Постанова 4856 № 240/17479/25

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/17479/25 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Семенюк М.М. Суддя-доповідач - Курко О. П. 30 вересня 2025 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Курка О. П. суддів: Боровицького О. А. Ватаманюка Р.В. , за участю: секретаря судового засідання: Яремчук Л.С, представника позивача: Волинця Б.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2025 року у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Житомирській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про визнання протиправною та скасування постанови, В С Т А Н О В И В : Позивач 07.07.2025 звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) від 01.07.2025 про накладення штрафу у виконавчому провадженні №76152383. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2025 року у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. В судовому засіданні представник позивача доводи апеляційної скарги підтримав в повному обсязі та просив суд задовольнити її, а рішення суду першої інстанції скасувати. Представник відповідача, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з`явився, про причини своєї неявки суд не повідомив. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь представника відповідача в судовому засіданні - не обов`язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за його відсутності. Заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків. Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Житомирським окружним адміністративним судом 18.09.2024 у справі № 240/3790/24 ухвалено рішення, яким: - визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління ДПС у Житомирській області від 15 грудня 2023 року №530-0 "Про звільнення ОСОБА_1 "; визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління ДПС у Житомирській області від 19 грудня 2023 року №59-бз "Про внесення змін до наказу ГУ ДПС від 24.11.2023 №56-бз»; - поновлено ОСОБА_2 на посаді начальника управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Житомирській області з 02 січня 2024 року; - зобов`язано Головне управління ДПС у Житомирській області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 02 січня 2024 року по 18 вересня 2024 року у загальній сумі 219788 (двісті дев`ятнадцять тисяч сімсот вісімдесят вісім) гривень 58 копійок. Вказаним рішення допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та в частині стягнення з Головного управління ДПС у Житомирській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць. 20.09.2024 Житомирським окружним адміністративним судом на виконання рішення у справі №240/3790/24 видано виконавчі листи, в тому числі і виконавчий лист про зобов`язання Головне управління ДПС у Житомирській області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 02 січня 2024 року по 18 вересня 2024 року у загальній сумі 219788 (двісті дев`ятнадцять тисяч сімсот вісімдесят вісім) гривень 58 копійок, в якому зазначено про допущення до негайного виконання рішення суду в частині стягнення з Головного управління ДПС у Житомирській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць (а.с.63 зворот). 27.09.2024 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №76152383 з виконання виконавчого листа №240/3790/24, виданого 20.09.2024, про зобов`язання Головного управління ДПС у Житомирській області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 02 січня 2024 року по 18 вересня 2024 року у загальній сумі 219788 (двісті дев`ятнадцять тисяч сімсот вісімдесят вісім) гривень 58 копійок та допущення до негайного виконання рішення суду в частині стягнення з Головного управління ДПС у Житомирській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць (а.с.64 зворот - 65 зворот), в який зазначено, що боржнику необхідно виконати рішення суду негайно. 14.02.2025 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області прийнято постанову ВП № 76152383, якою за невиконання без поважних причин рішення суду, накладено штраф на боржника - Головне управління Державної податкової служби у Житомирській області у розмірі 5100,00 (а.с. 70 зворот). На вказану постанову від 14.02.2025 Головним управлінням ДПС у Житомирській області був поданий позов, в задоволенню якого рішенням суду від 07.04.2025 по справі № 240/5128/25, яке набрало законної сили 19.05.2025 (а.с.83-87), було відмовлено. Листом від 26.06.2025 № 6119/5/06-30-10-03-17 (а.с. 72 зворот-73) позивач, розглянувши вимогу виконавця від 25.06.2025 (а.с.75) повідомив відповідача, що виконання рішення суду в частині стягнення середнього, заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнень за один на користь ОСОБА_3 (добровільна сплата) можливе лише за наявності коштів на рахунку та після проведення безспірного списання в повному обсязі по всіх виконавчих листах, що перебувають на виконанні Головному управлінні ДКСУ у Житомирській області. 01.07.2025 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області прийнято постанову ВП № 76152383 про накладення штрафу, якою за невиконання без поважних причин рішення суду про зобов`язання Головного управління ДПС у Житомирській області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 02 січня 2024 року по 18 вересня 2024 року у загальній сумі 219788 (двісті дев`ятнадцять тисяч сімсот вісімдесят вісім) гривень 58 копійок та допущення до негайного виконання рішення суду в частині стягнення з Головного управління ДПС у Житомирській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць, накладено штраф на позивача у розмірі 10200 грн (а.с. 72). Листом від 04.07.2025 № 6456/5/06-30-10-03-17 (а.с. 73 зворот-74) позивач зазначив відповідачу, що вважає дії виконавчої служби щодо накладення штрафу за невиконання рішення суду неправомірними і повідомляє, що дану постанову ГУ ДПС оскаржено в судовому порядку, оскільки останнім вживалися всі необхідні заходи для належного його виконання. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне. Пунктом 1 частини 1 статтею 3 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII) передбачено, що підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України. Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону (ч.5 ст.26 Закону Закон №1404-VIII). Відповідно до частини 6 статті 26 Закону №1404-VIII за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною). Частинами 1-2 статті 63 Закону №1404-VIII передбачено, що за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Частина 4 статті 19 Закону №1404-VIII передбачає, що сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи. Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що правовою підставою для накладення державним виконавцем на боржника штрафу у межах виконавчого провадження є невиконання боржником судового рішення у встановлений строк без поважних причин. При цьому, поважними причинами невиконання боржником рішення можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення боржника, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для виконання рішення у встановлений виконавцем строк та повинні бути підтверджені належними доказами. Отже, постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише за умови, що судове рішення не виконано і таке невиконання сталося без поважних на те причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього. Визначальною ознакою для накладення на боржника штрафу є саме невиконання рішення суду без поважних причин. Згідно з усталеної судової практики поважними можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником, та які не залежали від його волевиявлення. Відповідно до положень статті 28 Закону №1404-VIII копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1- 4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення. Вирішуючи питання про накладення штрафу, державний виконавець повинен встановити дві обставини: 1) факт виконання чи невиконання рішення; 2) у випадку невиконання рішення встановити причини невиконання. При цьому, лише дійшовши висновку про відсутність поважних причин, державний виконавець вправі накласти штраф на боржника. Встановлення таких обставин здійснюється шляхом виконання державним виконавцем своїх обов`язків та реалізації прав, передбачених ст.18 Закону №1404-VIII, а також дотриманням сторонами виконавчого провадження свої обов`язків. Зокрема, частиною 1 статті 18 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Відповідно до змісту положень частини 3 статті 18 Закону №1404-VIII визначено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, серед іншого, проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону, а частина 4 наголошує на тому, що вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом. Виходячи з аналізу вищевказаних норм можна дійти висновку, що правовою підставою для накладення державним виконавцем на боржника штрафу у межах виконавчого провадження є невиконання ним судового рішення у встановлений строк без поважних причин. При цьому, застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження, як завершальної стадії судового провадження. Матеріали справи свідчать, що підставою для прийняття постанови про накладення штрафу за невиконання рішення суду без поважних причин слугувала відсутність у державного виконавця станом на 01.07.2025 повідомлення щодо повного виконання рішення суду у справі №240/3790/24 в частині, що допущена до негайного виконання. Однак, позивач вказує, що ним вчинено всі можливі дії щодо виконання рішення суду в частині, що допущена до негайного виконання, оскільки стягнення на користь стягувача середнього заробітку можливо лише за наявності коштів на рахунку та після проведення безспірного списання в повному обсязі по всіх виконавчих листах, що перебувають на виконанні. В обґрунтування правомірності вчинених дій позивач також вказує, що стягнення коштів з рахунків Головного управління ДПС у Житомирській області належить до повноважень та функцій центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у зв`язку з чим виконання рішення суду в цій частині Головним управлінням ДПС у Житомирській області є неможливим. Суд вказує, що відповідно до ч.1 ст.5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів". Згідно з ч.2 ст.6 Закону №1404-VIII рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, рішення про стягнення коштів за час роботи стягувача на посаді помічника-консультанта народного депутата України, у тому числі при звільненні з такої посади, виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів. З огляду на системний аналіз вищевказаних норм права слідує висновок, що виконання рішення суду майнового характеру, де боржником виступає державний орган, державне підприємство чи юридична особа, стосується таке виконання саме майна, боржником якого вони є та відбувається виконання такого рішення відповідним органом казначейської служби, який є розпорядником коштів чи майна боржника відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» із дотримання Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень». Якщо пред`явлено до виконання рішення суду не майнового характеру, таке рішення виконується державним виконавцем із дотриманням Закону України «Про виконавче провадження» та з урахуванням Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень». Статтею 13 Закону №1404-VIII передбачено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Згідно з частинами 1-3 статті 63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. Отже суд зазначає, що немайновий характер відповідно наявний коли боржнику необхідно вчинити певні дії чи утриматись від вчинення певних дій, та в свою чергу майновий характер може бути лише в тому разі коли виконавчим документом визначено стягнення з боржника певної заборгованості, сум, наприклад, аліментів, заборгованість по заробітній платі. Суд зауважує, що виконавче провадження ВП №76152383 з виконання виконавчого листа №240/3790/24, відкрито саме в частині негайного виконання рішення суду щодо зобов`язання Головного управління ДПС у Житомирській області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць. За твердженнями позивача, судове рішення невиконане через відсутність у Головного управління ДПС у Житомирській області (боржника) можливості вчинити дії на виконання рішення суду, однак матеріали справи не містять жодних доказів вчинення позивачем належних дій з метою виконання, зокрема, щодо способу нарахування заробітної плати ОСОБА_4 , чи звернення до Житомирського окружного адміністративного суду із заявою про роз`яснення рішення суду чи зміну способу виконання судового рішення, у разі незрозумілості боржнику порядку та способу виконання. При цьому доводи позивача про надсилання 24.02.2025 на адресу Головного управління Державної казначейської служби України у Житомирській області листа про вжиття заходів щодо виконання рішення суду у справі №240/3790/24 (а.с.12), не є належними та обґрунтованими, оскільки вчинені після прийняття постанови від 14.02.2025 про накладення штрафу та не свідчать про виконання рішення суду. В свою чергу доданий до позову лист Головного управління ДПС у Житомирській області від 04.12.2024 №13329/5/06-30-10-03-11 (а.с.20) адресований Головному управління Державної казначейської служби України у Житомирській області, який був досліджений судом у справі № 240/5128/25, не містить інформації про належний розрахунок суми коштів, що піддягають виплаті на користь стягувача - ОСОБА_2 , крім того вказаний лист має інформативний характер, оскільки не містить вимоги щодо вчинення дій, чи вжиття заходів. Також суд звертає увагу, що з наданого позивачем листа Головного управління Державної казначейської служби України у Житомирській області від 08.07.2025 (а.с.80-81), вбачається, що до Головного управління Державної казначейської служби України у Житомирській області не надходило від Головного управління ДПС у Житомирській області платіжне доручення щодо перерахування коштів на виконання рішення ЖОАС в частині виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу на картковий рахунок ОСОБА_2 за період з 02.01.2024 по 18.09.2024. З огляду на вказане, матеріали справи не містять належних доказів, які б підтверджували вчинення станом на момент винесення оскаржуваної постанови (01.07.2025) правомірних та достатніх дій на виконання виконавчого листа Житомирського окружного адміністративного суду щодо зобов`язання Головного управління ДПС у Житомирській області нарахувати ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу та те, що боржником рішення суду на момент прийняття спірної постанови не виконано з поважних причин. Таким чином, доводи позивача на відсутність правових підстав для накладення штрафу в розмірі 10200 грн є безпідставними. Відповідно до частини 1 статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Саме на державу покладено обов`язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, виконувалися відповідно до зазначених вище вимог Конвенції. Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади. Отже, виконання судового рішення як завершальна стадія судового провадження є невід`ємним елементом права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, складовою права на справедливий суд. Суд відмічає, що згідно з п.9 ч.1ст.39 Закону №1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. Враховуючи викладені обставини, які підтверджується матеріалами адміністративної справи, суд вважає, що обов`язок щодо виконання рішення суду Головним управління Державної податкової служби у Житомирській області не виконано без поважних причин. Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог. Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2025 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Постанова суду складена в повному обсязі 30 вересня 2025 року. Головуючий Курко О. П. Судді Боровицький О. А. Ватаманюк Р.В.