Постанова Київський апеляційний суд № 761/16041/25

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 17 вересня 2025 року м. Київ Унікальний номер справи № 761/16041/25 Суддя в суді першої інстанції: Мальцев Д.О. Провадження № 33/824/4790/2025 Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Левенця Б.Б., вирішуючи питання про поновлення ОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 03 липня 2025 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) за ч.1 ст. 483 МК України - в с т а н о в и в : Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 03 липня 2025 року визнано ОСОБА_1 , який є фізичною особою-підприємцем, винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених частиною 1 статті 483 Митного кодексу України, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил, що становить 530 898,63 грн., на користь держави, з конфіскацією товарів. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп. Роз`яснено ОСОБА_1 , що штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення їй постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення (а.с. 193-199). Не погодившись з вказаною постановою, 08 вересня 2025 року захисник ОСОБА_1 - адвокат Сувалов В.О. звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій порушив питання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції та зазначав, що копію оскаржуваної постанови було отримано 29 серпня 2025 року о 23:09 год. в електронному кабінеті, а враховуючи вихідні, про результати розгляду справи захиснику ОСОБА_1 - адвокату Сувалову В.О. стало відомо лише 01.09.2025 року (а.с. 204-210). 15 вересня 2025 року зазначена апеляційна скарга отримана Київським апеляційним судом та 16 вересня 2025року справа передана судді-доповідачу. Перевіривши матеріали справи та доводи апелянта, суд дійшов висновку, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження задоволенню не підлягає, а апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала, з наступних підстав. За змістом ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Строк на апеляційне оскарження постанови судді в справі про адміністративне правопорушення може бути поновлений тільки у тому разі, коли він пропущений з поважних причин. Поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження є обставини, що об`єктивно перешкоджали особі, яка має право на оскарження постанови, вчасно подати апеляційну скаргу. Так, з матеріалів справи вбачається, що оскаржувану постанову Шевченківського районного суду м. Києва було постановлено 03 липня 2025 року (а.с. 193-199). Разом з тим, в матеріалах справи містяться докази, які свідчать про обізнаність ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Сувалова В.О. про розгляд Шевченківським районним судом м. Києва даної справи, а саме: заява від 19.05.2025 року (а.с. 136-146), заперечення (а.с. 147-151), клопотання про закриття провадження у справі (а.с. 167-170), клопотання від 03.07.25 про розгляд справи без участі (а.с. 192). Проте, будучи обізнаним про розгляд Шевченківським районним судом м. Києва даної справи, апелянт після 03 липня 2025 року не вживав жодних заходів для того, щоб дізнатися про стан достеменно відомого йому провадження, зокрема не подавав до суду заяв про отримання інформації про розгляд даної справи чи про отримання копії повного тексту постанови. В своїх рішеннях ЄСПЛ вказує, що національний суд має право поновити строк на оскарження рішення суду нижчої інстанції, якщо апелянт у відповідному клопотанні наведе причину пропуску цього строку, і суд визнає цю причину поважною. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (п. 27 від 26 квітня 2007 року у справі Олександр Шевченко проти України та Трух проти України (ухвала) від 14 жовтня 2003 року). При визначеності наявності поважності причин пропуску, національний суд насамперед має виходити із наявності об`єктивних причин, які унеможливлювали особу вчасно подати апеляційну скаргу, або вчасно вжити заходів до оскарження судового рішення. Посилання апелянта на те, що він отримав копію повного тексту оскаржуваної постанови 29 серпня 2025 року до електронного кабінету о 23 год. 09 хв., а ознайомився 01 вересня 2025 року, не може бути визнано поважною причиною пропуску процесуального строку, оскільки початок строку апеляційного оскарження постанови судді обраховується з дня винесення постанови і цей строк ніяким чином не пов`язаний з отриманням копії судового рішення. Отже, за відсутності поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду, у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови суду необхідно відмовити, а апеляційну скаргу з доданими матеріалами повернути особі, яка її подала Керуючись ст. 294 КУпАП,- п о с т а н о в и в : Відмовити ОСОБА_1 у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 03 липня 2025 року. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 03 липня 2025 року - повернути особі, яка її подала. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя _________________ Б.Б. Левенець