Постанова Черкаський апеляційний суд № 699/1984/24

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Номер провадження 22-ц/821/1288/25Головуючий по 1 інстанції Справа №699/1984/24 Категорія: 304090200 Літвінова Г. М. Доповідач в апеляційній інстанції Гончар Н. І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 жовтня 2025 року м. Черкаси Черкаський апеляційний суд у складі колегії суддів: Гончар Н.І., Василенко Л.І., Фетісової Т.Л. учасники справи: позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал»; представник позивача: адвокат Тараненко Артем Ігорович відповідач: ОСОБА_1 ; особа, яка подає апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал»; розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» на рішення Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 08 травня 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в с т а н о в и в: ТОВ «Юніт Капітал» звернулося до суду з позовом, яким просило стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № 938836132 від 09.02.2021 року у розмірі 24508,29 грн., з яких 6499,29 грн. - заборгованість по кредиту, 18009,00 грн. - проценти за користування кредитом, а також судові витрати. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 09.02.2021 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 938836132 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» виконало свої зобов`язання за кредитним договором у повному обсязі, надало відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами у сумі 6500,00 грн. шляхом перерахування коштів на відповідну платіжну картку ОСОБА_1 . Всупереч умов кредитного договору відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконувала, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмір 24508,29 грн. Позивач у справі набув права вимоги до позичальника за укладеними з первісними кредиторами договорами факторингу на суму, заявлену до стягнення у даній справі. Рішенням Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 08.05.2025 року у задоволенні позовних вимог ТОВ «Юніт Капітал» відмовлено. Рішення суду мотивоване тим, що позивач не довів факту переходу права вимоги до відповідача за Кредитним договором на першому етапі - від первісного кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс», наступні переходи прав вимоги, які є похідними, не можуть підтвердити передання вказаного права вимоги до останнього кредитора - ТОВ «Юніт Капітал». Не погоджуючись з рішенням суду ТОВ «Юніт Капітал» подало апеляційну скаргу в якій просить рішення Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 08.05.2025 року скасувати та постановити нове рішення, яким позовні вимоги ТОВ «Юніт Капітал» задовольнити в повному обсязі. Стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 938836132 від 09.02.2021 року у сумі 24508,29 грн. та судові витрати, пов`язані з розглядом справи в розмірі 19056,00 грн., а саме: судовий збір у розмірі 6056,00 грн., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 13000,00 грн. В обґрунтування вказано на те, що пунктом 2.1. розділу 2 (предмет договору) договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року, передбачено, що згідно умов договору клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги. Пунктом 1.2. договору визначено, що перелік кредитних договорів наводиться у відповідних додатках до договору, а саме реєстрах прав вимоги. Відповідно до п. 1.5. договору факторингу, реєстр прав вимоги означає перелік прав вимоги до боржників, що відступається за договором. Форма вказаного реєстру наведена в додатку №1 до договору. Тобто, реєстр не є разовим документом, оскільки договір факторингу передбачає можливість їх укладення множинну кількість разів за бажанням сторін. Договір факторингу № 28/1118-01 є рамковою угодою та підтверджує згоду двох сторін співпрацювати протягом визначеного проміжку часу, а саме з 28.11.2018 року по 31.12.2024 року. Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 138 від 15.06.2021 року до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року, ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача у справі. Аналогічні обставини мали місце і щодо послідуючого відступлення прав вимоги до відповідача іншим кредиторам. Відзив на апеляційну скаргу не надходив. Згідно ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду. Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. За правилами ч.1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків. Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Відповідно до положень ч.ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим . Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір від 09.02.2021 року № 938836132, за умовами якого відповідачу надано кредит у сумі 6500,00 грн. на її банківську карту № НОМЕР_1 , що підтверджується платіжними дорученнями. Строк дії договору починається з моменту його укладення та становить 30 днів. Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у розмірі 1,19 процентів від суми кредиту за кожний день користування кредитом, починаючи з першого дня перерахування суми кредиту до закінчення строку кредиту, визначеного в п. 1.2 цього договору. Відповідно до алгоритму дій споживача в інформаційно - телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» з метою акцепту оферти та укладення електронного договору, передбачено покрокові дії споживачів, які мають намір укласти електронний договір. ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» затвердило алгоритм дій Товарситва стосовно укладення кредитних договорів. Відповідно до умов кредитного договору сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між позичальником та кредитодавцем в якості підпису позичальника буде використовуватись електронний підпис одноразовим ідентифікатором, відповідно до правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис. Договір про надання кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету, кредитний договір між первісним кредитором та відповідачем не був би укладений. Позивачем в позовній заяві зазначено, що ним набуто право грошової вимоги за кредитним договором № 938836132 від 09.02.2021 року внаслідок переходу права вимоги від ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» за договором факторингу № 02/12/24-У від 02.12.2024 року, а ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» набуло право вимоги від ТОВ «Таліон Плюс» внаслідок укладання договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 року, що, у свою чергу, набуло право вимоги від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за договором факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року, на підтвердження чого надані копії вказаних договорів та копії додаткових угод. Відповідно до п. 4.1. договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року, укладеним між ТОВ «Таліон Плюс» з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» - право вимоги від клієнта до фактора переходить в день підписання сторонами реєстру прав вимог, по формі, встановленій у відповідному додатку. Аналогічні приписи містять інші договори факторингу, якими позивач підтверджує своє право вимоги щодо кредитних зобов`язань відповідача. Відтак, доводи апеляційної скарги з цього приводу колегія суддів вважає обґрунтованими. Оскільки в матеріалах справи міститься копія кредитного договору, який підписано відповідачем одноразовим ідентифікатором, тобто погоджено умови отримання кредитних коштів та відповідальність за порушення погоджених умов, а також підтверджено отримання відповідачем кредитних коштів, відступлення у встановленому законом порядку права вимоги за кредитним договором на користь позивача, апеляційний суд приходить до висновку про наявність у нового кредитора (позивача) права вимоги за кредитним договором від 09.02.2021 року № 938836132. Перевіряючи обґрунтованість заявленої позивачем суми заборгованості, апеляційний суд керується таким. Відповідно до 1.1 договору кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит на суму 6500,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користуванням кредитом, відповідно до умов зазначених у цьому договорі, додатках до нього та правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога». П. 1.2 договору передбачено, що кредит надається строком на 30 днів від дати отримання від дати отримання кредиту позичальником. У випадку надання кредиту не в день укладення договору, загальний строк надання кредиту автоматично продовжується на ту кількість днів на яку відрізняється дата укладення договору по відношенню до дати надання кредиту. Пунктом 1.4 договору передбачено, що нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у розмірі 1,53 процентів від суми кредиту за кожний день користування кредитом, починаючи з першого дня перерахування суми кредиту до закінчення строку кредиту, визначеного в п.1.3 цього договору. Відповідно до п. 1.4 договору за користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом, які нараховуються виключно на період строку визначеного в п. 1.2 договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно за дисконтною процентною ставкою в розмірі 434,35 процентів річних, що становить 1,19 процентів від суми кредиту за кожний день користування ним. Звертаючись до суду з позовом ТОВ «Юніт Капітал» вказувало, що відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 138 від 15.06.2021 року до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року, ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача за кредитним договором № 938836132 від 09.02.2021 року на загальну суму 15839,03 грн., а в подальшому, відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 10 від 31.07.2023 року до договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 року від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором на загальну суму 24508,29 грн. Відповідно до реєстру боржників за договором факторингу № 02/12/24-У від 02.12.2024 року від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 24508,29 грн. ТОВ «Юніт Капітал» вказувало, що відповідач належним чином зобов`язання по поверненню коштів за кредитним договором не виконувала у зв`язку з чим позивач, як новий кредитор, звернувся до суду з позовом у цій справі про стягнення боргу, та просив стягнути з ОСОБА_1 на свою користь 24508,29 грн. заборгованості за кредитним договором № 938836132 від 09.02.2021 року. Правовідносини між сторонами, які виникли на підставі вищенаведених фактичних обставин щодо стягнення кредитного боргу, регламентуються такими правовими нормами. Згідно положень ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Як передбачено ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Відповідно до положень ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установленні строки відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а згідно ст.629 ЦК України - договір є обов`язковим для виконання сторонами. Статтею 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Відповідно до додатку № 1 до договору № 938836132 від 09.02.2021 року, сторони погодили графік розрахунків, а саме термін платежу 11.03.2021 року; сума кредиту 6500,00 грн.; нараховані проценти 2320,50 грн.; до сплати (разом) 8820,50 грн. Досліджуючи розрахунок заборгованості по кредитному договору № 938836132 від 09.02.2021 року, складений первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» встановлено, фактично вказані суми виникли внаслідок нарахування відсотків поза межами строку дії договору, який закінчився 11.03.2021 року. Крім того, як вбачає із розрахунку заборгованості відповідач внесла кошти на погашення кредиту в розмірі 15130,03 грн. Колегія суддів вважає, що звертаючись до суду з позовом ТОВ «Юніт Капітал» довело факт отримання кредитних коштів ОСОБА_1 , користування ними, також Товариство довело право на звернення до суду з даним позовом, тому суд першої інстанції в цій частині прийшов до помилкового висновку, що позивач не довів факту переходу прав вимоги до відповідача за кредитним договором. Проте, колегія суддів дослідивши розрахунок заборгованості, який надав позивач, встановила відсутність боргу ОСОБА_1 за кредитним договором № 938836132 від 09.02.2021 року. Враховуючи вище викладене та встановлені при розгляді справи фактичні обставини, апеляційний суд приходить до висновку, що відповідач, як позичальник, отримала кошти за кредитним договором та повернула їх у строки, сплативши погоджені сторонами у договорі відсотки, що підтверджується розрахунком заборгованості, а тому у ОСОБА_1 відсутня заборгованість за вказаним кредитним договором. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Згідно зі ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню із зміною мотивувальної частини рішення з її викладенням в редакції даної постанови. Згідно з ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Оскільки зміна мотивувальної частини оскаржуваного судового рішення не призвела до іншого результату вирішення справи, то розподіл судових витрат апеляційний суд не здійснює. Керуючись статтями 374, 376, 381-384 ЦПК України, колегія суддів, у х в а л и л а : Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» задовольнити частково. Рішення Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 08 травня 2025 року змінити, виклавши мотивувальну частину рішення в редакції даної постанови. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції з підстав та на умовах, визначених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України. Судді