Постанова 4851 № 440/1382/25

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 вересня 2025 р. Справа № 440/1382/25 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Подобайло З.Г., Суддів: Чалого І.С. , Ральченка І.М. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30.05.2025, головуючий суддя І інстанції: С.С. Сич, повний текст складено 30.05.25 по справі № 440/1382/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії ВСТАНОВИВ ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, в якій просить: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавської області щодо здійснення з 01 січня 2025 року виплати пенсії за вислугою років ОСОБА_1 в обмеженому (фіксованому) розмірі 33285,05 грн; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавської області поновити соціальні права позивача та продовжувати здійснювати із 01 січня 2025 року виплату пенсії за вислугою років ОСОБА_1 у розмірі 68418,45 грн, без застосування обмежень, встановлених постановою Кабінету Міністрів України №1 від 03 січня 2025 року "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану" та ст.46 Закону України "Про Державний бюджет на 2025 рік", з урахуванням виплачених сум; визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавської області щодо здійснення з 23.06.2021 неповної щомісячної виплати 25 процентної надбавки до вже існуючої пенсії ОСОБА_1 , як учаснику бойових дій, в обмеженому (фіксованому) розмірі 428,00 грн, а із 01 січня 2025 року протиправного повного припинення її виплати; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавської області одночасно відповідно до ст.ст. 2, 5 та 12 (п.22) Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" із 23.06.2021 провести перерахунок надбавки до вже існуючої пенсії ОСОБА_1 , як учаснику бойових дій, із урахуванням виплачених сум, та щомісячно виплачувати ОСОБА_1 25 процентну надбавку до вже існуючої пенсії, виходячи від фактично існуючого на період даної виплати прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 30.05.2025 позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 за період з 01 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року 25-процентного підвищення до пенсії як учаснику бойових дій, встановленого статтею 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", без урахування прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" . Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області нарахувати та виплати ОСОБА_1 за період з 01 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року недоплачену суму 25-процентного підвищення до пенсії, як учаснику бойових дій, встановленого статтею 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", в розмірі 804 грн (вісімсот чотири гривні). В іншій частині позовних вимог відмовлено. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області протягом тридцяти днів з дати набрання законної сили цим рішенням суду подати до суду звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30 травня 2025 року у справі №440/1382/25. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30.05.2025 в частині відмови у задоволенні позову щодо визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про здійснення із 01 січня 2025 року виплати пенсії за вислугою років ОСОБА_1 в обмеженому (фіксованому) розмірі 33285,05 грн та про відмову із 01 січня 2025 року визнати протиправними дії відповідача із повного припинення виплати йому, як учаснику бойових дій, 25 процентної надбавки до вже існуючої пенсії, а також про відмову в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України Полтавської області поновити соціальні права позивача та продовжувати здійснювати із 01 січня 2025 року виплату пенсії за вислугою років ОСОБА_1 у розмірі 68418,45 грн, без застосування обмежень, встановлених постановою Кабінету Міністрів України №1 від 03 січня 2025 року «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» та ст.46 Закону України «Про державний бюджет на 2025 рік», з урахуванням виплачених сум; скасувати в частині відмови із 01 січня 2025 року зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України Полтавської області відповідно до ст.ст. 2, 5 та 12 (п.22) Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», провести перерахунок надбавки до вже існуючої пенсії ОСОБА_1 , як учаснику бойових дій, із урахуванням виплачених сум, та щомісячно виплачувати ОСОБА_1 25 процентну надбавку до вже існуючої пенсії, виходячи від фактично існуючого на період даної виплати прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. У вищевказаній частині постановити нове рішення, яким: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України Полтавської області щодо здійснення із 01 січня 2025 року виплати пенсії за вислугою років ОСОБА_1 в обмеженому (фіксованому) розмірі 33285,05 грн та про відмову із 01 січня 2025 року визнати протиправними дії відповідача із повного припинення виплати позивачу, як учаснику бойових дій, 25 процентної надбавки, до вже існуючої пенсії; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України Полтавської області поновити соціальні права позивача та продовжувати здійснювати із 01 січня 2025 року виплату пенсії за вислугою років ОСОБА_1 у розмірі 68418,45 грн, без застосування обмежень, встановлених постановою Кабінету Міністрів України №1 від 03 січня 2025 року «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» та ст.46 Закону України «Про державний бюджет на 2025 рік», з урахуванням виплачених сум; визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України Полтавської області щодо протиправного повного припинення щомісячної виплати 25 процентної надбавки до вже існуючої пенсії ОСОБА_1 , як учаснику бойових дій, із 01 січня 2025 року; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України Полтавської області одночасно відповідно до ст.ст. 2, 5 та 12 (п.22) Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», із 01 січня 2025 року провести перерахунок надбавки до вже існуючої пенсії ОСОБА_2 , як учаснику бойових дій, із урахуванням виплачених сум, та щомісячно виплачувати ОСОБА_1 25 процентну надбавку до вже існуючої пенсії, виходячи від фактично існуючого на період даної виплати прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; встановити судовий контроль за виконанням рішення суду. В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що 10.07.2023 Полтавський окружний адміністративний суд у справі №440/7272/20, в порядку судового контролю, постановив окрему ухвалу, згідно якої визнано протиправними дії ГУ Пенсійного фонду України в Полтавській області в частині проведення перерахунку і виплати позивачу пенсії за вислугою років з обмеженням розміром 67 500,00 грн, невиплати в повному обсязі 25 процентної надбавки до пенсії, як учаснику бойових дій, та не проведення виплати заборгованості по перерахованій пенсії. Вказує, що вищевказана окрема ухвала суду набрала законної сили 10.07.2023. Однак, в порушення її резолютивної частини, протягом 30 днів після її отримання, відповідач її безпідставно в повному обсязі так і не виконав. Стверджує, що із 01.01.2025 органами ПФ України в Полтавській області протиправно та в порушення всіх безстрокових рішень суду, чинного законодавства взагалі призупинено та обмежено коефіцієнтами виплату пенсії в повному обсязі, а надбавка до неї не нараховується та не виплачується. Зауважує, що суд першої інстанції фактично не розглянув по суті позовні вимоги із визнання протиправними дій відповідача щодо повного припинення ним виплати надбавки до пенсії із 01.01.2025. Також, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30.05.2025 та прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії з 01.10.2020 у розмірі 90% від суми складових (чинної) місячної заробітної плати - 75394,67 грн, яка визначена у довідці Полтавської обласної прокуратури від 26.10.2020 №21-645/вих.20 без обмеження максимального розміру пенсії та з урахуванням підвищення, встановленого відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі, встановленому станом на 10.07.2023 (дату набрання законної сили ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 10.07.2023 по справі № 440/7272/20). Розмір пенсії з 01.10.2020 склав 67968,00 грн. Звертає увагу, що в подальшому ОСОБА_1 проводились перерахунки пенсії у зв`язку із зміною прожиткового мінімуму та у відповідності із законодавчими актами, які були прийняті Урядом з метою підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян, і розмір підвищення військовослужбовцям, які виконували інтернаціональний обов`язок відповідно склав з 01.12.2020 - 442,25 грн (25% від 1769,00 грн), з 01.07.2021 - 463,50 грн (25% від 1864,00 грн), з 01.12.2021 - 483,50 грн (25% від 1934,00 грн), з 01.07.2022 - 506,75 грн (25% від 2027,00 грн), з 01.12.2022 по теперішній час - 523,25 грн (25% від 2093,00 грн). Стверджує, що позовна заява ОСОБА_1 містить ті самі позовні вимоги, що були предметом розгляду в межах судової справи №440/7272/20. Наголошує, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2025 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2025 встановлено в розмірі 33285,05 грн. Вважає, що права та законні інтереси позивача жодним чином не порушені та позовні вимоги є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. Щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом зобов`язання подати звіт про виконання судового рішення, звертає увагу, що Управління не порушувало право позивача щодо не виконання рішення суду, тож заявлення даних позовних вимог є передчасним. ОСОБА_1 подав до суду відзив на апеляційну скаргу відповідача, вважає доводи та обґрунтування апеляційної скарги помилковими та безпідставними, просить суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення. Зазначає, що у Постанові №1 не вказано, що призупиняється повна виплата пенсій саме по судових справах, які перераховані та вже виплачувались органами системи ПФУ. Стверджує, що вищевказаний підзаконний нормативний акт не може бути застосований ні відповідачем, ні судом до спірних правовідносин, оскільки в цій постанові не має прямої вказівки на те, що її норми поширюються на пенсії та надбавки до них, які безумовно та безстроково вже виплачуються без обмежень максимальним розміром в межах виконання відповідних рішень суду. Звертає увагу, що Закон України «Про Державний бюджет на 2025 рік» не може скасовувати, змінювати спеціальні норми ст.ст. 8, 19, 22, 46, 129-1 Конституції України, Закону України «Про прокуратуру» та норми статей 2, 5 та 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Зауважує, що з боку відповідача наявні всі ознаки щодо зловживання процесуальними правами (п.1 ч.2 ст.45 КАС України). Наголошує, що виконання сторонами рішення суду є не правом, а обов`язком. Проте, відповідачем порушуються імперативні норми права, статті 14 та 249, 370, 383 КАС України, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», які вимагають, що судові рішення набрали законної сили, є обов`язковими для учасників справи, та їхніх правонаступників. ОСОБА_1 подав до суду клопотання, в якому просить суд: в процесі розгляду апеляційних скарг позивача та відповідача розглянути клопотання на предмет визнання зловживання відповідачем процесуальними правами, намагання ним протиправно припинити виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 13.01.2021 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 25.09.2023 по справі №440/7272/20, введення в оману суду та надання відповідачем суду недостовірних фактів, доказів; оглянути та згідно зі ст.90 КАС України надати правову оцінку наявним у справі письмовим доказам (заяви від 13.01.2025, відповіді відповідача, рішення та постанови судів першої та апеляційної інстанції, інформації органів Нацполіції України, ДВС Мін`юсту України, «Полтавабанку», щодо умисного невиконання рішень суду відповідачем. В обґрунтування поданого клопотання зазначає, що відповідачем, починаючи з 2021 року, не в повному обсязі виконані два остаточні рішення суду по справі №440/7272/20, а саме: рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 13.01.2021 та окрема ухвала Полтавського окружного адміністративного суду від 10.07.2023 (в порядку ст.383 КАС України); постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 25.09.2023. Саме у цих рішеннях суду розглядалось питання протиправного обмеження позивачу пенсії за вислугою років та надбавки до неї, як учаснику бойових дій. Відповідно до ч.1 ст.308, п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглянута в межах доводів апеляційних скарг, в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційні скарги позивача та відповідача підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області та отримує пенсію за вислугою років відповідно до Закону України «Про прокуратуру». Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 13.01.2021 у справі №440/7272/20, яке набрало законної сили 26.03.2021, позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 16.11.2020 №881. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області з 01.10.2020 провести перерахунок і виплату, з урахуванням раніше проведених виплат, призначеної ОСОБА_1 пенсії за вислугою років відповідно до частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII з розрахунку 90 відсотків від суми складових (чинної) місячної заробітної плати, яка визначена у довідці Полтавської обласної прокуратури від 26.10.2020 за №21-645вих.20, без обмеження її максимального розміру та без застосування Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649, а також з урахуванням 25 процентної надбавки, визначеної статтями 2, 5 та 12 (п.22) Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Відмовлено у задоволені клопотання про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення. Відмовлено у задоволені заяви про допущення до негайного виконання рішення суду в частині зобов`язання управління здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років в межах стягнення за один місяць. Окремою ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 10.07.2023 у справі №440/7272/20 заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій та бездіяльності, вчинених відповідачем на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 13.01.2021 у справі №440/7272/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області в частині: проведення перерахунку і виплати пенсії за вислугою років ОСОБА_1 з обмеженням її розміром 67500,00 грн (90% з 75000,00 грн); проведення подальшого перерахунку і виплати призначеної ОСОБА_1 пенсії за вислугою років з урахуванням невірно розрахованої 25 процентної надбавки, визначеної статтями 2, 5 та 12 (п.22) Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; не проведення виплати ОСОБА_1 заборгованості по перерахованій пенсії та облікування такої заборгованості в органі Пенсійного фонду України, що свідчать про неналежне та неповне виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 13.01.2021 у справі №440/7272/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 25.09.2023 у справі №440/7272/20 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області залишено без задоволення. Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 10.07.2023 по справі №440/7272/20 залишено без змін. У цій постанові судом апеляційної інстанції зазначено, зокрема, наступне: "З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з обмеженням її розміром 67500,00 грн (90% від 75000,00 грн) суперечать резолютивній частині рішення суду від 13.01.2021 у справі №440/727220, а відтак є протиправними. Крім того, за результатами розгляду справи №440/7272/20 підтверджено наявність у ОСОБА_1 також права на отримання доплати до пенсії у вигляді 25 процентної надбавки, визначеної статтями 2, 5 та 12 (п.22) Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", яка має розраховуватися з прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. При цьому, розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність не є сталим та постійно змінюється у бік зростання відповідно до вимог чинного законодавства. Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується учасниками справи обставина, що станом на 01.10.2020 розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність становив 1712,00 грн і саме з цієї суми станом на 01.10.2020 ОСОБА_1 було розраховано 25 процентну надбавку, визначену статтями 2, 5 та 12 (п.22) Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", що склало 428,00 грн. Разом з тим, незважаючи на подальше зростання розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, вказана надбавка й надалі розраховувалася та виплачується ОСОБА_1 в сумі 428,00 грн, про що свідчить долучений управлінням до матеріалів справи розрахунок пенсії від 23.06.2021 №916020130303 (час розрахунку 13:15). Вказане свідчить про протиправність дій ГУПФУ в Полтавській області та неналежне виконання судового рішення у справі №440/7272/20 в частині проведення перерахунку і виплати призначеної ОСОБА_1 пенсії за вислугою років з урахуванням 25 процентної надбавки, визначеної статтями 2, 5 та 12 (п.22) Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"." Рішенням Полтавського об`єднаного управління ПФУ "Про перерахунок пенсії" №916020130303 від 30.10.2023 ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії за вислугу років згідно Закону України "Про прокуратуру" (вид перерахунку: макетна обробка; підстава: лист ГУ ПФУ від 02.10.2023 №1600-0305-5/71790), яким розраховано пенсію: - з 01.10.2020 по 30.11.2020: основний розмір пенсії від середнього заробітку - 67855,2000; підвищення військовослужбовцям, які виконували інтернаціональний обов`язок (25% від 1712 грн) - 428,00 грн; цільова допомога учасникам бойових дій Пост. №1603 п.1 - 40,00 грн; місяць підвищення розміру пенсії - 01.10.2020; розмір пенсії з надбавками - 68323,20 грн; - з 01.12.2020 по 31.12.2020: основний розмір пенсії від середнього заробітку - 67855,2000; підвищення військовослужбовцям, які виконували інтернаціональний обов`язок (25% від 1769 грн) - 442,25 грн; цільова допомога учасникам бойових дій Пост. №1603 п.1 - 40,00 грн; місяць підвищення розміру пенсії - 01.12.2020; розмір пенсії з надбавками - 68337,45 грн; - з 01.01.2021 по 28.02.2021: основний розмір пенсії від середнього заробітку - 67855,2000; підвищення військовослужбовцям, які виконували інтернаціональний обов`язок (25% від 1769 грн) - 442,25 грн; цільова допомога учасникам бойових дій Пост. №1603 п.1 - 40,00 грн; місяць підвищення розміру пенсії - 01.12.2020; розмір пенсії з надбавками - 68337,45 грн; - з 01.03.2021 по 30.06.2021: основний розмір пенсії від середнього заробітку - 67855,2000; підвищення військовослужбовцям, які виконували інтернаціональний обов`язок (25% від 1769 грн) - 442,25 грн; цільова допомога учасникам бойових дій Пост. №1603 п.1 - 40,00 грн; місяць підвищення розміру пенсії - 01.12.2020; розмір пенсії з надбавками - 68337,45 грн; - з 01.07.2021 по 30.11.2021: основний розмір пенсії від середнього заробітку - 67855,2000; підвищення військовослужбовцям, які виконували інтернаціональний обов`язок (25% від 1854 грн) - 463,50 грн; цільова допомога учасникам бойових дій Пост. №1603 п.1 - 40,00 грн; місяць підвищення розміру пенсії - 01.07.2021; розмір пенсії з надбавками - 68358,70 грн; - з 01.12.2021 по 31.12.2021: основний розмір пенсії від середнього заробітку - 67855,2000; підвищення військовослужбовцям, які виконували інтернаціональний обов`язок (25% від 1934 грн) - 483,50 грн; цільова допомога учасникам бойових дій Пост. №1603 п.1 - 40,00 грн; місяць підвищення розміру пенсії - 01.12.2021; розмір пенсії з надбавками - 68378,70 грн; - з 01.01.2022 по 30.06.2022: основний розмір пенсії від середнього заробітку - 67855,2000; підвищення військовослужбовцям, які виконували інтернаціональний обов`язок (25% від 1934 грн) - 483,50 грн; цільова допомога учасникам бойових дій Пост. №1603 п.1 - 40,00 грн; місяць підвищення розміру пенсії - 01.12.2021; розмір пенсії з надбавками - 68378,70 грн; - з 01.07.2022 по 30.09.2022: основний розмір пенсії від середнього заробітку - 67855,2000; підвищення військовослужбовцям, які виконували інтернаціональний обов`язок (25% від 2027 грн) - 506,75 грн; цільова допомога учасникам бойових дій Пост. №1603 п.1 - 40,00 грн; місяць підвищення розміру пенсії - 01.07.2022; розмір пенсії з надбавками - 68401,95 грн; - з 01.10.2022 по 30.11.2022: основний розмір пенсії від середнього заробітку - 67855,2000; підвищення військовослужбовцям, які виконували інтернаціональний обов`язок (25% від 2027 грн) - 506,75 грн; цільова допомога учасникам бойових дій Пост. №1603 п.1 - 40,00 грн; місяць підвищення розміру пенсії - 01.07.2022; розмір пенсії з надбавками - 68401,95 грн; - з 01.12.2022 по 31.12.2022: основний розмір пенсії від середнього заробітку - 67855,2000; підвищення військовослужбовцям, які виконували інтернаціональний обов`язок (25% від 2093 грн) - 523,25 грн; цільова допомога учасникам бойових дій Пост. №1603 п.1 - 40,00 грн; місяць підвищення розміру пенсії - 01.12.2022; розмір пенсії з надбавками - 68418,45 грн; - з 01.01.2023 по 24.08.2025: основний розмір пенсії від середнього заробітку - 67855,2000; підвищення військовослужбовцям, які виконували інтернаціональний обов`язок (25% від 2093 грн) - 523,25 грн; цільова допомога учасникам бойових дій Пост. №1603 п.1 - 40,00 грн; місяць підвищення розміру пенсії - 01.12.2022; розмір пенсії з надбавками - 68418,45 грн. Рішенням Полтавського об`єднаного управління ПФУ "Про перерахунок пенсії" №916020130303 від 28.02.2024 ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії за вислугу років згідно Закону України "Про прокуратуру" (вид перерахунку: у зв`язку зі зміною прожиткового мінімуму (масовий)), яким розраховано пенсію: - з 01.03.2024 по 24.08.2025: основний розмір пенсії від середнього заробітку - 67855,2000; підвищення військовослужбовцям, які виконували інтернаціональний обов`язок (25% від 2361 грн) - 590,25 грн; цільова допомога учасникам бойових дій Пост. №1603 п.1 - 40,00 грн; місяць підвищення розміру пенсії - 01.03.2024; розмір пенсії з надбавками - 68485,45 грн; максимальний розмір пенсії 68418,45 грн. Довідкою відділення №4 АТ "Полтава-банк" від 21.01.2023 №027/03-14 підтверджено, що ОСОБА_1 на рахунок, відкритий у АТ "Полтава-банк" надходила пенсія з грудня 2023 року по грудень 2024 року включно від ПФ України в Полтавській області в розмірі 68418,45 грн. З 17.01.2025 ГУ ПФУ в Полтавській області почало виплачувати ОСОБА_1 пенсію в розмірі 33285,05 грн. Позивач звернувся до ГУ ПФУ в Полтавській області із заявою від 13.01.2025, зокрема, з питання зменшення пенсії за вислугу років та надбавки до неї, як учаснику бойових дій, з січня 2025 року до десяти розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Листом від 20.01.2025 вих.№1293-739/Б-02/8-1600/25 ГУ ПФУ в Полтавській області повідомило ОСОБА_1 про те, що на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 13.01.2021 №440/7272/20, з урахуванням вимог окремої ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 10.07.2023 по справі №440/7272/20, здійснено перерахунок пенсії за вислугу років, призначеної згідно Закону України "Про прокуратуру" з розрахунку 90 відсотків від суми складових (чинної) місячної заробітної плати, яка визначена у довідці Полтавської обласної прокуратури від 26.10.2020 за №21-645вих.20 (75394,67 грн) без обмеження максимального розміру пенсії та з урахуванням підвищення, встановленого відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у розмірі, встановленому станом на 10.07.2023 (дату набрання законної сили ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 10.07.2023 по справі № 440/7272/20). Розмір пенсії, зокрема, з 01.03.2024 складав 68418,45 грн. Нараховану заборгованість за період з 01.10.2020 по 30.11.2023 в сумі 302538,11 грн, обліковано в органах Пенсійного фонду України для виплати в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат. В межах відповідних бюджетних призначень у 2024 році забезпечено виплату заборгованості по рішеннях суду, які набрали законної сили у період по 19.11.2020. Відтак, виплата коштів на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 13.01.2021 по справі №440/7272/20, яке набрало законної сили 26.03.2021, здійснюватиметься в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат. У листі зазначено, що з 01.01.2025 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів №1 від 03.01.2025 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану". Пунктом 1 зазначеної постанови встановлено, що у період воєнного стану у 2025 році пенсії (пенсійні виплати), призначені (перераховані) відповідно до, зокрема, Закону України "Про прокуратуру (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення: до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,5; до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,4; до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,3; до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,2; до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,1. На виконання постанови Кабінету Міністрів №1 від 03.01.2025 року "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану" виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2025 встановлено в розмірі 33285,05 грн. У листі від 20.01.2025 вих.№1293-739/Б-02/8-1600/25 ГУ ПФУ в Полтавській області наведено такий розрахунок: розмір пенсії з надбавками 68418,45 грн; максимальний розмір пенсії - 23610,00 грн; сума, що перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму (ПМ) 44808,45 грн. Встановлено: 1) >10-11 ПМ 2361 х 1; сума - 2361; коефіцієнт - 0,5; разом - 1180,50 грн; 2) >10-11 ПМ 2361 х 1; сума - 2361; коефіцієнт - 0,5; разом - 1180,50 грн; 3) >11-13 ПМ 2361 х 2; сума - 4722; коефіцієнт - 0,4; разом - 1888,80 грн; 4) >13-17 ПМ 2361 х 4; сума - 9444; коефіцієнт - 0,3; разом - 2833,20 грн; 5) >17-21 ПМ 2361 х 4; сума - 9444; коефіцієнт - 0,2; разом - 1888,80 грн; 6) >21 ПМ сума - 18837,45; коефіцієнт - 0,1; разом - 1883,75 грн. Нараховано разом 9675,05 грн. До виплати: 23610,00 грн + 9675,05 грн = 33285,05 грн. Позивач не погодився з діями відповідача щодо зменшення пенсії за вислугою років відповідно до Закону України "Про прокуратуру" з 01 січня 2025 року з 68418,45 грн до 33285,05 грн, а також вважає, що з 23.06.2021 відповідачем здійснена неповна щомісячна виплата 25 - процентної надбавки до його пенсії, як учаснику бойових дій, в обмеженому (фіксованому) розмірі 428,00 грн та з 01 січня 2025 року неправомірно припинено виплату вказаної надбавки, у зв`язку з чим звернувся до суду з позовом у цій справі. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з протиправних дій Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 за період з 01 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року 25-процентного підвищення до пенсії, як учаснику бойових дій, встановленого статтею 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", без урахування прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" . У зв`язку з чим, суд першої інстанції дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача буде зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області нарахувати та виплати ОСОБА_1 за період з 01 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року недоплачену суму 25-процентного підвищення до пенсії, як учаснику бойових дій, встановленого статтею 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", в розмірі 804 грн (вісімсот чотири гривні). Задовольняючи клопотання позивача про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області протягом тридцяти днів з дати набрання законної сили цим рішенням суду подати до суду звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30 травня 2025 року у справі №440/1382/25, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості вказаних вимог. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправними дій та зобов`язання відповідача поновити соціальні права позивача та продовжувати здійснювати із 01.01.2025 виплату пенсії за вислугою років ОСОБА_1 у розмірі 68418,45 грн, без застосування обмежень, встановлених постановою Кабінету Міністрів України №1 від 03 січня 2025 року "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану" та ст.46 Закону України "Про Державний бюджет на 2025 рік", а також провести з 01.01.2025 перерахунок надбавки та щомісячно виплачувати надбавку, виходячи від фактично існуючого на період даної виплати прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, суд першої інстанції виходив з того, що проведений розрахунок пенсії позивача повністю відповідає вимогам постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану". Колегія суддів частково погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне. Щодо вимог позову про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавської області щодо здійснення з 01 січня 2025 року виплати пенсії за вислугою років ОСОБА_1 в обмеженому (фіксованому) розмірі 33285,05 грн та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавської області поновити соціальні права позивача та продовжувати здійснювати із 01 січня 2025 року виплату пенсії за вислугою років ОСОБА_1 у розмірі 68418,45 грн, без застосування обмежень, встановлених постановою Кабінету Міністрів України №1 від 03 січня 2025 року "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану" та ст.46 Закону України "Про Державний бюджет на 2025 рік", з урахуванням виплачених сум, колегія суддів зазначає наступне. Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. У відповідності до ч.2 ст.64 Конституції України в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції. Відповідно до ст.3 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ (далі Указ №64/2022), у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України Про правовий режим воєнного стану. Отже, у період дії в Україні воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, не обмежується конституційне право громадян на соціальний захист, передбачене статтею 46 Конституції України. Статтею 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено, що у 2025 році у період дії воєнного стану пенсії, призначені (перераховані) відповідно до Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Постанови Верховної Ради України від 13.10.1995 № 379/95-ВР «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України» (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких (пенсійної виплати) перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України. За цим, статтею 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» наділено Кабінет Міністрів України правом визначати розміри і порядок застосування до суми перевищення коефіцієнтів. Відповідно до статті 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» Кабінет Міністрів України прийняв постанову №1 від 03.01.2025 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» (далі по тексту Постанова №1). Пунктом 1 Постанови №1 визначено, що у період воєнного стану у 2025 році пенсії (пенсійні виплати), призначені (перераховані) відповідно до Митного кодексу України, Законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Постанови Верховної Ради України від 13.10.1995 № 379/95-ВР Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення: до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, 0,5; до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, 0,4; до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, 0,3; до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, 0,2; до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, 0,1. Для осіб, пенсії яким призначено (перераховано) відповідно до актів законодавства, зазначених в абзаці першому цього пункту, та які мають право на пенсію відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, і в яких розмір пенсії, обчисленої відповідно до частини першої статті 27, абзацу другого частини першої статті 28 і статті 29 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, коефіцієнти застосовуються до відповідних сум перевищення пенсії, призначеної (перерахованої) відповідно до актів законодавства, зазначених в абзаці першому цього пункту, понад суму пенсії, обчислену відповідно до частини першої статті 27, абзацу другого частини першої статті 28 і статті 29 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Пунктом 2 Постанови №1 установлено, що у період воєнного стану у 2025 році коефіцієнти, визначені пунктом 1 цієї постанови, не застосовуються до пенсій (пенсійних виплат) осіб, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, а також до пенсій в разі втрати годувальника, призначених членам сім`ї загиблих (померлих, зниклих безвісти) таких осіб, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру ветеранів війни, отриманими Пенсійним фондом України у порядку інформаційної взаємодії з Міністерством у справах ветеранів. Пунктом 3 Постанови №1 визначено, що ця постанова набирає чинності з дня опублікування та застосовується з 1 січня 2025 року. Таким чином, положеннями статті 46 Закону №4059-IX та Постанови №1 запроваджено тимчасове (на 2025 рік) застосування до призначених (перерахованих) пенсій (пенсійних виплат) коефіцієнтів зменшення пенсії, тобто вказаними положеннями законодавства фактично встановлено інше (додаткове) регулювання відносин, відмінне від того, що встановлено Законом України «Про прокуратуру», який є спеціальним у законодавчому регулюванні відносин у сфері пенсійного забезпечення працівників прокуратури. Судом встановлено, що станом на грудень 2024 року позивач отримував пенсію за вислугою років відповідно до Закону України "Про прокуратуру" в сумі 68418,45 грн. Керуючись статтею 46 Закону України Про Державний бюджет України на 2025 рік та постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану", відповідач розрахував розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2025 в сумі 33285,05 грн. Зокрема, пенсія позивача з надбавками становить 68418,45 грн, максимальний розмір пенсії - 23610,00 грн, сума, що перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму (ПМ) - 44808,45 грн. Пенсійним органом застосовано відповідні коефіцієнти, встановлені пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1, зокрема: до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність: 2361 х 0,5 = 1180,50; до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність: 4722 х 0,4 = 1888,80; до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність: 9444 х 0,3 = 2833,20; до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність: 9444 х 0,2 = 1888,80; до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність: 18837,45 х 0,1=1883,75. Разом 9675,05 грн. До виплати пенсію розраховано в розмірі 33285,05 грн = 23610,00 грн + 9675,05 грн. Як зазначено вище, у Постанові №1 дійсно йдеться про розповсюдження дії її положень до правовідносин із обмеження розміру пенсії, призначеної, зокрема, за Законом України «Про прокуратуру» та передбачає, що пенсії, розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення. Водночас, колегія суддів акцентує увагу на тому, що насамперед Законом України «Про прокуратуру» врегулювано питання пенсійного забезпечення працівників прокуратури. Так, частиною двадцятою статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII передбачено, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 №76-VIIІ внесені зміни до частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014, зокрема частину двадцяту викладено у такій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України». Рішенням Конституційного Суду України №7-р(ІІ)/2019 визнано неконституційним положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України та встановлено, що частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції. Виходячи з викладеного, з 13.12.2019 частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру», відповідно до якої Кабінет Міністрів України мав встановити певний порядок перерахунку пенсії, не діє, а діє її первинна редакція, що автоматично надає пенсіонерам право на перерахунок пенсії. У вказаному Рішенні Конституційний Суд України зазначив, що в Основному Законі України встановлено, що державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову; органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України (стаття 6). Згідно з приписами Конституції України єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України; до повноважень Верховної Ради України належить, зокрема, прийняття законів (стаття 75, пункт 3 частини першої статті 85). Відповідно до частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; судоустрій, судочинство, статус суддів; організація і діяльність прокуратури (пункти 6, 14). Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади; до його повноважень належить, зокрема, вжиття заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина; забезпечення проведення фінансової політики та політики у сфері соціального захисту; розроблення і здійснення загальнодержавних програм економічного, соціального розвитку України (частина перша статті 113, пункти 2, 3, 4 статті 116 Конституції України). Конституційний Суд України зазначив, що метою функціонального поділу державної влади на законодавчу, виконавчу та судову є, зокрема, розмежування повноважень між різними органами державної влади, що означає самостійне виконання кожним із них своїх функцій та здійснення повноважень відповідно до Конституції та законів України (абзац другий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 08.07.016 № 5-рп/2016). Частина двадцята статті 86 Закону в первинній редакції передбачала низку підстав для перерахунку призначених пенсій. Проте згідно з чинною редакцією оспорюваного положення Закону умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури вже не врегульовуються Законом, а повноваження щодо їх визначення делеговано Кабінету Міністрів України. З огляду на це Конституційний Суд України, перевіряючи на відповідність Конституції України положення частини двадцятої статті 86 Закону, виходив із такого. У Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо ролі прокуратури в системі кримінального правосуддя, ухваленій на її 724-му засіданні 6 жовтня 2000 року, № Rес (2000)19 зазначено, що "у країнах, у яких прокуратура є незалежною від уряду, держава має вжити ефективних заходів для того, щоб гарантувати закріплення в законі суті й обсягу незалежності прокуратури" (пункт 14). Конституційний Суд України у Рішенні від 03.10.2001 №12-рп/2001 зазначив, що стале забезпечення фінансування судів з метою створення належних умов для їх функціонування та діяльності суддів, а також, зокрема, органів прокуратури, робота яких тісно пов`язана з діяльністю судів, є однією з конституційних гарантій реалізації прав і свобод громадян, їх судового захисту (абзац п`ятий пункту 4 мотивувальної частини). Відповідно до частини другої статті 92 Закону України "Про Конституційний Суд України" Конституційний Суд України вважав за доцільне конкретизувати свою юридичну позицію, викладену в Рішенні від 03.10.2001 № 12-рп/2001, вказавши, що стале забезпечення фінансування судів з метою створення належних умов для їх функціонування потребує також сталого фінансування органів прокуратури, зокрема, належного соціального захисту їх працівників та осіб, які вийшли на пенсію. Потреба у належному соціальному захисті працівників органів прокуратури випливає з характеру покладених на них службових обов`язків у зв`язку з виконанням ними функцій держави, є гарантією незалежності їх діяльності у ефективному судовому захисті прав громадян. Враховуючи міжнародні стандарти діяльності органів прокуратури та юридичні позиції Конституційного Суду України, метою нормативного регулювання, зокрема питань соціального захисту працівників прокуратури, є уникнення втручання інших органів влади в діяльність прокуратури з метою додержання принципу поділу влади та закріплення виключно на рівні закону питань пенсійного забезпечення працівників прокуратури. До повноважень Кабінету Міністрів України законодавець відніс право визначати умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури без закріплення на законодавчому рівні відповідних критеріїв, чим поставив у залежність фінансування пенсійного забезпечення прокурорів від виконавчої влади. Таке нормативне регулювання призводить до втручання виконавчої влади в діяльність органів прокуратури, а також до недотримання конституційної вимоги щодо здійснення органами державної влади своїх повноважень у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України. Конституційний Суд України констатував, що питання пенсійного забезпечення прокурорів, у тому числі умови та порядок перерахунку призначених їм пенсій, має визначати Верховна Рада України законом, а не Кабінет Міністрів України підзаконним актом. Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що "права делегування законодавчої функції парламентом іншому органу влади (у даному випадку Кабінету Міністрів України) Основним Законом України не передбачено. Таке делегування порушує вимоги Конституції України, згідно з якими органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 6, частина друга статті 19 Основного Закону України). До аналогічних висновків Конституційний Суд України дійшов у рішеннях від 09.10.2008 №22-рп/2008, від 23.06.2009 №15-рп/2009" (абзац другий підпункту 3.2 пункту З мотивувальної частини Рішення від 20.05.2010 №14-рп/2010). Отже, Конституційний Суд України дійшов висновку, що оспорюване положення Закону порушує конституційні засади поділу державної влади в Україні на законодавчу, виконавчу і судову, призводить до порушення регулювання основ соціального захисту прокурорів, оскільки за його змістом регулювання порядку перерахунку призначеної пенсії працівникам прокуратури має здійснюватися актом Кабінету Міністрів України, а не законом України. Отже, положення частини двадцятої статті 86 Закону суперечить статті 6, пункту 14 частини першої статті 92 Конституції України. Аналіз наведеного дає підстави стверджувати, що питання пенсійного забезпечення прокурорів, у тому числі, умови та порядок перерахунку призначених їм пенсій, має визначати Верховна Рада України законом, а не Кабінет Міністрів України підзаконним актом. Понад це, за усталеною судовою практикою, сформованою у постановах Верховного Суду від 22.08.2019 у справі №295/7220/16-а, від 30.09.2019 у справі №360/1432/19, від 27.03.2020 у справі №569/727/17 та від 28.04.2021 у справі №640/3098/20, у разі наявності колізії між правовими актами різної юридичної сили слід застосовувати ієрархічний підхід, що ґрунтується на ієрархічній системі нормативно-правових актів, основу якої складає Основний закон держави Конституція України, всі інші закони приймаються на підставі та відповідності до Конституції України та не можуть їй суперечити; в свою чергу підзаконні нормативно-правові акти приймаються на підставі та у відповідності до законів України. Слід також зазначити, що Конституційний Суд України в пункті 4 мотивувальної частини Рішення від 28.08.2020 №10-р/2020 зазначав, що предмет закону про Державний бюджет України чітко визначений у Конституції України, а тому цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов`язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України (абзац восьмий пункту 4 мотивувальної частини Рішення від 09.07.2007 №6-рп/2007). Крім того, виходячи з того, що предмет регулювання Бюджетного кодексу України (далі Кодекс), так само, як і предмет регулювання законів України про Державний бюджет України на кожний рік, є спеціальним, що обумовлено положеннями пункту 1 частини другої статті 92 Основного Закону України, Конституційний Суд України в Рішенні від 27.02.2020 №3-р/2020 дійшов висновку, що Кодексом не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію або скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України (абзац восьмий підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини). Отже, Конституційний Суд України вкотре наголосив на тому, що скасування чи зміна законом про Державний бюджет України обсягу прав і гарантій та законодавчого регулювання, передбачених у спеціальних законах, суперечить статті 6, частині другій статті 19, статті 130 Конституції України. Водночас зазначений бюджетний закон фактично обмежує розмір пенсії позивача, що порушує гарантії, закріплені у статті 46 Конституції України. Закон України про Державний бюджет України не повинен містити інакшого чи додаткового правового регулювання правовідносин, що охоплюються предметом регулювання інших законів України, особливо тієї сфери суспільних відносин, для яких діють спеціальні (виняткові) норми. За приписами статті 22 Конституції України, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом (ст. 46 Конституції України). Враховуючи викладене, колегія суддів доходить висновку, що зміна правового регулювання відносин у сфері пенсійного забезпечення осіб, яким пенсія призначена у відповідності до Закону України «Про прокуратуру», можлива лише у випадку внесення відповідних змін до цього Закону. Інші нормативно-правові акти застосовуються лише у випадку їх прийняття відповідно до законів, що регулюють спірні правовідносини. Суд звертає увагу, що відповідно до частини 3 статті 7 КАС України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України. Повноваження суду не застосовувати нормативноправовий акт у разі висновку про його суперечність Конституцій України закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту кореспондує з принципом верховенства права. Разом з тим, дотримання принципу верховенства права можливе лише за умови застосування судами під час розгляду та вирішення справ законодавчого акта, який відповідає критерію якості закону. Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативноправових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі нормативноправові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі №913/204/18, від 10.03.2020 у справі №160/1088/19). При цьому, у випадку суперечності норм підзаконного акта нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу. Отже, застосування при обчисленні (перерахунку) розміру пенсій громадян України із числа осіб, яким пенсія призначена за Законом України «Про прокуратуру», положень статті 46 Закону №4059-IX та Постанови №1, якими передбачено виплату таких пенсій, із застосуванням коефіцієнтів до суми пенсії, яка перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність (що фактично призводить до обмеження розміру таких пенсій), є протиправним та таким, що обмежує гарантоване право на належний соціальний захист, передбачене статтею 46 Конституції України. Вказані вище висновки щодо правозастосування викладені в постанові Верховного Суду від 25.09.2025 у справі №520/1317/25, які в силу ч.5 ст.242 КАС України є обов`язковими для врахування при розгляді даної справи. Таким чином, дії відповідача щодо виплати ОСОБА_1 пенсії у січні 2025 року із застосуванням коефіцієнтів зменшення пенсії, передбачених статтею 46 Закону №4059-IX та пунктом 1 Постанови №1, не відповідають приписам статей 19, 92 Конституції України та статті 2 КАС України, у зв`язку із чим є протиправними. Судом першої інстанції не було враховано вищенаведених обставин та безпідставно зазначено, що керуючись статтею 46 Закону України Про Державний бюджет України на 2025 рік та постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану" відповідач правомірно розрахував розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2025 в сумі 33285,05 грн. За цим, доводи апеляційної скарги позивача про те, що внаслідок перерахунку пенсії позивача з 01.01.2025 допущено протиправну поведінку та порушено право позивача на належне пенсійне забезпечення, приймаються колегією суддів в якості належних. Разом з тим, доводи апеляційної скарги позивача про те, що відповідачем, починаючи з 2021 року, не в повному обсязі виконані два остаточні рішення суду по справі №440/7272/20, а саме: рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 13.01.2021 та окрема ухвала Полтавського окружного адміністративного суду від 10.07.2023 (в порядку ст.383 КАС України), у яких розглядалось питання протиправного обмеження позивачу пенсії за вислугою років максимальним розміром, колегія суддів вважає такими, що не впливають на спірні правовідносини, оскільки у зв`язку з прийняттям Закону України Про Державний бюджет України на 2025 рік (статті 46) та Постанови №1 змінилося правове регулювання виплати пенсій, зокрема, призначених відповідно до Закону України "Про прокуратуру", тому питання правомірності чи неправомірності перерахування пенсії з 01.01.2025 із врахуванням статті 46 Закону України Про Державний бюджет України на 2025 рік та норм Постанови №1 не було предметом судового розгляду та не вирішувалося у справі №440/7272/20. Враховуючи викладене, колегія суддів доходить висновку про наявність підстав для визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо виплати ОСОБА_1 пенсії у січні 2025 року із застосуванням коефіцієнтів зменшення пенсії, передбачених статтею 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» №1 від 03.01.2025 та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавської області здійснити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2025 без застосування коефіцієнтів зменшення пенсії, передбачених статтею 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» №1 від 03.01.2025, з урахуванням раніше проведених виплат. При цьому, позовна вимога про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавської області продовжувати здійснювати ОСОБА_1 із 01.01.2025 виплату пенсії за вислугою років у розмірі 68418,45 грн, не підлягає задоволенню, з огляду на її передчасність. Колегія суддів зазначає, що передчасне задоволення даних вимог фактично суперечить основним засадам адміністративного судочинства, оскільки судове рішення не може ставитись в залежність від настання або ненастання обставин, що можуть виникнути в майбутньому. Також, у разі незгоди позивача з подальшими діями відповідача, останній не позбавлений права звернутися за захистом порушених прав з відповідним позовом до суду. Оскільки суд не вправі вирішувати питання щодо правовідносин, які можливо будуть мати місце у майбутньому, колегія суддів вважає, що вищевказана позовна вимога не підлягає захисту судом і у її задоволенні слід відмовити у зв`язку з передчасністю її заявлення. Стосовно вимог позову про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавської області щодо здійснення з 23.06.2021 неповної щомісячної виплати 25 процентної надбавки до вже існуючої пенсії ОСОБА_1 , як учаснику бойових дій, в обмеженому (фіксованому) розмірі 428,00 грн, а із 01 січня 2025 року протиправного повного припинення її виплати та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавської області одночасно відповідно до ст.ст. 2, 5 та 12 (п.22) Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" із 23.06.2021 провести перерахунок надбавки до вже існуючої пенсії ОСОБА_1 , як учаснику бойових дій, із урахуванням виплачених сум, та щомісячно виплачувати ОСОБА_1 25 процентну надбавку до вже існуючої пенсії, виходячи від фактично існуючого на період даної виплати прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, колегія суддів враховує наступне. Судом встановлено, що ОСОБА_1 має статус ветерана війни - учасника бойових дій, що підтверджено посвідченням серії НОМЕР_1 , виданим 15.02.1996. За приписами статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам бойових дій пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються в розмірі 25 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» установлено у 2021 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 1769 гривень, з 1 липня - 1854 гривні, з 1 грудня - 1934 гривні. Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» установлено у 2022 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 1934 гривні, з 1 липня - 2027 гривень, з 1 грудня - 2093 гривні. Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» установлено з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, - 2093 гривні. Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, - 2361 гривня. Аналогічно статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, - 2361 гривня. Рішенням Полтавського об`єднаного управління ПФУ «Про перерахунок пенсії» №916020130303 від 30.10.2023 ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії за вислугою років згідно Закону України «Про прокуратуру» та до складу пенсії включено, зокрема: - з 01.03.2021 по 30.06.2021: підвищення військовослужбовцям, які виконували інтернаціональний обов`язок (25% від 1769 грн) - 442,25 грн; з 01.07.2021 по 30.11.2021: підвищення військовослужбовцям, які виконували інтернаціональний обов`язок (25% від 1854 грн) - 463,50 грн; з 01.12.2021 по 31.12.2021: підвищення військовослужбовцям, які виконували інтернаціональний обов`язок (25% від 1934 грн) - 483,50 грн; - з 01.01.2022 по 30.06.2022: підвищення військовослужбовцям, які виконували інтернаціональний обов`язок (25% від 1934 грн) - 483,50 грн; з 01.07.2022 по 30.09.2022: підвищення військовослужбовцям, які виконували інтернаціональний обов`язок (25% від 2027 грн) - 506,75 грн; з 01.10.2022 по 30.11.2022: підвищення військовослужбовцям, які виконували інтернаціональний обов`язок (25% від 2027 грн) - 506,75 грн; з 01.12.2022 по 31.12.2022: підвищення військовослужбовцям, які виконували інтернаціональний обов`язок (25% від 2093 грн) - 523,25 грн; - з 01.01.2023 по 24.08.2025: підвищення військовослужбовцям, які виконували інтернаціональний обов`язок (25% від 2093 грн) - 523,25 грн. Отже, за період з 01.03.2021 по 31.12.2023 відповідачем нараховано та виплачено ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 25 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого відповідно до законів України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», «Про Державний бюджет України на 2022 рік», «Про Державний бюджет України на 2023 рік», що відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Відповідно до пункту 8 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет на 2024» від 09.11.2024 №3460-ІХ перерахунок пенсій, надбавок, підвищень та інших доплат до пенсії, який здійснюється з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2024 року, проводиться з 1 березня 2024 року разом із здійсненням щорічної індексації пенсій, передбаченої частиною другою статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Отже, нарахування позивачу з 01.01.2024 по 29.02.2024 25-процентного підвищення до пенсії, як учаснику бойових дій, встановленого статтею 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», із застосуванням прожиткового мінімуму на рівні 2093 грн є правомірним, що безпідставно не враховано судом першої інстанції. Щодо перерахунку пенсії з 01.03.2024, колегія суддів звертає увагу, що рішенням Полтавського об`єднаного управління ПФУ "Про перерахунок пенсії" №916020130303 від 28.02.2024 ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії за вислугу років згідно Закону України "Про прокуратуру" (вид перерахунку: у зв`язку зі зміною прожиткового мінімуму (масовий)), яким розраховано пенсію, зокрема, з 01.03.2024 по 24.08.2025: нараховано підвищення військовослужбовцям, які виконували інтернаціональний обов`язок (25% від 2361 грн) - 590,25грн. Однак, у результаті перерахунку з 01.03.2024 пенсію позивача, розмір якої з надбавками склав 68485,45 грн, обмежено максимальним розміром 68418,45 грн. Довідкою відділення №4 АТ "Полтава-банк" від 21.01.2023 №027/03-14 підтверджено, що ОСОБА_1 на рахунок, відкритий у АТ "Полтава-банк" надходила пенсія з грудня 2023 року по грудень 2024 року включно від ПФ України в Полтавській області в розмірі 68418,45 грн. Тобто, незважаючи на те, що рішенням Полтавського об`єднаного управління ПФУ "Про перерахунок пенсії" №916020130303 від 28.02.2024 ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії за вислугою років згідно Закону України "Про прокуратуру" з 01.03.2024, до складу якої нараховано підвищення військовослужбовцям, які виконували інтернаціональний обов`язок в розмірі 590,25 грн (25% від 2361 грн), виплату цього підвищення у повному обсязі позивачу не здійснено, виплата підвищення з 01.03.2024 по 31.12.2024 фактично здійснена в попередньому розмірі 523,25 грн, про що також зазначає відповідач у відзиві на позов та апеляційній скарзі. Недоплата ОСОБА_1 за період з 01.03.2024 по 31.12.2024 25-процентного підвищення до пенсії, як учаснику бойових дій, встановленого статтею 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", з урахуванням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" (2361 гривня) складає 670 грн та розраховується так: (2361 грн х 25%) = 590,25 грн - 523,25 грн = 67 грн х 10 місяці = 670 грн. У зв`язку з викладеним, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність дій Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 за період з 01.03.2024 по 31.12.2024 25-процентного підвищення до пенсії, як учаснику бойових дій, встановленого статтею 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», без урахування прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області нарахувати та виплати ОСОБА_1 за період з 01.03.2024 по 31.12.2024 недоплачену суму 25-процентного підвищення до пенсії, як учаснику бойових дій, встановленого статтею 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", в розмірі 670,00 грн. При цьому, позов в частині визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 за період з 01.01.2024 по 29.02.2024 25-процентного підвищення до пенсії, як учаснику бойових дій, встановленого статтею 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», без урахування прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області нарахувати та виплати ОСОБА_1 за період з 01.01.2024 по 29.02.2024 недоплачену суму 25-процентного підвищення до пенсії, як учаснику бойових дій, встановленого статтею 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», в розмірі 134,00 грн задоволенню не підлягає. Щодо перерахунку пенсії з 01.01.2025, суд враховує, що позивачу нараховано підвищення військовослужбовцям, які виконували інтернаціональний обов`язок (25% від 2361) = 590,25 грн. Таким чином, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про відмову у задоволенні вказаної частини позовних вимог. Доводи позивача про повне припинення відповідачем з 01.01.2025 виплати 25-процентного підвищення до пенсії, як учаснику бойових дій, встановленого статтею 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки позивач ототожнює не виплату вказаної надбавки із застосуванням до пенсії обмеження максимальним розміром. Натомість, позивачу нараховано з 01.01.2025 25-процентне підвищення до пенсії, як учаснику бойових дій, встановлене статтею 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», з урахуванням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік». Інші доводи і заперечення сторін по суті спору на висновки суду апеляційної інстанції не впливають. Щодо заявленого позивачем клопотання, в якому він просить суд: в процесі розгляду апеляційних скарг позивача та відповідача розглянути клопотання на предмет визнання зловживання відповідачем процесуальними правами, намагання ним протиправно припинити виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 13.01.2021 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 25.09.2023 по справі №440/7272/20, введення в оману суду та надання відповідачем суду недостовірних фактів, доказів; оглянути та згідно зі ст.90 КАС України надати правову оцінку наявним у справі письмовим доказам (заяви від 13.01.2025, відповіді відповідача, рішення та постанови судів першої та апеляційної інстанції, інформації органів Нацполіції України, ДВС Мін`юсту України, «Полтавабанку») щодо умисного невиконання рішень суду відповідачем, колегія суддів зазначає наступне. Статтею 45 КАС України встановлено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. З урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема: 1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; 2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; 3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; 4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою; 5) узгодження умов примирення, спрямованих на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом. Верховний Суд в постанові від 22.10.2020 по справі №320/7/19 зазначив, що під зловживанням процесуальними правами розуміється форма умисних, несумлінних дій учасників процесу, що знаходить своє вираження, зокрема, у вчиненні дій, неспівмірних із наслідками, до яких вони можуть призвести, використанні наданих прав всупереч їх призначенню з метою обмеження можливості реалізації чи обмеження прав інших учасників провадження, перешкоджання діяльності суду з правильного та своєчасного розгляду і вирішення справ, необґрунтованого перевантаження роботи суду. Ознакою зловживання процесуальними правами є не просто конкретні дії, а дії, спрямовані на затягування розгляду справи, створення перешкод іншим учасникам процесу. Отже, під зловживанням процесуальними правами розуміється форма умисних, несумлінних дій учасників процесу, що знаходить своє вираження, зокрема, у вчиненні дій, неспівмірних із наслідками, до яких вони можуть призвести, використанні наданих прав всупереч їх призначенню з метою обмеження можливості реалізації чи обмеження прав інших учасників провадження, перешкоджання діяльності суду з правильного та своєчасного розгляду і вирішення справ, необґрунтованого перевантаження роботи суду. Слід враховувати, що наведений у частині 2 статті 45 КАС України перелік дій, що можуть бути визнані судом зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним, суд може визнати таким зловживанням також інші дії, які мають відповідну спрямованість і характер. При цьому, вирішення питання про наявність чи відсутність факту зловживання віднесене на розсуд суду, що розглядає справу. Подібна за змістом правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 09.11.2021 у справі № 826/9751/14. У даному випадку суд не знаходить підстав для визнання зловживанням процесуальними правами Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області, які, як зазначає позивач, виразились у протиправному припиненні виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 13.01.2021 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 25.09.2023 по справі №440/7272/20, введення в оману суду та надання відповідачем суду недостовірних фактів, доказів. Колегія суддів зауважує, що питання виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 13.01.2021 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 25.09.2023 по справі №440/7272/20 виходить за межі спірних правовідносин у даній справі та стосується питання судового контролю за виконанням рішень у справі №440/7272/20. Як встановлено судом вище, у зв`язку з прийняттям Закону України Про Державний бюджет України на 2025 рік (статті 46) та Постанови №1 змінилося правове регулювання виплати пенсій, зокрема, призначених відповідно до Закону України "Про прокуратуру", тому питання правомірності чи неправомірності перерахування пенсії з 01.01.2025 із врахуванням статті 46 Закону України Про Державний бюджет України на 2025 рік та норм Постанови №1 не було предметом судового розгляду та не вирішувалося у справі №440/7272/20. За цим, клопотання ОСОБА_1 про визнання зловживання відповідачем процесуальними правами не підлягає задоволенню. Щодо задоволеного судом першої інстанції клопотання позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у даній справі шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області протягом тридцяти днів з дати набрання законної сили рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 30.05.2025 подати до суду звіт про його виконання, та відповідних доводів апеляційної скарги відповідача, колегія суддів зазначає наступне. Згідно з ч.4 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Згідно з вимогами ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Відповідно до ч.1 ст.372 КАС України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб`єктів владних повноважень можуть бути покладені обов`язки щодо забезпечення виконання рішення. Питання судового контролю за виконанням судових рішень врегульовано статтями 382 382-3 КАС України. За приписами ч.1 ст.382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення. Відповідно до ч.5 ст.382 КАС України за письмовою заявою заявника суд під час ухвалення рішення суду може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене таке рішення, подати звіт про його виконання. Перебіг строку для подання звіту починається з дня набрання законної сили рішенням суду. Заява, передбачена абзацом першим цієї частини, може бути подана не пізніше завершення судових дебатів, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження - не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Згідно з ч.ч. 1-3 ст.382-1 КАС України суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду. За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців. У постанові Верховного Суду від 11.06.2020 у справі № 640/13988/19 висловлено позицію, відповідно до якої адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Водночас суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати. У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження. При цьому встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення є правом, а не обов`язком суду. Колегія суддів звертає увагу, що саме на державу покладається обов`язок забезпечення того, щоб остаточні рішення, постановлені проти її органів або організацій чи підприємств, якими вона володіє або які вона контролює, були виконані. У зв`язку з викладеним, враховуючи, що заява позивача про встановлення судового контролю подана не пізніше ніж тридцять днів після відкриття провадження та відповідні процесуальні дії є диспозитивним правом суду, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність покладення на відповідача обов`язку протягом тридцяти днів з дати набрання законної сили цим рішенням суду подати до суду звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30.05.2025 у справі №440/1382/25. Доводи апеляційної скарги відповідача в цій частині вимог не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення суду та фактичних обставин справи. Згідно зі ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29). Відповідно до ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, та неправильно застосував норми матеріального і процесуального права, що призвело до частково неправильного вирішення справи, а тому апеляційні скарги позивача та відповідача слід задовольнити частково, з частковим скасуванням рішення суду. Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України. Керуючись ст.ст. 311, 315, 317, 321, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ПОСТАНОВИВ Апеляційні скарги задовольнити частково. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30.05.2025 по справі № 440/1382/25 скасувати в частині відмови у задоволенні позову про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо виплати ОСОБА_1 пенсії з 01.01.2025 із застосуванням коефіцієнтів зменшення пенсії, передбачених статтею 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» №1 від 03.01.2025 та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавської області здійснити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2025 без застосування коефіцієнтів зменшення пенсії, передбачених статтею 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» №1 від 03.01.2025, з урахуванням раніше проведених виплат. Прийняти в цій частині нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо виплати ОСОБА_1 пенсії з 01.01.2025 із застосуванням коефіцієнтів зменшення пенсії, передбачених статтею 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» №1 від 03.01.2025. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавської області здійснити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2025 без застосування коефіцієнтів зменшення пенсії, передбачених статтею 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» №1 від 03.01.2025, з урахуванням раніше проведених виплат. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30.05.2025 по справі № 440/1382/25 скасувати в частині задоволення позову про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 за період з 01.01.2024 по 29.02.2024 25-процентного підвищення до пенсії, як учаснику бойових дій, встановленого статтею 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», без урахування прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 01.01.2024 по 29.02.2024 недоплачену суму 25-процентного підвищення до пенсії, як учаснику бойових дій, встановленого статтею 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», в розмірі 134,00 грн. Прийняти в цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні зазначених позовних вимог відмовити. В іншій частині рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30.05.2025 по справі № 440/1382/25 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України. Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло Судді(підпис) (підпис) І.С. Чалий І.М. Ральченко