Постанова Центральний апеляційний господарський суд № 908/3865/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14.08.2025 року м.Дніпро Справа № 908/3865/23 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дарміна М.О.(доповідач), суддів: Чус О.В., Кощеєва І.М. при секретарі судового засідання Карпенко А.С. Представники сторін: від скаржника: Салата Наталія Петрівна (в залі іншого суду) - від РАЙОННОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ ЗАПОРІЗЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ПО ЗАВОДСЬКОМУ РАЙОНУ - витяг з ЄДР від відповідача: КЛИМЕНКО ТАРАС ІГОРОВИЧ (поза межами приміщення суду) - від ЗАПОРІЗЬКЕ КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО МІСЬКОГО ЕЛЕКТРОТРАНСПОРТУ "ЗАПОРІЖЕЛЕКТРОТРАНС" - витяг з ЄДР Інші представники сторін не з`явилися про дату, час та місце судового засідання були повідомленні належним чином. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району на рішення Господарського суду Запорізької області від 20.06.2024 (суддя Ярешко О.В. Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано 28 червня 2024.) у справі №908/3865/23 за позовом: Акціонерного товариства Страхова компанія Країна (вул. Електриків, буд. 29А, м. Київ, 04176; адреса для листування: вул. Малопідвальна, буд. 10, оф. 2, м. Київ, 01001) до відповідача - 1: Запорізького комунального підприємства міського електротранспорту Запоріжелектротранс (вул. Шкільна, буд. 2, м. Запоріжжя, 69095) до відповідача - 2: Районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району (вул. Мирослава Симчича, буд. 56, м. Запоріжжя, 69067) третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - 2: Запорізька міська рада (проспект Соборний 206, м. Запоріжжя) про стягнення 38 650,00 грн. ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції: 29.12.2023 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (вих. № 64486/ІНС від 22.12.2023) Акціонерного товариства Страхова компанія Країна до Комунального підприємства Запорізької міської ради Запоріжелектротранс про стягнення 38 650,00 грн збитків в порядку регресу. Рішенням Запорізької області від 20.06.2024 у справі №908/3865/23 відмовлено в задоволенні позовних вимог до відповідача-1 Запорізького комунального підприємства міського електротранспорту «Запоріжелектротранс», та задоволено позовні вимоги до відповідача-2 Районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району. Стягнуто з Районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району на користь Акціонерного товариства Страхова компанія Країна завдані збитки в порядку регресу у розмірі 38 650 (тридцять вісім тисяч шістсот п`ятдесят) грн 00 коп., сплачений судовий збір у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп. Приймаючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що збитки, завдані автомобілю, виникли внаслідок падіння дерева на контактну мережу, яке, в свою чергу, пошкодило транспортний засіб. Відповідно до статей 27 Закону України «Про страхування» та 993 Цивільного кодексу України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування, переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки (право регресу). Дерево, яке впало, росло на землях комунальної власності, а його балансоутримувачем та відповідальною особою за його належний догляд, утримання та обрізку, є Районна адміністрація Запорізької міської ради по Заводському району. Суд першої інстанції зазначив, що Районна адміністрація не виконала належним чином покладені на неї обов`язки щодо контролю та утримання зелених насаджень. Місцевий господарський суд не прийняв до уваги аргументи відповідача про те, що падіння дерева було спричинено погодними умовами (форс-мажорними обставинами). Відповідач не надав сертифікат про форс-мажорні обставини, виданий Торгово-промисловою палатою України. Довідка про погодні умови не спростовує аварійного стану дерева, яке досягло вікової межі та мало бути видалене раніше. Суд першої інстанції не встановив ознак протиправної поведінки або бездіяльності з боку Запорізького комунального підприємства міського електротранспорту «Запоріжелектротранс». Контактна мережа на момент ДТП перебувала в технічно справному стані. Вона була пошкоджена внаслідок падіння дерева, а не навпаки. Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги: Не погодившись із зазначеним рішенням суду, через підсистему Електронний суд до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулась Районна адміністрація Запорізької міської ради по Заводському району, в якій просить скасувати частково рішення Господарського суду Запорізької області від 20.06.2024 по справі №908/3865/23 в частині стягнення з районної адміністрацїї на користь Акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» завдані збитки в порядку регресу 38 650 (тридцять вісім тисяч шістсот п`ятдесят ) грн 00 коп., сплачений судовий збір у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп. та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог про відшкодування матеріальної шкоди. Узагальнення доводів апеляційної скарги: Апеляційна скарга обґрунтована наступним: Суд першої інстанції помилково посилався на статтю 14 Закону України «Про Торгово-промислові палати України», яка регулює договірні відносини між суб`єктами господарської діяльності. Районна адміністрація не є таким суб`єктом, оскільки є юридичною особою публічного права, створеною органом місцевого самоврядування. Тому вона не могла і не зобов`язана була отримувати сертифікат Торгово-промислової палати України для підтвердження форс-мажорних обставин. Суд першої інстанції не прийняв до уваги довідку Запорізького обласного центру з гідрометеорології про погодні умови 21.06.2021, які свідчили про грози, зливові дощі та посилення вітру. Районна адміністрація стверджує, що саме ці погодні явища є причиною падіння дерева, а не його аварійний стан. Вони наголошують, що в умовах стихійного лиха будь-яке, навіть не пошкоджене дерево, може становити загрозу. Районна адміністрація вважає, що суд необ`єктивно оцінив докази та не встановив їхньої вини у завданні шкоди. Оскільки падіння дерева було спричинене стихійним лихом, а не їхньою бездіяльністю чи неналежним доглядом, відсутній причинно-наслідковий зв`язок між їхніми діями та завданою шкодою. Таким чином, немає підстав для стягнення збитків. Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі: Підприємство Запоріжелектротранс» вважає апеляційну скаргу безпідставною, необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції таким, що ґрунтується на засадах верховенства права, є законним та обґрунтованим, прийнятим з додержанням норм матеріального і процесуального права виходячи з нижченаведеного. Обставини події підтверджують, що пошкодження мережі та, як наслідок, автомобіля, сталися внаслідок падіння на неї дерева, а не через несправність самої мережі. Цей факт доведений актом аварійно-рятувальної служби, яка проводила роботи з розкряжування дерева. З огляду на це, суд першої інстанції правильно відмовив у задоволенні позовних вимог до "Запоріжелектротранс". Підприємство погоджується з висновками суду про те, що саме Районна адміністрація є балансоутримувачем зелених насаджень на даній території. Відповідно до законодавства ("Про благоустрій населених пунктів", "Про місцеве самоврядування в Україні") та внутрішніх документів (Положення про районну адміністрацію, Правила утримання зелених насаджень), саме Районна адміністрація відповідає за належний контроль, утримання, обрізку та видалення дерев. Згідно з Правилами, дерево-каштан, посаджене у 1959 році, досягло своєї вікової межі у 2019 році і мало бути видалене як аварійне. Невиконання цього обов`язку призвело до інциденту. Підприємство вважає безпідставними посилання Районної адміністрації на форс-мажорні обставини, оскільки вона не надала сертифікат Торгово-промислової палати України, який є належним доказом таких обставин у договірних відносинах. Також, "Запоріжелектротранс" спростовує твердження про стихійне лихо, посилаючись на нормативні документи Гідрометслужби України. За цими документами, вітер зі швидкістю 8-12 м/с (як зазначено у довідці) не є небезпечним метеорологічним явищем, яке б вважалося стихійним лихом. Не будь-які погані погодні умови є підставою для визнання обставин непереборної сили. Таким чином, падіння дерева було не наслідком стихійного лиха, а безпосереднім результатом неналежного догляду за аварійним деревом з боку Районної адміністрації. Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді: Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.07.2024 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Дармін М.О. (доповідач), судді - Кощеєв І.М., Чус О.В. З огляду на відсутність в суді апеляційної інстанції матеріалів справи на час надходження скарги, ухвалою суду від 22.07.2024 здійснено запит матеріалів справи №908/3865/23 із Господарського суду Запорізької області та відкладено вирішення питання про рух апеляційної скарги до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції. 13.08.2024 матеріали справи №908/3865/23 надійшли до суду апеляційної інстанції. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 09.09.2024 апеляційну скаргу Районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району на рішення Господарського суду Запорізької області від 20.06.2024 у справі №908/3865/23 залишено без руху. Апелянту протягом 10 днів з дня отримання цієї ухвали надано можливість усунути вказані недоліки апеляційної скарги, а саме: - надання належні докази на підтвердження надсилання копії апеляційної скарги третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-2, Запорізькій міській раді; - сплатити судовий збір в сумі 3220,80 грн, докази чого надати суду. 10.09.2024 через "Електроний суд" до канцелярії Центрального апеляційного господарського суду надійшла заява від скаржника про усунення недоліків на вимогу ухвали суду від 09.09.2024. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 07.10.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району на рішення Господарського суду Запорізької області від 20.06.2024 у справі №908/3865/23. Розгляд справи призначено у судовому засіданні на 28.01.2025 об 12:00 годин. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 28.01.2025 в судовому засіданні оголошено перерву до 22.07.2025 о 10.30 год. 22.07.2025 в судовому засіданні було оголошено перерву до 05.08.2025. Судове засідання, призначене на 05.08.2025 не відбулось, у зв`язку з відпусткою судді доповідача Дарміна М.О. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 06.08.2025 розгляд апеляційної скарги Районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району на рішення Господарського суду Запорізької області від 20.06.2024 у справі №908/3865/23 призначено в судове засідання на 14.08.2025 о 14:20 год. У судому засіданні 14.08.2025 взяли участь представник відповідача-1 та відповідача-2, а представник позивача не з`явився та не скористався своїм правом участі в судовому засіданні, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Враховуючи вищенаведене, а також те, що апеляційним судом не визнавалася явка учасників справи в судове засідання обов`язковою, а їх неявка не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу по суті у відсутності представника позивача. 14.08.2025 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови Центрального апеляційного господарського суду. Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору: 15.12.2020 між АТ «СК «Країна» (страховик, позивач) та ОСОБА_1 (страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № УА233137, за умовами якого предметом цього договору є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать законодавству України, пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням застрахованим транспортним засобом Volkswagen Jetta, д.н.з. НОМЕР_1 , 2015 року випуску, та додатковим обладнанням до нього. Як вбачається з листа Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Запорізькій області за вих. № 32/26 від 07.03.2023, 13.06.2021, близько 21.00, по вул. Демократичній у м. Запоріжжі зареєстровано ДТП за участю автомобіля Volkswagen Jetta, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , в діях якого порушень ПДР не встановлено. Так, під час руху, на вказаний автомобіль впали тролеї, внаслідок чого завдано механічні пошкодження. Також в листі зазначено, що контактна мережа по вул. Демократичній у м. Запоріжжі належить підприємству КПМЕ «Запоріжелектротранс». АТ «СК «Країна» складено страховий акт № 56/64486/2.1.5.1 від 16.08.2021 та визначено суму страхового відшкодування 38650,00 грн. В матеріалах справи наявні копії актів від 15.06.2021 та від 28.08.2021 огляду пошкодженого транспортного засобу Volkswagen Jetta, д.н.з. НОМЕР_1 , в яких зафіксовані його пошкодження. Згідно платіжного доручення № 25716 від 25.08.2021 АТ «СК «Країна» здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 38650,00 грн на рахунок СТО, що здійснювало ремонт пошкодженого автомобіля. Позивач звернувся до відповідача-1 із заявою (претензією) за вих. № 64486/ІНС.ЛОУ від 14.11.2023 про виплату страхового відшкодування, направивши її на електронну адресу відповідача-1 ЗКПЕ «Запоріжелектротранс». Відповідь на претензію в матеріалах справи відсутня. Несплата позивачеві страхового відшкодування у розмірі 38650,00 грн. стала підставою для звернення до суду з даним позовом про стягнення суми страхового відшкодування у примусовому порядку. Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції: Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного: Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі. Відповідно до ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Згідно з ч. 2 ст. 512 та ст. 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Як вбачається з матеріалів справи, згідно платіжного доручення № 25716 від 25.08.2021 АТ «СК «Країна» здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 38650,00 грн на рахунок СТО, що здійснювало ремонт пошкодженого автомобіля. Отже, факт виплати страховиком страхового відшкодування обумовив перехід до нього від страхувальника відповідних прав у порядку суброгації до особи, відповідальної за завдані збитки, в межах понесених ним витрат на виплату страхового відшкодування. Основною характерною ознакою суброгації є збереження того зобов`язання, яке існувало на момент заподіяння шкоди і у зв`язку з яким було виплачене страхове відшкодування, та зміна в ньому кредитора. Під час суброгації нового зобов`язання не виникає, первісні правовідносини залишаються незмінними. Тобто, у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Страховик виступає замість потерпілого. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Новий кредитор набуває прав та обов`язків свого попередника. Таким чином, Позивач у даній справі витупає на правах потерпілого, а тому до нього перейшло право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. У п. 8 ч. 2 ст.16 ЦК України визначено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. Відповідно до ч.ч.1, 3 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. Збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, яке пов`язане з утиском його інтересів як учасника певних суспільних відносин і яке виражається у зроблених ним витратах, у втраті або пошкодженні його майна, у втраті доходів, які він повинен був отримати. Крім того, за загальними положеннями, передбаченими ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Для відшкодування шкоди за правилами ст. 1166 ЦК України необхідно довести такі факти: а) неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, яка не відповідає вимогам закону, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії; б) наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров`я тощо). У правовідносинах, що розглядаються, шкода - це фактично міра відповідальності; в) причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки особи, яка заподіяла шкоду; г) вина завдавача шкоди, але за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону, обов`язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини. Наявність сукупності всіх вищезазначених умов є обов`язковою для прийняття судом рішення про відшкодування завданої шкоди. При цьому причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою полягає у тому, що наслідки у вигляді шкоди настають лише в результаті неправомірної поведінки відповідача, і є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки тієї особи, яка заподіяла шкоду. Частина 2 ст. 1166 ЦК України встановлює презумпцію вини завдавача шкоди, що означає, що особа, яка завдала шкоду, буде вважатися винною, якщо вона сама не доведе відсутність своєї вини (у зв`язку із наявністю вини іншої особи або у зв`язку із дією об`єктивних обставин). Щодо першої складової - протиправності поведінки Відповідача-2, апеляційний господарський суд виходить з наступного. Як вірно встановлено судом першої інстанції, у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності. Таким чином, дерево, яке впало на тролеї (контактну тролейбусну мережу) 13.06.2021 по вул. Демократичній, 52 у м. Запоріжжі росте на землях комунальної власності, відповідно, власником дерева є Територіальна громада м. Запоріжжя, що підтверджено також представником Запорізької міської ради. Згідно п. 25 додатку 2 до рішення Виконавчого комітету Запорізької міської ради № 188/61 від 21.04.2021 «Перелік зелених насаджень, які підлягають передачі в оперативне управління Районній адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району», 8 каштанів, які знаходяться по вул. Демократичній у м. Запоріжжі (дата введення в експлуатацію 1959 рік) передані в оперативне управління Районній адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району. Вказана обставина визнана Районною адміністрацією Запорізької міської ради по Заводському району та Запорізькою міською радою, що вбачається з їх заяв по суті спору та зазначалося уповноваженими представниками в судових засіданнях. Відповідно до Положення про районну адміністрацію Запорізької міської ради по Вознесенівському, Дніпровському, Заводському, Комунарському, Олександрівському, Хортицькому, Шевченківському району, затвердженого рішенням Запорізької міської ради від 23.04.2021 № 75 (діяло на момент страхового випадку), організація взаємодії та здійснення спільних заходів для здійснення належного утримання об`єктів благоустрою на території району (п. 4.4); організація благоустрою району, здійснення контролю за станом, організація озеленення (п. 4.19); здійснення контролю та догляду за утриманням об`єктів благоустрою, надання пропозицій з цих питань (п. 4.20) та інші повноваження у сфері благоустрою району входять до повноважень районних адміністрацій Запорізької міської ради. Так, районну адміністрацію наділено повноваженнями організовувати взаємодію та здійснювати спільні заходи з департаментом інфраструктури та благоустрою, департаментом з управління житлово-комунальним господарством Запорізької міської ради, Інспекцією з благоустрою Запорізької міської ради для здійснення належного утримання об`єктів благоустрою на території району згідно встановленого законодавством порядку (п. 4.4 Положення про районну адміністрацію). Отже, згідно з нормами законодавства на відповідну районну адміністрацію Запорізької міської ради покладено обов`язок контролю, утримання та догляду за зеленими насадженнями, що включає різні види обрізання дерев і формування крони, щоб уникнути їхнього обламування, видалення дерев. Згідно п. 2 Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1045 від 01.08.2006, видалення зелених насаджень у населеному пункті здійснюється у разі досягнення деревом вікової межі. Згідно Додатку 1 до п. 9.1.15 Правил утримання зелених насаджень визначено вікову межу експлуатації деревних рослин. Так, зазначається, що вікова межа дерев каштанів, розташованих на вулицях, проїздах, площах, становить 60 років. Як зазначалося вище, датою введення в експлуатацію дерев каштанів по вулиці Демократичній є 1959 рік. Тобто, станом на день події падіння дерева та пошкодження внаслідок цього транспортного засобу 13.06.2021, дерево було таким, що досягло вікової межі, а саме: аварійним, а тому згідно Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах № 1045 мало бути видалене ще у 2019 році. Враховуючи вищевикладене, колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач-2, як балансоутримувач зелених насаджень, не виконав покладених на нього обов`язків щодо належного обстеження стану дерев та організації своєчасного видалення аварійного дерева. Щодо другої складової - наявності шкоди та її розміру, апеляційний господарський суд виходить з наступного. Згідно матеріалів справи, 13.06.2021, близько 21.00, по вул. Демократичній у м. Запоріжжі зареєстровано ДТП за участю автомобіля Volkswagen Jetta, д.н.з. НОМЕР_1 , а саме: під час руху, на вказаний автомобіль впали тролеї, внаслідок чого завдано механічні пошкодження. Відповідно листа Комунальної спеціалізованої воєнізованої аварійно-рятувальної служби від 08.01.2024 № 9, 13.06.2021 о 21.00 год. на вул. Демократичну в м. Запоріжжі для ліквідації наслідків падіння дерева було направлено чергове аварійно-рятувальне відділення № 5; були виконані роботи по розкряжуванню дерева, яке впало на дроти електромереж «Запоріжелектротранс». Виконання вказаних робіт (по розкряжуванню аварійного дерева на електромережах тролейбуса, вул. Демократична, 52) підтверджується актом прийому-передачі виконаних робіт від 13.06.2021. Згідно довідки по службі електрогосподарства підприємства «Запоріжелектротранс» про технічний стан контактної мережі, контактна мережа по тролейбусній лінії на ділянці «Пр. Металургів Павло-Кічкас», а саме: по вул. Демократичній в районі вул. Футбольної станом на 13.06.2021, знаходилась в технічно-справному стані. Профілактичний ремонт (технічне обслуговування) контактної мережі на вказаній земельній ділянці проводився згідно графіку у другій декаді квітня 2021. Як свідчать матеріали справи та не заперечується сторонами, контактна мережа на вулиці Демократичній, 52 пошкодила автомобіль Volkswagen Jetta через падіння на неї дерева. Щодо третьої складової - причинного зв`язку між протиправною поведінкою та шкодою, то між протиправною бездіяльністю Відповідача-2 та завданою шкодою існує прямий причинний зв`язок, оскільки у разі належного виконання ним своїх обов`язків щодо обстеження зелених насаджень і виявлення аварійних дерев застрахованому Позивачем автомобілю не була б завдана шкода падінням дерева. Одночасно суд зазначає, що аналіз наведених вище норм, з урахуванням визначених цивільно-процесуальним законодавством принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства, дає підстави для висновку, що законодавством не покладається на Позивача обов`язок доказування вини Відповідача-2 у заподіянні шкоди. Разом з тим, потерпілий має довести належними доказами факт завдання шкоди за участю Відповідача-2, розмір завданої шкоди, а також факт того, що Відповідач-2 є заподіювачем шкоди. При цьому саме на Відповідача-2 покладено обов`язок доведення відсутності його вини у завданні шкоди позивачеві. Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Зазначений стандарт доказування "вірогідності доказів" підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надають позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію вказаного стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. У даній справі, Відповідачем-2 не надано суду жодних доказів, які б спростовували доводи Позивача або доводили б відсутність вини Відповідача-2 у завданні шкоди застрахованому Позивачем транспортному засобу, а Позивачем, у свою чергу, надано достатньо доказів, які підтверджують його вимоги. Доводи скаржника стосовно того, що: «…Судом не було враховано про те, що причиною падіння гілки з дерева було стихійне лихо. Так, судом не було прийнято до уваги довідку Запорізького обласного центру з гідрометеорології про погодні умови 21.06.2021 року мотивуючи тим, що дерево, з якого впала гілка на контактну мережу було аварійним через досягнення вікової межі, а відтак, становило загрозу для життя і здоров`я пішоходів, транспортних засобів, пошкодження лінії електропередач та мало бути видаленим. Звертаємо увагу, що під час стихійного лиха, 21.06.2021 року - грози, зливових дощів різної інтенсивності, посилювання вітру, будь-яке зелене, не пошкоджене дерево несе загрозу життю…» відхиляються колегією суддів, оскільки навіть з урахуванням наявності несприятливих погодних умов на момент події, встановлено, що дерево перебувало в аварійному стані, що, у свою чергу, свідчить про наявність підвищеної небезпеки, яка мала бути виявлена та усунута районною адміністрацією в межах покладених на неї обов`язків щодо належного утримання об`єктів благоустрою. Факт падіння дерева на автомобіль та завдання в зв`язку з цим транспортному засобу механічних пошкоджень, а також місце та розмір заподіяної шкоди, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами, які не спростовано. Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Викладені в апеляційній скарзі доводи фактично свідчать про незгоду апелянта з висновками суду, проте по суті їх не спростовують; підстав для скасування чи зміни рішення не містять, а тому визнаються судом апеляційної інстанції неспроможними. Судова колегія вважає, що місцевий господарський суд з достатньою повнотою дослідив усі обставини справи, дав належну оцінку представленим доказам, висновки суду не суперечать матеріалам справи, обставини, які мають значення по справі, судом установлені вірно. Порушень норм матеріального та процесуального права не установлено. Відповідно до п.1 ч.1 ст.275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Відповідно до частини 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Відповідно до частин 1, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Під час розгляду справи, колегією суддів не встановлено порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення та неправильного застосування норм матеріального права. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції, викладених в рішенні суду першої інстанції, яке є предметом апеляційного оскарження. З урахуванням вищевикладеного, рішення Господарського суду Запорізької області від 20.06.2024 у справі №908/3865/23 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району на нього, відповідно, підлягає залишенню без задоволення. Розподіл судових витрат: У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги у сумі 3220,80 грн. покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу. Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району на рішення Господарського суду Запорізької області від 20.06.2024 у справі №908/3865/23 залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Запорізької області від 20.06.2024 у справі №908/3865/23 залишити без змін. Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку в строки передбачені ст. 288 ГПК України. Повний текст постанови складено та підписано суддями Дарміним М.О. та Чус О.В. - 10.09.2025, суддею Кощеєвим І.М. у зв`язку з перебуванням у відпустці, 15.09.2025. Головуючий суддя М.О. Дармін Суддя О.В. Чус Суддя І.М. Кощеєв