Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 388/1432/25

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 23 вересня 2025 року м. Дніпросправа № 388/1432/25 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач), суддів: Ясенової Т.І., Суховарова А.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) на рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 08 серпня 2025 року (суддя Баранський Д.М.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) про визнання протиправною та скасування постанови, в с т а н о в и в : ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) від 11.06.2025 № 25/219268. Рішенням Долинського районного суду Кіровоградської області від 08 серпня 2025 року позов задоволено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, його висновки не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Зазначає, що судом порушено норми процесуального права, адже дана справа не могла бути розглянута за правилами спрощеного провадження. Також звертає увагу, що позивач не оскаржував вчинене правопорушення, зауважень до протоколу не подавав, натомість звернувся до суду з позовом, у якому змінив свою позицію. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків. Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що посадовою особою Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) було складено протокол № 219268 від 11.06.2025 про порушення ОСОБА_1 , який обіймаю посаду головного спеціаліста Відділу комунальної власності та житлово-комунального господарства, містобудування, архітектури, з питань цивільного захисту, взаємодії з правоохоронними органами, інформаційних технологій та комунікацій з громадськістю Долинської міської ради, статті 91 Земельного кодексу України, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 52 КУпАП, ст. 211 Земельного кодексу України. Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення було встановлено псування сільськогосподарських та інших земель, забруднення їх виробничими та іншими відходами на території Долинської територіальної громади (с. Лаврівка, с. Суходільське, с. Пелагеївка, с. Писанка, с. Новогригорівка Друга, с. Катеринівка, с. Богданівка), у зв`язку з чим ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності відповідно до ч. 1 ст. 52, ст.ст. 242-1, 283, 284 КУпАП, ст. 211 Земельного кодексу України шляхом винесення постанови від 11.06.2025 № 25/219268. ОСОБА_1 вважає таку постанову протиправною, оскільки він не є посадовою особою, яка має нести відповідальність за несанкціоновані сміттєзвалища. Відповідачем не доведено належними та допустимими доказами наявність в його діях складу адміністративного правопорушення. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції зазначає, що доводи про порушення судом першої інстанції норм процесуального права не є слушними, адже статтею 257 КАС України визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу. Наведений у частині 4 статті 257 КАС України перелік справ є вичерпним, до якого не віднесені справи щодо рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, а тому такі справи можуть бути розглянуті за правилами спрощеного провадження з урахуванням особливостей розгляду, встановлених статтею 286 КАС України. Щодо суті спірних правовідносин, суд першої інстанції виходив з того, що у цій справі підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності став виключно протокол про адміністративне правопорушення, оскільки посилання на інші докази оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення не містить. Протокол про адміністративне правопорушення сам пособі не може бути достатнім доказом винуватості особи, а відтак відповідачем не надано належних та допустимих доказів, що підтверджують винуватість позивача, відповідно постанова відповідача про накладення адміністративного стягнення щодо нього є протиправною та підлягає скасуванню. Натомість суд апеляційної інстанції вважає рішення суду першої інстанції необґрунтованим, адже протокол про адміністративне правопорушення є одним з доказів у справі про адміністративне правопорушення, а тому суд мав надати оцінку обставинам, наведеним у протоколі, що не було здійснено судом. Усуваючи такий недолік, суд апеляційної інстанції зазначає, що ОСОБА_1 інкримінується порушення статті 91 Земельного кодексу України, за яке передбачена відповідальність ч. 1 ст. 52 КУпАП. Разом з цим суд звертає увагу, що статтею 91 ЗК України встановлені обов`язки власників земельних ділянок. Відповідно до п. «в» ч. 1 ст. 211 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення: псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами. Згідно з ч. 1 ст. 52 КУпАП псування сільськогосподарських та інших земель, забруднення їх хімічними і радіоактивними речовинами, нафтою та нафтопродуктами, неочищеними стічними водами, виробничими та іншими відходами - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб`єктів підприємницької діяльності - від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що суб`єктом відповідальності за порушення статті 91 Земельного кодексу України є власник земельної ділянки, яким не є позивач. Більш того, відповідачем не доведено, що саме ОСОБА_1 є посадовою особою Долинської міської ради, який за законом має нести відповідальність за псування сільськогосподарських та інших земель, забруднення їх хімічними і радіоактивними речовинами, нафтою та нафтопродуктами, неочищеними стічними водами, виробничими та іншими відходами. Матеріали справи містять посадову інструкцію головного спеціаліста Відділу комунальної власності та житлово-комунального господарства, містобудування, архітектури, з питань цивільного захисту, взаємодії з правоохоронними органами, інформаційних технологій та комунікацій з громадськістю Долинської міської ради, з якою не вбачається, що позивач є відповідальною особою за виявлене порушення. Відтак, за висновком суду апеляційної інстанції, відповідач не довів належними та допустимими доказами ані наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 91 Земельного кодексу України, ані те, що ОСОБА_1 є належним суб`єктом відповідальності за ч. 1 ст. 52 КУпАП, а тому оскаржувана постанова носить протиправний характер та підлягає скасуванню. При цьому рішення суду першої інстанції також підлягає скасуванню як таке, що ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 286, 317, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд, п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) задовольнити частково. Рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 08 серпня 2025 року в адміністративній справі № 388/1432/25 скасувати. Позов ОСОБА_1 задовольнити. Визнати протиправною та скасувати постанову Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) від 11.06.2025 № 25/219268. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) сплачений судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) грн 60 коп. Постанова суду набирає законної сили з 23 вересня 2025 року та оскарженню не підлягає. Повна постанова складена 23 вересня 2025 року. Головуючий - суддя О.В. Головко суддя Т.І. Ясенова суддя А.В. Суховаров