Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 260/10931/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 вересня 2025 рокуЛьвівСправа № 260/10931/23 пров. № А/857/22386/25 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: судді-доповідача: Гінди О.М., суддів: Гудима Л.Я., Матковської З.М., розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 08 травня 2025 року про зміну способу і порядку виконання судового рішення (головуюча суддя: Скраль Т.В., місце ухвалення м. Ужгород) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії, встановив: рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2024 року, яке набрало законної сили, позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо застосування обмеження максимальним розміром при перерахунку пенсії з 01 травня 2023 року, оформлені листом Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 05 травня 2023 року. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області нарахувати та виплатити з 01 травня 2023 року пенсію без обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами для непрацездатних осіб, з врахуванням проведених виплат. Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 01 квітня 2025 року подав заяву про зміну способу і порядку виконання рішення, в якій просив змінити спосіб і порядок виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2024 року, на підставі якого 28.03.2024 видано виконавчий лист, а саме в частині зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області нарахувати та виплатити з 01 травня 2023 року ОСОБА_1 пенсію без обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами для непрацездатних осіб, з врахуванням проведених виплат, змінивши на: «Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на користь ОСОБА_1 нархованої пенсії, заборгованості в сумі 66226,86 грн». Вказана заява обґрунтована тим, що 12 червня 2024 року, у межах виконавчого провадження ВП № 75120217, Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області звернулося з листом № 2832/5-24 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в якому зазначають, що стягувачу виконано перерахунок пенсії в добровільному порядку, згідно рішення Закарпатського окружного адміністративного суду по справі № 260/10931/23. З 01 квітня 2024 року виплата пенсії стягувачу здійснюється з урахуванням вищенаведеного рішення. Нарахована заборгованість в розмірі 66 226,86 грн за період з 01 травня 2023 року по 31 березня 2024 року облікована в електронній пенсійній справі стягувача та буде виплачена в межах бюджетних асигнувань, виділених на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням судів за рахунок коштів Державного бюджету України (а.с. 62-63). Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 08 травня 2025 року заяву Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зміну способу і порядку виконання рішення задоволено. Змінено спосіб і порядок виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2024 року у справі № 260/10931/23 у частині щодо зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області нарахувати та виплатити з 01 травня 2023 року пенсію ОСОБА_1 без обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами для непрацездатних осіб, з врахуванням проведених виплат на стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на користь позивача заборгованості щодо нарахованої та невиплаченої суми пенсії з 01 травня 2023 року по 31 березня 2024 року у розмірі 66 226,86 грн. З цією ухвалою суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що така прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просить її скасувати, а у задоволенні заяви відмовити. Обґрунтовуючи апеляційні вимоги апелянт покликається на те, що у спірному випадку, задоволення вимоги заявника фактично змінює зміст та суть раніше ухваленого по справі судового рішення. У відповідності до ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю. Враховуючи вимоги цієї статті, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що цю справу слід розглядати без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами, оскільки відсутні клопотання від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких мотивів. Задовольняючи заяву, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки судове рішення не є виконаним у повному обсязі більше двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням, а тому наявні підстави для зміни способу і порядку виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2024 року у справі № 260/10931/23 шляхом стягнення з відповідача на користь позивача нарахованої та невиплаченої суми пенсії з 01 травня 2023 року по 31 березня 2024 року, яка становить 66 226,86 грн, як передбачено частиною 3 статті 378 КАС України. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне. Суд апеляційної інстанції зазначає, що 19.12.2024 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21.11.2024 № 4094-IX. Згідно з частинами 1, 3 ст. 378 КАС України (в редакції від 19.12.2024) за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат. Отже, встановлення або зміна способу і порядку виконання рішення може бути здійснено виключно за наявних обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Під обґрунтованими підставами варто розуміти наявність обставин, що є об`єктивно непереборними, тобто такими, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення суду у раніше встановлений судом спосіб та наявність таких обставин має бути підтверджена належними та допустимими доказами. Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у встановленими раніше порядку і способом. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті. Аналогічна правова позиція викладена в рішенні Верховного Суду від 12.04.2018 у справі №759/1928/13-а. Також, у постанові Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №556/2609/14-а зазначено, що зміна способу і порядку виконання судового рішення можлива лише тоді, коли зміст та суть даного рішення залишатимуться незмінними. Поняття спосіб і порядок виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, що встановлено КАС України. Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти вжиття адміністративним судом нових заходів для реалізації рішення. Ці заходи повинні забезпечити виконання конкретного судового рішення і не поширюватися на відносини, які виникли після його ухвалення. Таким чином, вирішуючи питання про зміну способу і порядку виконання рішення, суд повинен враховувати, що під зміною способу і порядку розуміється дія або сукупність дій, якими певним чином досягається кінцевий результат, та що підставою для зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення є обставини, що роблять виконання рішення неможливим. Зміна способу і порядку виконання судового рішення не передбачає зміни обраного судом при ухваленні рішення способу відновлення порушеного права. Пунктом 4 частини другої статті 245 КАС України передбачено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні. Суд апеляційної інстанції, аналізуючи норми статті 378 КАС України у системному зв`язку із нормами, які гарантують право на судовий захист і передбачають форми й способи його реалізації, погоджується з судом першої інстанції, що в контексті спірних правовідносин обставини, якими обґрунтовується необхідність зміни способу і порядку виконання судового рішення, не можуть бути підставами для такої зміни. Обраний спосіб захисту порушеного права не може бути змінений на стадії виконання судового рішення і поза межами судового розгляду позову по суті. Зазначені у поданій заяві підстави не є такими обставинами і у розумінні статті 378 КАС України та не можуть бути причиною для зміни способу і порядку виконання судового рішення. При цьому, суд апеляційної інстанції зауважує, що приписи ст. 378 КАС України передбачають зміну чи встановлення порядку чи способу виконання рішення, яке було ухвалено судом у справі, а саме резолютивної частини рішення, яке містить висновки суду по суті позовних вимог, у зв`язку з чим, суд, здійснюючи зміну порядку чи способу виконання рішення, не змінює змісту резолютивної частини та не змінює спосіб захисту порушеного права, обраний судом при вирішенні справи. Крім цього, у постанові від 27.02.2023 у справі № 340/6875/21 Верховний Суд зазначив, що зобов`язання відповідача вчинити певні дії і стягнення з відповідача грошових коштів є різними за своєю суттю способами захисту прав та інтересів позивача, які обираються позивачем при поданні позову, а судом - при ухваленні рішення, та передбачають відмінний механізм виконання судових рішень. Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення в частині здійснення необхідних виплат через брак коштів на них не може бути вагомою причиною для зміни способу і порядку виконання судового рішення, оскільки ця виплата буде виконана при надходженні коштів із Державного бюджету України. Отже, за встановлених обставин, у контексті наведених вимог законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що зміна способу виконання рішення із зобов`язання виплатити зазначені соціальні виплати на стягнення суми цих виплат, буде зміною рішення по суті, з виходом при цьому за межі позовних вимог та вирішенням питання, що не було предметом дослідження судом при розгляді справи по суті. Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції вважає, що у задоволенні заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення необхідно відмовити. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції задовольняючи заяву, допустив невідповідність своїх висновків обставинам справи та неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, що відповідно до приписів ст. 317 КАС України є підставою для скасування судового рішення та прийняття постанови про відмову у задоволенні заяви. Керуючись ст. ст. 311, 317, 321, 322, 325, 328, 383 КАС України, суд постановив: апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області задовольнити. Ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 08 травня 2025 року про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі № 260/10931/23 скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні заяви Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зміну способу і порядку виконання судового рішення відмовити. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя О. М. Гінда судді Л. Я. Гудим З. М. Матковська