Постанова Запорізький апеляційний суд № 336/3346/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний №336/3346/24 Головуючий в 1 інст. Щаслива О.В. Провадження №33/807/876/25 Доповідач в 2 інст. Рассуждай В.Я. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 5 вересня 2025 року місто Запоріжжя Суддя Запорізького апеляційного суду Рассуждай В.Я., розглянувши в залі судових засідань Запорізького апеляційного суду у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Шевченко А.В. на постанову судді Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 25 квітня 2024 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, ІПН НОМЕР_1 , не працевлаштованого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, стягнуто судовий збір,- В С Т А Н О В И В: Відповідно до оскаржуваної постанови суддя суду першої інстанції встановив, що 30 березня 2024 року о 12 год. 59 хв., ОСОБА_1 , біля будинку № 5 по вул. Стартовій в м. Запоріжжі, керував транспортним засобом FADA №9 FDEB 10 SLA-72, без реєстраційного номеру, з ознаками алкогольного сп`яніння, на що вказували запах алкоголю з порожнини роту, порушення мови та координації рухів. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного чи іншого сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5 правил дорожнього руху України. Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції, адвокат Шевченко А.В., діючи в інтересах ОСОБА_1 , звернулася до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій зазначила, що оскаржувана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вважає, що суддя суду першої інстанції не дотримався вимог чинного законодавства, оскільки обставини, що мають значення для правильного вирішення справи не з`ясував, не перевірив правильність складання матеріалів адміністративної справи. Наголошує, що протокол про адміністративне правопорушення складений із порушенням вимог чинного законодавства, оскільки в ньому не вірно зазначено прізвище особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а саме « ОСОБА_2 » замість « ОСОБА_3 ». Наполягає, що згідно з характеристикою електровелосипеду, яким керував ОСОБА_1 потужність його двигуна складає 1000АВт, що в рази менше ніж 3 кВТ, а тому вказаний велосипед не підпадає під визначення транспортного засобу. Отже, ОСОБА_1 не є водієм механічного транспортного засобу, а тому його дії невірно кваліфіковані поліцейськими за ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки відповідальність за керування особою єлектровелосипедом в стані алкогольного сп`яніння, передбачена ч. 3 ст. 127 КУпАП. Просить скасувати постанову судді Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 25 квітня 2024 року, провадження в справі відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Разом із апеляційною скаргою, захисник звернулась з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 25 квітня 2024 року, посилаючись на поважність причини його пропуску. В обґрунтування своїх доводів зазначила, що ОСОБА_1 не отримував судових повісток про призначення судових засідань, внаслідок чого участі під час розгляду справи не приймав. Оскаржувану постанови не отримував, про її існування дізнався після отримання постанови про відкриття виконавчого провадження. Отже вважає, що строк на апеляційне оскарження постанови судді суду першої інстанції ОСОБА_1 пропущений з поважних причин. Дослідивши матеріали справи, доводи апелянта щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, враховуючи, що матеріали справи не містять даних, які б спростовували викладені в клопотанні доводи, суддя апеляційного суду з урахування положень ст. 294 КУпАП вважає за можливе визнати причину пропуску строку поважною та поновити строк апеляційного оскарження постанови судді Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 25 квітня 2024 року. Враховуючи належне повідомлення ОСОБА_1 та адвоката Шевченко А.В. про час та місце судового засідання в суді апеляційної інстанції, шляхом доставки смс повідомлення (згідно вимог Порядку надсилання судових повісток, повідомлень і викликів учасникам судового процесу затвердженого наказом ДСА України від 23.01.2003 р. п. № 28), наявність клопотання захисника про розгляд справи без її участі та участі ОСОБА_1 , суддя апеляційного суду вважає за можливе розглянути справи за відсутністю останніх, що не суперечить положенням ч. 6 ст. 294 КУпАП України. Розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, встановивши відсутність порушення норм процесуального та матеріального права, суддя апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Так, відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні в справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. Вищевказані вимоги закону судом виконані в повному обсязі. Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими. Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП матеріалами справи, які судом першої інстанції були дослідженні в повному обсязі. Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення, за обставин відображених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 390890 від 30 березня 2024 року підтверджується: - актом огляду на стан сп`яніння, з якого вбачається, що у ОСОБА_1 виявлені ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови. Порушення координації рухів. Результати огляду на стан сп`яніння: огляд не проводився у зв`язку з відмовою (а.с. 5); - направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 30 березня 2024. Результати огляду: огляд не проводився у зв`язку з відмовою (а.с. 4); - відеозаписом події (а.с. ). Суд дослідив всі наявні в матеріалах справи докази, надав їм належну оцінку та прийшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення. З такими висновками суду першої інстанції погоджується і апеляційний суд. Так, умови та послідовність дій поліцейських по виявленню у водіїв транспортних засобів ознак, зокрема, алкогольного сп`яніння, визначений ст. 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (в подальшому Порядок № 1103) та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 року (в подальшому Інструкція № 1452/735). Відповідно до змісту ст. 266 КУпАП та Інструкції якщо поліцейський уповноваженого підрозділу НПУ виявляє ознаки стану алкогольного сп`яніння у водія транспортного засобу (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів; порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці), у зв`язку з чим є законні підстави вважати, що останній перебуває у такому стані, то має право вимагати пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного сп`яніння. Згідно ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Згідно ч. 3 ст. 266 КУпАП, у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Працівниками поліції вказані вимоги закону дотримані. На доводи захисника, що протокол про адміністративне правопорушення складений із порушенням вимог чинного законодавства, оскільки в ньому не вірно зазначено прізвище особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а саме « ОСОБА_2 » замість « ОСОБА_3 » слід зазначити, що дана описка є суто технічною помилкою, яка не спростовує правильність висновків суду першої інстанції про встановлення порушень в діях ОСОБА_1 та ухвалення по суті правильного рішення. При цьому слід враховувати, що стороною захисту не заперечується, що саме відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення та ухвалено оскаржувану постанову. Доводи апелянта щодо не віднесення електровелосипеду, яким керував ОСОБА_1 до механічних транспортних засобів не ґрунтуються на відповідній правовій основі. Так, відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» №14 від 23.12.2005 р., зі змінами, при розгляді адміністративних справ, зокрема, за ст. 130 КУпАП, суди мають враховувати положення правових норм, у яких визначено поняття «транспортні засоби», зокрема, ст. 121 КУпАП, п.1.10 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 №13-06. За положеннями ст. 121 КУпАП під транспортними засобами у ст.ст. 121-126, 127-1 - 128-1, ч.1 і 2 ст. 129, ст.ст. 132-1, 133-1, 133-2, 139 і 140 слід розуміти всі види автомобілів, трактори та інші самохідні машини, трамваї і тролейбуси, а також мотоцикли та інші транспортні засоби. Пункт 1.10 ПДР України передбачає, що транспортний засіб пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів. Вказаний термін охоплює всі види транспортних засобів, які можуть рухатися дорогами загального користування. В свою чергу, механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт. Аналіз наведених термінів свідчить про те, що поняття «транспортний засіб» та «механічний транспортний засіб» можна трактувати так: в широкому - транспортний засіб, в тому числі і електровелосипед, і в вузькому механічний транспортний засіб. Слід зазначити, що 23 березня 2023 р. набрав чинності Закон України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів», яким визначено, що легкий персональний електричний транспортний засіб колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) із потужністю у діапазоні до 1000 Вт, системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, з одним, двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість у діапазоні до 25 кілометрів на годину. Вказаним законом внесені зміни до Закону України "Про автомобільний транспорт", зокрема, визначено, що: - електричний колісний транспортний засіб - дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії; - легкий персональний електричний транспортний засіб - колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) із потужністю у діапазоні до 1000 Вт, системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, з одним, двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість у діапазоні до 25 кілометрів на годину. З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається керування ОСОБА_1 транспортним засобом FADA №9 FDEB 10 SLA-72. Згідно технічних характеристик електровелосипеду FADA №9 FDEB 10 SLA-72, долучених стороною захисту до апеляційної скарги, вказаний електровелосипед має номінальну потужність 950 Ватт та максимальну потужність 1000 Ватт, наявні два колеса, максимальна швидкість на електротязі 55 км/год., оснащений свинцово - тяговим акумулятором ємкістю 20 Ач, яка здатна заряджатися шляхом підключення до електричної мережі з напругою 220 Вольт. Відтак, електровелосипед, яким керував ОСОБА_1 в день події, є легким персональним електричним транспортним засобом, який відноситься до категорії транспортних засобів. В цьому контексті суддя апеляційного суду також приймає до уваги правовий висновок, викладений у постанові ККС ВС від 15 березня 2023 р. у справі №127/5920/22 (провадження №61-10553св22), за яким використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сегвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки в розумінні ст. 1187 ЦК України, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна; для кваліфікації діяльності, пов`язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електросамоката як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має. Слід звернути увагу, що частина 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність, зокрема за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Отже, суб`єктом правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, зокрема є особа, яка керує, транспортним засобом з ознаками сп`яніння та відмовилась від проходження відповідного огляду. Слід відзначити, що вказана норма закону передбачає відповідальність осіб, які керують всіма транспортними засобами, а не лише механічними транспортними засобами та не розділяє транспортні засоби на механічні, електричні чи будь-які інші. Відповідно до Закону України «Про дорожній рух» передбачений обов`язок водіїв транспортних засобів, до категорії яких також відноситься електровелосипед, не допускати випадків керування транспортним засобом у стані сп`яніння, а отже на таких водіїв також розповсюджується обов`язок, передбачений п.2.5 ПДР України щодо проходження на вимогу поліцейського медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, навіть з урахуванням того, що такий обов`язок закріплений в розділі ІІ ПДР України, який регулює права та обов`язки водіїв механічних транспортних засобів. За таких обставин, доводи апелянта, що електровелосипед не є транспортним засобом не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції. Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП справа переглянута в межах апеляційної скарги. Істотних порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено. На підставі зазначеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду,- П О С Т А Н О В И В: Поновити адвокату Шевченко Анастасії Віталіївні строк на апеляційне оскарження постанови судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 25 квітня 2025 року відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Апеляційну скаргу адвоката Шевченко Анастасії Віталіївни, подану в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення. Постанову судді Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 25 квітня 2024 року, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною, й оскарженню не підлягає. Суддя Запорізького апеляційного суду В.Я. Рассуждай Дата документу Справа № 336/3346/24