиру за вказаною адресою. Позов мотивувала тим, що 22 листопада 2021 року ДП «Сетам» було проведено електронні прилюдні торги на предмет реалізації іпотечного арештованого майна за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер лота 4883459. Згідно протоколу проведення електронних торгів № 560722, продавцем квартири виступив приватний виконавець виконавчого округу м. Київ Яцишин А.М., покупець - ТОВ «Юрфактор Сервіс». Вважала, що зазначені торги відбулися з порушенням норм чинного законодавства, що підтверджується наступним. В провадженні приватного виконавця Яцишина А.М. знаходився виконавчий лист № 461/9894/20 від 10 березня 2021 року, виданий Галицьким районним судом м. Львова, яким звернено стягнення на квартиру за вказаною адресою. З матеріалів виконавчого провадження вбачається, що постановою приватного виконавця від 12 травня 2021 року проведено опис та арешт майна боржника. Виконавчі дії з опису та накладення арешту на квартиру були проведені без її участі та належного повідомлення, а виконавча дія з опису майна проведена формально, без додержання вимог Закону України «Про виконавче провадження». Протягом проведення виконавчих дій приватний виконавець постійно порушував її законні права та інтереси. Матеріали виконавчого провадження надсилалися виконавцем то за адресою її реєстрації у м. Шостка, де вона не проживає вже більше 20 років, то за адресою її проживання м. Київ. Перші дві постанови приватного виконавця про початок виконавчих дій та арешт майна направлені на адресу її реєстрації і були нею отримані в квітні 2021 року. 01 серпня 2021 року вона отримала за адресою реєстрації постанову приватного виконавця від 24 травня 2021 року про призначення суб`єкта оціночної діяльності одночасно з висновком про вартість квартири (постанова від 08 червня 2021 року). Приватний виконавець, щоб не дати їй оскаржити свої дій в передбачені законом строки, навмисно надсилав їй матеріали виконавчого провадження то за адресою реєстрації, то за адресою проживання, не дотримуючись строків та дат, і таким чином опис та арешт майна відбувся з порушенням приватним виконавцем ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження». Впродовж виконавчого провадження вона постійно оскаржувала дії приватного виконавця. Зазначала, що квартира була придбана нею в 2019 році за 1 504 406,85 грн., в 2020 році у квартирі зроблено капітальний ремонт, згідно звіту про оцінку майна від 05 грудня 2021 року вартість квартири становила 2 526 200 грн. без ПДВ. Згідно постанови приватного виконавця вартість квартири оцінено в 1 845 000 грн. Стартова ціна продажу квартири на останніх електронних торгах була визначена у 1 476 000 грн. Вчинивши протиправні дії щодо уцінки майна, приватний виконавець отримав можливість прискорити реалізацію квартири за заниженою ціною, що призвело до порушення норм матеріального права і завдало їй додаткової шкоди. Згідно акту про реалізацію предмета іпотеки, сформованого приватним виконавцем 10 грудня 2021 року, перші електронні торги, призначені на 09 липня 2021 року, не відбулися в зв`язку з відсутністю допущених учасників торгів. Лист, який вона отримала 01 серпня 2021 року від ДП «Сетам», містив тільки коротку інформацію про те, що 09 липня 2021 року були проведені електронні торги з початковою ціною 1 845 000 грн., протокол проведення електронних торгів був відсутній. На день проведення перших торгів, які не відбулися, але були заявлені, в апеляційному суді на розгляді знаходилась її апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції з призначенням справи до розгляду на жовтень 2021 року. Другі торги, призначені на 22 листопада 2021 року, відбулися, що підтверджується сформованим ДП «Сетам» протоколом про проведення електронних торгів від 22 листопада 2021 року, де переможцем визначено ТОВ «Юрфактор Сервіс» зі стартовою ціною продажу 1 476 000 грн. Таким чином, на електронних торгах 09 липня 2021 року, які не відбулися в зв`язку з відсутністю допущених учасників торгів, пройшла уцінка лота. На цих торгах учасникам була запропонована квартира, яка не відповідала технічним характеристикам реального іпотечного майна, що зменшило кількість учасників та надало можливість провести уцінку лота, внаслідок чого відбулося порушення її законних прав та інтересів. Незважаючи на те, що строк на апеляційне оскарження було поновлено, приватний виконавець не зупиняв виконавчі дії, поки не було проведено уцінку іпотечного майна. Постановою приватного виконавця від 27 липня 2021 року виконавчі дії було зупинено і 27 жовтня 2021 року винесена постанова про поновлення виконавчих дій. Протоколи та інші матеріали, які стосуються проведення електронних торгів 09 липня та 20 серпня 2021 року, їй не надходили зовсім. Таким чином, електронні торги були проведені з порушенням норм чинного законодавства. Зазначала, що всупереч п. 5.6.1 іпотечного договору та ст. 34 Закону України «Про іпотеку» будь-яких письмових вимог про необхідність передачі іпотекодержателем арештованого майна на управління їй не надходило. Вказувала, що зберігач арештованого майна є фіктивним, таким, що призначений приватним виконавцем протиправно з порушенням Порядку реалізації арештованого майна. Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 24 березня 2025 року в позові ОСОБА_1 відмовлено. Позивач ОСОБА_1 , не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, просила скасувати рішення Оболонського районного суду м. Києва від 24 березня 2025 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позов. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, не погоджувалася з висновками суду першої інстанції про недоведення позивачем, що вона повідомляла приватного виконавця щодо зміни місця проживання чи перебування. Пояснювала, що з матеріалів виконавчого провадження вбачається, що постановою приватного виконавця Яцишина А.М. від 12 травня 2021 року проведено опис та арешт майна у м. Києві, в матеріалах також зазначено, що приватним виконавцем неодноразово здійснювався вихід за адресою квартири з метою опису та арешту майна боржника, про що боржник повідомлявся заздалегідь. Матеріали виконавчого провадження надсилалися виконавцем то за адресою її реєстрації, то за адресою проживання. В кредитному договорі була визначена адреса реєстрації та адреса фактичного проживання. Стягувач АТ «Ідея Банк» також був обізнаний, що ОСОБА_1 тривалий час проживає та працює в Києві. Але деякі постанови приватним виконавцем надсилались за адресою іпотечного майна, що свідчить про те, що приватному виконавцю було відомо адресу боржника, дві перші постанови від 19 березня 2021 року надійшли за адресою її реєстрації. Внаслідок неправомірних дій приватного виконавця вона як учасник виконавчого провадження була обмежена в своїх правах та не мала своєчасного доступу до цих документів, що унеможливлювало своєчасне оскарження цих постанов. Не погоджувалась з висновком суду про те, що будучи обізнаною про виконавче провадження, ОСОБА_1 не скористалася своїми правами сторони виконавчого провадження та не виконала обов`язки боржника, ухиляючись від виконання судового рішення. Постанову від 05 квітня 2021 року про вилучення технічної документації на квартиру вона отримала 15 квітня 2021 року рекомендованим листом за адресою проживання, дії по вилученню документації та опису майна було призначено виконавцем на 12 квітня 2021 року, що унеможливлювало проведення таких дій. 25 квітня 2021 року вона отримала ще одну вимогу приватного виконавця про надання йому доступу до квартири 29 квітня 2021 року, однак у призначений день та час приватний виконавець не прийшов. Також в матеріалах справи є докази, які свідчать, що судом розглянуто справу без її участі та ухвалено заочне рішення. Порушення норм чинного законодавства та її законних прав як власника квартири призвело до того, що виконавче провадження, яке було відкрито за рішенням суду першої інстанції, виконавчі дії проводились навіть в період дії апеляційних строків та відкритого апеляційного провадження. Вказувала, що виконавцем були допущені грубі порушення закону, які регулюють порядок зупинення виконавчого провадження. 22 та 26 квітня 2021 року вона надіслала листи приватному виконавцю про поновлення апеляційних строків, які стосуються її справи, на підставі яких йде зупинення виконавчих дій, однак приватний виконавець не зупиняв виконавчі дії, поки не було проведено уцінки іпотечного майна, зупинив 27 липня 2021 року, і 27 жовтня 2021 року виконавчі дії було поновлено. Не погоджувалась з висновками суду, що отримання висновку про вартість майна вже після того, як відбулись перші торги, не є порушенням, яке могло вплинути на результати спірних торгів, наводила зміст ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження». Вказувала, що виконавчі дії на момент надсилання заяви до ДП «Сетам» вже не мали юридичної сили, тому ще не мало юридичної сили на той час рішення суду першої інстанції, що унеможливлювало проведення електронних торгів взагалі, а як наслідок унеможливлювало і уцінку арештованого майна. Вказувала, що на момент підписання кредитного та іпотечного договору 15 січня 2020 року вартість заставної квартири була визначена незалежним оціночним експертом в розмірі 1 500 000 грн., що вже набагато перевищувало суму заборгованості перед банком. З часу дії кредитного договору та до часу подання стягувачем позову до суду банк жодного разу не запросив у ОСОБА_1 доступу до заставної квартири для перевірки її стану, отже, у банку не було жодних сумнівів щодо погіршення стану заставного житла, а навпаки банк був повністю в курсі, що всі кошти, які залишились після розрахування по перекредитуванню, були витрачені нею на капітальний ремонт, внаслідок чого збільшилась вартість житла. Не погоджувалась з висновками суду, що процедура призначення зберігача майна ОСОБА_2 відповідала діючому законодавству, оскільки до 20 січня 2022 року ОСОБА_1 проживала у арештованій квартирі і була фактичним зберігачем. Всупереч ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» при передачі на зберігання арештованого майна ОСОБА_2 виконавець не проводив опечатування, вилучення та опис майна, що свідчить про відсутність підстав вважати, що арештоване майно дійсно передавалось на зберігання. Також, всупереч п. 5 Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5, приватний виконавець умисно передав майно на зберігання особі, яка не має ніякого відношення до належної їй квартири. Навіть при її письмовій відмові від прийняття арештованого майна на зберігання, приватний виконавець повинен був передати майно на зберігання організатору торгів, а не невідомій фізичній особі. Призначений виконавцем зберігач є фіктивним, призначений ним протиправно та з порушенням Порядку № 2831/5. Не погоджувалася з висновками суду, що ОСОБА_1 не зазначила, які саме порушення були допущені організатором торгів ДП «Сетам», що вплинуло на результати таких торгів. Посилалася на ч. 1 ст. 215, ч. 5, 6 ст. 203 ЦК України, зазначала, що те, що особа зберігача майна не тільки відома, а і була сфабрикована самим приватним виконавцем для подання заявки на реалізацію іпотечного майна. Вказувала, що це було зумовлено необхідністю договору зі зберігачем майна в заявці на реалізацію арештованого майна, якщо таке майно виставляється на публічні торги, відповідно до вимог, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 30 вересня 2016 року № 1301/29431. Виконавчий документ, на підставі якого заставна квартира була передана на реалізацію до ДП «Сетам», був недійсним та не мав юридичної сили на одному з етапів проведення електронних торгів, але важливим є факт, що на цьому етапі оспорювана квартира була уцінена на 20 %, що значно знизило її вартість, на цьому етапі вона була не тільки незаконно виставлена на торги, а і незаконно уцінена. З матеріалів справи суду також відомо, що 27 липня 2021 року, отримавши від АТ «Ідея Банк» копію ухвали апеляційного суду про відкриття апеляційного провадження 28 травня 2021 року приватний виконавець виносить постанову про зупинення виконавчих дій. Постановою апеляційного суду від 04 жовтня 2021 року її апеляційну скаргу залишено без задоволення і 27 жовтня 2021 року приватний виконавець виносить постанову про поновлення виконавчих дій. На той момент приватний виконавець вже знав, що окремі документи, подані ним, не мають юридичної сили, змін внесено не було, а до заяви про реалізацію арештованого майна, яка вже знаходилась у організатора електронного аукціону, додано тільки копію постанови апеляційного суду. Також виконавець не вказує про додаткове обтяження майна, яке реалізується в рахунок стягнення, а саме що в квартирі проживає власник і це в подальшому буде мати свої правові наслідки. Таким чином, ДП «Сетам» виставило на електронні торги 22 листопада 2021 року арештоване майно за документами, які містили помилку та обман, тобто за документами, які не мали юридичної сили, кожен з яких унеможливлював проведення юридичних дій з реалізації іпотечного майна в період дії апеляційного провадження, але завдяки яким була знижена цінність майна, що мало відповідні правові наслідки правочину, вчиненого 22 листопада 2021 року. Посилалася на правові висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 19 серпня 2020 року в справі № 202/1698/17, згідно яких у організатора торгів повинна бути точна і достовірна інформація щодо виконавчих документів і суми заборгованості відносно виконавчого провадження. Виконавцями і організаторами торгів при подачі документів на електронні торги та виставленні лота на продажу повинна бути виконана перевірка відносно дійсності виконавчих документів. Таким чином, приватний виконавець, маючи на виконанні виконавчий лист, без перевірки дійсності даного виконавчого документу 09 червня 2021 року передав заявку на реалізацію квартири ДП «Сетам», яка була виставлена на електронні торги організатором 09 липня 2021 року теж без перевірки дійсності виконавчого листа, що порушило права і інтереси особи, яка оскаржує ці торги. Вказувала, що порушення, допущені при здійсненні виконавчих дій приватним виконавцем, призвели до вчинення правочину, який порушує норми цивільного законодавства та спричинив негативні наслідки для ОСОБА_1 як сторони виконавчого провадження та власника майна. Зазначала, що дії виконавця є самостійною підставою для визнання торгів недійсними. З цього приводу на запит голови КЦС ВС Гулька Б.І. від 23 травня 2022 року за № 61-17706сво21 надав відповідний висновок член науково-консультативної ради при Верховному Суді, заслужений юрист України, доктор юридичних наук Шкляр С.В. від 15 червня 2022 року. Вважала, що порушення, допущені виконавцем під час виконавчого провадження, призвели до проведення незаконних торгів, а відтак їх неправомірність, сукупно з іншими підставами (зупинення дії виконавчого документу, що стало підставою для початку виконавчого провадження) може бути підставою для визнання торгів недійсними. Також суд першої інстанції проігнорував та не надав оцінки, що приватним виконавцем виконавчі дії з опису та накладення арешту на квартиру були проведені без її участі та належного повідомлення, а також у період апеляційного оскарження рішення суду. Виконавча дія з опису майна була проведена формально, без додержання вимог Закону України «Про виконавче провадження». Присутність понятих, відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження», є обов`язковою у випадку відсутності боржника або його представника під час вчинення виконавчих дій, пов`язаних з проведенням опису, арешту, вилучення і передачі майна. Присутність понятих, таким чином, свідчить про те, що приватний виконавець не виїжджав для проведення опису майна за місцем розташування квартири, хоча вона постійно проживала у вказаній квартирі, а тому не було ніякого сенсу залучати до проведення опису понятих. Вказані протиправні дії приватного виконавця, АТ «Ідея Банк», ДП «Сетам», якими було порушено положення іпотечного договору, Закону України «Про іпотеку», Порядку проведення реалізації арештованого майна призвели до того, що іпотечне майно потрапило на електронні торги на підставі фіктивних документів, що надало змогу реалізувати квартиру за зниженою вартістю та призвело до того, що проведені торги повинні бути визнані недійсними. Від відповідача АТ «Ідея Банк» надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому відповідач просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Наводив власні спростування доводів апеляційної скарги, вказував, що оскільки ОСОБА_1 не подала заяву, передбачену ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», про зміну місця проживання або перебування, приватний виконавець правомірно направляв документи виконавчого провадження на адресу позивача, зазначену у виконавчому листі. Наводив зміст ст. 38 Закону України «Про виконавче провадження» щодо порядку зупинення виконавчого провадження, вказував, що як вбачається з матеріалів, доданих до позову, копія ухвали апеляційного суду про відкриття апеляційного провадження у справі № 461/9894/20 від 28 травня 2021 року надійшла приватному виконавцю 27 липня 2021 року. Отже, на момент проведення перших торгів у приватного виконавця було відсутнє судове рішення про поновлення судом строку подання апеляційної скарги, а тому відсутні підстави для зупинення виконавчого провадження, яке було відразу зупинене після отримання відомостей про таке судове рішення 27 липня 2021 року. Акцентував, що в зв`язку із залишенням апеляційної скарги без задоволення постановою апеляційного суду від 04 жовтня 2021 року виконавче провадження було поновлено та відбулися повторні торги, на яких реалізоване описане іпотечне майно. У відкритті касаційного провадження ОСОБА_1 було відмовлено. Прилюдні торги призначались і були проведені без порушень вимог чинного законодавства. Зазначив, що позивачем не доведено порушення порядку реалізації арештованого майна в ході проведення прилюдних торгів, та не доведено наявності порушення прав та законних інтересів позивача, які могли вплинути на результати таких торгів. Щодо доводів апеляційної скарги про допущені порушення при призначенні зберігача, наводив зміст ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження», яка допускає передачу арештованого майна на зберігання іншим особам, та положення Порядку реалізації арештованого майна, згідно яких, боржник або члени його сім`ї призначаються зберігачами арештованого майна у виключних випадках, і лише у разі відмови боржника, членів його сім`ї, інших осіб прийняти арештоване майно на зберігання таке майно підлягає у обов`язковому порядку передачі на зберігання організатору. Від відповідача ТОВ «Юрфактор Сервіс» надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому відповідач просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Посилався на правові висновки, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року в справі № 367/6231/16-ц щодо підстав для визнання прилюдних торгів недійсними, зазначив, що доводи апелянта не містять посилань на порушення порядку проведення електронних торгів, та зводяться до непогодження з діями приватного виконавця щодо незупинення виконавчого провадження, надсилання матеріалів виконавчого провадження не за тією адресою, за якою проживала позивач, вартості оцінки майна та підготовку до його передачі на реалізацію, що є підготовчими діями та мають самостійний спосіб оскарження. При цьому, як неодноразово наголошував Верховний Суд у своїх правових висновках, викладених у постановах від 14 лютого 2018 року в справі № 490/5475/15, від 02 травня 2018 року в справі № 910/10136/17, від 16 жовтня 2019 року у справі № 910/5574/18, дії приватного виконавця при здійсненні своїх повноважень, передбачених Законом України «Про виконавче провадження» до призначення прилюдних торгів, у тому числі щодо відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на майно, визначення вартості чи оцінки майна тощо, є підготовчими діями з метою проведення прилюдних торгів, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів та мають самостійний спосіб та строки оскарження, а відтак не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними, якщо їх не оскаржено та не визнано незаконними в зазначений спосіб. Щодо твердження апелянта стосовно незупинення приватним виконавцем виконавчого провадження, вказував, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив матеріали виконавчого провадження, з яких вбачалось, що копію ухвали апеляційного суду про відкриття апеляційного провадження приватний виконавець отримав лише 27 липня 2021 року та відразу же в цей день виніс постанову про зупинення виконавчого провадження. На момент проведення перших торгів приватний виконавець не міг знати про поновлення судом строку для подання апеляційної скарги, крім того, 04 жовтня 2021 року апеляційний суд залишив скаргу ОСОБА_1 без задоволення, виконавче провадження було поновлено та відбулись повторні електронні торги з реалізації предмета іпотеки. Суд першої інстанції встановив, що вказані обставини були предметом дослідження в межах справи № 756/5717/21 за скаргою ОСОБА_1 на дії приватного виконавця, в задоволенні яких судом відмовлено, а тому такі обставини не можуть бути підставою для визнання недійсними прилюдних торгів. Щодо порушення порядку проведення торгів, зокрема доводів апелянта, що організатором на повторний електронний аукціон було невірно зроблено уцінку вартості лоту, зазначав, що електронні торги по лоту № 488359 проводились саме з примусової реалізації предмета іпотеки, а відповідно до п. 7 ст. 51 Закону України «Про виконавче провадження» примусове звернення стягнення на предмет іпотеки відбувається в порядку, визначеному Законом України «Про іпотеку». 09 липня 2021 року проводились перші електронні торги з продажу предмета іпотеки із стартовою ціною квартири 1 845 000 грн., проте торги не відбулись в зв`язку з відсутністю допущених учасників торгів. Наводив положення ч. 2 ст. 49 Закону України у редакції, що діяла станом на час спірних правовідносин, вказував, що після того, як перші торги не відбулись, організатор вносить до системи інформацію про майно та формує лот аукціону на підставі отриманої ним заявки не пізніше, ніж на третій робочий день з дати її отримання. Дата публікації лоту № 488359 - 21 липня 2021 року. Враховуючи викладене, стартова ціна складала 80 % від початкової вартості предмета іпотеки, була визначена вірно та не призвела до порушення порядку проведення торгів. Інших доводів щодо порушення порядку проведення торгів позивачем не наведено. Перевіривши законність і обґрунтованість рішень суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з таких підстав. Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Рішення суду першої інстанції даним вимогам закону відповідає. Відмовляючи в позові ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами порушення порядку реалізації майна на електронних торгах на момент їх проведення і порушення у зв`язку з цим її прав та законних інтересів. Апеляційний суд погоджується із вказаними висновками суду першої інстанції, так як вони є обґрунтованими, відповідають обставинам справи і вимогам закону. Судом встановлено, що 15 січня 2020 року АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено іпотечний договір, який забезпечує виконання зобов`язань іпотекодавця/позичальника та вимог іпотекодержателя за кредитним договором № 101.00605.006033103 від 15 січня 2020 року, який укладено між позичальником та іпотекодержателем, а також усіх додаткових договорів до нього, які укладені та можуть бути укладені в майбутньому. Сума кредиту 75000 грн., строк повернення кредиту 15 січня 2027 року. Предметом іпотеки визначено квартиру за адресою АДРЕСА_1 , яка належить іпотекодавцю на праві власності на підставі договору купівлі-продажу квартири від 13 листопада 2019 року. Відповідно до звіту про незалежну оцінку квартири, виконаного суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «Профоцінка» 20 грудня 2019 року, ринкова вартість квартири становить 1 526 200 грн. Згідно п. 5.6.1 договору, у разі прийняття рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, в тому числі в позасудовому порядку, або після вчинення виконавчого напису нотаріуса, іпотекодавець зобов`язується на письмову вимогу іпотекодержателя передати предмет іпотеки (на підставі цього договору та/або рішення суду) іпотекодержателю або іншій особі, визначеній іпотекодержателем протягом трьох банківських днів в управління на період до його реалізації у порядку, встановленому законодавством та цим договором. Згідно п. 5.6.2 договору, іпотекодержатель має право встановлювати або змінювати режим охорони предмета іпотеки (а. с. 77 - 81 т. 1, 18 - 22 т. 2). Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 01 лютого 2021 року у справі № 461/9894/20 задоволено позов АТ «Ідея Банк», стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Ідея Банк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 818 670,50 грн. та судовий збір 12 280,10 грн. (а. с. 36 - 38 т. 1). 10 березня 2021 року Галицьким районним судом м. Львова видано виконавчий лист № 461/9894/20 на примусове виконання рішення від 01 лютого 2021 року за позовом АТ «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Ідея Банк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 818 670,50 грн. та судовий збір 12 280,10 грн., зазначено, що рішення набрало законної сили 03 березня 2021 року. Зазначено адресу боржника ОСОБА_1 - АДРЕСА_2 (а. с. 33 т. 1). 11 березня 2021 року АТ «Ідея Банк» звернулось до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Яцишина А.М. з заявою про відкриття виконавчого провадження, у якій зокрема зазначено, що боржник володіє на праві власності квартирою в АДРЕСА_1 , і що стягувач не заперечує проти звернення стягнення на належну боржнику квартиру (а. с. 17 т. 2). 18 березня 2021 року приватним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № НОМЕР_1, копію якої направлено на адресу сторін виконавчого провадження, в тому числі боржнику ОСОБА_1 на адресу, зазначену у виконавчому листі АДРЕСА_2 (а. с. 26 - 27 т. 2). 18 березня 2021 року приватним виконавцем винесено постанову про об`єднання виконавчих проваджень щодо боржника ОСОБА_1 у зведене виконавче провадження № 64894443 (а. с. 34 т. 2). Разом із постановою про відкриття виконавчого провадження боржнику були направлені постанова про об`єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження № 64894443, постанова про стягнення з боржника основної винагороди, постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, постанова про стягнення з боржника основної винагороди, постанова про арешт коштів боржника. 25 березня 2021 року приватним виконавцем направлено вимогу до КП КМР «Київське міське бюро технічної інвентаризації» щодо надання технічної документації на квартиру за адресою АДРЕСА_1 . Листом від 05 квітня 2021 року, попередньо на підставі отриманої інформації з банківських установ про відсутність банківських рахунків, відкритих на ім`я боржника, та коштів, що зберігаються на вказаних рахунках у достатньому розмірі для погашення заборгованості за виконавчими документами, а також відсутність іншого рухомого та нерухомого майна у боржника, приватним виконавцем Яцишиним А.М. направлено вимогу на адресу ОСОБА_1 АДРЕСА_2 , з копією на адресу знаходження нерухомого майна АДРЕСА_1 , щодо необхідності бути присутньою 12 квітня 2021 року о 11:00 за адресою АДРЕСА_1 та забезпечити вільний доступ до зазначено квартири, надати приватному виконавцю правовстановлюючі документи на квартиру (а. с. 53 т. 2). Лист фактично направлено 06 квітня 2021 року, згідно списку рекомендованих поштових відправлень та чеку Укрпошти (а. с. 55 т. 2). 12 квітня 2021 року приватним виконавцем Яцишиним А.М. складено акт в присутності двох понятих про те, що виходом за адресою АДРЕСА_1 , потрапити до квартири не виявилось можливим, оскільки двері квартири ніхто не відчинив. Боржник про час і місце проведення виконавчих дій був повідомлений заздалегідь. Про поважні причини невиконання рішення суду та вимоги приватного виконавця від 05 квітня 2021 року виконавця не повідомив (а. с. 57 т. 2). Листом від 12 квітня 2021 року приватним виконавцем Яцишиним А.М. вдруге направлено вимогу на адресу ОСОБА_1 АДРЕСА_2 , з копією на адресу знаходження нерухомого майна АДРЕСА_1 , що 23 квітня 2021 року о 10:00 відбудеться опис квартири за адресою АДРЕСА_1 , в зв`язку з чим вимагав боржнику ОСОБА_1 надати приватному виконавцю правовстановлюючі документи на квартиру та забезпечити вільний доступ до зазначеного майна боржника представнику стягувача, експерту та понятим, з метою опису майна (а. с. 58 т. 2). 23 квітня 2021 року приватним виконавцем Яцишиним А.М. складено акт в присутності двох понятих про те, що виходом за адресою АДРЕСА_1 , потрапити до квартири не виявилось можливим, оскільки двері квартири ніхто не відчинив. Зі слів сусіда, в квартиру час від часу приїжджають люди, але хто саме, він не повідомив, оскільки не володіє такою інформацією (а. с. 57 т. 2). Листом від 23 квітня 2021 року приватним виконавцем Яцишиним А.М. втретє направлено вимогу на адресу ОСОБА_1 АДРЕСА_2 , з копією на адресу знаходження нерухомого майна АДРЕСА_1 , щодо необхідності бути присутньою 29 квітня 2021 року за адресою АДРЕСА_1 та забезпечити вільний доступ до зазначено квартири, надати приватному виконавцю правовстановлюючі документи на квартиру (а. с. 39, 68 т. 1). 29 квітня 2021 року приватним виконавцем Яцишиним А.М. складено акт в присутності двох понятих про те, що виходом за адресою АДРЕСА_1 , потрапити до квартири не виявилось можливим, оскільки двері квартири ніхто не відчинив. Боржник про час і місце проведення виконавчих дій був повідомлений заздалегідь. Про поважні причини невиконання рішення суду та вимоги приватного виконавця не повідомив (а. с. 71 т. 2). Листом від 29 квітня 2021 року приватним виконавцем Яцишиним А.М. учетверте направлено вимогу на адресу ОСОБА_1 АДРЕСА_2 , з копією на адресу знаходження нерухомого майна АДРЕСА_1 , що 12 травня 2021 року о 10:00 відбудеться опис квартири за адресою АДРЕСА_1 , в зв`язку з чим вимагав боржнику ОСОБА_1 надати приватному виконавцю правовстановлюючі документи на квартиру та забезпечити вільний доступ до зазначеного майна боржника представнику стягувача, експерту та понятим, з метою опису майна; стягувачу, у разі відмови боржника від прийняття майна на відповідальне зберігання, вирішити питання про взяття на відповідальне зберігання майно (а. с. 72 т. 2). 12 травня 2021 року приватним виконавцем винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника, якою встановлено, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно за боржником зареєстрована квартира АДРЕСА_1 ; приватним виконавцем неодноразово здійснено вихід за адресою АДРЕСА_1 з метою опису та арешту майна боржника, про що останній повідомлявся заздалегідь вимогами приватного виконавця; зазначені вимоги боржником залишено без виконання та про поважні причин їх невиконання не повідомлено; боржникові ОСОБА_1 на даний час достеменно відомо про відкрите виконавче провадження № НОМЕР_1 з виконання рішення Галицького районного суду м. Львова про стягнення заборгованості на користь АТ «Ідея Банк», що підтверджується зверненням (скаргою) боржника до Міністерства юстиції України, де останній чітко зазначає про вимоги приватного виконавця, зазначені вище, які той не виконує. Керуючись ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження», постановлено описати та накласти арешт на майно: квартиру АДРЕСА_1 , що розташована на 11 поверсі 12-поверхового будинку та складається з 3 кімнат пл. 42,5 кв.м., у тому числі кімната 1 - 17,6 кв.м., кімната 2 - 12,4 кв.м., кімната 3 12,5 кв.м.,кухня 8,5 кв.м., вбиральня 1,3 кв.м., ванна кімната 2,8 кв.м., коридор 12,8 кв.м., вбудована шафа 1,0 кв.м. Квартира обладнана балконом пл. 2,0 кв.м. та лоджією 1,8 кв.м. Загальна площа квартири 72,7 кв.м. Матеріал стін - керамобетон, матеріал перекриття - залізобетон. На описане майно накладено арешт та встановлено обмеження права користування ним: заборонено будь-яким чином відчужувати. Призначено відповідальним зберігачем та попереджено його про кримінальну відповідальність: ОСОБА_2 . Зазначено, що виконавчі дії проведені у присутності понятих, яким роз`яснені їх права та обов`язки відповідно до ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» (а. с. 34 - 35 т. 1, 79 - 80 т. 2). Копію зазначеної постанови супровідним листом від 12 травня 2021 року направлено на адреси учасників виконавчого провадження, в тому числі боржнику на адресу, зазначену у виконавчому листі (а. с. 78 т. 2). 24 травня 2021 року приватним виконавцем винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, яким суб`єкту оціночної діяльності - суб`єкту господарювання ТОВ «Спецюст» доручено надати письмовий висновок, звіт про експертну грошову оцінку арештованого майна, а саме квартири АДРЕСА_1 (а. с. 41 т. 1, 87 т. 2). Копію зазначеної постанови направлено супровідним листом на адресу учасників виконавчого провадження, в тому числі боржнику ОСОБА_1 на адресу, зазначену у виконавчому листі АДРЕСА_2 (а. с. 86 т. 2 зворот). Згідно висновку про вартість незалежної оцінки, складеного суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання ТОВ «Спецюст» 04 червня 2021 року, ринкова вартість об`єкта оцінки - трикімнатної квартири загальною площею 72,70 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 станом на дату оцінки становить 1 845 000 грн. без ПДВ (а. с. 43 т. 1, 91 т. 2). Супровідним листом від 08 червня 2021 року на адресу сторін виконавчого провадження (в тому числі на адресу боржника АДРЕСА_2 ) направлено до відома копію висновку про вартість об`єкта незалежної оцінки (а. с. 42 т.1, 88 т. 2). Ухвалою Львівського апеляційного суду від 28 травня 2021 року відкрито апеляційне провадження у справі № 461/9894/20 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Галицького районного суду м. Львова від 01 лютого 2021 року (а. с. 40 т. 1). Листами приватного виконавця від 02 червня 2021 року повідомлено ОСОБА_1 на адресу АДРЕСА_2 , з копією на адресу АДРЕСА_1 , у відповідь на її повідомлення від 22 квітня 2021 року, що зупинення виконавчого провадження № НОМЕР_1 відповідно до положень ст. 38 Закону України «Про виконавче провадження» буде можливим лише за умови надання ухвали про поновлення апеляційного строку на подання скарги на рішення суду першої інстанції чи ухвали про прийняття такої апеляційної скарги (а. с. 89, 90 т. 2). 09 червня 2021 року приватним виконавцем подано до ДП «Сетам» заяву на реалізацію арештованого майна у ВП № НОМЕР_1, у якій зазначено вид майна - квартира АДРЕСА_1 , що належить боржнику на праві приватної власності згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно; відомості про зберігача майна - ОСОБА_2 , його адресу та номер телефону; відомості про стягувача АТ «Ідея Банк»; відомості про обтяження майна - арешт нерухомого майна № 41076068, постанова, серія та номер НОМЕР_1, виданий 19 березня 2021 року, видавник приватний виконавець Яцишин А.М.; заборона на нерухоме майно №35046468, договір іпотеки, серія та номер 4, виданий 15 січня 2020 року, видавник ПН Київського МНО Дудко Ю.А., іпотека № 35047114, договір іпотеки, серія та номер 4, виданий 15 січня 2020 року, видавник ПН Київського МНО Дудко Ю.А. Зазначено реквізити рахунку приватного виконавця Яцишина А.М. та його електронну адресу. Додатками до заяви є копія виконавчого документу, копія постанови про відкриття виконавчого провадження від 18 березня 2021 року, копія постанови про арешт майна боржника від 19 березня 2021 року, копія постанови про опис та арешт майна боржника від 12 травня 2021 року, копія звіту про оцінку майна від 04 червня 2021 року, копія інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 09 червня 2021 року (а. с. 42 т. 1, 92 т. 2). Листом ДП «Сетам» від 11 червня 2021 року повідомлено учасників виконавчого провадження, в тому числі ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_2 , про відомості щодо реалізації предмета іпотеки шляхом проведення електронних торгів: реєстраційний номер лота 482991, відомості про предмет іпотеки - трикімнатна квартира загальною площею 72.7 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 , дата і час проведення електронних торгів - 09 липня 2021 року, 09:00, початкова ціна продажу майна - 1 845 000 грн. (а. с. 100 т. 2). На а. с. 93 - 99 т. 2 знаходяться роздруковані скріншоти з інформацією про лот з веб-сторінки ДП «Сетам», а саме квартири пл. 72,7 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 , зокрема зазначено категорію (житлова нерухомість), долучено зображення та фотографічні зображення майна, стартову ціну продажу 1 845 000 грн., площу кожної кімнати, кількість поверхів будинку і поверх, на якому знаходиться квартира, інформацію про допоміжні, підсобні приміщення та споруди, надано доступ до акту опису арешту, звіту про оцінку, копію виконавчого документу, рішення суду, відомості про обтяження та інші документи, відомості про обтяження майна, відповідальну особу продавця, відомості про майно, його склад, характеристики, опис (іпотека, трикімнатна квартира загальною площею 72,7 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 , що належить боржнику на підставі права приватної власності згідно договору купівлі-продажу квартири, серія та номер 7173, виданий 13 листопада 2019 року приватним нотаріусом КМНО Морозовою С.В.). В матеріалах виконавчого провадження (а. с. 101 т. 2) знаходиться копія супровідного листа Львівського апеляційного суду від 28 травня 2021 року, з яким направлено копію ухвали про відкриття апеляційного провадження на рішення Галицького районного суду м. Львова від 01 лютого 2021 року для відома та виконання, згідно штампу вхідної кореспонденції, зазначений супровідний лист одержано АТ «Ідея Банк» 07 червня 2021 року, а від нього отримана приватним виконавцем 27 липня 2021 року. 09 липня 2021 року ДП «Сетам» складено протокол проведення електронних торгів, реєстраційний номер лота 482991, із зазначенням, що торги не відбулися на підставі відсутності допущених учасників торгів (а. с. 247-б т. 2). 27 липня 2021 року приватним виконавцем винесено постанову про зупинення виконавчих дій, якою встановлено, що в ході примусового виконання рішення приватним виконавцем встановлено, що 28 травня 2021 року ухвалою Львівського апеляційного суду у справі № 461/9894/20 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Галицького районного суду м. Львова від 01 лютого 2021 року, та керуючись ст. 38 Закону України «Про виконавче провадження», зупинено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 461/9894/20 (а. с. 44 - 45 т. 1, 104 т. 2). Листом від 27 липня 2021 року на адресу ДП «Сетам» приватний виконавець повідомив про зупинення виконавчого провадження на підставі ухвали Львівського апеляційного суду у справі № 461/9894/20 від 28 травня 2021 року, в зв`язку з чим вимагав негайно зупинити реалізацію арештованого майна боржника, а саме лоту № 488359 (а. с. 105 т. 2). Постановою Львівського апеляційного суду від 04 жовтня 2021 року в справі № 461/9894/20, копія якої знаходиться в матеріалах виконавчого провадження, а. с. 120 т. 2, апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Галицького районного суду м. Львова від 01 лютого 2021 року - без змін. 27 жовтня 2021 року приватним виконавцем винесено постанову про поновлення вчинення виконавчих дій на підставі заяви стягувача, до якої долучено належним чином завірену копію постанови Львівського апеляційного суду від 04 жовтня 2021 року в справі № 461/9894/20 (а. с. 122 т. 2), а також листом від 27 жовтня 2021 року на адресу ДП «Сетам» повідомлено про необхідність поновлення реалізації арештованого майна боржника (а. с. 123 т. 2). 22 листопада 2021 року відбулись електронні торги, про що ДП «Сетам» складено протокол проведення електронних торгів № 560722 по лоту № 488359, згідно якого стартова ціна продажу встановлена в розмірі 1 476 000 грн., ціна продажу 1 608 840 грн., переможець торгів ТОВ «Юрфактор Сервіс», яким запропоновано найвищу цінову пропозицію (а. с. 125 т. 2). 10 грудня 2021 року приватним виконавцем складено акт про реалізацію предмета іпотеки (а. с. 133 т. 2). 10 грудня 2021 року приватним нотаріусом КМНО Чорнєй В.В. видано ТОВ «Юрфактор Сервіс» свідоцтво, яким посвідчено, що товариству належить на праві власності майно, яке складається з квартири АДРЕСА_1 , яка придбана переможцем торгів ТОВ «Юрфактор Сервіс» за 1 608 840 грн., та раніше належала ОСОБА_1 (а. с. 107 т. 1), а також прийнято рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень, індексний номер 62199032, про реєстрацію права власності на зазначену квартиру за ТОВ «Юрфактор Сервіс» (а. с. 108 т. 1). 13 грудня 2021 року приватним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № НОМЕР_1 в зв`язку з фактичним виконанням рішення в повному обсязі згідно з виконавчим документом (а. с. 140 т. 2). ОСОБА_1 оскаржувала дії приватного виконавця в судовому порядку згідно ст. 447 ЦПК України, зокрема щодо винесення постанов про відкриття виконавчого провадження та арешт майна. Так, ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 20 грудня 2021 року в справі № 756/5717/21, копія якої знаходиться на а. с. 160 - 164 том 2, у задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії приватного виконавця відмовлено. Судом встановлено, що постанова про відкриття виконавчого провадження від 19 березня 2021 року направлена на адресу боржника, зазначену у виконавчому документі, АДРЕСА_2 , що відповідає абз. 2 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження». ОСОБА_1 подавала до Міністерства юстиції України скаргу на дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Яцишина А.М. щодо здійснення зведеного виконавчого провадження № 64894443, до складу якого входять виконавчі провадження № 64892898 та № НОМЕР_1, у якій зазначено, що у випадку, якщо місцем вчинення виконавчих дій є м. Київ, то приватний виконавець повинен був надсилати документи виконавчого провадження на її адресу АДРЕСА_1 (а. с. 27 т. 1, 107 - 111 т. 2). На підставі скарги ОСОБА_1 від 19 квітня 2021 року щодо дій приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Яцишина А.М. Управлінням забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) проведена позапланова невиїзна перевірки діяльності приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Яцишина А.М. щодо здійснення зведеного виконавчого провадження № 64894443, до складу якого входять виконавчі провадження № 64892898 та № НОМЕР_1, за результатами якої складено довідку, згідно якої порушень вимог законодавства не встановлено. Зазначений висновок мотивовано тим, що станом на дату надсилання вищевказаних документів заяви боржника про зміну місця проживання чи перебування на адресу офісу приватного виконавця не надходили (а. с. 26 - 32 т. 1, 114 т. 2). На а. с. 45 - 71 т. 1 знаходяться копії скарг і звернень ОСОБА_1 з приводу дій, які вчиняються приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Яцишиним А.М., до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини від 19 грудня 2021 року, до Голови Ради приватних виконавців України від 02 січня 2022 року, до Генерального прокурора України від 21 січня 2022 року. Управлінням забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) за результатами проведення позапланової невиїзної перевірки діяльності приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Яцишина А.М. на підставі скарги ОСОБА_1 від 19 грудня 2021 року складено довідку від 09 лютого 2022 року, у якій зазначено, що у своїй скарзі ОСОБА_1 повідомила, що з матеріалами виконавчого провадження не була ознайомлена, оскільки винесені приватним виконавцем постанови надсилаються приватним виконавцем за адресою її реєстрації у м. Шостка, і незважаючи на її повідомлення про поновлення строку подання апеляційної скарги на судове рішення, за яким видано виконавчий документ, приватний виконавець не зупинив виконавче провадження та передав належну їй квартиру на реалізацію без узгодження вартості та за заниженою ціною. Згідно висновку Управління, порушень приватним виконавцем вимог законодавства не встановлено (а. с. 158 т. 2). Вказані обставини підтверджуються наявними у справі доказами. Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Згідно ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Вирішуючи спір, суд повинен встановити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси позивача, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні. Згідно з частиною другою статті 16, частиною першою статті 215 ЦК України одним зі способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням стороною (сторонами) вимог, установлених частинами першою, третьою, п`ятою, шостою статті 203 цього Кодексу, зокрема у зв`язку з невідповідністю змісту правочину цьому Кодексу та іншим актам цивільного законодавства. Умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку на час вчинення виконавчих дій, передбачено Законом України «Про виконавче провадження» у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, та Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5 (далі - Порядок № 2831/5). Правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі норм цивільного законодавства (статті 203, 215 ЦК України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону, у разі невиконання вимог щодо процедури, порядку проведення торгів, передбачених Порядком № 2831/5. Відповідно до частини першої статті 650 ЦК України особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства. За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (частина перша статті 655 ЦК України). Частиною четвертою статті 656 ЦК України встановлено, що до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті. З аналізу змісту частини першої статті 650, частини першої статті 655 та частини четвертої статті 656 ЦК України можна зробити висновок, що процедура набуття майна на електронних торгах є різновидом договору купівлі-продажу. Сторонами договору купівлі-продажу є продавець і покупець. Згідно з частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами першою - третьою та шостою статті 203 цього Кодексу. Враховуючи, що відчуження майна з електронних торгів належить до угод купівлі-продажу, такий правочин може визнаватися недійсним в судовому порядку з підстав, встановлених частиною першою статті 215 ЦК України. Головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, які могли вплинути на результати торгів, а тому, крім наявності порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів, повинні бути й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними. Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 24 січня 2023 року в справі № 522/10845/19 (провадження № 61-2448св22), від 12 лютого 2025 року в справі № 135/250/18 (провадження № 61-3097св24), від 28 квітня 2025 року в справі № 457/1089/22 (провадження № 61-2886св24), від 26 серпня 2025 року в справі № 761/14995/22 (провадження № 61-12695св24) та інших, що дає підстави для висновку про сталість правової позиції Верховного Суду в даному питанні. Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Таким чином, правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі норм цивільного законодавства (статей 203, 215 ЦК України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону, у разі невиконання вимог щодо процедури, порядку проведення торгів, передбачених Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5 (далі - Порядок № 2831/5). Дії державного чи приватного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення електронних торгів, мають самостійний спосіб оскарження і не можуть бути підставою для визнання електронних торгів недійсними. Такі висновки про застосування норм права викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі № 678/301/12, від 15 лютого 2020 року у справі № 367/6231/16-ц, від 12 червня 2019 у справі № 308/12150/16-ц, Верховного Суду від 18 травня 2022 року у справі № 361/3505/20 Верховного Суду від 09 липня 2025 року у справі № 401/979/20 (провадження № 61-4412св25), від 30 липня 2025 року у справі № 333/2538/22 (провадження № 61-14775св23). Суд першої інстанції вірно визначився з тим, що для застосування наслідків недотримання вказаних вимог, при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити, чи мало місце порушення вимог порядку та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів. Також судом вірно зазначено, що до предмета доказування у таких справах належить дотримання встановлених законодавством правил проведення торгів, а саме: правил, які визначають процедуру підготовки, проведення електронних торгів (опублікування інформаційного повідомлення певного змісту про реалізацію нерухомого майна; направлення письмового повідомлення державному виконавцю, стягувачу та боржнику про дату, час та місце проведення електронних торгів, а також стартову ціну реалізації майна тощо); правил, які регулюють сам порядок проведення електронних торгів; правил, які стосуються оформлення кінцевих результатів торгів. Повно та всебічно з`ясувавши обставини справи та перевіривши доводи позивача про: порушення приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Яцишиним А.М. в межах виконавчого провадження НОМЕР_1 прав та інтересів як боржника, а також вимог норм чинного законодавства в частині направлення їй документів виконавчого провадження за зареєстрованим місцем проживання у м. Шостка, де позивач тривалий час не мешкає, а не за фактичним місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 ; невиконання вимог стосовно зупинення виконавчого провадження, незважаючи на її листи, що призвело до уцінки нерухомого майна, виставленого на електронні торги, оскільки іпотечне майно реалізовано лише на повторних електронних торгах, у той час як перші торги відбувалися тоді, коли у суді апеляційної інстанції розглядалася її апеляційна скарга на судове рішення, для виконання якого і здійснювалася реалізація належного їй майна, суд першої інстанції належно встановив, що з матеріалів виконавчого провадження НОМЕР_1, наявних у матеріалах справи, вбачається, що приватним виконавцем Яцишиним А.М. документи виконавчого провадження, зокрема, постанова про відкриття виконавчого провадження, постанова про об`єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження, постанова про стягнення з боржника основної винагороди, постанова про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, постанова про стягнення з боржника основної винагороди, постанова про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, постанова про арешт коштів боржника, постанова про опис та арешт майна (коштів) боржника, постанова про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, звіт про оцінку нерухомого майна, тощо, надсилалися на адресу позивача (боржника) ОСОБА_1 , зазначену у виконавчих листах, а саме: АДРЕСА_1 , що відповідає вимогам ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження». Судом першої інстанції встановлено і не спростовано доводами апеляційної скарги, що позивач не довела повідомлення приватного виконавця Яцишина А.М. відповідною заявою про зміну свого місця проживання чи перебування, зокрема, на адресу: АДРЕСА_1 , а тому відсутні підстави вважати, що, надсилаючи документи виконавчого провадження за адресою боржника ОСОБА_1 , зазначену у виконавчих листах, приватний виконавець Яцишин А.М. діяв не у спосіб, передбачений нормами чинного законодавства. Судом першої інстанції правомірно звернуто увагу, що про обізнаність позивача щодо відкриття приватним виконавцем Яцишиним А.М. виконавчого провадження, у якому вона є боржником, задовго до вчинення виконавцем дій щодо опису та арешту належного їй нерухомого майна та передачу його на електронні торги, свідчить той факт, що ще 13 квітня 2021 року ОСОБА_1 зверталася до Шосткинського міськрайонного суду Сумської області (справа № 589/1474/21) зі скаргою на неправомірні дії приватного виконавця Яцишина А.М., які полягали, на її думку, у незаконному накладенні арешту на належні їй квартири, блокуванні її банківських рахунків. Апеляційний суд звертає увагу, що листом від 29 квітня 2021 року приватним виконавцем Яцишиним А.М. учетверте направлено вимогу на адресу ОСОБА_1 АДРЕСА_2 , з копією на адресу знаходження нерухомого майна АДРЕСА_1 , що 12 травня 2021 року о 10:00 відбудеться опис квартири за адресою АДРЕСА_1 , в зв`язку з чим вимагав боржнику ОСОБА_1 надати приватному виконавцю правовстановлюючі документи на квартиру та забезпечити вільний доступ до зазначеного майна боржника представнику стягувача, експерту та понятим, з метою опису майна; стягувачу, у разі відмови боржника від прийняття майна на відповідальне зберігання, вирішити питання про взяття на відповідальне зберігання майно (а. с. 72 т. 2). Доказів несвоєчасного отримання зазначеного листа ОСОБА_1 не надано. Враховуючи наведене, апеляційний суд не може погодитися з необґрунтованими доводами апеляційної скарги, що суд першої інстанції проігнорував та не надав оцінки тому, що приватним виконавцем виконавчі дії з опису та накладення арешту на квартиру 12 травня 2021 року були проведені без її участі та її належного повідомлення. Доводи апеляційної скарги, що присутність понятих, які зазначені у акті приватного виконавця, нібито свідчить про те, що приватний виконавець не виїжджав для проведення опису майна за місцем розташування квартири, хоча вона постійно у ній проживала, а тому не було ніякого сенсу залучати до проведення опису понятих, є нічим не підтвердженими припущеннями та ґрунтуються на помилковому розумінні вимог Закону України «Про виконавче провадження», зокрема ст. 22 Закону, якою передбачено, що присутність понятих є обов`язковою у випадку, передбаченому частиною третьою статті 53 цього Закону, а також у разі відсутності боржника або його представника під час вчинення виконавчих дій, пов`язаних з примусовим входженням на земельні ділянки, до нежитлових приміщень і сховищ, де зберігається майно боржника, на яке звернено стягнення, або майно стягувача, яке має бути повернуто йому в натурі, до житла, іншого володіння особи для забезпечення примусового виселення з нього та вселення в нього, під час проведення опису, арешту, вилучення і передачі майна. Доводи апеляційної скарги, що той факт, що приватним виконавцем деякі постанови направлялись за адресою її заставної квартири (іпотечного майна), свідчить про обізнаність виконавця про місцезнаходження боржника, є необґрунтованими та відхиляються апеляційним судом. Так, матеріалами виконавчого провадження підтверджується те, що на адресу АДРЕСА_1 направлялися лише копії вимог приватного виконавця у випадку необхідності проведення виконавчих дій за вказаною адресою нерухомого майна, а саме його опису та арешту, одночасно із направленням документів виконавчого провадження саме за адресою боржника, зазначеною у виконавчих листах - АДРЕСА_1 , що відповідає вимогам ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки, як вірно встановив суд першої інстанції, ОСОБА_1 не надала доказів звернення до приватного виконавця із заявою про зміну місця проживання, що передбачено абз. 2 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження». Враховуючи наведене, не знайшли свого підтвердження та відхиляються апеляційним судом доводи апеляційної скарги, що внаслідок неправомірних дій приватного виконавця Єрмоленко Е.А. як учасник виконавчого провадження була обмежена в своїх правах та не мала своєчасного доступу до цих документів, що унеможливлювало своєчасне оскарження цих постанов та є порушенням ст. 18, 19 та ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження». Посилання ОСОБА_1 на наявність постанов про вилучення технічної документації на заставне майно від 05 квітня 2021 року, які нібито надійшли на адресу її фактичного місця проживання, є безпідставними, позаяк у матеріалах виконавчого провадження такі постанови судом не виявлені, а наявна лише вимога приватного виконавця від 05 квітня 2021 року про надання правовстановлюючих документів на квартиру. Доводи апеляційної скарги, що вимоги від приватного виконавця про надання правовстановлюючих документів на квартиру вона отримувала за адресою АДРЕСА_1 , але із запізненням, що унеможливлювало їх виконання, не підтверджуються належними та допустимими доказами. ОСОБА_1 не спростовано висновки суду першої інстанції, що позивач, будучи обізнаною про виконавче провадження, не скористалася своїми правами сторони виконавчого провадження та не виконала обов`язки боржника, покладені на неї у постановах приватного виконавця, ухиляючись тим самим від виконання судового рішення. Судом першої інстанції перевірено доводи ОСОБА_1 щодо порушення приватним виконавцем Яцишиним А.М. вимог закону під час зупинення виконавчого провадження та встановлено, що лише 27 липня 2021 року, що підтверджується матеріалами виконавчого провадження, приватним виконавцем Яцишиним А.М. від представника АТ «Ідея Банк» (стягувача) отримано повідомлення про відкриття апеляційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Галицького районного суду м. Львова від 01 лютого 2021 року у справі № 461/9894/20 разом з копією ухвали Львівського апеляційного суду від 28 травня 2021 року про відкриття апеляційного провадження. Того ж дня, 27 липня 2021 року, враховуючи вказані обставини та керуючись ст. 38 Закону України «Про виконавче провадження» приватним виконавцем Яцишиним А.М. винесено постанову про зупинення виконавчого провадження, яку направлено сторонам виконавчого провадження та до ДП «СЕТАМ» для зупинення реалізації арештованого майна боржника (номер лоту 488359), в зв`язку з чим 28 липня 2021 року ДП «СЕТАМ» було зупинено реалізацію лоту № 488359. Статтею 38 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження зупиняється виконавцем у разі поновлення судом строку подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду (крім виконавчих документів, що підлягають негайному виконанню). Про зупинення виконавчого провадження виконавець виносить постанову не пізніше наступного робочого дня з дня отримання судового рішення. Отже, є вірними висновки суду першої інстанції, що незважаючи на те, що строк на апеляційне оскарження рішення Галицького районного суду м. Львова від 01 лютого 2021 року у справі № 461/9894/20 був поновлений ОСОБА_1 ухвалою Львівського апеляційного суду від 17 травня 2021 року, а апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 відкрите ухвалою від 28 травня 2021 року, про вказані обставини приватний виконавець був повідомлений стягувачем лише 27 липня 2021 року. Після чого приватним виконавцем згідно з нормами діючого законодавства прийнято рішення про зупинення виконавчого провадження та зупинення реалізації арештованого майна боржника у межах виконавчого провадження. Натомість, у період до 27 липня 2021 року, зокрема, під час складання приватним виконавцем Яцишиним А.М. 09 червня 2021 року заявки на реалізацію арештованого майна та проведення ДП «СЕТАМ» 09 липня 2021 року перших електронних торгів з реалізації заставної квартири, у приватного виконавця були відсутні передбачені ст. 38 Закону України «Про виконавче провадження» підстави для зупинення виконавчого провадження та, як наслідок, зупинення реалізація майна боржника на електронних торгах, а отже передача арештованого майна на реалізацію та призначення електронних торгів на 09 липня 2021 року здійснювалися відповідно до вимог чинного законодавства. Посилання позивача у апеляційній скарзі, що АТ «Ідея Банк» отримав копію ухвали суду про відкриття апеляційного провадження ще 07 червня 2021 року, але не повідомив одразу виконавця про зупинення необхідних дій, не свідчать про незаконність дій самого приватного виконавця, і не доводять, що виконавчі дії ним не зупинялись навмисне, до проведення уцінки іпотечного майна 09 липня 2021 року, як стверджувала позивач, та відхиляються апеляційним судом. Спростовуються матеріалами виконавчого провадження та відхиляються апеляційним судом доводи позивача, що приватний виконавець не відреагував на її заяви від 22 квітня та 26 квітня 2021 року щодо поновлення їй строку на апеляційне оскарження рішення Галицького районного суду м. Львова від 01 лютого 2021 року у справі № 461/9894/20 Так, листами приватного виконавця від 02 червня 2021 року повідомлено ОСОБА_1 на адресу АДРЕСА_2 , з копією на адресу АДРЕСА_1 , у відповідь на її повідомлення від 22 квітня 2021 року, що зупинення виконавчого провадження № НОМЕР_1 відповідно до положень ст. 38 Закону України «Про виконавче провадження» буде можливим лише за умови надання ухвали про поновлення апеляційного строку на подання скарги на рішення суду першої інстанції чи ухвали про прийняття такої апеляційної скарги (а. с. 89, 90 т. 2). Апеляційний суд також враховує, що станом на час звернення ОСОБА_1 з даними заявами до приватного виконавця апеляційним судом питання поновлення строку на апеляційне оскарження ще не було вирішене, і відповідна ухвала постановлена апеляційним судом лише 17 травня 2021 року. Відповідно до ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження», у разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення; сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем. Апеляційний суд враховує, що позивач, якій було направлено копію висновку про вартість об`єкта незалежної оцінки листом приватного виконавця від 08 червня 2021 року на адресу, зазначену у виконавчому листі - АДРЕСА_2 , правом оскарження цих результатів не скористалась. За таких обставин позивач, не погоджуючись з висновками суду першої інстанції, що посилання позивача на отримання висновку про вартість майна вже після того, як відбулися перші електронні торги, не є порушенням, яке могло вплинути на результати спірних торгів, ці висновки у апеляційній скарзі жодним чином не спростувала. Перевіряючи доводи позивача щодо незаконності дій приватного виконавця при визначенні вартості майна боржника у виконавчому провадженні, суд першої інстанції вірно виснував, що такі дії є підготовчими діями з метою проведення прилюдних торгів, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів та які мають самостійний спосіб та строки оскарження, доводи позивача щодо незгоди з проведеною оцінкою належного їй іпотечного майна з метою звернення на нього стягнення, яка не визнана незаконною, не є підставою для визнання електронних торгів недійсними. Посилаючись на те, що вартість заставного житла за період з часу придбання квартири та до теперішнього часу збільшилась за рахунок проведення ремонтних робіт та внаслідок підвищення ринкової ціни на житло, ОСОБА_1 як під час розгляду справи судом першої інстанції, так і у апеляційній скарзі не надала жодних доказів, що ринкова вартість квартири, визначена у висновку про вартість об`єкта незалежної оцінки в розмірі 1 845 000 грн. без ПДВ, не відповідає її дійсній ринковій вартості та була занижена. Доводи апеляційної скарги, що проведення електронних торгів, а отже і уцінка арештованого майна, унеможливлювались в зв`язку з ненабранням рішення суду, на підставі якого видано виконавчий документ, законної сили, а підстава, з якою закон пов`язує вчинення виконавчих дій, відпала, - відхиляються апеляційним судом, з огляду на вищевстановлені обставини, що передача арештованого майна на реалізацію та призначення електронних торгів на 09 липня 2021 року здійснювалися відповідно до вимог чинного законодавства. Відповідно до ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження» майно, на яке накладено арешт, крім майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону, передається на зберігання боржникові або іншим особам (далі - зберігач), що призначені виконавцем у постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника, під розписку. Копія постанови видається боржнику, стягувачу, а якщо обов`язок щодо зберігання майна покладено на іншу особу - також зберігачу. Згідно п. 5 розділу ІІ Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5, яким передбачено, що виконавець призначає зберігача у порядку, встановленому статтею 58 Закону України «Про виконавче провадження», керуючись принципом забезпечення схоронності та цілісності майна. Зберігачами можуть бути боржник, члени його сім`ї або інші особи, у тому числі Організатор. Організатор призначається зберігачем рухомого майна, що підлягає реалізації відповідно до цього Порядку, крім випадків, коли це майно не може бути передано на зберігання Організатору з об`єктивних причин без пошкодження його функціональних властивостей, цілісності та зовнішнього вигляду (складні верстати, механізми, устаткування тощо). Організатор забезпечує транспортування такого майна до місця зберігання. Боржник або члени його сім`ї призначаються зберігачами арештованого майна у виключних випадках, зокрема щодо нерухомого майна, об`єктів незавершеного будівництва та іншого майна, яке не може бути передано на зберігання Організатору з об`єктивних причин без пошкодження його властивостей, конструкції, функціональності чи зовнішнього вигляду (складні верстати, механізми, устаткування тощо). Боржник та члени його сім`ї забезпечують зберігання майна безоплатно. У разі письмової відмови боржника та членів його сім`ї, інших осіб прийняти арештоване майно на зберігання таке майно підлягає в обов`язковому порядку передачі на зберігання Організатору. За таких обставин суд першої інстанції вірно виснував, що приватному виконавцю надане право призначити зберігачем майна або боржника, або будь-яку іншу особу, при цьому обмежень чи виключень вказана вище норма не містить, і з огляду на те, що боржник, що підтверджується дослідженими під час розгляду справи матеріалами виконавчого провадження, ухилилася від участі в описі належного їй нерухомого майна, призначення зберігачем такого майна іншої особи не суперечить вимогам закону. Доводи апеляційної скарги, що процедура призначення приватним виконавцем зберігачем майна сторонньої особи ОСОБА_2 , а не ОСОБА_1 , яка проживала в арештованій квартирі, або не організатора торгів, не відповідала діючому законодавству, а також посилання позивача, що всупереч ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» квартира не була опечатана, вилучення та опис майна не проводились, статус зберігача був фіктивним, тобто приватним виконавцем вчинено свідомий обман, відхиляються апеляційним судом, оскільки ґрунтуються на хибному тлумаченні положень ст. 56, 58 Закону України «Про виконавче провадження» та п. 5 розділу ІІ Порядку № 2831/5. Доводи апеляційної скарги, що всупереч п. 5.6.1 іпотечного договору та ст. 34 Закону України «Про іпотеку» будь-яких письмових вимог про необхідність передачі іпотекодержателем на управління їй не надходило, відхиляються апеляційним судом, оскільки наведені положення є правом, а не обов`язком іпотекодержателя, з метою отримання продукції, плодів та доходів, забезпечення належного господарського використання переданого в іпотеку нерухомого майна згідно з його цільовим призначенням. Перевіряючи законність самої процедури проведення електронних торгів, що є предметом даного позову, в сукупності з висновками суду першої інстанції та доводами апеляційної скарги, апеляційний суд виходить із такого. Відповідно до ч. 2 ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження» порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України. Таким порядком є Порядок реалізації арештованого майна, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5. Згідно розділу І Порядку № 2831/5, електронний аукціон - продаж майна за допомогою функціоналу центральної бази даних системи електронних аукціонів, за яким його власником стає учасник, який під час аукціону запропонував за нього найвищу ціну. Згідно розділу ІІ Порядку № 2831/5, організатор здійснює внесення до Системи інформації про арештоване майно (формування лота) за заявкою відділу державної виконавчої служби або приватного виконавця. Виконавець у строк не пізніше п`яти робочих днів після ознайомлення сторін із результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна готує проект заявки на реалізацію арештованого майна, який містить інформацію, передбачену абзацами третім - шістнадцятим пункту 2 цього розділу. Перевірка змісту заявки на відповідність вимогам законодавства Організатором не здійснюється. За відповідність документів, на підставі яких вноситься інформація до Системи, а також за достовірність інформації, зазначеної у заявці, відповідають посадові особи відділу державної виконавчої служби (приватний виконавець). Згідно розділу ІІІ Порядку № 2831/5, організатор вносить до Системи інформацію про майно та формує лот торгів (інформаційне повідомлення про електронні торги (торги за фіксованою ціною)) на підставі отриманої ним заявки не пізніше ніж на третій робочий день з дати її отримання. Лот вноситься за типом, найменуванням, категорією відповідно до класифікації, яка підтримується Системою, що забезпечує вільний та прямий пошук за відповідними пошуковими критеріями (вид майна, назва, модель, регіон зберігання, стартова ціна, номер виконавчого провадження згідно з автоматизованою системою виконавчого провадження тощо). Інформаційне повідомлення про електронні торги (торги за фіксованою ціною) повинно містити: 1) загальну інформацію про електронні торги (торги за фіксованою ціною): відомості про Організатора (найменування, контактні телефони, електронна адреса); відомості про зберігача (найменування та місцезнаходження (для юридичних осіб), прізвище, ім`я, по батькові та місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), контактний телефон, електронна адреса (за наявності), фактична адреса зберігання майна); порядок оформлення участі в електронних торгах (торгах за фіксованою ціною); дату внесення інформаційного повідомлення про електронні торги (торги за фіксованою ціною) у Систему; строк підготовки до проведення електронних торгів (торгів за фіксованою ціною); кінцевий термін прийому заявок, якщо проводяться електронні торги; дату і час початку електронних торгів (торгів за фіксованою ціною); дату і час закінчення торгів (зазначаються до хвилин); строки сплати та розмір гарантійного внеску, реквізити рахунку, на який вноситься гарантійний внесок (найменування банку, МФО банку, номер рахунку, призначення платежу) (крім реалізації майна у випадках, передбачених розділом VІ та пунктом 1 розділу VІІ цього Порядку); порядок та умови отримання майна переможцем; найменування, контактні телефони, адресу офіційної електронної пошти та реквізити рахунку відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця), на який у разі визначення переможця електронних торгів (торгів за фіксованою ціною) необхідно перерахувати кошти за придбане майно, строки сплати таких коштів, номер виконавчого провадження згідно з даними автоматизованої системи виконавчих проваджень. Інформація, зазначена у цьому підпункті, автоматично формується Системою; 2) інформацію про майно (лот): реєстраційний номер лота; вид майна; найменування майна; відомості про майно, що виставляється на електронних торгах (торгах за фіксованою ціною), його склад, характеристики, опис, наявність дефектів; місцезнаходження майна; фотографічне зображення майна (відеоматеріали за наявності); відомості про обтяження та обмеження майна, права третіх осіб; розмір гарантійного внеску (розмір винагороди за організацію та проведення електронних торгів (торгів за фіксованою ціною) - у разі реалізації майна відповідно до розділу VІ та пункту 1 розділу VІІ цього Порядку); стартову ціну продажу; крок електронних торгів; порядок ознайомлення з майном (фактична адреса зберігача та адреса зберігання майна, час для ознайомлення, контактні телефони та електронна адреса (за наявності)). Якщо реалізації підлягає житловий будинок, квартира або інше житлове приміщення, в інформації про майно додатково зазначаються: розмір жилої та нежилої площі будинку, квартири, іншого житлового приміщення; план приміщення (за наявності); місце розташування; відомості про земельну ділянку, на якій розташований будинок (її правовий режим та розмір); кількість поверхів будинку, поверх, на якому розташована квартира, інше житлове приміщення; кількість кімнат, площа кожної кімнати; інформація про допоміжні, підсобні приміщення та споруди; інформація про наявність зареєстрованих інших, крім боржника, мешканців (зокрема дітей), орендарів, інших користувачів приміщення. Наведеним вимогам заявка приватного виконавця від 09 червня 2021 року (а. с. 42 т. 1, 92 т. 2) та інформаційне повідомлення на веб-сторінці ДП «Сетам» (а. с. 93 - 99 т. 2) відповідають. Доводи апеляційної скарги, що приватний виконавець не зазначив про додаткове обтяження майна, яка реалізується, а саме, що в квартирі проживає власник, не підтверджуються належними та допустимими доказами та відхиляються апеляційним судом. Натомість, згідно витягу з Реєстру територіальної громади м. Києва від 12 квітня 2021 року, зареєстровані особи за адресою АДРЕСА_1 відсутні (а. с. 54 т. 2). Враховуючи, що перші електронні торги, призначені на 09 липня 2021 року, не відбулись, організатором внесено до системи інформацію про майно та сформовано лот аукціону на підставі отриманої ним заяви. Дата публікації лоту, по якому було проведено електронні торги - 21 липня 2021 року (https://setam.net.ua/auction/487385). Згідно розділу VІІ Порядку № 2831/5 зменшення ціни предмета іпотеки на електронних торгах проводиться відповідно до вимог статті 49 Закону України «Про іпотеку». Згідно ст. 49 Закону України «Про іпотеку» (в редакції станом на час публікації лоту 21 липня 2021 року) початкова ціна продажу предмета іпотеки на других прилюдних торгах становить 80 відсотків початкової вартості предмета іпотеки на перших прилюдних торгах. За даних обставин, початкова ціна продажу предмета іпотеки на других прилюдних торгах складала 1 476 000 грн., тобто 80 % від початкової вартості предмета іпотеки, що відповідає вимогам ст. 49 Закону України «Про іпотеку». У позові ОСОБА_1 , серед іншого, посилалася на те, що протоколи та інші матеріали, які стосуються проведення електронних торгів 09 липня та 20 серпня 2021 року, їй не надходили зовсім, разом із тим, такі доводи є необґрунтованими, з огляду на те, що положеннями Порядку № 2831/5 надсилання сторонам виконавчого провадження копій протоколів проведення електронних торгів не передбачено. Натомість, згідно п. 11, 12 розділу VІ Порядку № 2831/5, протокол аукціону розміщується на Веб-сайті та в особистому кабінеті учасника. У протоколі, який розміщується на Веб-сайті, у відомостях про переможця вказуються лише унікальний номер учасника, прізвище, ім`я та по батькові / найменування переможця аукціону. Протокол аукціону підписується Організатором та не пізніше наступного робочого дня з дня формування Системою розміщується у відповідному особистому кабінеті відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця). Таким чином, із доказів, наявних в матеріалах справи, судом першої інстанції вірно встановлено, що позивачем не доведено порушення вимог порядку про проведення електронних торгів, які б вплинули на результат торгів і порушили законні інтереси ОСОБА_1 . Інших доводів щодо порушення порядку проведення торгів позивачем не наведено. Апеляційний суд відхиляє як нерелевантні посилання позивача в апеляційній скарзі на правові висновки Верховного Суду в постанові від 19 серпня 2020 року в справі № 202/1698/17 у якій Верховний Суд дійшов висновку, що «Суди вищевказаних обставин та норм чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, не врахували, за відсутності в організатора торгів повної та достовірної інформації про перелік виконавчих документів та суму боргу за зведеним виконавчим провадженням, та постанови державного виконавця про повернення виконавчого документу до суду, не дослідили указаних обставин та дійшли передчасного висновку про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1», з огляду на відмінність фактичних обставин, встановлених судами. Зокрема, у справі № 202/1698/17 зведене виконавче провадження було відкрите на підставі виконавчого листа № 202/7669 від 16 березня 2016 року, виданого Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська на виконання заочного рішення від 29 грудня 2015 року у справі № 202/7669/15-ц за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором б/н від 24 жовтня 2007 року, яке скасоване та у задоволенні позову банку відмовлено. Відтак, процедуру реалізації майна, належного позивачу, у примусовому порядку не можна вважати такою, що відповідає вимогам закону, оскільки зі скасуванням рішення суду втрачаються ті правові наслідки, які з нього випливають. Натомість, у справі, що переглядається, рішення Галицького районного суду м. Львова від 01 лютого 2021 року у справі № 461/9894/20, яким задоволено позов АТ «Ідея Банк», стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Ідея Банк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 818 670,50 грн. та судовий збір 12 280,10 грн., було залишено без змін постановою Львівського апеляційного суду від 04 жовтня 2021 року. Посилання позивача в апеляційній скарзі, що на запит голови КЦС ВС Гулька Б.І. від 23 травня 2022 року за № 61-17706сво21 про можливість визнання дій виконавця самостійною підставою для визнання торгів недійсними відповідний висновок надав член науково-консультативної ради при Верховному Суді, заслужений юрист України, доктор юридичних наук Шкляр С.В. від 15 червня 2022 року, відхиляються апеляційним судом, з огляду на те, що відповідно до ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Разом із тим, у справі № 450/4257/20, провадження 61-17706сво21, в якій цей консультативний висновок надавався, Верховним Судом у постанові від 07 листопада 2022 року встановлено, що виконавець відкрив виконавче провадження після того, як виконавчий напис було визнано таким, що не підлягав виконанню, в зв`язку з чим дійшов висновку про необхідність визнання недійсними прилюдних торгів. Дані обставини є відмінними від обставин у справі № 756/14170/23, що переглядається, а тому наведені правові висновки Верховного Суду не можуть бути враховані. Суд першої інстанції також дійшов вірного висновку, з яким погоджується апеляційний суд, про відмову в задоволенні похідних вимог про скасування протоколу проведення електронних торгів та витребування майна з чужого незаконного володіння. Також апеляційний суд враховує правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2023 року у справі № 233/4365/18, в якій зазначено, що оскільки продаж майна на публічних торгах є правочином, то за певних умов (зокрема, у разі ефективності такого способу захисту для позивача) оскаржити можна саме такий правочин, а не протокол як документ, який засвідчує вчинення цього правочину. Вимоги ж про визнання недійсними протоколу проведення публічних торгів є неналежним і неефективним способом захисту. Такий самий підхід слід застосовувати і щодо оскарження іншого документа - акта про проведені електронні торги (також див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2022 року у справі № 910/12525/20 (пункт 104), від 28 вересня 2022 року в справі № 483/448/20 (пункт 9.66)). Крім того, апеляційний суд додатково враховує, що майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень (абзац 1 частини другої статті 388 ЦК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), а тому така вимога є неналежним способом захисту. У постанові Верховного Суду від 25 червня 2025 року у справі № 638/17112/21 (провадження № 61-8393св24) викладено правові висновки, що завдяки віндикаційному імунітету, який передбачений парламентом для майна проданого чи переданого в порядку виконання судового рішення, досягається охорона прав добросовісної особи, яка набула майно, що було відчужене чи передане на виконання судового рішення і стабільність цивільного обороту. Інші доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на доказах та законі, не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, яким у повному обсязі з`ясовані права та обов`язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені та їм дана належна оцінка, а зводяться до переоцінки доказів та відхиляються апеляційним судом. Суд першої інстанції правильно встановив правову природу заявленого позову, в достатньому обсязі визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку в силу вимог статей 12, 13, 81, 89 ЦПК України, правильно встановив обставини справи, в результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам статей 263, 264 ЦПК України, підстави для його скасування з мотивів, які викладені в апеляційній скарзі, відсутні. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення у судовому рішенні, питання вмотивованості висновків суду, апеляційний суд виходить з того, що у справі, що розглядається, сторонам надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правильних висновків суду першої інстанції. Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі. Оскільки за наслідками апеляційного перегляду в позові відмовлено, перерозподіл судових витрат відповідно до ст. 141 ЦПК України апеляційним судом не здійснюється. Керуючись ст. 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд, п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 24 березня 2025 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Повний текст постанови складено 03 жовтня 2025 року. Головуючий: Кашперська Т.Ц. Судді: Фінагеєв В.О. Яворський М.А.