Постанова 4814 № 554/10826/24

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 554/10826/24 Номер провадження 22-ц/814/1492/25Головуючий у 1-й інстанції Сініцин Е.М. Доповідач ап. інст. Одринська Т. В. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 вересня 2025 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого судді Одринської Т.В., суддів Панченка О.О., Пікуля В.П. за участю секретаря Ракович Д.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про скасування судового наказу, стягувач: Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства «Полтаватеплоенерго» за апеляційною скаргою Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» на ухвалу Октябрського районного суду м.Полтави від 30 грудня 2024 року, В С Т А Н О В И В : У грудні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до місцевого суду із заявою про скасування судового наказу №554/10826/24, виданого 05.12.2024 року Октябрським районним судом м. Полтави, про стягнення з нього на користь ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» заборгованості за послуги теплопостачання у сумі 11 634,77 грн., а також судового збору 302,80 грн. Заявник зазначає, що судовий наказ отримано ним 19.12.2024 року. З оспорюваним судовим наказом він не погоджується, так як заборгованість за ним відсутня, на підтвердження чого надано квитанцію про сплату послуг стягувача. Відповідно, заявник вказує про безпідставність вимоги стягувача та просить суд скасувати вищезазначений судовий наказ. Ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави від 30 грудня 2024 рокусудовий наказ № 554/10826/24, виданий Октябрським районним судом м. Полтави від 05.12.2024 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» заборгованості за послуги теплопостачання у сумі 11 634,77 грн, а також судового збору 302,80 грн скасовано. Стягнуто з ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» на користь держави судові витрати у розмірі 151,40 гривень. Не погодившись з ухвалою суду в частині стягнення судових витрат, ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго, подало апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм процесуального права, просило скасувати ухвалу в оскаржуваній частині. Апеляційну скаргу обгрунтовано тим, що порядок розгляду справ наказного провадження визначений розділом ІІ ЦПК України "Наказне провадження". Указаний розділ ЦПК України окремо не встановлює порядку відшкодування витрат, пов`язаних із розглядом справи. Відзив на апеляційну скаргу у встановлені строки не надходив. Відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного. За приписами частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Предметом апеляційного розгляду у даній справі є судове рішення суду першої інстанції в частині, що стосується розподілу судових витрат. Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (частина 1, пункт 1 частини 3 статті 133 ЦПК України). Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (Частина 1 статті 141 ЦПК України). Суд звертає увагу на той факт, що відповідно до частини 1 статті 42 ЦПК України, сторони є учасниками справи у справах позовного провадження, тоді як заява про скасування судового наказу розглядається в порядку наказного провадження. ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» звернулося до суду в порядку наказного провадження, в якому передбачено спрощене судове провадження. Заява про скасування судового наказу також подана у порядку наказного провадження. У справах наказного провадження учасниками справи є заявник та боржник (частина 2 статті 42 ЦПК України). Порядок розгляду справ наказного провадження визначений розділом II ЦПК України "Наказне провадження". Вказаний розділ ЦПК України окремо не встановлює порядку відшкодування витрат, пов`язаних із розглядом справи, які понесені боржником. Із зазначених норм матеріального права та процесуальних норм встановлено, що судові витрати підлягають розподілу між позивачем та відповідачем (сторонами у позовному провадженні) у разі вирішення спору по суті, тобто при ухваленні судом остаточного рішення, оскільки саме тоді на суд покладається обов`язок вирішення питання щодо розподілу судових витрат з урахуванням приписів частин 3 та 8 статті 141 ЦПК України та застосування пропорційності, що передбачено вимогами частин 1 та 2 статті 141 ЦПК України. Разом з тим, ЦПК України не містить визначеного порядку розподілу судових витрат між учасниками наказного провадження, зокрема, не містить норми, відповідно до якої у випадку скасування судового наказу на заявника, за судовим наказом, покладався би обов`язок відшкодування боржнику судових витрат. Отже, судові витрати підлягають розподілу тільки за результатами розгляду справи. У справі наказного провадження у разі задоволення заяви про видачу судового наказу при зазначенні у цій заяві про стягнення судових витрат, суд, задовольняючи вимоги стягувача, може стягнути судові витрати саме з боржника. Оскільки саме по собі звернення кредитора (стягувача) з такою заявою до суду про видачу судового наказу не свідчить про необґрунтованість дій останнього (зловживання своїми правами), що могло б бути підставою для стягнення судових витрат, оскільки зазначене є його диспозитивним правом, передбаченим процесуальним законодавством. З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов до висновку, що вимога щодо стягнення судового збору, сплаченого при подачі заяви про скасування судового наказу, задоволенню не підлягає з огляду на те, що відшкодування суми судового збору, сплаченого у наказному провадженні, підлягає відшкодуванню лише на користь заявника шляхом зарахування такого до судового збору, сплаченого у разі пред`явлення ним позову до боржника. При цьому, з огляду на приписи частини 2 статті 164 ЦПК України, можна дійти висновку, що законодавець розподіл судових витрат, що понесені у наказному провадженні, пропонує вирішувати при пред`явленні стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження. При цьому слід зауважити, що скасуванням судового наказу спір по суті не вирішується. Тому правові підстави для стягнення судового збору на користь заявника та інших судових витрат відсутні. З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про стягнення зі стягувача на користь держави витрат по сплаті судового збору. Відповідно до частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Апеляційний суд вважає, що при вирішенні питання щодо вимог про стягнення судового збору судом неправильно застосовано норми процесуального права, що призвело до постановлення в цій частині вимог помилкової ухвали, тому оскаржувана ухвала в частині стягнення з ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» на користь держави витрат по сплаті судового збору підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні цих вимог. Враховуючи, що ухвала суду першої інстанції підлягає оскарженню лише в частині стягнення судових витрат, тому апеляційний суд переглядає оскаржуване судове рішення в апеляційному порядку на предмет законності і обґрунтованості саме у цій частині та в межах доводів, наведених заявником в апеляційній скарзі. В іншій частині судове рішення апеляційному оскарженню не підлягає. Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 383, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» задовольнити. Ухвалу Октябрського районного суду м.Полтави від 30 грудня 2024 рокув частині стягнення судових витрат - скасувати. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 25 вересня 2025 року. Головуючий Т.В. Одринська Судді В.П. Пікуль О.О. Панченко