Постанова 4851 № 520/14776/25

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 жовтня 2025 р.Справа № 520/14776/25 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Спаскіна О.А., Суддів: Присяжнюк О.В. , Калиновського В.А. , за участю секретаря судового засідання Труфанової К.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 14.08.2025, головуючий суддя І інстанції: Панов М.М., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, по справі № 520/14776/25 за позовом ОСОБА_1 до Немишлянського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: Позивач, ОСОБА_2 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з заявою, в якій він просив: -зобов`язати керівника Немишлянського відділу ДВС у м.Харкові СМУМЮ надати звіт про виконання судового рішення у справі №520/14776/25 від 08.07.2025, що набрало законної сили, у строк визначений судом; -за наслідками розгляду зазначеного вище звіту від керівника Немишлянського відділу ДВС у м. Харкові СМУМЮ про виконання судового рішення у справі №520/14776/25 від 08.07.2025, накласти на вказаного вище керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ст. 382 прим. 3 ч. 3 КАС України) та відповідно до ст. 382 прим. 3 ч. 4 КАС України половину суми штрафу стягнути на користь гр. ОСОБА_1 , іншу половину до Державного бюджету України. В обґрунтування заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду позивач зазначив, що відповідач не здійснив виконання зазначеного судового рішення в частині стягнення на користь гр. ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судових витрат в загальному розмірі 484 грн 48 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Немишлянського відділу ДВС у м. Харкові СМУМЮ (код ЄДРПОУ 44045469), тому фактично зазначене вище судове рішення у справі №520/14776/25 від 08.07.2025, яке набрало законної сили, не виконано Немишлянським відділом ДВС у м.Харкові СМУМЮ станом на дату надання цієї заяви. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2025 року заяву ОСОБА_1 в порядку виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.07.2025 по адміністративній справі №520/14776/25 за позовом ОСОБА_2 до Немишлянського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - залишено без задоволення. Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 14.08.2025 р. та задовольнити його заяву, подану в порядку ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме: вимог Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи. Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до вимог ст.308 КАС України та керуючись ст.229 КАС України. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи та вимоги апеляційної скарги, ухвалу суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (в подальшому КАС України), суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 08.07.2025 по справі №520/14776/25 адміністративний позов ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Немишлянського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вул. Кооперативна, буд. 12/14, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61003, ЄДРПОУ 44045469) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Немишлянського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо ненадання відповіді на заяву ОСОБА_1 від 02.06.2025. Зобов`язано Немишлянський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції розглянути належним чином та надати відповідь на заяву від 02.06.2025 ОСОБА_1 . У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено. Стягнуто на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати в загальному розмірі 484 (чотириста вісімдесят чотири) грн 48 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Немишлянського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (ЄДРПОУ 44045469). Згідно відомостей автоматизованої системи "Діловодство спеціалізованого суду (ДСС)" встановлено, що вказане рішення набрало законної сили 19.07.2025. Відмовляючи у задоволенні заяви позивача в порядку статті 382 КАС України, суд першої інстанції виходив з того, що для виконання рішення суду про стягнення судових витрат зі сплати судового збору позивачу необхідно звернутися до суду із заявою про видачу виконавчого листа та в подальшому до органу Казначейства, а тому дійшов висновку про відсутність підстав для зобов`язання керівника Немишлянського відділу ДВС у м. Харкові СМУМЮ надати звіт про виконання судового рішення, що набрало законної сили, у строк визначений судом, у справі №520/14776/25 від 08.07.2025. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви, поданої в порядку ст.382 КАС України, з наступних підстав. Згідно із ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Одним із способів судового контролю за виконанням судового рішення є зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Згідно із ч. 1 ст. 382-1 КАС України, суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду. За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення (ч. 2 ст. 382-1 КАС України). Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців (ч. 3 ст. 382-1 КАС України). Суд може зобов`язати подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення особисто керівника суб`єкта владних повноважень (ч. 4 ст. 382-1 КАС України). Згідно із ч. 1 ст. 382-3 КАС України, за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу. Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення. Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу (ч. 2 ст. 382-3 КАС України). Відповідно до ч. 4 ст. 382-3 КАС України, у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення. З аналізу поданої заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду та доказів доданих до неї вбачається, що на думку позивача, рішення суду від 08.07.2025 року у справі №520/14776/25 залишається невиконаним в частині стягнення судових витрат в загальному розмірі 484 грн 48 коп. Відповідно до частини 1 статті 2, частин 1, 2, 4 статті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05.06.2012 року № 4901-VI (далі Закон №4901-VI), держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є державний орган. Виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом України «Про виконавче провадження», із заявою про виконання рішення суду. Разом із заявою стягувач подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Перерахування коштів стягувачу здійснюється у тримісячний строк з дня надходження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, необхідних для цього документів та відомостей. Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затверджений постановою КМУ від 03.08.2011 р. № 845 (у редакції постанови КМУ від 30.01.2013 р. № 45) (далі - Порядок № 845), визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення. Відповідно до п.2 Порядку № 845, у цьому Порядку терміни вживаються в такому значенні: безспірне списання - операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів; боржники - визначені в рішенні про стягнення коштів державні органи, розпорядники бюджетних коштів (бюджетні установи), а також одержувачі бюджетних коштів в частині здійснення передбачених бюджетною програмою заходів, на які їх уповноважено, які мають відкриті рахунки в органах Казначейства, крім рахунків із спеціальним режимом використання; виконавчі документи - оформлені в установленому порядку виконавчі листи судів та накази господарських судів, видані на виконання рішень про стягнення коштів, а також інші документи, визначені Законом України «Про виконавче провадження». Згідно із п.3 Порядку № 845, рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій). Водночас, відповідно до частин 2, 4 статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 р. № 1404-VIII, рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, рішення про стягнення коштів за час роботи стягувача на посаді помічника-консультанта народного депутата України, у тому числі при звільненні з такої посади, виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів. Органи та установи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, не є органами примусового виконання. Разом з цим, враховуючи, що органи, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів не є органами примусового виконання рішень, контроль за виконанням рішення суду в частині стягнення коштів, яке покладено на органи ДКС України, у такому випадку, не регулюється приписами ст.ст.287, 382, 383 КАС України та здійснюється на загальних засадах у позовному провадженні. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для зобов`язання керівника Немишлянського відділу ДВС у м. Харкові СМУМЮ надати звіт про виконання судового рішення, що набрало законної сили, у строк визначений судом, у справі №520/14776/25 від 08.07.2025, за позовом ОСОБА_2 до Немишлянського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії. Враховуючи те, що при розгляді поданої позивачем заяви не встановлено підстав для встановлення судового контрою за виконанням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.07.2025 по адміністративній справі №520/14776/25, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що у частині заяви про те, що за наслідками розгляду зазначеного вище звіту від керівника Немишлянського відділу ДВС у м. Харкові СМУМЮ про виконання судового рішення у справі 520/14776/25 від 08.07.2025 накласти на вказаного вище керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ст. 382 прим. 3 ч. 3 КАС України) та відповідно до ст. 382 прим. 3 ч. 4 КАС України половину суми штрафу стягнути на користь гр. ОСОБА_1 , іншу половину до Державного бюджету України також належить відмовити. Відтак, заява позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.07.2025 по адміністративній справі №520/14776/25 задоволенню не підлягає. Доводи апеляційної скарги позивача зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді заяви неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29). Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Частиною 1 ст. 315 КАС України визначено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Згідно ч. 1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, переглянувши ухвалу суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що при прийнятті оскаржуваної ухвали, суд першої інстанції дійшов правильних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 14.08.2025 по справі № 520/14776/25 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя О.А. Спаскін Судді О.В. Присяжнюк В.А. Калиновський Повний текст постанови складено 02.10.2025 року