Постанова 4857 № 260/2233/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 липня 2025 рокуЛьвівСправа № 260/2233/24 пров. № А/857/28351/24 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: судді-доповідача: Гінди О.М., суддів: Матковської З.М., Ніколіна В.В., розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на окрему ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2024 року (головуючий суддя: Микуляк П.П., місце ухвалення - м. Ужгород) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити дії, встановив: ОСОБА_1 , 05.04.2024 звернувся до суду з позовом, в якому просив: - визнати протиправною і незаконною дію головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області по обмеженню розміру виплати позивачу з 01 липня 2022 року нарахованої індексації пенсії, передбаченої Постановою КМУ № 118 від 16 лютого 2022 року «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» під час виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 06 травня 2022 року по справі № 260/1091/22; - зобов`язати ГУ ПФУ в Закарпатській області виплачувати, починаючи з 01 липня 2022 року нараховану індексацію пенсії у розмірі 2664,86 грн, передбачену Постановою КМУ № 118 від 16 лютого 2022 року «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» у повному обсязі без обмеження пенсії максимальним розміром; - визнати протиправною і незаконною дію головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області по невиплаті з 01 березня 2023 року нарахованої індексації пенсії, передбаченої Постановою КМУ № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році»; - зобов`язати ГУ ПФУ в Закарпатській області виплачувати, починаючи з 01 березня 2023 року, нараховану індексацію пенсії у розмірі 1500 грн, передбачену Постановою КМУ № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» без обмеження пенсії максимальним розміром; - визнати протиправною і незаконною дію головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області по невиплаті позивачу з 01 березня 2024 року нарахованої індексації пенсії, передбаченої Постановою КМУ № 185 від 23 лютого 2024 року «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» у розмірі 1500 грн; - зобов`язати ГУ ПФУ в Закарпатській області виплачувати, починаючи з 01 березня 2024 року нараховану індексацію пенсії у розмірі 1500 грн, передбачену Постановою КМУ № 185 від 23 лютого 2024 року «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», без обмеження пенсії максимальним розміром. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2024 року, яке набрало законної сили, позов задоволено. Визнано протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо обмеження максимальним розміром основного розміру пенсії ОСОБА_1 при здійсненні перерахунку пенсії з 01 липня 2022 року. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 липня 2022 року з врахуванням всіх надбавок, індексації та доплат, без обмеження максимальним розміром пенсії та із врахуванням виплачених сум. Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2024 року відмовлено у роз`ясненні судового рішення. Однак, під час розгляду заяви про роз`яснення судового рішення, судом першої інстанції встановлено, що рішення від 14 серпня 2024 року у справі № 260/2233/24 не було оскаржено та набрало законної сили 13 вересня 2024 року, а до заяви про роз`яснення судового рішення позивачем було надано розрахунок його пенсії станом на жовтень 2024 року, з якого вбачається, що Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області не виконало рішення суду, яке набрало законної сили 13 вересня 2024 року, оскільки пенсія позивачу надалі виплачується із застосуванням обмеження максимального розміру. З огляду на викладене, Закарпатським окружним адміністративним судом від 11 жовтня 2024 року постановлено окрему ухвалу, якою зобов`язано направити цю ухвалу до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області та Пенсійного фонду України для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли явному порушенню закону. Про вжитті заходи повідомити Закарпатський окружний адміністративний суд у місячний строк з дня отримання ухвали суду. З цим судовим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що таке прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просить його скасувати окрему ухвалу. Обґрунтовуючи апеляційні вимоги апелянт покликається на те, що Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області при виконанні рішення суду від 14.08.2024 діяло лише в межах чинного законодавства, у зв`язку з чим судом першої інстанції не досліджено всіх фактичних обставин справи. У відповідності до ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю. Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких мотивів. Постановляючи окрему ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем було проігноровано рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2024 року, яке набрало законної сили, яким було визначено право ОСОБА_1 на отримання пенсії без обмеження максимальним розміром. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне. У силу приписів статті 14 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковими до виконання, тоді як невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Оскільки резолютивна частина рішення є завершальною і відображає результат вирішення справи адміністративної юрисдикції та містить чіткі та вичерпні висновки щодо всіх вимог, які були предметом позову, тому виконання рішення суду, яке набрало законної сили, повинно реалізовуватись у визначений судом спосіб. Згідно з частиною 2 статті 6 КАС України та статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права. Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід`ємна частина «судового процесу» для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У рішенні Європейського суду з прав людини від 19 березня 1997 року у справі «Горнсбі проти Греції» суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід`ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (п. 40). Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 6 вересня 1978 року у справі «Класс та інші проти Німеччини», із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури. Отже, обов`язковою складовою судового процесу є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту. Таким чином, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок. Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права. Відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Відповідно до частини 1 статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. За відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача суд постановляє ухвалу про залишення заяви без задоволення, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому статтею 294 цього Кодексу. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу (частина 6 статті 383 КАС України). Відповідно до статті 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Закарпатській області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2023 року по справі № 260/7797/23 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо відмови позивачу в нарахуванні з 01.07.2022 щомісячної доплати до пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб». Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області нарахувати та виплатити позивачу з 01.07.2022 року щомісячну доплату у розмірі 2000,00 гривень відповідно до постанови Кабінету Міністрів від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», з урахуванням виплачених сум. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо виплати пенсії позивачу з 01.07.2022 із застосуванням обмеження такої виплати максимальним розміром. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити з 01.07.2022 перерахунок та виплату пенсії позивачу без обмеження максимальним розміром пенсії, з урахуванням проведених виплат. Згідно протоколу перерахунку пенсії пенсійна справа № А4540-МВС підсумок пенсії 32291,16 грн. З урахуванням максимального розміру пенсії 28598,97 грн. Позивач, 11 березня 2024 року вважаючи, що йому не проведено індексацію пенсії, звернувся до ГУ ПФУ в Закарпатській області із заявою, щодо проведення індексації у відповідності до Постанов Кабінету Міністрів України. ГУ ПФУ в Закарпатській області 02 квітня 2024 року, листом № 1882-1617/Р-02/8-0700/24 повідомив, що пенсія позивачу виплачується, з урахуванням рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 26.09.2023 року по справі № 260/7797/23, у розмірі, визначеному станом на 01.07.2021, в сумі 28598,97 грн. При виконанні рішень суду враховуються норми Закону України від 08.07.2011 року № 3668 «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», якими визначено, що розмір пенсії, який перевищує максимальний розмір пенсії, встановлений цим Законом, не переглядається до того часу, коли він відповідатиме максимальному розміру пенсії встановленому цим Законом. Вважаючи такі дії відповідача протиправними позивач звернувся з позовом до суду. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2024 року, яке набрало законної сили, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо обмеження максимальним розміром основного розміру пенсії ОСОБА_1 при здійсненні перерахунку пенсії з 01 липня 2022 року. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 липня 2022 року з врахуванням всіх надбавок, індексації та доплат, без обмеження максимальним розміром пенсії та із врахуванням виплачених сум. Також, судом апеляційної інстанції встановлено, що в супереч рішенню Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2024 року, відповідач продовжує виплачувати пенсію з урахуванням обмеження максимального розміру пенсії 28598,97 грн (а. с. 49). Крім цього, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що при апеляційному перегляді оскаржуваної ухвали, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області не спростовано обставин виплати пенсії позивачу з урахуванням обмеження максимального розміру. Отже, за встановлених обставин, у контексті наведених вимог законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскільки рішення суду, яке набрало законної сили ще 13 вересня 2024 року, однак не було виконане відповідачем, а тому судом першої інстанції правомірно, у відповідності до вимоги ст. 249 КАС України постановлено окрему ухвалу. Таким чином, апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області не спростовує правильність доводів, яким мотивовано судове рішення, зводиться по суті до переоцінки проаналізованих судом доказів та не дає підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального права, тому відповідно до ст. 316 КАС України, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, окрему ухвалу суду без змін. Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати розподілу не підлягають. Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд постановив: апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області залишити без задоволення, а окрему ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2024 року у справі № 260/2233/24 без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя О. М. Гінда судді З. М. Матковська В. В. Ніколін