Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 320/6258/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/6258/21 Суддя (судді) суду 1-ї інст.: Горобцова Я.В. ПОСТАНОВА Іменем України 30 вересня 2025 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Сорочка Є.О., суддів Коротких А.Ю., Чаку Є.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Форум-Косметік» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 січня 2023 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Форум-Косметік» про зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: Головне управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Київській області звернулося до Київського окружного адміністративного суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Форум-Косметік», в якому просить застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівлі Товариства з обмеженою відповідальністю «Форум-Косметікс» за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Москаленка Сергія, 25/1, шляхом зобов`язання повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті від 26.03.2021 №150. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в ході проведення перевірки було виявлено порушення правил техногенної і пожежної безпеки, які зазначені в Акті перевірки додержання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, у зв`язку з чим відповідачем недотримані вимоги законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, що, у свою чергу, є підставою для застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівлі Товариства з обмеженою відповідальністю «Форум-Косметікс» за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Москаленка Сергія, 25/1, шляхом зобов`язання повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті від 26.03.2021 №150. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 30 січня 2023 року адміністративний позов задоволено. Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову повністю. Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з`ясування усіх фактичних обставин у справі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що підстави для застосування заходів реагування відсутні. Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу в якому зазначено про безпідставність доводів апеляційної скарги, відсутність підстав для її задоволення та відсутність підстав для скасування рішення суду першої інстанції. Згідно п.3 ч.1 ст.311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Так, судом першої інстанції встановлено і підтверджується матеріалами справи, що у період з 22.03.2021 по 26.03.2021 начальником сектором забезпечення заходів з попередження надзвичайних ситуацій у Броварському районі центру забезпечення діяльності Головного управління ДСНС у Київській області полковником служби цивільного захисту Богдановичем Ю.В. проведено планову перевірку ТОВ «Форум-косметік» за адресою: вул. Героїв Небесної Сотні, 5, м. Бровари, Київська область (вул. Москаленка Сергія, 25/1, м. Бровари, Київська область) згідно з наказом від 10.02.2021 №139, виданого Головним управлінням ДСНС України у Київській області, та посвідчення на перевірку від 10.02.2021 №139 за результатами проведення якого був складений акт від 26.03.2021 №150. За результатами перевірки виявлені такі порушення: - пункт 1.5 глава 1 розділу V ППБУ сигнали від приймально-контрольних приладів систем протипожежної автоматики не виведено на пульт цілодобового пожежного спостереження; - пункт 1.4 глава 1 розділу V ППБУ не заключено договір на технічне обслуговування системи протипожежного захисту; - підпункт 9 пункт 2.2 глава 2 розділу V ППБУ не проведено ремонт, технічне обслуговування та перевірку існуючих пожежних кранів на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування; - підпункт 9 пункт 2.2 глава 2 розділу V ППБУ встановлення та розрахунок внутрішнього протипожежного водопостачання 1-го та 2-го поверхів виконано без урахування їх доступного використання; - підпункт 2 пункт 2.2 глава 2 розділу V ППБУ не влаштовано дистанційний пуск насосів протипожежного водопостачання, від кнопок встановлених у шафах пожежних кранів та приміщенні з цілодобовим перебуванням чергового персоналу; - підпункт 4 пункт 2.1 глава 2 розділу V ППБУ - не забезпечено контроль працездатності мережі систем зовнішнього протипожежного водопроводу власнику мережі водопостачання або іншій відповідальній особі, визначеній у відповідному договорі згідно з вимогами чинного законодавства необхідно 1 раз на рік проводити випробування на тиск та витрату води з оформленням акта; - пункт 3.17 глава 3 розділу V ППБУ - не проведено технічне обслуговування (перезарядку) існуючих первинних засобів пожежогасіння; - пункт 1.20 глава 1 розділу ІV ППБУ - не проведено замір опору ізоляції електромережі і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання; - пункт 2.26 глава 2 розділу ІІІ ППБУ - з торгового залу першого поверху не виконано 2-й евакуаційний вихід безпосередньо на зовні; - пункт 2.3 глава 2 розділу ІІІ ППБУ - тип заповнення прорізів у протипожежних перешкодах між виробничо-складськими приміщеннями та торговим залом 1-го поверху не виконано згідно вимог ДБН В.1.1-7-2002; - пункт 2.3 глава 2 розділу ІІІ ППБУ - тип заповнення прорізів у протипожежних перешкодах між адміністративною вбудовою та торговим залом 1-го поверху не виконано згідно вимог ДБН В.1.1-7-2002; - пункт 2.3 глава 2 розділу ІІІ ППБУ - тип заповнення прорізів у протипожежних перешкодах між торговим залом 2-го поверху а побутовим блоком не виконано згідно вимог ДБН В.1.1-7-2002; - пункт 2.3 глава 2 розділу ІІІ ППБУ - тип заповнення прорізів у протипожежних перешкодах між торговим залом 1-го поверху та адміністративним блоком не виконано згідно вимог ДБН В.1.1-7-2002; - пункт 2.23 глава 2 розділу ІІІ, пункт 22 розділу ІІ ППБУ - не виконано 2-й евакуаційний вихід з 2-го поверху адміністративної вбудови торгового залу безпосередньо на зовні; - пункт 2.23 глава 2 розділу ІІІ, пункт 22 розділу ІІ ППБУ - не виконано 2-й евакуаційний вихід з 2-го поверху побутового блоку безпосередньо на зовні; - підпункт 2.3 пункт 2 розділ ІІІ ППБУ - люк виходу на покрівлю з сходової клітини побутового блоку не встановлено протипожежним; - пункт 22 розділ ІІ ППБУ, пункт 2.8 глава 2 розділу ІІІ ППБУ - не виконано вогнезахист металевих конструкцій 2-го поверху будівлі торгового центру; - пункт 4.11 глава 4 розділу VІ ППБУ - допускається розміщення банкоматів та ІР-боксів в тамбурі (холі) сходової клітини головного виходу з будівлі торгового центру; - пункт 5 розділу ІІ ППБУ - не розроблено та не вивішено на видимих місцях плани (схеми) евакуації людей на випадок пожежі; - п.4.5.5 ПТБ - не обладнано сучасний куточок у сфері цивільного захисту, де розмістити відповідні інструкції щодо виконання вимог техногенної безпеки та порядку дій персоналу в разі виникнення аварійної ситуації (аварії); - п. 3 додатки Постанови КМУ від 19.08.2002 №1200, п.4.10.1, п.4.3.5 ПТБ - працюючий персонал не забезпечено відповідними промисловими засобами захисту органів дихання. При забезпечені персоналу засобами захисту органів дихання звернути увагу на наявність сертифікату відповідності на весь строк придатності ЗІЗ; - п.2 п.9; Наказ МКС №98 від 23.02.2006 «Про затвердження методики ідентифікації ПНО» - не проведено ідентифікацію потенційно небезпечного об`єкту Виявлення вказаних порушень відповідачем вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, стало підставою для звернення позивача до суду з вимогами про застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді зупинення експлуатації вказаного об`єкта. Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що відповідачем не усунуті усі порушення, які можуть призвести до загрози життю та здоров`ю людей Колегія суддів суду апеляційної інстанції при прийнятті цієї постанови виходить з такого. Частиною сьомою статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що на підставі акту, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу. Згідно з частиною першою статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. Відповідно до частин першої, другої статті 68 Кодексу цивільного захисту України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом. У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення. Згідно статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають. Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду. Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг можливе лише за рішенням адміністративного суду, прийнятим за зверненням центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки. Такі заходи можуть бути застосовані на підставі акту, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки і ці порушення створюють загрозу життю та здоров`ю людей. Захід реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг, є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. При обранні такого заходу реагування, позивачем як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами. Як зазначалося, у ході здійснення перевірки на спірному об`єкті, позивачем було виявлено ряд порушень у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей. Захід реагування у вигляді повного зупинення будівництва (робіт) є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. При обранні такого заходу реагування, позивачем як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами. Під час прийняття судового рішення мають бути враховані не лише обставини і підстави, які спонукали позивача як суб`єкта владних повноважень звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування, але і ті, які існують на час ухвалення судового рішення. В протилежному випадку застосування заходів реагування, як виключного заходу, в судовому порядку поширюватиметься на всіх суб`єктів господарювання, відносно яких проведено перевірку і встановлено порушення, які за оцінкою спеціально уповноваженого органу, створюють реальну загрозу життю та/або здоров`ю людей. Втім, за своїм змістом і суттю застосування такого заходу, він застосовується до усунення виявлених порушень та існування реальної загрози життю та/або здоров`ю людей (частина п`ята статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»), у зв`язку з чим його застосування після усунення виявлених порушень втрачає той сенс, який законодавством покладений як основа і правова підстава його застосування. Враховуючи, що заходи реагування вступають у дію з дня набрання судовим рішенням законної сили - у даному випадку з дня ухвалення судом апеляційної інстанції відповідного рішення, то відсутність (усунення) виявлених порушень під час апеляційного розгляду справи, нівелює необхідність застосування таких заходів - в інакшому випадку такі заходи фактично будуть застосовані до безпечного об`єкта. Так, у ході розгляду справи у суді першої інстанції, відповідачем не було надано доказів усунення всіх порушень, які створювали загрозу заподіяння шкоди життю та/або здоров`ю людей. Водночас, під час апеляційного розгляду справи, відповідачем були надані докази повного усунення порушень, що підтверджено самим позивачем у ході проведення позапланової перевірки спірного об`єкту щодо дотримання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, результати якої оформлені актом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області від 27.01.2023 №

3. Суд апеляційної інстанції у відповідності до частини четвертої статті 308 КАС приймає зазначений акт як доказ у справі, оскільки він був складений за три дні до прийняття оскаржуваного рішення та об`єктивно не міг бути наданий до суду першої інстанції. Із вказаного акту вбачається, на об`єкті відповідача порушення вимог чинного законодавства не виявлені. Таким чином, станом на час апеляційного розгляду справи встановлено усунення та відсутність порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки на спірному об`єкті. За таких обставин, наразі підстави для застосування заходів реагування відсутні, а тому суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення позовних вимог. Аналогічну позицію у подібних правовідносинах підтримав Верховний Суд у постанові від 28.05.2019 по справі №819/1850/17. Враховуючи наведене, судова колегія приходить до висновку про необхідність скасування рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позовних вимог. Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя . Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 КАС. Відповідно до пункту другого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. За змістом частини першої статті 317 КАС підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Оскільки судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права, то оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню. Згідно частин першої, шостої статті 139 КАС при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат. Оскільки за подання апеляційної скарги відповідачем був сплачений судовий збір у розмірі 4026,00 грн, то наведені кошти підлягають стягненню за рахунок позивача в порядку їх розподілу. Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Форум-Косметік» - задовольнити. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 січня 2023 року - скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Київській області - відмовити. Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Форум-Косметік» (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Героїв Небесної Сотні, 5, код ЄДРПОУ 24592643) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Київській області (04071, м. Київ, вул. Межигірська, 8; код ЄДРПОУ 38537963) сплачений судовий збір у розмірі 4026,00 грн (чотири тисячі двадцять шість гривень 00 коп.). Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. В інших випадках постанова не підлягає касаційному оскарженню. Суддя-доповідач Є.О. Сорочко Суддя А.Ю. Коротких Суддя Є.В. Чаку