Постанова 4824 № 756/297/24
від 20.08.2025 ·КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 серпня 2025 року справа № 756/297/24 провадження № 22-ц/824/1303/2025 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Музичко С.Г., суддів: Болотова Є.В., Сушко Л.П. при секретарі: Яхно П.А. учасники справи: позивач - ОСОБА_1 відповідач - ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скарго ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 30 квітня 2024 року, постановлено під головуванням судді Луценко О.М., у справі ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування збитків та моральної шкоди, - ВСТАНОВИВ: Позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про відшкодування збитків та моральної шкоди. Свої вимоги мотивував тим, що 02.04.2023 року між позивачем та відповідачем укладено договір на виконання ремонтних робіт з погодженим кошторисом та планом графіком в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 . Так, за умовами Договору відповідач, який іменується «виконавцем» зобов`язався у відповідності до затвердженої кошторисної документації до Договору, який є невід`ємною частиною Договору, здійснити для «замовника» ремонт приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , в термін до 10.05.2023року, а також зобов`язався забезпечити виконання якісних будівельно-ремонтних робіт у відповідності з будівельними нормами і правилами та цього Договору (пункти 2.2.1 Договору). В розділі 2 Договору містяться обов`язки сторін, зокрема, виконавець «взяв на себе зобов`язання якісно та у визначені строки виконати всі роботи, передбачені Договором на об`єкті замовника в строк, визначений в п.п. 3.2, тобто в термін до 10 травня 2023 року. Позивачем виконано п. 5.1 Договору та сплачено кошти відповідачу за виконані роботи по Договору в розмірі 36 760,00грн. Позивачем виявлено ряд недоліків у роботі відповідача, 03.05.2023 року позивачем направлено на електронну пошту претензію, з вимогою негайно виконати умови Договору. Вказана претензія проігнорована відповідачем, ні в письмовому вигляді, ні засобами зв`язку не отримано від нього жодних пояснень. Відповідач в односторонньому порядку не виконує умови Договору, а саме, не усуває наявні недоліки та не закінчує умовлені Договором будівельно-ремонтні роботи. Позивач був змушений звернутися до іншого підрядника з метою виправлення недоліків ремонтних робіт згідно договору підряду від 02.04.2023. 23.05.2023, між позивачем та ФОП Власенком було укладений договір підряду на виконання робіт з виправлення недоліків на ремонтні роботи, виконані за Договором від 02.04.2023 року та складено дефектний акт на загальну суму 11 560,00 грн. Недоліки були виправлені, шляхом шліфування з точковим зашпакльовуванням западів та сколів та обробці електроточок на стелі, стінах та відкосах. Підлогу довелося шліфувати та проводити повторну заливку суміші, що спричинило додаткові витрати на матеріали в сумі 7 271 грн. 06 коп. 28.06.2023 позивач направив відповідачу вимогу на електронну пошту, про відшкодування понесених позивачем витрат на виправлення допущених ним недоліків (11 560,00 грн. за роботи + 7 271,06 грн. за матеріали) та поверненні оплати за неякісно виконану заливку суміші на підлогу в сумі 2 700,00 грн., оскільки згадану роботу довелося робити повторно в повному обсязі силами іншого підрядника. До вимоги були додані копії всіх підтверджуючих документів і в письмовому вигляді 29.06.2023 направлена, додатково, поштою за адресою реєстрації відповідача. Дана вимога проігнорована відповідачем, поштове відправлення повернули відправнику. Ряд робіт відповідачем виконано неякісно та потребували переробки, що призвело до душевних переживань, істотних вимушених змін у життєвих стосунках. Вказані обставини спричинили виникнення у позивача пригніченого стану, призвели до неможливості використання житла для проживання. У зв`язку з чим просить стягнути з відповідача матеріальну шкоду, завдану внаслідок неякісного виконання умов договору підряду у розмірі 22 251,06 грн., моральну шкоди у розмірі 22 251,06 грн. та судові витрати. Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 30 квітня 2024 року у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись із рішенням суду ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, постановити нове про задоволення позову. Вимоги обґрунтовані тим, що роботи були виконані та оплачені лише частково, деякі з них з недоліками, частина не була виконана взагалі, оскільки після вимоги скаржника виправити допущені недоліки, відповідач перестав виходити на зв`язок. Судом було проігноровано всі банківські документи, які були додані як докази до позову. Відповідач у своєму відзиві визнав наявність претензій до якості роботи, які були висловлені позивачем під час особистого спілкування, рівно як і наявність недоліків в своїй роботі. Додатково скаржник проінформував відповідача про недоліки засоби телефонного зв`язку та листом на адресу електронної пошти. Тобто, апелянт вжив всіх можливих заходів щоб повідомити відповідачу про наявність претензій. Звертає увагу, що судом були невірно застосовані норми права, а саме застосовані вимоги ч. 2 ст. 852 та ч. 3 ст. 853 ЦКУ, які підлягають застосуванню при вирішенні питання про розірвання договору додатково до відшкодування збитків, натомість не було застосовано ч. 1 ст. 852 та ч. 1 ст. 858 ЦКУ, що надають право на відшкодування витрат на виправлення недоліків без розірвання договору. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 зазначає, що позивачем було прийнято виконану роботу та сплачено обумовлену суму, що підтверджується підписом позивача у додатку 2 до договору. ОСОБА_1 не надав жодного доказу, який підтверджує, що недоліки на які він посилається виникли внаслідок неякісного виконання відповідачем будівельно-ремонтних робіт. Враховуючи, що скаржником було оглянуто та прийнято виконану роботу та сплачено обумовлено за неї грошову суму, така робота була виконана якісно та належним чином. В судовому засіданні позивач апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити. Відповідач в судове засідання не з`явився, про місце, дату та час розгляду справи повідомлявся належним чином. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано будь-яких належних та допустимих доказів на спростування неякісного виконання будівельно-ремонтних робіт та будь-яких претензій до відповідача, щодо неналежного виконання даного виду робіт. Оскільки виходячи із змісту наведених вище норм діючого законодавства замовник за договором побутового підряду має право вимагати розірвання договору у випадку, якщо підрядником були допущені істотні відступи від умов договору побутового підряду або інші істотні недоліки в роботі або якщо підрядник не виконав вимоги про усунення недоліків в розумний строк, підстави для задоволення позовних вимог стягнення з відповідача грошових коштів в розмірі задоволенню не підлягають, так як ОСОБА_1 не доведено, що він звертався до відповідача із вимогою про усунення недоліків і він відмовився це зробити і те, що останній припустився саме істотних відступів від умов договору. Колегія суддів частково погоджується з висновком суду, виходячи з наступного. Судом встановлено, що 02.04.2023 року між позивачем та відповідачем укладено договір на виконання ремонтних робіт з погодженим кошторисом та планом графіком в належній позивачу квартирі за адресою: АДРЕСА_1 . За умовами Договору відповідач, який іменується «виконавцем» зобов`язався у відповідності до затвердженої кошторисної документації до Договору, який є невід`ємною частиною Договору, здійснити для «замовника» ремонт приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , в термін до 10.05.2023року, а також зобов`язався забезпечити виконання якісних будівельно-ремонтних робіт у відповідності з будівельними нормами і правилами та цього Договору (пункти 2.2.1 Договору). В розділі 2 Договору містяться обов`язки сторін, зокрема, виконавець «взяв на себе зобов`язання якісно та у визначені строки виконати всі роботи, передбачені Договором на об`єкті замовника в строк, визначений в п.п. 3.2, тобто в термін до 10 травня 2023 року. У додатку №2 в розділі підлога пункт заливка самовирівн. підлоги стоїть особистий підпис ОСОБА_1 із зазначенням дати 30.04.2023( а.с.45 зворот). Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Згідно зі статтею 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України). Відповідно до частин першої, третьої статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Як вбачається з матеріалів справи, 02.04.2023 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір підряду на виконання ремонтних робіт з погодженим кошторисом та планом графіком в належній позивачу квартирі за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 44). Як вбачається з додатку №2 в розділі підлога пункт заливка самовирівн. підлоги стоїть особистий підпис ОСОБА_1 із зазначенням дати 30.04.2023( а.с.45 зворот). Позивачем не надано будь-яких належних та допустимих доказів на спростування неякісного виконання будівельно-ремонтних робіт та будь- яких претензій до відповідача, щодо неналежного виконання даного виду робіт. 28.06.2023 позивач направив відповідачу вимогу на електронну пошту, про відшкодування понесених позивачем витрат на виправлення допущених ним недоліків (11 560,00 грн. за роботи + 7 271,06 грн. за матеріали) та повернення оплати за неякісно виконану заливку суміші на підлогу в сумі 2 700,00 грн., оскільки згадану роботу довелося робити повторно в повному обсязі силами іншого підрядника. Відповідно до ч. 1 ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Відповідно до Додатку 1 та Додатку 2 до укладеного між сторонами договору не передбачено попередню оплату виконаної роботи, натомість передбачено, що договірна вартість на виконання робіт, оплачується поетапно, за фактом належного виконання кожного етапу робіт. Укладеним сторонами договором не встановлено вимог щодо якості роботи, натомість позивач здійснював постійний нагляд за ходом та якістю робіт у відповідності до ч. 1 ст. 849 ЦК України, що підтверджується підписами із зазначенням дати у Додатку 2 до договору. Таким чином, апелянтом було оглянуто та прийнято виконану роботу, та сплачену обумовлену грошову суму. Частинами 2-4 ст. 853 ЦК України передбачено, що замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов`язаний негайно повідомити про це підрядника. Згідно з ч.2 ст.884 Цивільного кодексу України підрядник відповідає за дефекти, виявлені у межах гарантійного строку, якщо він не доведе, що вони сталися внаслідок: природного зносу об`єкта або його частин; неправильної його експлуатації або неправильності інструкцій щодо його експлуатації, розроблених самим замовником або залученими ним іншими особами; неналежного ремонту об`єкта, який здійснено самим замовником або залученими ним третіми особами. Відповідно до п. 6.1. договору підряду на виконання ремонтних робіт від 02 квітня 2023 року, на всі роботи, виконані підрядниокм за договором встановлюється гарантійний термін 12 місяців. У п. 6.3 зазначеного договору встановлено, що у разі виявлення протягом одного року недоліків, замовник може заявити про них підряднику у тижневий термін після їх виявлення. Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц). За змістом статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Позивачем на підтвердження своїх вимог надано дефектний акт на ремонтні роботи за договором підряду від 02 квітня 2023 року. Даний акт було укладено між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_4 23 травня 2023 року. Даний акт судом апеляційної інстанції не приймається як належний, допустимий, достовірний та достатній доказ в розумінні ст. 77 ЦПК України. Відповідно до ч. 4 ст. 853 ЦК України у разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Зазначений акт складений особою, яка не є суб`єктом оціночної діяльності, не має відповідну кваліфікацію оцінювача у напрямку оцінки майна, тобто у звіті не зазначено підтвердження фахового рівня знань виконавця оцінки. Крім того, він не містить застереження, що ФОП ОСОБА_4 обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві висновки. Також, акт не містить оцінки якості виконаних робіт, натомість в ньому зазначені лише недоліки. Таким чином, специфікація в матеріалах справи відсутня, що не дає можливість перевірити належність виробів. Клопотання про проведення експертизи для встановлення суми завданих збитків позивачем не подавалося. Отже, вирішуючи спір у справі, яка переглядається, суд першої інстанції дійшов в цілому правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову, проте помилився щодо обґрунтування підстав. Відповідно до статті 376 ЦПК України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин. За наведених обставин, колегія суддів апеляційного суду вважає за необхідне апеляційну скаргуОСОБА_1 . задовольнити частково, рішення суду першої інстанції змінити в частині обґрунтування мотивів відмови у задоволенні позовних вимог, виклавши мотивувальну частину оскаржуваного судового рішення в редакції цієї постанови. Керуючись статтями 367, 374, 376, 382, 383 ЦПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Оболонського районного суду міста Києва від 30 квітня 2024 року змінити, виклавши мотивувальну частину рішення у редакції цієї постанови. В іншій частині рішення суду залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Повний текст складено 22 вересня 2025 року. Суддя-доповідач Судді