Постанова 4854 № 420/7929/25

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 30 вересня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/7929/25 Перша інстанція: суддя Тарасишина О.М., повний текст судового рішення складено 20.05.2025, м. Одеса П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Джабурія О.В. суддів - Вербицької Н.В. - Кравченка К.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 травня 2025 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хемптонс Трейд» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості №UA500580/2025/000041/2 від 19.02.2025 року та картку відмови у митному оформлення (випуску) товарів №UA500580/2025/000074 від 19.02.2025 року, - ПОЗОВНІ ВИМОГИ ТА НАСЛІДКИ ВИРІШЕННЯ ПОЗОВУ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ Товариство з обмеженою відповідальністю «Хемптонс Трейд» звернулося до суду з позовною заявою до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості №UA500580/2025/000041/2 від 19.02.2025 року та картку відмови у митному оформлення (випуску) товарів №UA500580/2025/000074 від 19.02.2025 року. Ухвалою від 20.03.2025 року Одеським окружним адміністративним судом відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами. 28.03.2025 року (вх. №ЕС/28926/25) представником позивача до канцелярії суду подано заяву про приєднання до матеріалів справи письмових доказів. 07.04.2025 року (вх. №ЕС/32475/25) представником відповідача до канцелярії суду подано клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. 07.04.2025 року (вх. №ЕС32477/25) представником відповідача до канцелярії суду подано відзив на позов. Ухвалою від 19.05.2025 року у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін відмовлено. В обґрунтування позову, позивач зазначає, що на підставі зовнішньоекономічного контракту №AUG-28/1 від 04.04.2022 року, ввезено на митну територію України товари та подано до Одеської митниці для митного оформлення за електронними митними деклараціями відповідні товари, однак відповідачем, в свою чергу, було складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, якими відповідач повідомив про відмову у митному оформленні (випуску) товарів па підставі рішення про коригування митної вартості товарів. Позивач вважає вказані рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом. Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позовних вимог заперечував, в яких, в обґрунтування правової позиції, зокрема, зазначено, що при прийнятті оскаржуваного рішення відповідач діяв в межах та у спосіб, передбачений чинним законодавством України, та вважає позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20 травня 2025 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Хемптонс Трейд» (місцезнаходження: 03039, м. Київ, пр. Лобановського Валерія, буд. 119, літера А, офіс 22; код ЄДРПОУ 44536061) до Одеської митниці (місцезнаходження: 65078, м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, буд. 21А; код ЄДРПОУ 44005631) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості №UA500580/2025/000041/2 від 19.02.2025 року та картку відмови у митному оформлення (випуску) товарів №UA500580/2025/000074 від 19.02.2025 року задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів №UA500580/2025/000041/2 від 19.02.2025 року. Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації №UA500580/2025/000074 від 19.02.2025 року. Стягнуто з Одеської митниці (код ЄДРПОУ 44005631) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Хемптонс Трейд» (код ЄДРПОУ 44536061) за рахунок бюджетних асигнувань судові витрати у розмірі 6810,48 грн. (шість тисяч вісімсот десять грн., 48 коп.). На вказане рішення суду Одеська митниця подала апеляційну скаргу. Апелянт просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 травння 2025 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ТОВ «Хемптонс Трейд» у повному обсязі. Апелянт вважає зазначене рішення незаконним, необґрунтованим, таким, що винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права та без повного з`ясування усіх обставин, які мають значення для справи, а тому, на думку апелянта, є всі підстави для скасування рішення. 27.06.2025 року (вхід.№34784/25) на адресу суду апеляційної інстанції від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Хемптонс Трейд» адвоката Денисенко Артура Сергійовича надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому заявник просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 травня 2025 року по справі №420/7929/25 без змін. Відповідно до вимог ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. За правилами частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. КОЛЕГІЯ СУДДІВ ВСТАНОВИЛА Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 04.04.2022 р. між ТОВ «Хемптонс Трейд» як покупцем та компанією Alltag und Geratetechnik AG (Швейцарія) як продавцем укладено договір поставки товару №AUG-28/1. 17.01.2023 р. укладено додаткову угоду №1 до договору поставки №AUG-28/1 від 04.04.2022 р., якою змінено реквізити ТОВ «Хемптонс Трейд» як покупця. 20.01.2023 р. укладено додаткову угоду №1.1. до договору поставки №AUG-28/1 від 04.04.2022 р., якою змінено найменування ТОВ «Хемптонс Трейд» як покупця. 15.02.2023 р. укладено додаткову угоду №2 до договору поставки №AUG-28/1 від 04.04.2022 р., якою змінено Умови оплати за Договором. 26.04.2023 р. укладено додаткову угоду №3 до договору поставки №AUG-28/1 від 04.04.2022 р., якою змінено реквізити Alltag und Geratetechnik AG (Швейцарія) як продавця. 22.05.2023 р. укладено додаткову угоду №4 до договору поставки №AUG-28/1 від 04.04.2022 р., якою змінено реквізити ТОВ «Хемптонс Трейд» як покупця. 23.05.2023 р. укладено додаткову угоду №5 до договору поставки №AUG-28/1 від 04.04.2022 р., якою змінено Умови та строки поставки. 19.07.2023 р. укладено додаткову угоду №6 до договору поставки №AUG-28/1 від 04.04.2022 р., якою змінено реквізити ТОВ «Хемптонс Трейд» як покупця. 21.11.2023 р. укладено додаткову угоду №7 до договору поставки №AUG-28/1 від 04.04.2022 р., якою змінено реквізити Alltag und Geratetechnik AG (Швейцарія) як продавця. 30.11.2023 р. укладено додаткову угоду №8 до договору поставки №AUG-28/1 від 04.04.2022 р., якою змінено реквізити Alltag und Geratetechnik AG (Швейцарія) як продавця. 09.02.2024 р. укладено додаткову угоду №9 до договору поставки №AUG-28/1 від 04.04.2022 р., якою змінено реквізити ТОВ «Хемптонс Трейд» як покупця, та Умови оплати за цим Договором. 02.09.2024 р. укладено додаткову угоду №10 до договору поставки №AUG-28/1 від 04.04.2022 р., якою змінено реквізити Alltag und Geratetechnik AG (Швейцарія) як продавця. 17.12.2024 р. укладено додаткову угоду №11 до договору поставки №AUG-28/1 від 04.04.2022 р., якою змінено найменування та реквізити Alltag und Geratetechnik AG (Швейцарія) як продавця. Сторонами було погоджено поставку товару на територію України згідно специфікації №43379 від 07.02.2025 р. до Договору (надалі «товар»). З метою митного оформлення, Позивач (в особі ТОВ «ГРАНД ПРАЙД») було подано до Одеської митниці митну декларацію ІМ 40 ДЕ 25UA500580001298U0, в якій було визначено для митного оформлення товарів № 1-7 загальною вартістю 28 953,04 дол. США (графа 22). В графах 31 МД (ІМ 40 ДЕ) №25UA500580001298U0 Позивач визначив товар для митного оформлення, зокрема, товари (графи 32 декларації): товар № 1: Фітинги із пластмаси. Муфта ППР -134,549 тис.шт. Трійник ППР -54,322 тис.шт. Кут ППР -218,422 тис.шт. Хрестовина ППР -1,8 тис.шт. Заглушка ППР -16,86 тис.шт. Обвід ППР -7,728 тис.шт. Планка монтажна ППР -3,694 тис.шт. Торговельна марка: KOER. Країна виробництва: CN. Виробник: ZHEJIANG KAITOU SANITARY WARE TECHNOLOGY CO.,LTD; товар № 2: Фітинги з пластмас, призначені для постійного встановлення в будинках. Кріплення для труби ППР -37,016 тис.шт. Кріплення для колектора ППР -100шт. Торговельна марка: KOER. Країна виробництва: CN. Виробник: ZHEJIANG KAITOU SANITARY WARE TECHNOLOGY CO.,LTD; товар № 3: Фітинги мідні для труб, з мідних сплавів. Згін-американка ППР+латунь -17,468 тис.шт. Торговельна марка: KOER. Країна виробництва: CN. Виробник: ZHEJIANG KAITOU SANITARY WARE TECHNOLOGY CO.,LTD; товар № 4: Обладнання для фільтрування та очищення води. Фільтр грубої очистки води -426шт. Торговельна марка: KOER. Країна виробництва: CN. Виробник: ZHEJIANG KAITOU SANITARY WARE TECHNOLOGY CO.,LTD; товар № 5: Вентилі для радіаторів центрального опалення. Кран радіаторний -1098шт. Торговельна марка: KOER. Країна виробництва: CN. Виробник: ZHEJIANG KAITOU SANITARY WARE TECHNOLOGY CO.,LTD; товар № 6: Кульові крани. Кран кульовий для води -2086шт. Торговельна марка: KOER. Країна виробництва: CN. Виробник: ZHEJIANG KAITOU SANITARY WARE TECHNOLOGY CO.,LTD; товар № 7: Колектори. Колектор для води -153шт. Торговельна марка: KOER. Країна виробництва: CN. Виробник: ZHEJIANG KAITOU SANITARY WARE TECHNOLOGY CO.,LTD. Позивач вищеперерахований товар №1-7 визначив митною вартістю по першому (основному) методу (за ціною інвойсу по договору) (графи 42 і 43). Разом з митною декларацією Позивачем до митного органу були подані документи (графа 44): 0271 пакувальний лист (Packing List) №52/02/2025 від 07.02.2025 р.; 0380 рахунок фактура (інвойс) (Commercial Invoice) №52/02/2025 р. від 07.02.2025 р.; 0705 коносамент (Bill of Lading) №149410368393 від 26.12.2024 р.; 0730 автотранспортна накладна (Road consignment note) №43379 від 13.02.2025 р.; 0862 - декларація про походження товару (Declaration of origin) - інвойс №52/02/2025 від 07.02.2025 р.; 4100 договір поставки №AUG-28/1 від 04.04.2022 р.; 4103 специфікація №43379 від 07.02.2025 р. до договору поставки №AUG-28/1 від 04.04.2022 р.; 4103 - додаткова угода №1 від 17.01.2023 р. до договору поставки №AUG-28/1 від 04.04.2022 р.; 4103 - додаткова угода №2 від 15.02.2023 р. до договору поставки №AUG-28/1 від 04.04.2022 р.; 4103 - додаткова угода №3 від 26.04.2023 р. до договору поставки №AUG-28/1 від 04.04.2022 р.; 4103 - додаткова угода №4 від 22.05.2023 р. до договору поставки №AUG-28/1 від 04.04.2022 р.; 4103 - додаткова угода №5 від 23.05.2023 р. до договору поставки №AUG-28/1 від 04.04.2022 р.; 4103 - додаткова угода №6 від 19.07.2023 р. до договору поставки №AUG-28/1 від 04.04.2022 р.; 4103 - додаткова угода №1.1. від 20.01.2023 р. до договору поставки №AUG-28/1 від 04.04.2022 р.; 4103 - додаткова угода №7 від 21.11.2023 р. до договору поставки №AUG-28/1 від 04.04.2022 р.; 4103 - додаткова угода №8 від 30.11.2023 р. до договору поставки №AUG-28/1 від 04.04.2022 р.; 4103 - додаткова угода №9 від 09.02.2024 р. до договору поставки №AUG-28/1 від 04.04.2022 р.; 4103 - додаткова угода №11 від 17.12.2024 р. до договору поставки №AUG-28/1 від 04.04.2022 р.; 4103 - додаткова угода №10 від 02.09.2024 р. до договору поставки №AUG-28/1 від 04.04.2022 р. (помилково вказано дату додаткової угоди №10 від 02.09.2023 р., аркуш коригування від 05.03.2025 до МД 25UA500580001315U4); m4203 - додаткова угода №01 від 17.01.2023 р. до договору комплексного обслуговування від 27.05.2022 р. №3К/В-5; m4207 - договір про надання послуг митного брокера № 3К/В-5 від 27.05.2022 р. (m означає, що договір надавався при першому митному оформленні і не надається кожного разу). На вимогу Одеської митниці про надання додаткових документів, Позивачем були надані прайс б/н від 06.02.2025 р., експертне дослідження №68/25 від 14.02.2025 р., експортна декларація №310120241226522485 від 26.12.2024 р. і комерційна пропозиція продавця, що підтверджується листом №43379/1 від 19.02.2025 р. Після надання основних та додаткових документів, Позивач просив прийняти визначену у митній декларації №25UA500580001298U0 вартість товару, що підтверджується листом №43379/2 від 19.02.2025 р. 19.02.2025 р. Відповідачем було винесено картку відмови №UA500580/2025/000074 в митному оформленні (випуску) товарів з таких причин: РОЗДІЛ ІІІ. МИТНА ВАРТІСТЬ ТОВАРІВ ТА МЕТОДИ ЇЇ ВИЗНАЧЕННЯ, глава 9, ст. 52-64 МКУ. За результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом Митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості №UA500580/2025/000041/2 від 19.02.2025, Рішення про відмову у митному оформлення може бути оскаржено у порядку передбаченому гл. 4 Закону України від 13.03.2012 № 4496 VI «ПРО МИТНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ». Також, 19.02.2025 р. Відповідач прийняв Рішення про коригування митної вартості товарів №UA500580/2025/000041/2, зазначаючи, що вартість товару слід визначати відповідно до ст. 64 Митного кодексу України. Прийняття такого рішення відповідач обґрунтовує в графі 33 Рішення: За результатами візуальної перевірки, передбаченої ст. 337 МКУ, було встановлено, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, а саме: Згідно п.2.3, п.3.1 та 3.3 зовнішньоекономічного контракту опис, асортимент та якість товарів,- визначаються сторонами у відповідних специфікаціях. Водночас, в комерційному інвойсі та специфікації до контракту відсутня інформація щодо торговельних марок, виробників, якісних характеристик (матеріалу виготовлення) та артикулів,- що може вплинути на вартість товару та не дає можливості ідентифікувати ці документи з заявленою поставкою. У пакувальному листі відсутнє посилання на товаротранспортні документи, інвойс чи специфікацію, що викликає сумніви щодо їх відповідності поданим комерційним документам і заявленій партії товару. 19.02.2025 р. декларант додатково надіслав: прайс продавця від 06.02.2025 р. б/н, в якому відсутня інформація щодо заявлених якісних характеристик , торговельної марки та виробника товару, і умови поставки EXW в якому - не відповідають умовам поставки CPT Gdansk Польща в наданій копії митної декларації країни відправлення від 26.12.2024 р. №310120241226522485; комерційну пропозицію б/н без дати і на умовах поставки EXW Китай; експертне дослідження від 14.02.2025 № 68/25, у висновку якого зазначені посилання на скріни з інтернет сайтів з ринковими цінами на товар іншої якості без зазначення торговельної марки іншого виробника. У своєму електронному повідомленні від 19.02.2025 р. імпортер зазначив, що надав вичерпний перелік наявних у нього документів. Оскільки імпортер надіслав електронне повідомлення в якому зазначив, що надав вичерпний перелік наявних у нього документів, то, на підставі аналізу наявної у митного органу інформації згідно з положеннями ч.1 ст.55 МКУ,- митним органом буде здійснено коригування до рівня митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, з заявленої декларантом: Тов.1 з 1.54дол.США/кг до 2.90дол.США/кг(МД 24UA100230513480U9 від 08.07.2024 р. партія товару 19053 кг - 2.90дол.США/кг); Тов.3 з 1.54дол.США/кг до 6.73дол.США/кг(МД 24UA206020015411U7 від 30.10.2024 р. партія товару 16818,9 кг - 6.73дол.США/кг); Тов.4 з 2.30дол.США/кг до 8.02дол.США/кг(МД 25UA209170000614U5 від 06.01.2025 р. партія товару 1517 кг - 8.02дол.США/кг); Тов.5 з 1.81дол.США/кг до 4.02дол.США/кг(МД 25UA206020001745U4 від 13.02.2025 р. партія товару 1360 кг - 4.02дол.США/кг); Тов.6 з 1.17дол.США/кг до 4.02дол.США/кг(МД 25UA100230002290U0 від 07.02.2025 р. партія товару 1486 кг - 4.02дол.США/кг); Тов.7 з 1.81дол.США/кг до 4.02дол.США/кг(МД 25UA209170013628U9 від 18.02.2025 р. партія товару 326 кг - 4.02дол.США/кг), - з урахуванням опису товару, умов поставки та розміру партії. Декларанту роз`яснено права викладені у ч.3 ст.52 МКУ та права щодо випуску у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X МКУ в розмірі, визначеному митним органом відповідно до ч.7 ст.55 МКУ. Декларанту роз`яснено права на оскарження рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 МКУ або до суду. У зв`язку з прийнятим рішенням Позивач 19.02.2025 р. був змушений подати нову митну декларацію ІМ 40 ДЕ 25UA500580001315U4, в якій зазначено, що митна вартість товарів: - №1, №3-7 (графи 32) визначена декларантом із застосуванням першого (основного) методу (за ціною інвойсу по договору) (графи 43 до товарів №1, №3-7), а митним органом із застосування 6-го (резервного) методу визначення митної вартості (графи 43 до товарів №1, №3-7), визначивши в графах 47 цієї декларації, митні платежі різницю між сумами платежів за видами (028): До товарів №1: 185 374,74 грн. До товарів №3-7: 111 603,45 грн. + 2 466,47 грн. + 3 343,97 грн. + 5 492,09 грн. + 823,18 грн. = 123 729,16 грн. Визначивши в графах 47 цієї декларації, митні платежі різницю між сумами платежів за видами (020): До товарів №1: 56 569,75 грн. До товарів №3-7: 0,00 грн. + 0,00 грн. + 0,00 грн. + 0,00 грн. + 0,00 грн. = 0,00 грн. Отже, різниця платежів за видами: 020; 028 - складає: 365 673,65 грн. При цьому, Позивач вважає прийняте рішення про коригування митної вартості та картку відмови протиправними, такими, що порушують його права і законні інтереси, у зв`язку з чим вони мають бути скасовані з наступних підстав. Відповідачем, було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA500580/2025/000041/2 від 19.02.2025 р. та картки відмови у митному оформлення (випуску) товарів №UA500580/2025/000074 від 19.02.2025 р. Вважаючи рішення відповідача про коригування митної вартості товарів та картки відмови у митному оформлення (випуску) товарів протиправними, позивач звернувся до суду із позовною заявою про їх скасування. ЗАСТОСУВАННЯ НОРМ ПРАВА Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень. Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Надаючи правову оцінку законності і обґрунтованості рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне. Засади державної митної справи, зокрема, правовий статус органів доходів і зборів, митну територію та митний кордон України, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, митні режими та умови їх застосування, заборони та/або обмеження щодо ввезення в Україну, вивезення з України та переміщення через територію України транзитом окремих видів товарів, умови та порядок справляння митних платежів, митні пільги, визначаються Митним кодексом України (далі - МК України, МКУ) та іншими законами України. Відповідно до вимог ст.246 МК України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів. Згідно з вимогами ст.248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію. Згідно з вимогами ст.257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. Відповідно до положень ст.318 МК України, митний контроль передбачає виконання органами доходів та зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи. Відповідно до вимог ст.49 МК України, митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів (ст.50 МКУ). Відповідно до Брюссельської Конвенції про створення уніфікованої методології визначення митної вартості товарів 1950 року (Конвенція про оцінку товарів у митних цілях), митна вартість була визначена як номінальна ціна товару, за якою відповідний товар може бути проданий в країну призначення в момент подання митної декларації (тобто ціна, що укладається між незалежними один від одного продавцем і покупцем на умовах повної ринкової конкуренції). Відповідно до Генеральної угоди про тарифи і торгівлю (ГАТТ), підписаної 30 жовтня 1947 року, оцінка імпортованого товару для митних цілей (митна вартість) повинна ґрунтуватись на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито. Згідно Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року митною вартістю імпортованих товарів є їх контрактна вартість, тобто ціна, що фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт до країни імпорту. Відповідно до вимог ч.1 ст.51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм Митного кодексу України. При цьому, відповідно до вимог ч.2 ст.52 МК України, декларант або уповноважена ним особа зобов`язані подавати митниці достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, а митний орган має право впевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (п. 1 ч. 5 ст.54 МК України). Як встановлено вимогами ч.1 ст.53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Згідно з вимогами ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У той же час, відповідно до вимог ч.3 ст.53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Таким чином, митний орган має право вимагати від декларанта додаткових документів лише при наявності визначених законом підстав, чітко зазначених в ч.3 ст.53 МКУ (- розбіжності у документах, - ознаки підробки документів, - або вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари). Відповідно до вимог ч.2 ст.54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Відповідно до вимог ч.3 ст.54 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу. Відповідно до вимог ст.55 Митного кодексу України письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді. У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів. Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються. У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом. Якщо митний орган протягом строку, зазначеного у частині дев`ятій цієї статті, не надає обґрунтованої відмови у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів, вважається, що декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість товарів визначено правильно. У такому випадку митний орган скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості, а надана фінансова гарантія повертається (вивільняється) у порядку та строки, визначені цим Кодексом. Згідно з частинами першою - другою статті 57 вказаного Кодексу визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) па основі додавання вартості (обчислена вартість); і) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться па митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). За приписами частин першої, другої статті 64 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GАТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися па раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях. Аналізуючи наведені у оскаржуваному рішення про коригування митної вартості товарів №UA500580/2025/000041/2 від 19.02.2025 р. та картку відмови у митному оформлення (випуску) товарів №UA500580/2025/000074 від 19.02.2025 р., колегія суддів зазначає наступне. У рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися органом доходів і зборів при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу. При обґрунтуванні неможливості застосування певних другорядних методів орган доходів і зборів повинен конкретизувати підстави незастосування цих методів. Орган доходів і зборів зобов`язаний навести у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод. Натомість, у п.33 оскаржуваного рішення, у якому мають бути викладені обставини прийняття рішення, зазначено лише посилання на митні декларації, в порівняння з якими співставлялась вартість товару. Визначити який саме товар переміщувався через митний кордон за вказаною деклараціями та на підставі яких документів визначалась вартість товару не вбачається можливим, оскільки використану Декларації не надано відповідачем до матеріалів справи. В пункті 33 Рішення митний орган лише констатує неможливість застосування методів за ціною договору щодо ідентичних та подібних товарів у зв`язку із відсутністю у Митниці такої інформації. В оскаржуваному рішенні зазначено, що в результаті проведеної з декларантом консультації обрано другорядний метод (резервний) визначення митної вартості, у зв`язку із чим проведено аналіз баз ЄАІС. Згідно до приписів пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України, прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути па ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування. Відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. Посилання Відповідача в рішенні про коригування митної вартості товару на відомості з баз даних ЄАІС Держмитслужби України не є доказом заниження митної вартості товарів в разі наявності у декларанта всіх документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною договору та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару. Слід зазначити, що Єдина автоматизована інформаційна система (ЄАІС) ДФС України закрита для вільного доступу, що позбавляє декларанта можливості довести задекларовану митну вартість. Щодо цього питання, Верховний Суд сформував правову позицію, зазначивши, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого Позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід урахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню (постанови від 21.02.2018 р. у справі №820/17417/14, від 04.09.2018 р. у справі №818/1186/17). Згідно з вимогами ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що висновок митного органу про те, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності та не міститься всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів є необґрунтованим. Враховуючи викладене, вимоги Одеської митниці про необхідність надання декларантом додаткових документів на підтвердження вказаних відомостей є неправомірними, а коригування митної вартості, заявленої Товариством, на цій підставі - необґрунтованим. Тобто, позивач надав повний перелік документації, яка необхідна для визначення митної вартості товару за першим методом за ціною договору, однак внаслідок формального підходу митного органу до дослідження змісту наданих документів суб`єкт владних повноважень дійшов хибного висновку, який мав наслідком порушення прав позивача. Колегія суддів вважає, що митним органом не наведено достатнього обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано та не визначено інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом. Відповідач не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів в недостовірності наданої інформації. В той же час позивач належними доказами підтвердив правомірність своїх вимог. Згідно з положеннями статті 318 Митного кодексу України, митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи. Крім того, це узгоджується з проголошеними у статті 8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі; заохочення доброчесності. Верховним Судом неодноразово висловлювалась правова позиція щодо застосування відповідних норм права, зокрема, у постановах від 02.07.2019 р. по справі №160/8573/18, від 18.07.2019 р. по справі №821/829/18, від 29.07.2019 р. по справі №815/5354/16. Таким чином, з урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що рішення про коригування митної вартості товарів №UA500580/2025/000041/2 від 19.02.2025 р. та картка відмови в прийнятті митної декларації №UA500580/2025/000074 від 19.02.2025 р. не відповідають ознакам правомірності та обґрунтованості, а тому підлягають скасуванню. Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29). Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що відповідач протиправно прийняв спірне рішення про коригування митної вартості товарів №UA500580/2025/000041/2 від 19.02.2025 року та картку відмови в прийнятті митної декларації №UA500580/2025/000074 від 19.02.2025 року, а тому позовні вимоги ТОВ «Хемптонс Трейд» підлягають задоволенню у повному обсязі. Відповідно до вимог ч.2 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Відповідно до вимог ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Керуючись ст.ст. 308; 311; 315; 316; 321; 322; 325 КАС України, суд апеляційної інстанції, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Одеської митниці залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 травня 2025 року без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення з підстав, передбачених статтею 328 КАС України. Суддя-доповідач О.В. Джабурія Судді К.В. Кравченко Н.В. Вербицька