Ухвала Апеляційна палата ВАКС № 991/8133/25
від 04.09.2025 · Антикорупційнасправа № 991/8133/25 провадження №11-сс/991/567/25 ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА У Х В А Л А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 вересня 2025 року м.Київ Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 , представника ГО «ГРД» адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Києві апеляційну скаргу представника громадської організації «Громадська рада доброчесності» адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19 серпня 2025 року про відмову в задоволенні скарги, ВСТАНОВИЛА: Зміст оскаржуваного рішення і встановлені судом обставини. Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19 червня 2025 року відмовлено у задоволенні скарги громадської організації «Громадська рада доброчесності» (далі - ГО «ГРД») від 11 серпня 2025 року на бездіяльність уповноваженої особи Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ), яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) після отримання заяви про кримінальне правопорушення. Висновки щодо відмови у задоволенні скарги мотивовані тим, що в заяві про вчинення кримінального правопорушення, скарзі адвоката ОСОБА_6 , а також поясненнях представників громадської організації «Громадська рада доброчесності» адвокатів ОСОБА_6 та ОСОБА_5 не наведено конкретних відомостей про наявність об`єктивних даних щодо вчинення кримінального правопорушення, зокрема членом Вищої ради правосуддя ОСОБА_7 , у зв`язку з чим слідчий суддя вказав на відсутність бездіяльності з боку уповноваженої особи НАБУ, яка б полягала у невнесенні до ЄРДР відомостей про кримінальні правопорушення після отримання заяви представника. Вимоги апеляційної скарги і доводи особи, яка її подала. Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, представник ГО «ГРД» адвокат ОСОБА_6 звернувся з апеляційною скаргою, за вимогами якої просив суд ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19 серпня 2025 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити скаргу представника ГО «ГРД» на бездіяльність детектива НАБУ, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви про кримінальне правопорушення. В обґрунтування апеляційної скарги представник посилався на наступні доводи. За змістом ч.1 ст.214 КПК бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, означає невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР впродовж 24 годин після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення. Подана ОСОБА_6 до НАБУ заява про вчинене кримінальне правопорушення від 04 серпня 2025 року містила всі необхідні дані та вагомі обставини, що свідчать про вчинення кримінального правопорушення, з чого уповноважена особа може сформувати короткий виклад обставин для внесення відомостей до ЄРДР, а тому детектив (уповноважена особа) НАБУ був зобов`язаний після отримання заяви про кримінальне правопорушення від 04 серпня 2025 року внести відомості, викладені у даній заяві, до ЄРДР та розпочати досудове розслідування. Разом з цим, передбачена п.1 ч.1 ст.303 КПК бездіяльність має місце коли заява чи повідомлення містять відомості саме про кримінальне правопорушення, однак суд всупереч зазначеному протиправно відмовив у задоволенні скарги. Позиції учасників судового провадження. Представник ГО «ГРД» адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримала та просила задовольнити у повному обсязі з зазначених у ній підстав. Прокурор, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце апеляційного розгляду у судове засідання не з`явився, про поважні причини свого неприбуття суд не повідомив. Ураховуючи зазначене і те, що КПК не передбачає вимог щодо обов`язкової участі сторін у судовому розгляді апеляційних скарг на ухвали слідчих суддів, зокрема щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування, приймаючи до уваги значно скорочені у порівнянні із загальним порядком строки апеляційного перегляду таких ухвал (ч.2 ст.422 КПК), колегія суддів на підставі ч.4 ст.405 КПК вважала за можливе провести апеляційний розгляд за відсутності прокурора. Мотиви суду. Відповідно до п.18 ч.1 ст.3 КПК слідчий суддя наділений повноваженнями судового контролю у кримінальному провадженні. Частиною 1 ст.9 КПК визначено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства. На досудовому провадженні згідно з п.1 ч.1 ст.303 КПК можуть бути оскаржені, зокрема, бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення. З матеріалів провадження вбачається, що представник ГО «ГРД» адвокат ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Вищого антикорупційного суду зі скаргою на бездіяльність детектива (уповноваженої особи) НАБУ, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальні правопорушення до ЄРДР, викладених у його заяві від 01 серпня 2025 року про вчинене кримінальне правопорушення. Відмовляючи в задоволенні поданої скарги, слідчий суддя,оцінюючи наведені у заяві адвоката ОСОБА_6 відомості на предмет наявності в них ознак кримінальних правопорушень, встановив, що в заяві йдеться про ймовірне вчинення дисциплінарного проступку працівником Вищої ради правосуддя, проте порядок ініціювання відповідного дисциплінарного провадження врегульований законодавством про проходження публічної служби. При перегляді оскаржуваної ухвали колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду погоджується з мотивами та висновками слідчого судді, викладеними в оскаржуваній ухвалі від 19 серпня 2025 року щодо відмови у задоволенні скарги, при цьому, оцінюючи обґрунтованість доводів апеляційної скарги, враховує наступне. Чинним КПК закріплено процедуру початку досудового розслідування (без проведення дослідчої перевірки). Так, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР (ч.1 ст.214 КПК). Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР (ч.2 ст.214 КПК). Проте така процедура не означає, що взагалі відсутні критерії для внесення чи невнесення відповідних відомостей до ЄРДР. Її спрощеність виражається у тому, що для перевірки наявності зазначених вище критеріїв не потрібно проводити попередню перевірку викладених у заяві відомостей, а необхідно лише перевірити зміст самої заяви. До ЄРДР серед іншого вносяться відомості про: 1) короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; 2) попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність (п.4, 5 ч.5 ст.214 КПК). Таким чином, для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об`єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи причетні до його скоєння тощо). Ці обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами Єдиного реєстру досудових розслідувань такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті КК). Якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що викладені в ньому обставини не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення та не потребують для отримання зазначеного вище висновку перевірки засобами кримінального процесу, або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ані попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР. Внесення відомостей до ЄРДР врегульовано Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, затвердженим наказом Генерального прокурора від 30 червня 2020 року №298). Згідно з п.1 глави 2 розділу I цього Положення до реєстру вносяться, зокрема, відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела, попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що узгоджується з вимогами п.4, 5 ч.5 ст.214 КПК. Системний аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про кримінальне правопорушення. За правовою позицією, висловленою в постанові колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 16 травня 2019 року (справа №761/20985/18, провадження №51-8007км18), якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин. Колегія суддів також ураховує те, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 квітня 2019 року в справі №818/15/18 зауважила, що у межах процедури за правилами п.1 ч.1 ст.303 КПК слідчий суддя з`ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов`язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР. Перевіривши доводи апеляційної скарги щодо порушення вимог положень ст.214 КПК, колегія суддів вважає, що слідчим суддею обґрунтовано зазначено,що викладені у заяві представника обставини не є такими, що зумовлюють початок досудового розслідування у розумінні ч.1 ст.214 КПК. Самих лише абстрактних припущень про можливе вчинення кримінального правопорушення недостатньо для того, щоб розпочати досудове розслідування, оскільки підставою для початку досудового розслідування є фактичні дані та конкретні обставини, що свідчать про вчинення кримінального правопорушення. За наведеного, на переконання колегії суддів, слідчим суддею правильно встановлено відсутність підстав для зобов`язання уповноважених осіб НАБУ виконати вимоги ст.214 КПК та внести відповідні відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР за заявою представника ГО «ГРД» від 04 серпня 2025 року. Таким чином, відомості за вказаною заявою не підлягають внесенню до ЄРДР уповноваженими особами НАБУ, оскільки зазначені у матеріалах скарги обставини не свідчать про вчинення будь-якого кримінального правопорушення, описані в скарзі факти не потребують перевірки засобами кримінального процесу, тому прийняте слідчим суддею рішення є правильним по суті. Відтак, під час постановлення оскаржуваної ухвали слідчим суддею повністю дотримано вимоги кримінального процесуального закону, порушень норм КПК, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, в тому числі за вимогами та обставинами, викладеними в апеляційній скарзі, колегією суддів не встановлено, у зв`язку з чим оскаржувана ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає залишенню без змін, а вимоги апеляційної скарги без задоволення. На підставі викладеного, керуючись ст.404, 405, 407, 419, 422, 532 КПК, колегія суддів ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19 серпня 2025 року залишити без змін. Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Судді: ____________ ___________ ____________ ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3