Постанова 4876 № 908/2780/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13.08.2025 року м.Дніпро Справа № 908/2780/23 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Чус О.В. (доповідач), судді Дармін М.О., Кощеєв І.М. секретар судового засідання: Солодова І.М. За участю: Представник позивача: Неудачін Р.В. (поза межами суду, з використанням власних технічних засобів) - адвокат Представник відповідача: Голиця Т.І. (поза межами суду, з використанням власних технічних засобів) - адвокат розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудінвест" на рішення Господарського суду Запорізької області від 17.01.2024 у справі № 908/2780/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжжяелектропостачання" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудінвест" про стягнення 2 677 608, 35 грн, ВСТАНОВИВ: Рішенням Господарського суду Запорізької області від 17.01.2024 у справі № 908/2780/23 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжжяелектропостачання" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудінвест" про стягнення 2 677 608, 35 грн, задоволено частково, в частині стягнення 483 315,00 грн закрито провадження. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Укрбудінвест на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Запоріжжяелектропостачання 2 185 773, 89 грн. заборгованості, 7 601,15 грн. - 3% річних. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Укрбудінвест на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Запоріжжяелектропостачання 32 770, 36 грн. витрат зі сплати судового збору. В іншій частині позову відмовлено. Не погодившись з зазначеним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрбудінвест" подало апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Запорізької області від 17.01.2024 у справі № 908/2780/23, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову. Апелянт зазначає, що у позовній заяві Позивач приховав від суду інформацію про укладення Договору реструктуризації, а в подальшому в своїх поясненнях, поданих до суду 02.11.2023, безпідставно стверджував про те, що такий договір є неукладеним та таким, що не набрав чинності. Позивач посилався на невиконання Відповідачем п. 4.1. Договору реструктуризації, вказуючи, що до 30.05.2023 платежі здійснені ТОВ «КК «СІБІЕС СЕРВІС» згідно договору поруки №40 від 03.03.2023 в рахунок погашення боргу ТОВ «Укрбудінвест» перед ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» за договором №13236. В той же час, у поданій до суду в грудні 2023 року заяві про відмову від частини позовних вимог Позивач вказав про те, що 10.07.2023 Відповідачу було направлено повідомлення вих. №7554 щодо розірвання Договору реструктуризації, а тому він є розірваний з 13.07.2023 відповідно до п.п. 4.2.2 п. 4.2. Таким чином, вбачається, що доводи Позивача є суперечливими між собою, оскільки спочатку ним стверджується про неукладеність і ненабрання чинності Договором реструктуризації через невиконання Відповідачем певних вимог цього договору, а потім стверджується про нібито розірвання такого договору. Позивачем не надано належних та допустимих доказів направлення Відповідачу повідомлення про розірвання Договору реструктуризації від 10.07.2023 №7554. Так, в матеріалах справи містяться лише копія списку « 10.07.2023 Управління» згрупованих відправлень та опису вкладення у цінний лист. Однак такі документи не підтверджують фактичне надсилання вищевказаного повідомлення Відповідачу 10.07.2023. Частина квитанції, копія якої міститься на аркуші разом зі списком « 10.07.2023 Управління» згрупованих відправлень, стосується списку №9639, який не збігається з наявними документами, що свідчить про сумнівність наданих Позивачем доказів. Більше того, в згаданому списку « 10.07.2023 Управління» згрупованих відправлень зазначений номер відправлення (0504586710441), яке нібито направлялося на адресу відповідача. У вищезгаданій заяві про відмову від частини позовних вимог Позивач зазначив, що укладення Договору реструктуризації було його намаганням надати можливість Відповідачу погасити прострочену заборгованість, але ТОВ «Укрбудінвест» не скористалось цією можливістю в повному обсязі. Разом з тим, такі твердження Позивача абсолютно не відповідають дійсності. Відповідач попри форс-мажорні обставин, що пов`язані з умовами воєнного стану за яких на тривалий час було повністю припинено здійснення ним підприємницької діяльності, після укладення Договору реструктуризації в повному обсязі виконував його умови. В свою чергу, платежі, які сплачувались Відповідачем, без жодних претензій, зараховувались Позивачем за укладеним між сторонами договором. До Відповідача не застосовувались наслідки у виді припинення електропостачання у разі невиконання оплати. Більше того, жодна із заяв по суті, що подавалась Позивачем, не містить обґрунтувань відносно того, що підставою для звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості з Відповідача стало саме порушення строків оплати заборгованості згідно умов Договору реструктуризації за травень 2023 року (всього в один день) та за червень 2023 року (всього на сім днів). Очевидним є те, що за викладених обставин поведінка Позивача, яка полягає у стягненні заборгованості з Відповідача у судовому порядку, суперечить попереднім домовленостям, що залишив поза увагою суд першої інстанції ухвалюючи Оскаржуване рішення. Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній вважає, що рішення Господарського суду Запорізької області від 17.01.2024 по цій справі у повному обсязі відповідає чинному законодавству, прийняте з дотриманням та у повній відповідності нормам матеріального і процесуального права, при цьому апеляційна скарга є необґрунтованою, вимоги, викладені в ній, не відповідають чинному законодавству. Просить апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРБУДІНВЕСТ" на рішення Господарського суду Запорізької області від 17.01.2024 у справі № 908/2780/23 залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Запорізької області від 17.01.2024 у справі № 908/2780/23 залишити без змін. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.02.2024 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Коваль Л.А., судді Чередко А.Є., Мороз В.Ф. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 25.03.2024 апеляційну скаргу, Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудінвест" на рішення Господарського суду Запорізької області від 17.01.2024 у справі № 908/2780/23 залишено без руху, надано апелянту строк для усунення недоліків. 04.04.2024 апелянтом подано клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги з доказами їх усунення. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 23.04.2024 поновлено строк та відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою; розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 22.08.2024 о 14:30 год. Судове засідання, призначене на 22.08.2024 не відбулося у зв`язку з перебуванням на лікарняному члена колегії у справі головуючого судді Коваль Л.А. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.10.2024 у даній справі визначено колегію суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Чус О.В, судді: Дармін М.О., Кощеєв І.М. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.10.2024 прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудінвест" на рішення Господарського суду Запорізької області від 17.01.2024 у справі № 908/2780/23. Розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудінвест" на рішення Господарського суду Запорізької області від 17.01.2024 у справі № 908/2780/23 призначено у судовому засіданні на 26.02.2025 об 10:40 год. В судовому засіданні 26.02.2025 оголошено перерву до на 04.06.2025 року о 09-40 год. 04.06.2025 у судовому засіданні оголошено перерву до 13.08.2025р. о 10-40 год. У судовому засіданні 13.08.2025 проголошено скорочене судове рішення (вступну та резолютивну частини постанови) по справі. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Центральний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків. Як встановлено матеріалами справи, між ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Укрбудінвест (Споживач) було укладено Договір № 13236 про постачання електричної енергії споживачу від 19.042022 (Договір), шляхом приєднання Споживача до Договору про постачання електричнорї енергії споживачу, на умовах комерційної пропозиції «Універсальна» за 2022 та 2023 роки, які є Додатком 3 до Договору. Згідно з розділом 2 Договору «Предмет Договору», Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору. Розділом 3 Договору встановлено, що умови надання послуг відповідачу визначаються комерційною пропозицією, яка є додатком 3 до Договору. Згідно з розділом 5 Договору «Ціна, порядок обліку і оплата електричної енергії», відповідач розраховується з позивачем за спожиту електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженою Регулятором, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 3 до цього Договору. Відповідно до п. 4.3 ПРРЕЕ, дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. Пунктом 4.12 ПРРЕЕ встановлено, що розрахунки між Споживачем та Електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Відповідно до п. 4.13 ПРРЕЕ, для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію Електропостачальник має сформувати та виставити Споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди Споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку. Згідно з п. 4 Додатку 3 до Договору «Спосіб оплати», розрахунковий період для обсягу спожитої електричної енергії становить один місяць, а саме з 01 числа розрахункового місяця по останній день розрахункового місяця. 100 % попередня оплата здійснюється не пізніше ніж за 5 календарних днів до дати початку розрахункового періоду з наступних перерахунком (остаточним перерахунком), що проводиться за фактично відпущену електричну енергію. Остаточний розрахунок має здійснюватись не пізніше 5 робочих днів після закінчення розрахункового періоду на підставі самостійно отриманого Споживачем у Постачальника рахунка. Обсяги попередньої оплати визначаються шляхом множення замовленого обсягу постачання електричної енергії на ціну універсальної послуги у відповідному розрахунковому періоді та підлягають оплаті незалежно від отримання рахунку Постачальника. Вбачається, що в разі неодержання рахунку, Споживач самостійно оформлює платіжні документи та здійснює оплату на їх підставі у строки передбачені умовами даного розділу. Оплата рахунку має бути здійснена Споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів з моменту його отримання Споживачем, або протягом 5 робочих днів від дати отримання Споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої Споживачем (п. 5.10 Договору). Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надсилались на адресу відповідача та отримувались нарочно відповідачем спірні рахунки. Також позивачем відповідачу було надіслано письмову вимогу вих. № 16295 від 09.08.2022 та вих. № 17310 від 01.12.2022 про сплату заборгованості разом зі спірними рахунками. Відповіді відповідача на вказану вище вимогу позивача матеріали справи не містять. Спожитий обсяг електричної енергії відповідачем за період з жовтня 2022 по червень 2023 підтверджується повідомленнями/листами за № 007-66/6520 від 29.12.2022, № 007-66/2016 від 30.03.2023, № 007-66/4133 від 08.08.2023 з додатками адміністратора комерційного обліку, функції якого в Запорізькій області виконує ПАТ «Запоріжжяобленерго», щодо фактичного обсягу спожитої електричної енергії Споживачем з щомісячною розбивкою за ЕІС - кодом точки комерційного обліку. Таким чином, в порушення умов Договору в частині оплати спожитої електричної енергії в обсязі 464 209 кВт/год, у відповідача виник борг за спожиту електричну енергію за період з жовтня 2022 по червень 2023 в розмірі 2 668 923,89 грн, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом. За наслідками розгляду позову господарським судом прийнято оскаржуване рішення у даній справі. Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4). Апеляційний господарський суд, переглядаючи в апеляційному порядку оскаржуване судове рішення, в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом попередньої інстанції норм матеріального і процесуального права, дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав. Предметом розгляду у даній справі є наявність або відсутність правових підстав для стягнення з відповідача заборгованості за постачання електричної енергії в розмірі 2 677 608,35 грн, які складаються з 2 668 923,89 грн. заборгованості за Договором № 13236 про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 19.04.2022, 8 684,46 грн - 3% річних. Колегія суддів погоджується з висновком Господарського суду Запорізької області про часткове задоволення позову, з огляду на наступне. Закон України «Про ринок електричної енергії» визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище. Згідно із ч. 1 ст.56 Закону України «Про ринок електричної енергії», постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Як встановлено господарським судом та вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» є суб`єктом господарювання, який утворився під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу від постачання електричної енергії згідно п. 13 Розділу XVII Прикінцеві та перехідні Положення Закону України «Про ринок електричної енергії» та починаючи з 01.01.2019 ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» виконує функції постачальника універсальних послуг на території Запорізької області. Відповідно до п.1.2.8 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 року №312 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» (далі - Правила РРЕЕ) постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, який є публічним договором приєднання та зміст якого визначається постачальником універсальних послуг на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (додаток 6 до цих Правил), та укладається в установленому цими Правилами порядку. Постачальник універсальної послуги не може відмовити побутовому споживачу, малому непобутовому споживачу або іншому споживачу, який відповідно до законодавства має право на отримання універсальних послуг, електроустановки якого розташовані на території діяльності постачальника універсальної послуги, в укладенні такого договору за умови наявності у споживача чинного договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії. Згідно з п.3.1.7 Правил РРЕЕ договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником. У разі офіційного оприлюднення комерційної пропозиції електропостачальник не має права відмовити споживачу у приєднанні до договору на умовах цієї комерційної пропозиції, якщо технічні засоби вимірювання та обліку електричної енергії забезпечують виконання сторонами умов комерційної пропозиції. На вимогу споживача електропостачальник має надати письмовий примірник договору, підписаний з його боку. Якщо сторони досягли згоди щодо укладення договору на інших умовах, відмінних від тих, які містяться у комерційних пропозиціях, розміщених на офіційному сайті електропостачальника, договір укладається у паперовій формі. При цьому сторони можуть за взаємною згодою оформлювати додатки до договору, в яких узгоджуються організаційні особливості постачання електричної енергії. Такі додатки оформлюються у паперовій формі та підписуються обома сторонами. Згідно із ч. 1, 4 ст. 63 Закону України Про ринок електричної енергії, універсальні послуги надаються постачальником таких послуг виключно побутовим та малим непобутовим споживачам. Постачальник універсальних послуг не може відмовити побутовому та малому непобутовому споживачу, які знаходяться на території здійснення його діяльності, в укладенні договору постачання електричної енергії. Постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, та на умовах договору постачання універсальних послуг. Договір про постачання універсальних послуг є публічним договором приєднання та розробляється постачальником універсальної послуги на підставі типового договору, форма якого затверджується Регулятором. Постачальник універсальних послуг розміщує договір постачання універсальних послуг на своєму офіційному веб-сайті. Відповідно до п. 8 Постанови від 14.03.2018 № 312 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (редакція станом на 01.01.2019), Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ), Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії, або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг. Підпунктом 1.2.15 п.1.2 ПРРЕЕ встановлено, що укладення, внесення змін, продовження строку дії чи розірвання будь-якого із договорів, передбаченого цими Правилами, здійснюється відповідно до вимог законодавства та цих Правил. Для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв-приєднань, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов в цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку). Отже, подання електропостачальнику заяви - приєднання до публічного договору є прямим наміром укладання такого договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг шляхом приєднання до умов цього договору. З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Укрбудінвест (Споживач) було укладено Договір № 13236 про постачання електричної енергії споживачу від 19.042022 (Договір), шляхом приєднання Споживача до Договору про постачання електричнорї енергії споживачу, на умовах комерційної пропозиції «Універсальна» за 2022 та 2023 роки, які є Додатком 3 до Договору. Згідно з розділом 2 Договору «Предмет Договору», Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору. Розділом 3 Договору встановлено, що умови надання послуг відповідачу визначаються комерційною пропозицією, яка є додатком 3 до Договору. Згідно з розділом 5 Договору «Ціна, порядок обліку і оплата електричної енергії», відповідач розраховується з позивачем за спожиту електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженою Регулятором, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 3 до цього Договору. Відповідно до п. 4.3 ПРРЕЕ, дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. Пунктом 4.12 ПРРЕЕ встановлено, що розрахунки між Споживачем та Електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Відповідно до п. 4.13 ПРРЕЕ, для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію Електропостачальник має сформувати та виставити Споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди Споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку. Згідно з п. 4 Додатку 3 до Договору «Спосіб оплати», розрахунковий період для обсягу спожитої електричної енергії становить один місяць, а саме з 01 числа розрахункового місяця по останній день розрахункового місяця. 100 % попередня оплата здійснюється не пізніше ніж за 5 календарних днів до дати початку розрахункового періоду з наступних перерахунком (остаточним перерахунком), що проводиться за фактично відпущену електричну енергію. Остаточний розрахунок має здійснюватись не пізніше 5 робочих днів після закінчення розрахункового періоду на підставі самостійно отриманого Споживачем у Постачальника рахунка. Обсяги попередньої оплати визначаються шляхом множення замовленого обсягу постачання електричної енергії на ціну універсальної послуги у відповідному розрахунковому періоді та підлягають оплаті незалежно від отримання рахунку Постачальника. Отже, судом вбачається, що в разі неодержання рахунку, Споживач самостійно оформлює платіжні документи та здійснює оплату на їх підставі у строки передбачені умовами даного розділу. Оплата рахунку має бути здійснена Споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів з моменту його отримання Споживачем, або протягом 5 робочих днів від дати отримання Споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої Споживачем (п. 5.10 Договору). Матеріали справи свідчать про те, що спожитий обсяг електричної енергії відповідачем за період з жовтня 2022 по червень 2023 в розмірі 2 668 923,89 грн підтверджується повідомленнями/листами за № 007-66/6520 від 29.12.2022, № 007-66/2016 від 30.03.2023, № 007-66/4133 від 08.08.2023 з додатками адміністратора комерційного обліку, функції якого в Запорізькій області виконує ПАТ «Запоріжжяобленерго», щодо фактичного обсягу спожитої електричної енергії з щомісячною розбивкою за ЕІС - кодом точки комерційного обліку. Даними повідомленнями Оператор системи розподілу (ОСР) надає Постачальнику електричної енергії дані про фактичний обсяг, період споживання за ЕІС-кодами точками розподілу Споживача з щомісячною розбивкою. Як вбачається з матеріалів справи, Споживачем були отримані послуги за постачання електричної енергії Постачальником універсальних послуг за період з жовтня 2022 по червень 2023 у відповідності до яких обсяг використаної електричної енергії відповідачем складав 464 209 кВт/год. на загальну суму 2 719 466,68 грн, а саме: за жовтень 2022 203 293,51 грн, за листопад 2022 287 958,40 грн, за грудень 2022 378 051,11 грн, за січень 2023 364 001,64 грн, за лютий 2023 344 998,06 грн, за березень 2023 341 504,11 грн, за квітень 2023 304 908,92 грн, за травень 2023 244 190,74 грн, за червень 2023 250 563,19 грн. Відповідачем за спірний період була оплачена електрична енергія 04.08.2023 частково в розмірі 50 542,79 грн, в зв`язку з чим сума заборгованість Відповідача перед Позивачем склала 2 668 923,89 грн. Матеріалами справи підтверджено, що Позивачем 21.12.2023 було подано заяву про відмову від частини позовних вимог, а саме в розмірі 483 315,00 грн основного боргу, відповідно до якої судом першої інстанції було закрито провадження по справі в цій частині, в зв`язку з його оплатою Відповідачем, що підтверджується платіжними інструкціями № 484200459.1 від 30.08.2023 в розмірі 241 575,00 грн, № 712 від 29.09.2023 в сумі 141 575,00 грн, № 716 від 29.09.2023 в сумі 100 000,00 грн. Також позивачем нараховано та заявлено до стягнення 3% річних за оспорюваний період. Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Колегія суддів погоджується, що розрахунок суду першої інстанції відповідає передбаченим законодавством порядку та способу нарахування, є обґрунтованим та арифметично вірним, а тому господарський суд дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення річних у розмірі 7601,15 грн за загальний період прострочення. Враховуючи, що доказів оплати основного боргу у сумі 2 185 773,89 грн заборгованості, 7 601,15 грн - 3 % річних Відповідачем не надано, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про стягнення з Відповідача на користь Позивача вказаної заборгованості. Постачання електроенергії не є безоплатним, її споживання покладає обов`язок оплати. Підстав які б звільняли Відповідача від оплати вказаної заборгованості Відповідачем не доведено. Колегія суддів зауважує, що укладення Постачальником з Боржником Договору реструктуризації було намаганням Позивача надати можливість Відповідачу погасити прострочену заборгованість, яка виникла у останнього з травня 2022 по жовтень 2022 , але останній не скористався цією можливістю в повному обсязі у зв`язку з чим, на теперішній час має вищезазначену заборгованість за спожиту електричну енергію. Що стосується доводів відповідача, викладених у апеляційній скарзі щодо Договору реструктуризації, колегією суддів встановлено наступне. 16.05.2023 між позивачем та відповідачем укладено Договір реструктуризації № 209, з метою частково погашення заборгованості Відповідача за Договором № 13236 про постачання електричної енергії споживачу від 19.04.2022. Пунктом 1.1 Договору реструктуризації № 209 від 16.05.2023 передбачено, що предметом цього Договору є надання Постачальником реструктуризації Споживачу: умови і порядок сплати Споживачем Постачальнику заборгованості за спожиту електричну енергію, що виникла на підставі Договору про постачання електричної енергії № 13236 від 19.04.2022, яка виникла, у період з 01.07.2022 по 30.04.2023 в розмірі 2 757 319,96 грн. Пунктом 2.2 Договору реструктуризації передбачено, що Споживач повинен своєчасно та самостійно на підставі цього Договору вносити платіж за Графіком погашення заборгованості, своєчасно сплачувати поточні платежі за спожиту електричну енергію. Відповідно до п. 4.1 Договору реструктуризації сторонами узгоджено, що цей Договір укладається на строк з 16.05.2023 по 30.04.2024 включно та діє до повного виконання сторонами усіх зобов`язань за цим Договором. Відповідно до ч. 1 ст. 212 ЦК України сторони дійшли згоди, що договір набуває чинності лише в разі здійснення Споживачем оплати сум, зазначених у п. 1.2.2-1.2.3 в строк до 30.05.2023. Приписами п.п. 1.2.2-1.2.3 Договору реструктуризації вказано: 3 % річних в розмірі 31 563,74 грн та 85 114,89 грн, загальною сумою 116 678,63 грн. Колегія суддів звертає увагу, що матеріали справи містять платіжну інструкцію № 19 від 23.05.2023 про оплату позивачу 116 678,63 грн на виконання п. 4.1 Договору реструктуризації. Пунктом 4.2 Договору реструктуризації встановлено, що у разі порушення Споживачем термінів оплати/розрахунків, встановлених Додатком №1 до цього Договору, а також у випадку невиконання будь-яких інших умов цього Договору, Постачальник має право в односторонньому порядку відмовитись від цього Договору та розірвати його в односторонньому порядку: У відповідності до п 4.2.1 Договору реструктуризації, Договір вважається розірваним на вимогу Постачальника з моменту отримання Споживачем повідомлення від Постачальника про одностороннє розірвання цього Договору. Відповідно до п. 4.2.2 Договору реструктуризації, датою отримання повідомлення про розірвання цього Договору в односторонньому порядку за ініціативою Постачальника вважається: - при направленні рекомендованим листом дата зазначена на фінансовому чеку поштового відділення, що підтверджує відправлення, з урахуванням пробігу документа (по місту 3 (три) дні, по області (п`ять) днів, по Україні- 7 (сім) днів)). Відповідно до графіку погашення заборгованості, який є додатком № 1 до Договору реструктуризації встановлено терміни та суми оплати. Відтак, відповідно до графіку, відповідач мав сплатити 100 000,00 грн в строк до 30.05.2023, натомість, відповідно до платіжної інструкції № 21 від 31.05.2023, яка міститься в матеріалах справи, відповідачем сплачено позивачу 100 000,00 грн з порушенням строку в один день. Також відповідач повинен був сплатити до 30.06.2023 суму в розмірі 241 575,00 грн, натомість, відповідно до платіжної інструкції № 594 від 07.07.2023, яка міститься в матеріалах справи, відповідачем сплачено позивачу 241 575,00 грн з порушенням строку сім днів. В зв`язку з порушенням відповідачем строків оплати по Договору реструктуризації, 10.07.2023 позивачем надіслано відповідачу повідомлення вих. № 7554 від 10.07.2023 Щодо розірвання Договору реструктуризації, відповідно до якого позивач вказав відповідачу, що в зв`язку з порушенням умов п.п. 4.2, 4.2.1, 4.2.2 Договору реструктуризації, позивач розриває Договір реструктуризації з відповідачем. Договір вважається розірваним через 3 дні після направлення рекомендованого листа. Судом встановлено, що відповідно до опису вкладення у цінний лист, списку згрупованих відправлень та фіскального чеку, лист-повідомлення № 7554 від 10.07.2023 Щодо розірвання Договору реструктуризації було надіслано відповідачу 10.07.2023. Відповідно до ч. 3 ст. 651 ЦК України, у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим. Таким чином, враховуючи вищевикладене та відповідно до п. 4.2.1 Договору реструктуризації, даний Договір є розірваний. Вищевикладене спростовує доводи апеляційної скарги стосовно того, що Договір реструктуризації є діючим та строк зобов`язання оплати у відповідача за спірний період ще не настав. Як встановлено судом першої інстанції, що в судовому засіданні 17.01.2024 представники позивача та відповідача проводили звіряння оплат за електричну енергію за спірним Договором, в зв`язку з чим встановлено, що позивачем враховано всі оплати відповідача, також позивач надав пояснення, що деякі оплати, на які посилається відповідач, враховано за борг попереднього періоду, що також вбачається з розрахунку позивача, який міститься в матеріалах справи. Апеляційний господарський суд вважає безпідставними доводи скаржника стосовно того, що Позивач приховав від суду інформацію про укладення Договору реструктуризації. Неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права або порушення норм процесуального права при вирішенні даного спору по суті, судом апеляційної інстанції не встановлено, а тому безпредметні доводи скаржника в цій частині не приймаються до уваги, в зв`язку з чим підстави для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового рішення відсутні. Приписами ст. 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Дана норма кореспондується зі ст. 46 ГПК України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами. Згідно зі ст. ст. 73,74,77 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Частиною 1 ст. 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безсторонньому дослідженні наявних у справі доказів. Однак, скаржником всупереч вищенаведеним нормам права, не подано доказів, які б підтвердили доводи викладені в апеляційній скарзі та спростували правомірність висновків, викладених в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції. З урахуванням наведених правових положень та встановлених обставин даної справи, колегія суддів вважає доводи викладені скаржником в апеляційній скарзі необґрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами та не відповідають вимогам закону, що регулює спірні правовідносини. За таких обставин колегія суддів не знаходить законних підстав для повного чи часткового задоволення вимог апеляційної скарги Позивача. У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р. ). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі суд дійшов висновку, що Скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах. З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права. Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження. За змістом ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін. У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника. На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудінвест" на рішення Господарського суду Запорізької області від 17.01.2024 у справі №908/2780/23 - залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Запорізької області від 17.01.2024 у справі №908/2780/23 - залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може мути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку та випадках. Передбачених ст 287 ГПК України. Повна постанова складена та підписана: головуючим суддею Чус О.В, у зв`язку з відпусткою 10.09.2025; суддею Дарміним М.О. 10.09.2025; суддею Кощеєвим І.М., у зв`язку з відпусткою 15.09.2025. Головуючий суддя О.В. Чус Суддя І.М. Кощеєв Суддя М.О. Дармін