Постанова Дніпровський апеляційний суд № 214/7767/19

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/7351/25 Справа № 214/7767/19 Суддя у 1-й інстанції - Попов В.В. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 вересня 2025 року м.Кривий Ріг Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Бондар Я.М. суддів Зубакової В.П., Остапенко В.О. сторони справи : позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» відповідач - ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому порядку згідно ч.13 ст.7, ч.1 ст.369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, цивільну справу за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Колісниченко Євген Юрійович на рішення Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 січня 2025 року, ухваленого суддею Поповим В.В. в м.Кривому Розі, Дніпропетровської області, (відомості про дату складення повного судового рішення відсутні), ВСТАНОВИВ У жовтні 2019 року Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк», Банк, Позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (надалі Відповідач) про стягнення заборгованості. Позивач просив стягнути з відповідача на свою користь 35 895 грн. 52 коп. у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № б/н від 11.03.2010 року, яка виникла у зв`язку з невиконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань згідно його умов. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 11.03.2010 року відповідач став клієнтом банку, підписавши Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, та підтвердивши свою згоду на те, що підписана Анкета-заява, Пам`ятка клієнта, Умови та Правила надання банківських послуг та Тарифи банку складають укладений між ними Договір про надання банківських послуг, згідно якого відповідачу було надано кредит у розмірі 15000 грн. 00 коп. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі, передбаченому умовами укладеного договору з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Однак, відповідач своїх обов`язків по своєчасному погашенню кредиту та по сплаті відсотків належним чином не виконував, у результаті чого станом на 12.09.2019 року утворилась вказана вище сума заборгованості. Разом з тим, позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь понесені судові витрати зі сплати судового збору. 23 квітня 2020 року заочним рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області позовні вимоги АТ КБ «Приватбанк» задоволено повністю. Ухвалою суду від 07 вересня 2023 року вищевказане заочне рішення скасовано, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження. Рішенням Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 січня 2025 року позовні вимоги Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» задоволені. Стягнуто з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (ЄДРПОУ 14360570, юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, будинок 1д) в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором б/н від 11.03.2010 року суму заборгованості у розмірі 35895 грн. 52 коп., яка складається з наступного: 5457 грн. 10 коп. заборгованість за тілом кредиту; 11052 грн. 50 коп. заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0 грн. 00 коп. заборгованість за нарахованими відсотками; 15933 грн. 42 коп. нарахована пеня за прострочене зобов`язання; 1250 грн. 00 коп. заборгованість за нарахованою пенею за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн.; 500 грн. 00 коп. штраф (фіксована складова) та 1685 грн. 50 коп. штраф (процентна складова). Стягнуто з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» (ЄДРПОУ 14360570, юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, будинок 1д) судовий збір у сумі 1921 грн. 00 коп. Відповідач ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Колісниченко Євген Юрійович оскаржив рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі представник відповідача Колісниченко Є.Ю., посилаючись на незаконність судового рішення, ухваленого з порушенням норм матеріального права, неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, просить його скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким у повному обсязі відмовити Акціонерному товариству комерційного банку «ПРИВАТБАНК» в задоволенні позову до ОСОБА_1 . При цьому, скаржник зазначає, що судом першої інстанції невірно застосовано норми ст.ст. 626, 628, 634 ЦК України. Вказує, що підписана анкета-заява про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг не може бути підставою для стягнення процентів за користування кредитними коштами, пені та штрафів за невиконання кредитного договору, оскільки така анкета-заява не може розцінюватись як стандартна (типова) форма кредитного договору. Вказана правова позиція підтверджується судовою практикою, а саме Постановою Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 р. по справі №342/180/17. Представник відповідача вважає невірним висновок суду першої інстанції про укладення кредитного договору між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 , оскільки умови кредитного договору між сторонами не були погоджені, тому банк не мав підстав для нарахування відповідачу процентів та штрафних санкцій. Представник Колісниченко Є.Ю. вказує на те, що з розрахунку заборгованості, який наданий позивачем та є додатком до позовної заяви, встановлено, що за весь час користування карткою ОСОБА_1 було нараховано проценти за користування кредитом в загальній сумі 24 456,11 грн. (стовпчик «Загальне сальдо за нарахованими відсотками» розрахунку). Вказані нараховані проценти були сплачені відповідачем, що підтверджує і сам позивач, який в підсумку розрахунку заборгованості та в тексті позовної заяви зазначає, що заборгованість за нарахованими відсотками складає 0,00 грн. Тобто, ОСОБА_1 було безпідставно сплачено на погашення процентів на користь АТ КБ «Приватбанк» грошові кошти в сумі 24 456,11 грн., що перевищує суму заборгованості за кредитним договором 16 526,60 грн., (заборгованість за тілом кредиту 5474,10 грн. + заборгованість за простроченим тілом кредиту 11 052,50 грн.). Представник відповідача наголошує на тому, що, оскільки проценти за користування кредитною карткою були нараховані банком безпідставно, а відповідач сплатив на користь позивача грошові кошти, які перевищують суму позики, то зобов`язання ОСОБА_1 перед АТ КБ «Приватбанк» припинені виконанням. Тому, позовні вимоги АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 35 895,52 грн. не підлягають задоволенню. У відзиві на апеляційну скаргу сторони відповідача, представник позивача Акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» Мельникова Я.В., посилаючись на законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить відмовити в задоволенні скарги та залишити в силі рішення суду першої інстанції та без змін. ОСОБА_2 зазначає, що заява про приєднання до Умов та Правил з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами, що розташовані на офіційному сайті Банку (www.privatbank.ua) складають Договір про надання банківських послуг, оскільки, в даному випадку зміст кредитного договору зафіксовано в декількох документах: в заяві Позичальника, Умовах та Правилах надання банківських послуг та Тарифах. Таким чином, між Банком та Позичальником укладається договір у письмовій формі. Укладення кредитного договору таким чином чинному законодавству України не суперечить. Між сторонами були здійснені всі необхідні дії, який задля придбання, припинення або зміна цивільних прав та обов`язків, що за змістом ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України вказує на вчинення двостороннього кредитного договору, складовими якого виступають Заява, Умови та Правила надання банківських послуг та Тарифи, з якими Позичальник ознайомлений, про що свідчить підпис в Заяві. На підставі поданої Заяви, що разом з Умовами та Правилами зі зразками підписів та відбитком печатки, Тарифами, що розташовані на офіційному сайті Банку (www.privatbank.ua) складають Договір про надання банківських послуг Відповідачу було відкрито картковий рахунок (п.п.1.1.1.90 , 2.1.1.11 Умов) ключем до карткового рухунку є пластикова Картка (п. 1.1.1.62 Умов) яку отримав Відповідач та мобільний телефон який вказав Відповідач (п. 1.1.1.15 та п.1.1.1.16 Умов) в Заяві. Картковий рахунок рахунок фізичної особи, до якого випущена Карта ( п.п.1.1.1.90 Умов)та по якому відображаються фінансові операції за допомогою ключів. За Допомогою встановлених ключів до карткового рахунку, Відповідачу надано можливість здійснювати Дистанційне обслуговування (п.1.1.1.25 Умов комплекс інформаційних послуг по рахункам клієнта і здійснення операцій по рахунку на підставі дистанційних розпоряджень клієнта). Таким чином Банк забезпечив Позичальнику можливість доступу до карткового рахунку різними можливими шляхами, зокрема за допомогою Карти та фінансового телефону на який приходить динамічний (змінюваний) ОТП пароль. Тарифи - розмір винагороди за послуги Банку; є невід`ємною частиною Договору. Перелік може змінитися і доповняться, про що Власник картки повідомляється відповідно до Умов та Правил. Відзначає, що виконання Позичальником умов кредитного договору засвідчує її волю до настання відповідних правових наслідків передбачених кредитним договором. З моменту оформлення кредитного договору пройшло 10 років, Позичальник в Банк не звертався за фактом неправильного нарахування відсотків, що свідчить про те, що він знав про розмір процентних ставок та інші умови обслуговування і повністю з ними погодився, про що свідчить факт підписаного договору, користування кредитними грошовими засобами та погашення, які він здійснював. Як доказ підтвердження факту виконання умов кредитного договору та здійснення погашення заборгованості може слугувати розрахунок заборгованості, виписка по рахунку. Окремо звертає увагу апеляційного суду на безпідставність посилань відповідачем на висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 3 липня 2019 року у справі №342/180/17. У зазначеній постанові Верховний суд зробив висновок про те, що без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін по сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком витяг з Тарифів та витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору. Окремо представник позивача звертає увагу на те, що Відповідач не оспорює факту укладення договору, з позовом про визнання недійсним кредитного договору не звертався, лише не погоджується з обов`язком виконання зобов`язань за договором. Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч.13 ст.7, ч.1 ст.369 ЦПК України, оскільки ціна позову менше 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до вимог ст.367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог, доводів апеляційної скарги сторони відповідача, відзиву позивача на апеляційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке. Судом встановлено, що 11.03.2010 року відповідач став клієнтом позивача підписавши Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг та, підтвердивши свою згоду на те, що підписана Анкета-заява, Пам`ятка клієнта, Умови та Правила надання банківських послуг та Тарифи банку складають укладений між ним та позивачем Договір про надання банківських послуг (далі Кредитний договір), згідно якого відповідачу було надано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі та на умовах визначених укладеним договором, а відповідач зобов`язався своєчасно та в повному обсязі повернути кредитні кошти та сплачувати відсотки. Також позивачем до Анкети - заяви від 11.03.2010 року у якості доказу надано Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку та Довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», яка містить в собі зазначення пільгового періоду, розмір відсоткової ставки, а також розміри пені та штрафів за невиконання умов Кредитного договору, підписом у якій відповідач засвідчив про ознайомлення з фінансовими умовами надання кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» та прикладами розрахунку суми плати за використання кредитних коштів. Судом, з розрахунку заборгованості, наданого представником позивача, встановлено, що станом на 12.09.2019 року заборгованість відповідача за договором б/н від 11.03.2010 року становить 35895 грн. 52 коп., з яких: 5457 грн. 10 коп. заборгованість за тілом кредиту; 11052 грн. 50 коп. заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0 грн. 00 коп. заборгованість за нарахованими відсотками; 15933 грн. 42 коп. нарахована пеня за прострочене зобов`язання; 1250 грн. 00 коп. заборгованість за нарахованою пенею за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн.; 500 грн. 00 коп. штраф (фіксована складова) та 1685 грн. 50 коп. штраф (процентна складова). Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, виходив з їх доведеності та обґрунтованості. Будь-яких доказів на спростування тверджень позивача, викладених у позовній заяві, відповідачем надано не було. За вимогами ст.ст.263, 264 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності на підставі закону, ;що регулює подібні відносини, або керуючись загальними засадами і змістом законодавства України. Обґрунтованим визнається рішення, у якому повно відображені обставини, що мають значення для цієї справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. При ухваленні рішення суд зобов`язаний з`ясувати питання, зокрема, щодо: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та навести докази на їх підтвердження; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами. У рішенні суду обовязково повинні бути зазначені встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини. Суд першої інстанції у повній мірі з`ясував всі обставини, які мають значення для справи, та виконав усі вимоги цивільного судочинства, у зв`язку із чим рішення в даній справі є законним і належним чином обґрунтованим. У спорі, пов`язаному із стягненням заборгованості за кредитним договором підлягають встановленню обставини, як наявності між сторонами договірних правовідносин, так і невиконання позичальником взятих на себе зобов`язань. Згідно ч.1 та ч.2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Відповідно до ч.1 ст.626, ч.1 ст.628 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Згідно ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст. 1048 ЦК України). Згідно ч.2 ст.1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Згідно зі ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. За змістом ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Згідно статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ст.625 ЦК України). За змістом ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Згідно із ч.1 ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу. Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі). Так, позивачем на підтвердження заявлених позовних вимог до позовної заяви суду надано наступні докази: розрахунок заборгованості за договором № б/н від 11.03.2010 (а.с.7-15); Анкету-Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку від 11.03.2010, яка підписана відповідачем особисто, та де зокрема зазначено про бажання Позичальника отримати платіжну картку «Уніерсальна» (а.с.16); Довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільногого періоду», яка особисто підписана відповідачем, та в якій відображені умови кредитування, зокрема зазначена базова процентна ставка в місяць 2,5%, яка нараховується на залишок заборгованості, виходячи з розрахунку 360 днів у році; пеня за несвоєчасне погашення заборгованості, штраф при порушенні строків платежів по любому з грошових зобов`язань, передбачених договором, більш ніж на 30 днів (500 грн + %% від заборгованості по кредитному ліміту, з урахуванням нарахованих та прострочених процентів і комісій) (а.с.17); Витяг з Умов та правил банківських послуг в ПриватБанку (а.с.17-50); ксерокопію паспорта ОСОБА_1 (а.с.51). З наданого розрахунку заборгованості судом встановлено, що відповідачем використовувались кредитні кошти, а також частково виконувались обов`язки з погашення наявної заборгованості. Також суд встановив, що відповідачем не заперечується факт отримання та використання кредитних коштів. При цьому, твердження сторони відповідача, викладені у поданому відзиві про не ознайомлення його банком із розмірами відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за невиконання кредитного договору, були предметом розгляду судом першої інстанції, що відображено у судовому рішенні, які суд не взяв до увагу, що ці доводі повністю спростовуються наданою позивачем Довідкою про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», яка містить детальну інформацію про пільговий період, розмір відсотків, пені та штрафів та яка підписана відповідачем власноруч. Підписанням даної довідки відповідач засвідчив ознайомлення з умовами використання даного виду кредитної картки, яку, згідно відмітки у Анкеті-заяви, він виявив бажання оформити. Отже, як правильно зазначив місцевий суд, хоча долучені позивачем Умови та правила не містять підпису відповідача, проте, під час укладення Кредитного договору були узгоджені його істотні умови, у тому числі як відсотки так і відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань, що свідчить про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору. Будь-яких доказів на спростування тверджень позивача, викладених у позовній заяві, відповідачем надано не було, як суду першої інстанції, так і суду апеляційної інстанції. Таким чином, колегія суддів відхиляє доводи сторони відповідача про недосягнення сторонами при укладенні кредитного договору усіх істотних умов, зокрема щодо сплати процентів, пені та штрафів та окремо звертає увагу на те, що з моменту оформлення кредиту відповідач тривалий час користувався кредитними коштами, сплачував заборгованість, при цьому до Банку з приводу нарахування процентів та інших складових кредитного договору не звертався, що свідчить про обізнаність відповідача з умовами укладеного кредитного договору та погодження з ними. Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, місцевий суд правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку згідно зі статтями 76-78, 81, 89, ЦПК України, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права. Оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону й підстави його скасування відсутні. Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржене рішення без змін. Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Оскільки суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанцій, немає. Понесені відповідачем витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги залишаються за ОСОБА_1 , оскільки позов Банку задоволено в повному обсязі. Керуючись ст.ст.367,368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, Дніпровський апеляційний суд, ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Колісниченко Євген Юрійович залишити без задоволення. Рішення Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 січня 2025 року залишити без змін Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та касаційному оскарженню не підлягає. Повне судове рішення складено 11 вересня 2025 року. Головуючий: Судді: