LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд420/30271/24

від 29.09.2025НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 29 вересня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/30271/24 Головуючий в 1 інстанції: Попов В.Ф. Дата і місце ухвалення: 26.08.2025р., м. Одеса Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого Ступакової І.Г. суддів Бітова А.І. Лук`янчук О.В. розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2025 року за заявою ОСОБА_1 , поданою в порядку ст.382 КАС України, про зобов`язання подати звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2025 року по справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И Л А : Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2025 року по справі №420/30271/24 задоволено позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії. Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 , які виразились у відмові нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення за період з 01.03.2018р. по 13.12.2021р. включно, відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003р. №1078. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення у фіксованій величині 4463,15 грн. на місяць за період з 01.03.2018р. по 13.12.2021р. включно, відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003р. №1078. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2025 року змінено рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2025 року шляхом зазначення в абзаці третьому його резолютивної частини, що на користь ОСОБА_1 підлягає виплаті щомісячна індексація-різниця в розмірі 4329,12 грн., а не 4463,15 грн., як про це зазначив суд першої інстанції. 12.08.2025р. ОСОБА_1 звернулася до суду першої інстанції із заявою, в порядку ст.382 КАС України, про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення по справі №420/30271/24 шляхом зобов`язання військову частину НОМЕР_1 подати протягом одного місяця звіт про виконання рішення суду. Обґрунтовуючи подану заяву позивач зазначала, що на виконання судового рішення по справі №420/30271/24 відповідачем 18.07.2025р. перераховано на банківський рахунок позивача 177 394,30 грн. індексації-різниці грошового забезпечення. Вивченням отриманого у військової частини НОМЕР_1 розрахунку індексації ОСОБА_1 встановлено, що з щомісячної індексації в розмірі 4329,12 грн. відповідачем вираховувалася поточна індексація у загальному розмірі 9842,37 грн., що не відповідає висновкам суду першої та апеляційної інстанцій при розгляду справи. Зазначене, за твердженням позивача, свідчить про те, що судове рішення виконано військовою частиною НОМЕР_1 неповно та не належним чином. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 26.08.2025р. в задоволенні заяви відмовлено. Не погоджуючись з вказаною ухвалою, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не повне з`ясування обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати ухвалу від 26.08.2025р. та задовольнити подану нею заяву про встановлення судового контролю в порядку статті 382 КАС України. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що при вирішенні спірного питання судом першої інстанції не надано належної правової оцінки твердженням позивача про те, що резолютивною частиною судового рішення у справі №420/30271/24 чітко та імперативно визначено обов`язок військової частини НОМЕР_1 перерахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 01.03.2018р. по 13.12.2021р. включно індексацію-різницю в розмірі 4329,12 грн. на місяць, без утримання будь-яких поточних індексацій та інших виплат. Питання щодо порядку нарахування і виплати індексації-різниці в розмірі 4329,12 грн. на місяць не є спірним та не може бути предметом окремого юридичного спору. Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.1 ч.1 ст.311 КАС України. Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів доходить наступних висновків. Обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 КАС України. В адміністративному судочинстві обов`язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в якому є держава в особі її компетентних органів, а тому адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов`язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов`язковості судового рішення. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21.11.2024р. №4094-IX, який набрав чинності 19.12.2024р., змінений механізм судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, у тому числі КАС України доповнено статтями 381-1, 382-1 - 382-3 та статтю 382 викладено в новій редакції. Пунктом 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 21.11.2024р. №4094-IX установлено, що справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності цим Законом. Відповідно до частини першої статті 382 КАС України (в редакції Закону №4094-IX) суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення. Отже, вказаною нормою КАС України передбачено безальтернативне встановлення судом, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, судового контролю за виконанням такого рішення шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, у конкретному переліку справ, а саме: справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг саме за письмовою заявою заявника. Разом з тим, в інших справах, які не належать до категорій справ, вказаних в абз.2 ч.1 ст.382 КАС України, з урахуванням приписів абз1. ч.1, ч.5 ст.382 КАС України, передбачено саме право суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Відмовляючи в задоволенні заяви ОСОБА_1 , поданої в порядку ст.382 КАС України, суд першої інстанції виходив з того, що встановлення судового контролю за виконанням судового рішення є правом, а не обов`язком суду. У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні поданої заяви виходячи з наступного. Відповідно до абзацу 3 статті 129-1 Конституції України держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Так, судове рішення може бути виконано в добровільному, або в примусовому порядку. Примусове виконання рішень суду в Україні покладається на органи державної виконавчої служби та у передбачених законом випадках - на приватних виконавців. Вирішуючи питання щодо необхідності встановлення судового контролю за виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2025 року по справі №420/30271/24 колегія суддів враховує, що справа не є справою з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат. А відтак, встановлення судового контролю у справі такої категорії є диспозитивним правом суду і має вирішуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами. Як вбачається з матеріалів справи, судове рішення по справі №420/30271/24 набрало законної сили 16.06.2025р. та на виконання вказаного рішення 18.07.2025р. військовою частиною НОМЕР_1 виплачено ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення за період з 01.03.2018р. по 13.12.2021р. в сумі 177 394,30 грн. Звернення позивача до суду із заявою в порядку ст.382 КАС України зумовлено незгодою ОСОБА_1 із здійсненим розрахунком індексації, а саме: із вирахуванням із загальної суми індексації-різниці за спірний період отриманих позивачем в цей період сум поточної індексації у загальному розмірі 9842,37 грн. Однак, колегія суддів зазначає, що для застосування процесуальних заходів, передбачених статтею 382 КАС України, повинні існувати відповідні правові підстави. Зокрема, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати до суду звіт про виконання судового рішення у порядку ст.382 КАС України може слугувати наявність у суду об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю судове рішення залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. Таких правових підстав у даній справі колегією суддів не встановлено. Зокрема, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем без зволікань вчинено дії, спрямовані на виконання рішення суду, яке набрало законної сили, що свідчить про добросовісність відповідача та відсутність у нього наміру ухилитися від виконання судового рішення. При цьому, при отриманні розрахунку індексації-різниці та у разі незгоди з ним, ОСОБА_1 не позбавлена можливості звернутися до військової частини щодо відповідного питання, яке може бути вирішено без необхідності звернення до суду. Крім того, позивач може скористатися порядком примусового виконання судових рішень, регламентованим спеціальним Законом України «Про виконавче провадження», яким визначено певний алгоритм дій виконавця в ході примусового виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення. Необхідність застосування судового контролю має бути належним чином обґрунтована стороною у справі з огляду на доцільність вжиття такого процесуального механізму або потребує наявності певних сумнівів у суду щодо виконання суб`єктом владних повноважень його рішення, чи інших значущих підстав. Саме по собі застосування судового контролю виконання судових рішень за відсутності очевидної необхідності не є виправданим. Позивачем не доведено, що встановлення судового контролю є необхідним та єдиним дієм заходом, спрямованим на виконання рішення суду. Колегія суддів наголошує, що у справах, крім справ, перелік яких наведено в абз.2 ч.1 ст.382 КАС України, встановлення судового контролю за виконанням судового рішення є правом, а не обов`язком суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами. Ця справа не належить до тих, які визначені в абз.2 ч.1 ст.382 КАС України, при цьому заявник не навів обґрунтувань та не надав доказів, що підтверджують необхідність вжиття таких заходів за наявних обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі №420/13681/24. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстав для задоволення скарги ОСОБА_1 та скасування ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2025 року колегія суддів не вбачає. Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін. Відповідно до ч.5 ст.382-1 КАС України ухвалу суду про відмову у задоволенні заяви може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції за результатами перегляду ухвали є остаточною і оскарженню не підлягає. Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328, 382 КАС України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2025 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повний текст судового рішення виготовлений 29 вересня 2025 року. Головуючий: І.Г. Ступакова Судді: А.І. Бітов О.В. Лук`янчук

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»