Постанова Київський апеляційний суд № 752/18770/23

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 23 вересня 2025 року м. Київ Справа №752/18770/23 Апеляційне провадження №22-ц/824/891/2025 Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Соколової В.В. суддів: Невідомої Т.О., Поліщук Н.В. розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Банк Форвард» на рішення Голосіївського районного суду м. Києва, ухваленого під головуванням судді Кордюкової Ж.І. 06 березня 2024 року у м. Києві, у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Банк Форвард», третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна про стягнення коштів, набутих без достатньої правової підстави, В С Т А Н О В И В У вересні 2023 ОСОБА_1 звернулася до Голосіївського районного суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства «Банк «Форвард» про стягнення грошових коштів як безпідставно набутих за виконавчим написом у розмірі 16709,74 грн. В обґрунтування заявлених вимог зазначала, що рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 15 листопада 2021 року позов ОСОБА_1 до АТ «Банк Форвард», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова О.М. про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задоволено та визнано виконавчий напис, вчинений 29 липня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М. та зареєстрований в реєстрі за № 3410, таким, що не підлягає виконанню. Тому всі грошові кошти, набуті відповідачем під час виконавчого провадження з виконання вказаного виконавчого напису, безпідставно, у зв`язку з чим просила стягнути з відповідача на свою користь 16709,74 грн. Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 06 березня 2024 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Банк Форвард», третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна про стягнення коштів, набутих без достатньої правової підстави - задоволено. Стягнуто з Акціонерного товариства «Банк «Форвард» на користь ОСОБА_1 безпідставно отримані кошті у сумі 16 709, 74 грн та судові витрати в сумі 1073, 60 грн. Рішення суду мотивоване тим, що належні позивачу грошові кошти були стягнуті у виконавчому провадження без наявності на те правових підстав, а тому повинні бути повернуті позивачу. Не погодився із рішенням суду першої інстанції відповідач, представником було подано апеляційну скаргу, в якій він, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, а також невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Вказує, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення не було враховано те, що на підставі рішення Правління Національного банку Украхни від 07 лютого 2023 року №49-рш/БТ «Про віднесення АТ «Банк Форвард» до категорії неплатоспроможних», а також рішення виконавчої дирекції ФГВФО від 07 лютого 2023 року №155 «Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ «Банк Форвард» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку, розпочато процедуру виведення з ринку АТ «Банк Форвард» шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на один місяць з 08 лютого 2023 року по 07 березня 2023 року. Вказує, що на момент ухвалення рішення судом першої інстанції у банку вже було введено тимчасову адміністрацію, це унеможливлює стягнення коштів у будь-який інший спосіб, ніж це передбачено Законом України «Просистему гарантування вкладів фізичних осіб». На підставі викладеного, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Позивач не скористалась своїм правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу. У порядку ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Згідно з ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Заслухавши доповідь судді, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого. Судом встановлено, що рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 15 листопада 2021 року позов ОСОБА_1 до АТ «Банк Форвард», треті особи приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова О.М. про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, задоволено, визнано виконавчий напис, вчинений 29 липня 2021 року приватним нотаріусом Київського ї міського нотаріального округу Сазоновою О.М. та зареєстрований в реєстрі за № 3410, таким, що не підлягає виконанню. Рішення набрало законної сили 29 серпня 2022 року. Приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Овсієнко А.В. відкрито виконавче провадження № НОМЕР_2 за виконавчим написом № 3410, виданим 29 липня 2021 року. За час проведення виконавчих дій за виконавчим провадженням № НОМЕР_2 з позивача на користь АТ «Банк Форвард» було стягнуто грошові кошти в розмірі 16709,74 грн. Відповідно до квитанцій №NP041121506530443244, №222bdPBNKI0034310001, №NP110222264997109059, №NP091221356107614713 під час примусового виконання виконавчого провадження НОМЕР_3 щодо примусового виконання спірного виконавчого напису з доходів ОСОБА_1 було стягнуто 19412,29 грн. Згідно з листом приватного виконавця Овсієнко А.В. від 30 серпня 2023 року № НОМЕР_2 у виконавчому провадженні № НОМЕР_2 на користь АТ «Банк Форвард» стягнуто кошти в сумі 15709,74 грн. Рішенням Правління Національного банку України від 07 лютого 2023 року №49-рш/БТ «Про віднесення Акціонерного товариства «Банк Форвард» до категорії неплатоспроможних», а також рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 07 лютого 2023 року №155 «Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ «Банк Форвард» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку розпочато процедуру виведення з ринку АТ «Банк Форвард» шляхом запровадження в ньому адміністрації. Загальні підстави для виникнення зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України. Відповідно до ч.1, 2 ст 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Згідно з п.3,7,8 ч.2ст.46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» з дня початку процедури ліквідації банку: строк виконання всіх грошових зобов`язань банку та зобов`язання щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) вважається таким, що настав; втрачають чинність публічні обтяження чи обмеження на розпорядження (у тому числі арешти, заборони прийняття рішень про продаж або про вчинення інших дій з продажу) будь-яким майном (активами), у тому числі коштами банку. Накладення нових обтяжень чи обмежень (у тому числі арештів, заборони прийняття рішень про продаж або про вчинення інших дій з продажу) на майно (активи), у тому числі кошти банку, не допускається; забороняється зарахування зустрічних вимог, у тому числі зустрічних однорідних вимог, припинення зобов`язань за домовленістю (згодою) сторін (у тому числі шляхом договірного списання), прощення боргу, поєднання боржника і кредитора в одній особі внаслідок укладення будь-яких правочинів з іншими особами, крім банку, зарахування на вимогу однієї із сторін. Обмеження, встановлені цим пунктом, не поширюються на правочини, зобов`язання за якими припиняються у процедурі ліквідаційного неттінгу, що здійснюється в порядку, встановленому статтею 54-1 цього Закону, та припинення зобов`язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог боржника, який одночасно є кредитором банку, що ліквідується. Частиною 3 ст. 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що під час здійснення ліквідації у банку не виникає жодних додаткових зобов`язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури. Вимоги за зобов`язаннями банку із сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), що виникли під час проведення ліквідації, пред`являються тільки в межах ліквідаційної процедури та погашаються у сьому чергу відповідно до статті 52 цього Закону. Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку складає реєстр акцептованих вимог кредиторів (вносить зміни до нього) та здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів. Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» протягом 90 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону Фонд складає реєстр акцептованих вимог кредиторів відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Фонду Вимоги, не включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів, задоволенню в ліквідаційній процедурі не підлягають і вважаються погашеними (ч. 8 ст. 49 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»). Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків. Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. З наведених обставин справи вбачається, що у вересні 2023 року позивач звернулась із вказаним позовом до відповідача. При цьому, на момент звернення позивача із позовом та ухвалення рішення судом першої інстанції - 06 березня 2024 року у банку вже було введено тимчасову адміністрацію, це унеможливлює стягнення коштів у будь-який інший спосіб, ніж це передбачено Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Такий правовий висновок грунтується у постановах Верховного Суду України: від 13 червня 2016 року у справі № 6-1123цс16, від 20 січня 2016 року у справі № 6-2001цс15. Аналогічні за змістом висновки щодо застосування норм матеріального права сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 13 березня 2018 року у справі № 910/23398/16, від 22 серпня 2018 року у справі № 559/1777/15-ц. Доводи про те, що не повертаючи грошові кошти на вимогу владника, банк не виконав належним чином покладені на нього зобов`язання та позбавив вкладника права користуватися належним йому майном, є обґрунтованими, проте відкликання банківської ліцензії та початок ліквідації банку зумовило для позивача настання відповідних правових наслідків, зокрема запровадження спеціальної процедури пред`явлення майнових вимог до банку у порядку, передбаченому Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб. Наведене узгоджується з правовими висновками, викладеними Верховним Судом у постановах: від 28 травня 2020 року у справі № 757/23256/17-ц (провадження № 61-48713св18), від 29 травня 2019 року у справі № 758/771/16-ц (провадження № 61-34470св18), від 25 березня 2020 року у справі № 761/13926/15-ц (провадження № 61-39784св18). Аналогічна правова позиція знайшла своє відображення і у постанові Верховного суду від 30 червня 2021 року у справі № 761/40321/18. Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення не було враховано, що на підставі рішення Правління Національного банку України від 07 лютого 2023 року №49-рш/БТ «Про віднесення Акціонерного товариства «Банк Форвард» до категорії неплатоспроможних», а також рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 07 лютого 2023 №155 «Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ «Банк Форвард» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку, розпочато процедуру виведення з ринку з АТ «Банк Форвард» шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на один місяць з 08 лютого 2023 року по 07березня 2023 року. Також на підставі рішення Правління Національного банку України від 07 березня 2023 року №90-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ «Банк Форвард» та рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 07 березня 2023 року№276 «Про початок процедури ліквідації АТ «Банк Форвард» та делегування повноважень ліквідатора банку» розпочато процедуру ліквідації АТ «Банк Форвард» строком на три роки з 08 лютого 2023 року до 07 березня 2026 року включно. Крім того, 10 березня 2023 року на офіційному сайті Фонду було опубліковано оголошення «До уваги кредиторів АТ «Банк Форвард», в якому зазначено, що задоволення вимог кредиторів здійснюється за рахунок коштів, одержаних у результаті ліквідації та реалізації майна (активів) банку, у черговості, що передбачена ч.1 ст. 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Виходячи з викладеного при розгляді даної справи і прийнятті оскаржуваного рішення у цій справі, судом не було враховано факт початку процедури ліквідації AT «БАНК ФОРВАРД», а також позицію Верховного Суду з приводу порядку задоволення вимог кредиторів банків, що перебувають в процедурі ліквідації, а відтак районним судом не дотримано норми ст. 49, 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який є спеціальним законом щодо задоволення вимог кредиторів та зокрема щодо ліквідації AT «БАНК ФОРВАРД». За наведених обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги відповідача знайшли своє підтвердження, суд першої інстанції допустив неповне з`ясування обставини справи, дав їм неналежну правову оцінку та дійшов необґрунтованого висновку про задоволення заявлених позовних вимог. Вказане, у свою чергу, дає підстави апеляційному суду для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні заявлених позовних вимог. У зв`язку із скасуванням рішення суду першої інстанції, відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України, апеляційний суд переглядає і питання розподілу судових витрат. Так як апеляційний суд прийшов до висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні заявлених позовних вимог, відсутні підстави для компенсації позивачеві понесених судових витрат. Разом з тим, оскільки суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги, то відповідно до положень ст. ст. 141, 382 ЦПК України з позивача на користь відповідача підлягає стягненню судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1610, 40 грн. Про інші витрати стороною відповідача заявлено не було. Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381- 384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції П О С Т А Н О В И В Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Банк Форвард» - задовольнити. Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 06 березня 2024 року - скасувати та ухвалити нове судове рішення. Позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Банк Форвард», третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна про стягнення коштів, набутих без достатньої правової підстави- залишити без задоволення. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Банк Форвард» судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 1610, 40 грн. Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) Відповідач: Акціонерне товариство «Банк Форвард» (01001, м. Київ, вул. Малопідвальна, 8, код ЄДРПОУ 34186061). Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України. Суддя-доповідач В.В. Соколова Судді Т.О. Невідома Н.В.Поліщук