Постанова Львівський апеляційний суд № 453/674/25

Справа № 453/674/25 Головуючий у 1 інстанції: Микитин В. Я. Провадження № 33/811/953/25 Доповідач: Белена А. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 серпня 2025 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Белени А.В., з участю захисника-адвоката Гороха В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 184 КУпАП за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Сколівського районного суду Львівської області від 10 червня 2025 року в с т а н о в и в : Постановою судді Сколівського районного суду Львівської області від 10 червня 2025 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП, та на неї накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850, 00 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 605грн 60 коп. судового збору. Згідно з постановою судді, ОСОБА_1 визнана винною у тому, що вона ухилилася від виконання обов`язків щодо забезпечення необхідних умов виховання свого прийомного сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який 25.04.2025 близько 11:00 год., перебуваючи на території Сколівського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів № 2 ім. Стефанії Вітрук, що знаходиться по вул. М. Шашкевича, 2, у м. Сколе Стрийського району Львівської області, викурював електронну сигарету POD-системи VAPORESSO, котра заправляється рідиною для вейпінгу, тобто будучи неповнолітнім у віці від чотирнадцяти до шістнадцяти років, вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 175-1 КУпАП. Таким чином ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 184 КУпАП. На постанову судді Горох Н.М. подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді щодо неї скасувати та закрити провадження у справі на підставі п.1 ст. 247 КУпАП. В обґрунтування апеляційних вимог ОСОБА_1 покликається на те, що суддя Сколівського районного суду Львівської області незаконно застосував закон, зокрема ч. 3 ст. 184 КУпАП та ч. 1 ст. 175-1 КУпАП. Вважає, що у протоколі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 не розкрито таких істотних ознак об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП як «невиконання прийомною мамою ОСОБА_1 обов`язків щодо виховання прийомної дитини, передбачених ст. 150, ч. 2 ст. 256-2 Сімейного кодексу України» та «який саме закон, що забороняє куріння електронних сигарет в громадських місцях, порушив неповнолітній ОСОБА_2 . Звертає увагу, що суддя Микитин Д.Д. розглядав подібну справу та дійшов висновку про відсутність у діях особи складу адміністративного правопорушення, зазначивши при цьому, що у матеріалах справи не конкретизовано, які саме обов`язки не виконувала особа, щодо забезпечення необхідних умов виховання свого малолітнього сина, а також, що подія мала місце на території навчального закладу, а тому малолітній не міг у названий час бути під наглядом матері, а повинен бути під наглядом педагогів та/чи інших службових осіб навчального закладу. Стверджує, що у протоколі не зазначена фабула невиконання нею обов`язків, передбачених ст. 150, ч. 2 ст. 256-2 Сімейного кодексу України та жодних доказів цьому працівник поліції ОСОБА_3 не надала. Вважає, що її вини у тому, що не запобігається куріння здобувачами освіти електронних сигарет на території вище названого закладу освіти немає. Окрім цього, зауважує, що електронна сигарета не є тютюновим виробом у правовому розумінні, а ст. 175-1 КУпАП не передбачає відповідальності за куріння електронних сигарет в заборонених законодавством місцях., а тому суддя неправильно розтлумачив об`єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 175-1 КУпАП. Вказує, що у протоколі не зазначено потерпілим неповнолітнього ОСОБА_2 , тим самим визнано відсутність заподіяної шкоди останньому; також суддя не виніс постанови про залучення ОСОБА_2 у якості потерпілого, водночас надіслав неповнолітньому ОСОБА_2 судову повістку про виклик у судові засідання у якості потерпілого, не забезпечивши при цьому психолога та права на вторинну правничу допомогу у суді. На думку апелянта, було порушено порядок допиту неповнолітнього ОСОБА_2 , а саме у відсутності психолога комунальної установи «територіальний центр соціального обслуговування та надання соціальних послуг», що робить пояснення ОСОБА_2 недопустимим доказом. Апелянт також покликається на позитивні характеристики щодо неї як опікуна неповнолітнього ОСОБА_2 , яка належно виконує свої обов`язки про вихованню прийомної дитини ОСОБА_2 та своїми діями не заподіяла шкоди неповнолітньому ОСОБА_4 , при цьому зауважує, що нею регулярно проводилися виховні бесіди щодо недопустимості вживання алкоголю та куріння; щоразу перед тим, як відпровадити ОСОБА_4 до школи наголошувала, щоб він дотримувався законів, етичних норм, перевіряла, та жожних електронних сигарет у нього не виявляла. Зауважує також, що поліцейська ОСОБА_3 не надала жодних доказів про виявлення безпосереднього нею факту куріння електронних сигарет неповнолітнім ОСОБА_2 на території навчального закладу, при тому, що протокол складено на підставі її заяви. ОСОБА_5 , будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце судового розгляду, у судове засідання не прибула. Захисник Горох В.В. повідомив, що ОСОБА_1 працює, а тому не має можливості прибути у судове засідання. Не заперечував проти розгляду справи у відсутності ОСОБА_1 . З огляду на вимоги ч. 6 ст. 294 КУпАП, враховуючи відсутність клопотання про відкладення судового засідання, з метою дотримання розумних строків розгляду справи, апеляційний суд вважає за можливе провести апеляційний розгляд у відсутності учасника, що не з`явився. Заслухавши пояснення захисника адвоката Гороха В.В. на підтримку апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов наступних висновків. Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом. Згідно з п.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Допущена судом першої інстанції неповнота з`ясування обставин усунута при розгляді справи апеляційним судом шляхом дослідження доказів. Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу. При розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя всупереч вимогам ст. 280 КУпАП допустив істотну неповноту з`ясування обставин справи, яка вплинула на правильність прийняття рішення, а викладений у постанові судді висновок про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 184 КУпАП, не відповідає фактичним обставинам справи. Частиною першою статті 184 КУпАП України передбачено адміністративну відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей. Відповідно до ч.3 ст. 184 КУпАП - вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, крім порушень, передбачених частинами третьою або четвертою статті 173-4 цього Кодексу. Склад адміністративного правоворушення - це сукупність встановлених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак, які характеризують діяння як адміністративне правопорушення. Юридичний склад правопорушення має ознаки, які характеризують об`єкт проступку, об`єктивну сторону, суб`єкт проступку, суб`єктивну сторону. Права, обов`язки та відповідальність батьків за виховання та розвиток дитини встановлено статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 року, №2402-III, статтями 150,180 Сімейного кодексу України. Частиною 1 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яку ратифіковано Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991року, № 789 встановлено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини (ч.2 ст.27 Конвенції ООН). Обов`язок батьків щодо виховання та розвитку дитини закріплений уст. 150 Сімейного Кодексу України. До кола обов`язків батьків входить турбота про здоров`я, фізичний, психічний і моральний розвиток дитини. У розумінні положень ч.1 ст.18 Конвенції про права дитини, батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Відповідно до ч. 4ст. 155 СК України, ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом. Згідно з ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних, історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами. Таким чином, ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, передбачає бездіяльність, внаслідок якої обов`язки по вихованню виконуються неякісно та не в повному обсязі. Таке ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов`язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання, навчання неповнолітніх дітей: залишення впродовж тривалого строку дитини без будь-якого нагляду, ухилення від виховання дітей (у тому числі незабезпечення відвідування ними школи, контролю за дозвіллям), незабезпечення безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці, невжиття заходів щодо їх лікування, безпідставне обмеження в харчуванні. одязі, інших предметах першої необхідності, штучне створення незадовільних побутових умов, тощо. Згідно з постановою судді ОСОБА_1 визнана винною у тому, що вона ухилилася від виконання обов`язків щодо забезпечення необхідних умов виховання свого прийомного сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який 25.04.2025 близько 11:00 год., перебуваючи на території Сколівського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів № 2 ім. Стефанії Вітрук, що знаходиться по вул. М. Шашкевича, 2, у м. Сколе Стрийського району Львівської області, викурював електронну сигарету POD-системи VAPORESSO, котра заправляється рідиною для вейпінгу, тобто будучи неповнолітнім у віці від чотирнадцяти до шістнадцяти років, вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 175-1 КУпАП. Як на докази такого рішення суддя покликається на протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 453888 від 25.04.2025; копією свідоцтва про народження неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 серії НОМЕР_1 ; копією рішення виконавчого комітету Сколівської міської ради Стрийського району Львівської області від 28.10.2024 року за № 1154 «Про влаштування на виховання та спільне проживання у прийомну сім`ю ОСОБА_6 дитини позбавленої батьківського піклування, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 »; копією договору про влаштування дитини, позбавленої батьківського піклування, на виховання та спільне проживання у прийомну сім`ю, № 1, укладеного 01.11.2024 року між Сколівською міською радою Стрийського району Львівської області в особі міського голови ОСОБА_7 та прийомними батьками ОСОБА_1 , ОСОБА_8 , про забезпечення діяльності прийомної сім`ї, до якої влаштована дитина, позбавлена батьківського піклування, - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; долученими до вищевказаного протоколу про адміністративне правопорушення матеріалами перевірки по виявленому начальницею Служби у справах дітей виконавчого комітету Сколівської міської ради Стрийського району Львівської області ОСОБА_9 факту від 25.04.2025 року, разом із довідкою інспекторки СЮП ВП Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області старшої лейтенантки поліції Циб Н.Г про її результати. На підставі вищезазначених доказів суддя дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 ухиляється від виконання нею обов`язків щодо виховання свого прийомного сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Разом з тим суддею не зазначено та жодним чином не конкретизовано, які саме обов`язки не виконала чи не виконує ОСОБА_1 щодо забезпечення необхідних умов виховання свого неповнолітнього сина. Як вбачається з матеріалів справи, рішенням виконавчого комітету Сколівської міської ради Львівської області від № 1154 Про влаштування на виховання та спільне проживання у прийомну сім`ю ОСОБА_10 дитини, позбавленої батьківського піклування, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 влаштовано з 01 листопада 2024 року на виховання та спільне проживання дитину, позбавлену батьківського піклування ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в прийомну сім`ю, створену на базі сім ї ОСОБА_1 та ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_1 . На підставі даного рішення між Сколівською міською радою Львівської області та прийомними батьками ОСОБА_1 , ОСОБА_8 укладено договір про влаштування дитини, позбавленої батьківського піклування на виховання та спільне проживання у прийомну сім`ю від 01.11.2024 №

1. Прийомна дитина ОСОБА_2 навчається в 9 класі Сколівського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів № 2 імені Стефанії Вітрук Сколівської міської ради, де він характеризується з позитивної сторони, що підтверджується характеристикою Сколівського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів № 2 імені Стефанії Вітрук Сколівської міської ради від 23.05.2025 №

30. Відповідно до вищевказаної характеристики, сімейна атмосфера в домі сприяє формуванню у Давида відповідальності, поваги до інших і прагнення знань. ОСОБА_1 , яка є прийомною мамою учня 9 класу Сколівського ЗЗСО І-ІІІ ступенів № 2 імені Стефанії Вітрук ОСОБА_2 бере активну участь у класних та загальноосвітніх зборах, цікавиться його навчанням та поведінкою, приділяє належну увагу вихованню ОСОБА_4 . Окрім цього, комунальною установою Територіальний центр соціального обслуговування та надання соціальних послуг Сколівської міської ради здійснюється соціальне супроводження прийомної сім`ї ОСОБА_8 та ОСОБА_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , в яку влаштовано на виховання та спільне проживання дитину, позбавлену батьківського піклування, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Так, відповідно до виявлених потреб сім`ї та дитини фахівцями КУ Територіальний центр проводяться заходи щодо адаптації дитини в нових умовах проживання, налагодження стосунків дитини з прийомними батьками, консультування з питань допомоги дитині в підтриманні неперервності родинних стосунків та суспільно-корисних зв`язків. Фахівцем з соціальної роботи проводиться регулярна профілактична робота з сім`єю щодо здорового способу життя. Особлива увага приділяється роботі з психологом цієї установи. Систематичними є послуги психологічної підтримки дитини та прийомних батьків, спрямовані на потребу індивідуального підходу та постійного супроводу у процесі адаптації до нових умов життя. Проводяться індивідуальні та сімейні консультації, спрямовані на подолання труднощів, пов`язаних із емоційними проявами зниженням рівня тривожності та страхів, пов`язані зі зміною середовища проживання дитини, розлукою з біологічними батьками. Надається підтримка щодо вираження та регуляції емоцій (суму, гніву, образи), формування довіри до прийомних батьків, подолання емоційної відстороненості, подолання труднощів з когнітивними проявами концентрації уваги, запам`ятовуванні, логічному мисленні. Проводили корекцію замкнутої поведінки дитини, де було сформовано навички конструктивного спілкування та підтримки вдома. Із виявленням джерел стресу у повсякденному житті дитини проводиться робота над отриманням знань із зниження психоемоційної напруги. У суді апеляційної інстанції захисник Горох В.В., який є чоловіком ОСОБА_1 , повідомив, що раніше неповнолітній ОСОБА_4 виховувався у неблагополучній сім`ї, навчався в інтернатному закладі та, що він перебуває у прийомній сім`ї тільки місяць. З 01 листопада 2024 року по сьогоднішній день він проходить адаптацію в нових умовах проживання. За цей короткий період часу неповнолітній ОСОБА_4 змінився на краще, став більш відкритим, комунікабельним та життєрадісним, намагається позбутися тих звичок, яких він здобув у неблагополучній сім`ї та інтернатному закладі. Додатково звернув увагу, що з 2009 по 2024 рік сім`я ОСОБА_6 як прийомні батьки успішно виховали двох дівчат, позбавлених батьківського піклування, які здобули відповідну освіту та працюють за здобутим фахом у м. Львові. Самі по собі наведені у протоколі про адміністративне правопорушення обставини, не може бути достатньою підставою для висновку про те, що ОСОБА_1 як прийомна мати ухиляється чи не виконує покладені на неї обов`язки по вихованню сина. Також, будь-які документи, що підтверджують факт, ухилення ОСОБА_1 від виконання своїх батьківських обов`язків відсутні, не має пояснень свідків та інших осіб, які б могли підтвердити факт ухилення ОСОБА_1 від виконання своїх батьківських обов`язків. Також судом враховується, що відповідно до положень, викладених в рішеннях Європейського суду з прав людини у справах«Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia»,рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04) та«Карелін проти Росії»(«Karelin v. Russia»заява № 926/08, рішення від20 вересня 2016 року), у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом). Протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 184 КУпАП не може бути визнаний належним доказом по даній справі у розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладені у ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду. Відповідно до вимог ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Згідно з ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину; обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. З огляду на те, що у матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 184 КУпАП, апеляційний суд дійшов висновку, що її вина належними та допустимими доказами не доведена, а обставини зазначені у протоколі "поза розумним сумнівом" не знайшли свого підтвердження. Відповідно до п.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення. З огляду на викладене, апеляційну скаргу слід задовольнити, постанову судді скасувати, а справу закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,- постановив : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити. Постанову судді Сколівського районного суду Львівської області від 10 червня 2025 року в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.3 ст. 184 КУпАП скасувати. Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 184 КУпАП, щодо ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення. Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Альберт БЕЛЕНА