Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 160/24396/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 22 вересня 2025 року м. Дніпросправа № 160/24396/23 (суддя Неклеса О.М., м. Дніпро) Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач), суддів: Іванова С.М., Шальєвої В.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Національної поліції України на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 червня 2025 року щодо повороту виконання судового рішення ухваленого у справі №160/24396/23 за позовом ОСОБА_1 до Національної поліції України про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: Національна поліція України 29 травня 2025 року звернулася до суду з заявою щодо повороту виконання судового рішення ухваленого у справі №160/24396/23, в якій просить суд задовольнити заяву Національної поліції України про поворот виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.01.2023 у справі №160/24396/23, яке виконано Національною поліцією України в частині, що допущена судом до негайного виконання, здійснивши поворот виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.01.2024 у справі №160/24396/23, в частині присудження виплати заробітної плати в межах суми стягнення за один місяць у розмірі 66067,20 грн. (шістдесят шість тисяч шістдесят сім грн. двадцять копійок), яка допущена судом до негайного виконання, та фактично виконана Національною поліцією України (ЄДРПОУ 40108578, вул. Академіка Богомольця, 10, м. Київ, 01601) 25.02.2025 року. Заява обґрунтована тим, що ОСОБА_1 нараховано та виплачено компенсацію за невикористані відпустки і одноразову грошову допомогу при звільненні. Зазначені обставини безпосередньо стосувалися предмету розгляду та спірного періоду у справі № 160/24396/23 і вочевидь мали суттєве значення під час прийняття судом рішення від 19.01.2024 в цій справі, у подальшому скасованого постановою апеляційного суду від 06.06.2024, натомість позивачем суду про такі обставини завідомо повідомлено не було, що Національна поліція України розцінює як недобросовісність дій позивача (стягувача), згідно з якими скасоване рішення від 19.01.2024 в цій справі було ухвалене через не надання позивачем повних та правдивих відомостей, що безпосередньо стосуються предмету спору в цій справі. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 червня 2025 року заяву Національної поліції України про поворот виконання рішення суду від 19.01.2024 року у справі №160/24396/23- залишено без задоволення. Ухвала суду мотивована тим, що відповідачем по суті не надано суду жодних належних та допустимих доказів, що вищевказане рішення суду від 19.02.2024 року про присудження виплати заробітної плати в межах суми стягнення за один місяць 66067,20 грн. (шістдесят шість тисяч шістдесят сім грн. двадцять копійок) було обґрунтовано повідомленими позивачем завідомо неправдивими відомостями або поданими ним підробленими документами, відповідно у суду відсутні законні підстави для повороту виконання в частині присудження виплати заробітної плати в межах суми стягнення за один місяць у розмірі 66067,20 грн. (шістдесят шість тисяч шістдесят сім грн. двадцять копійок), яка допущена судом до негайного виконання, та фактично виконана Національною поліцією України 25.02.2025 року. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач оскаржив її в апеляційному порядку з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою заяву щодо повороту виконання судового рішення ухваленого у справі №160/24396/23 задовольнити повністю. Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що позивач не повідомив суду про виплачені відповідачем йому суми, що безпосередньо стосувалися предмету розгляду та спірного періоду у справі №160/24396/23 і вочевидь мали суттєве значення під час прийняття судом рішення від 19.01.2024 в цій справі. Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції з`ясовано та знайшло підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 січня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до Національної поліції України про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Національній поліції України щодо невиплати грошового забезпечення полковнику поліції ОСОБА_2 по посаді радника Голови відділу взаємодії з правоохоронними Департаменту забезпечення діяльності Голови за період з 22.11.2022 по день ухвалення рішення суду 19.01.2024 року. Зобов`язано Національну поліцію України (ЄДРПОУ 40108578) нарахувати та виплатити полковнику поліції ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) по посаді радника Голови відділу взаємодії з правоохоронними Департаменту забезпечення діяльності Голови заборгованість щодо невиплаченого грошового забезпечення з 22.11.2022 по 19.01.2024 року грошове забезпечення за посадою Радника Голови Департаменту забезпечення діяльності Голови Національної поліції України в розмірі 919186,56 грн. (дев`ятсот дев`ятнадцять тисяч сто вісімдесят шість грн. 56 копійки), з відрахуванням установлених законом податків та інших обов`язкових платежів. В частині присудження виплати заробітної плати в межах суми стягнення за один місяць 66067,20 грн. (шістдесят шість тисяч шістдесят сім грн. двадцять копійок), рішення суду виконується негайно. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено (т.1 а.с.160-165). Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2024 року апеляційні скарги ОСОБА_1 та Національної поліції України задоволено частково. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 січня 2024 року у справі № 160/24396/23 скасовано та ухвалено нове судове рішення. Позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Національній поліції України щодо невиплати грошового забезпечення полковнику поліції ОСОБА_1 по посаді радника Голови відділу взаємодії з правоохоронними Департаменту забезпечення діяльності Голови за період з 22.11.2022 по 15.01.2024 року. Зобов`язано Національну поліцію України (ЄДРПОУ 40108578) нарахувати та виплатити полковнику поліції ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) грошове забезпечення по посаді радника Голови відділу взаємодії з правоохоронними Департаменту забезпечення діяльності Голови за період з 22.11.2022 по 15.01.2024 року, з відрахуванням установлених законом податків та інших обов`язкових платежів, та з урахуванням вже проведених виплат та платежів при його звільненні. В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено (т.2 а.с.11-15). Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухвалені оскарженого рішення, виходить з наступного. Відповідно до положень статті 380 КАС України суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі. Питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони. До заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним виконавцем. За подання заяви про поворот виконання судовий збір не сплачується. Якщо питання про поворот виконання судового рішення не було вирішене згідно із частинами першою - третьою цієї статті, заява відповідача про поворот виконання розглядається адміністративним судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Заява про поворот виконання може бути подана протягом одного року з дня ухвалення відповідного рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції або з дня ухвалення рішення при новому розгляді справи за результатами перегляду рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Суд розглядає заяву про поворот виконання, подану відповідно до частин сьомої та восьмої цієї статті, у двадцятиденний строк з дня надходження заяви у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду. Статтею 381 КАС України встановлено особливості повороту виконання в окремих категоріях адміністративних справ. Поворот виконання рішення про відшкодування шкоди, заподіяної суб`єктом владних повноважень, каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, рішення про присудження виплати пенсій чи інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів, а також рішення про присудження виплати заробітної плати чи іншого грошового утримання у відносинах публічної служби допускається, якщо скасоване рішення було обґрунтовано повідомленими позивачем завідомо неправдивими відомостями або поданими ним підробленими документами. Аналіз наведеної норми передбачає обмеження на поворот виконання судового рішення в окремих категоріях справ: про відшкодування шкоди, заподіяної суб`єктом владних повноважень, каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи; про присудження виплати пенсій чи інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів; рішення про присудження виплати заробітної плати чи іншого грошового утримання у відносинах публічної служби. У вказаних випадках поворот виконання допускається, якщо скасоване рішення було обґрунтоване на повідомлених позивачем завідомо неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах. Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 755/12623/19, середній заробіток за час вимушеного прогулу за своїм змістом є заробітною платою, право на отримання якої виникло у працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою трудову функцію з незалежних від нього причин. Такий висновок підтверджується також змістом частини другої статті 235 КЗпП України, якою визначено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи. З матеріалів справи вбачається, що предметом спору у цій справі було визнання протиправною бездіяльності Національній поліції України щодо невиплати позивачу грошового забезпечення (заробітної плати). Зважаючи на те, що вимоги заяви про поворот виконання рішення у вказаній справі стосуються присудження виплати заробітної плати в межах суми стягнення за один місяць у розмірі 66067,20 грн. (шістдесят шість тисяч шістдесят сім грн. двадцять копійок), яка допущена судом до негайного виконання, та фактично виконана Національною поліцією України 25.02.2025, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вирішення поданої відповідачем заяви має здійснюватися з урахуванням особливостей встановлених положеннями ст. 381 КАС України. Процесуальним законодавством визначено необхідність встановлення обов`язкових умов, за яких можливо допустити поворот виконання судового рішення про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а саме: повідомлення позивачем завідомо неправдивих відомостей або подання ним підроблених документів. При цьому, задоволення заяви про поворот виконання судового рішення у справі про присудження виплати заробітної плати чи іншого грошового утримання у відносинах публічної служби допускається, якщо рішення суду, яке скасовано, було обґрунтовано на повідомлених позивачем завідомо неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах. Отже, можливість повороту виконання судового рішення у справі присудження виплати заробітної плати чи іншого грошового утримання у відносинах публічної служби передбачена виключно в разі недобросовісних дій позивача (стягувача), згідно з якими скасоване рішення було обґрунтовано повідомленими позивачем завідомо неправдивими відомостями або поданими ним підробленими документами. Тобто, наявність самої лише обставини скасування судового рішення, є недостатньою умовою для повороту виконання судового рішення. Суд зазначає, що у зазначених категоріях адміністративних справ може відбутися поворот виконання у випадках, якщо рішення суду прийнято з урахуванням недобросовісної поведінки позивача (стягувача), а не порушень з боку суду. Тому, якщо скасоване рішення було обґрунтоване на повідомлених позивачем завідомо неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах, суд повинен допустити поворот виконання. Зважаючи на те, що відповідачем не надано суду доказів, що вищевказане рішення суду від 19.02.2024 року про присудження виплати заробітної плати в межах суми стягнення за один місяць 66067,20 грн. (шістдесят шість тисяч шістдесят сім грн. двадцять копійок) було обґрунтовано повідомленими позивачем завідомо неправдивими відомостями або поданими ним підробленими документами, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви Національної поліції України щодо повороту виконання судового рішення ухваленого у справі №160/24396/23. Між тим, слід зауважити й на тому, що не повідомлення позивачем суду певних обставин справи не свідчить про повідомлення позивачем завідомо неправдивих відомостей. Саме повідомлення завідомо неправдивих відомостей суду є підставою для застосування положень статті 380 КАС України. При цьому, той факт, що позивач не повідомив деякі обставини, що стосувалися предмету спору не звільняли відповідача Національну поліцію України від обов`язку доведення тих обставин, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення під час судового розгляду цієї справи, а не під час застосування інституту повороту виконання судового рішення. На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об`єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому ухвалу суду першої інстанції необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Національної поліції України - залишити без задоволення, а ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 червня 2025 року у справі №160/24396/23 без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених частиною 5 статті 291, пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Повне судове рішення складено 22 вересня 2025 року. Головуючий - суддя В.Є. Чередниченко суддя С.М. Іванов суддя В.А. Шальєва