Постанова Рівненський апеляційний суд № 566/416/25

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 11 вересня 2025 року м. Рівне Справа № 566/416/25 Провадження № 22-ц/4815/1148/25 Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шимківа С.С., суддів: Боймиструка С.В., Ковальчук Н.М., учасники справи: позивач Акціонерне товариство "Акцент-Банк", відповідач ОСОБА_1 , розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Акцент-Банк" на заочне рішення Млинівського районного суду Рівненської області від 02 червня 2025 року (ухвалене у складі судді Лободзінського А.С.) у справі за позовом Акціонерного товариства "Акцент-Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в с т а н о в и в : У квітні 2025 року Акціонерне товариство "Акцент-Банк" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Позовні вимоги обгрунтовано тим, що 11.06.2024 року між сторонами був укладений кредитний договір № ABH0CT155101718109273347 в електронному вигляді, згідно якого банк надав відповідачу кредит в розмірі 20000,00 грн. строком на 36 місяців, зі сплатою процентів у розмірі 85.00% щорічно та комісії в розмірі 0,00 грн. (кредитний договір складається із Заяви Клієнта та Графіку погашення кредиту). ОСОБА_1 зобов`язання за договором кредиту належним чином не виконала. Станом на 03.04.2025 року її заборгованість перед позивачем складала 32976 грн. 67 коп., в тому числі заборгованість за тілом кредиту 19850 грн. 40 коп., заборгованість за процентами 12102 грн. 26 коп., заборгованість за пенею 1024 грн. 01 коп. Просило стягнути з відповідача заборгованість по кредитному договору в сумі 32976 грн. 67 коп. та судові витрати у розмірі сплаченого судового збору в сумі 2422,40 грн. Заочним рішенням Млинівського районного суду Рівненської області від 02 червня 2025 року позов Акціонерного товариства "Акцент-Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Акцент-банк", заборгованість по кредитному договору № ABH0CT155101718109273347 від 11.06.2024 року на загальну суму 31952 (тридцять одна тисяча дев`ятсот п`ятдесят дві) грн. 66 коп., в тому числі заборгованість за тілом кредиту 19850 (дев`ятнадцять тисяч вісімсот п`ятдесят) грн. 40 коп., заборгованість по відсоткам 12102 (дванадцять тисяч сто дві) грн. 26 коп. Вирішено питання розподілу судових витрат. У решті позовних вимог відмовлено. Рішення суду обгрунтовано тим, що, проаналізувавши досліджені у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що обов`язок ОСОБА_1 по поверненню кредиту та нарахованих відсотків за його користування знайшов своє підтвердження у повному обсязі, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума заборгованості у розмірі 31952,66 грн. У задоволенні позовної вимоги щодо стягнення пені слід відмовити, оскільки під час воєнного стану, згідно п.18 Перехідних положень ЦК України, пеня не нараховується. Не погоджуючись із рішенням суду АТ "Акцент-Банк" оскаржило його в апеляційному порядку. У поданій апеляційній скарзі зазначає, що Цивільний кодекс України у врегулюванні питання стягнення пені є загальною нормою законодавства, тому не підлягає застосуванню. Спеціальною ж нормою є Закон України "Про споживче кредитування". Таким чином рішення суду першої інстанції є таким, що постановлено з порушенням норм матеріального права. Просило скасувати оскаржуване рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог та задовольнити їх у повному обсязі. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про відмову в її задоволенні, виходячи з наступного. Судом встановлено, що ОСОБА_1 підписала анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у АТ "Акцент-банк", в якій зазначено, що вказана заява разом із пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить укладений між відповідачем та банком договір про надання банківських послуг. 11.06.2024 року відповідач звернулася до АТ «Акцент-Банк» із заявою про надання послуг «Швидка готівка» № ABH0CT155101718109273347 від 11.06.2024 року. Того ж дня, відповідачем було погоджено та підписано Паспорт споживчого кредиту «Швидка готівка». На підставі вказаної заяви відповідачу було надано безготівковий кредит у розмірі 20 000 грн. з перерахуванням коштів на платіжну картку зі сплатою процентів у розмірі 85,00 % річних, тип процентної ставки фіксована, строком на 36 місяців. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана Анкета - Заява про приєднання разом з Умовами та правилами надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк», які викладені на банківському сайті https://а-bank/com.ua/terms, становлять Договір про надання банківських послуг. У випадку порушення зобов`язань з погашення заборгованості відповідач зобов`язувалася сплатити банку пеню у розмірі 0,07% (не менше 1 грн.) від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожен день прострочки, при цьому пеня за невиконання зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 відсотків суми простроченого платежу. ОСОБА_1 не виконала зобов`язання за кредитним договором у повному обсязі, внаслідок чого станом винила заборгованість у розмірі 32976 грн. 67 коп., із яких: 19850 грн. 40 коп. неповернутий кредит, 12102 грн. 26 коп. нараховані проценти, 1024 грн. 01 коп. нарахована пеня. АТ «Акцент-Банк» не оскаржує рішення суду першої інстанції в частині стягнення заборгованості за кредитом і процентами, а тому згідно з частиною першою статті 367 Цивільного процесуального кодексу України(далі ЦПК України) в апеляційному порядку в цій частині рішення суду не переглядається. Статтею 11 Цивільного кодексу України(далі ЦК України) встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків. В силу статті 629 ЦК Українидоговір є обов`язковим для виконання сторонами. Частиною першою статті 1054 ЦК Українивизначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України, норми якої в силу частини другої статті 1054 ЦК Українипоширюються на кредитні відносини, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Із положень статті 546 ЦК Українислідує, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання. Статтею 549 ЦК Україниунормовано, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Із положень статті 610 ЦК Українислідує, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Як передбачено частиною першою статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів. Ураховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, а у разі прострочення виконання зобов`язання сплатити пеню, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання за договором повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до його умов, а також вимог актів цивільного законодавства. Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов`язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов`язання, в строки, встановлені договором. Установивши, що ОСОБА_1 не виконує належним чином зобов`язання з повернення кредиту та сплати процентів, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з відповідачки на користь АТ «Акцент-Банк» заборгованості за кредитним договором. Водночас суд правомірно керувався тим, що вимоги АТ «Акцент-Банк» у частині стягнення з відповідачки пені не підлягають задоволенню. Так, відповідно до статті 4 ЦК Україниоснову цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції Українита цього Кодексу(далі закон). Велика Палата Верховного Суду неодноразово виснувала, що якщо ЦК Українита інший нормативно-правовий акт, який має юридичну силу закону України, містять однопредметні приписи різного змісту, то пріоритетними є приписи ЦК України( постанови від 22 червня 2021 року у справі №334/3161/17 (пункт 17), від 18 січня 2022 року у справі №910/17048/17 (пункт 78), від 29 червня 2022року у справі №477/874/19 (пункт 69)). Згідно з пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК Україниу період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установивши, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого відповідним законом України від 24лютого 2022 року №2102-ІХ, на всій території України введено воєнний стан із 05години 30хвилин 24 лютого 2022 року, дія якого триває до теперішнього часу. Оскільки пеня за кредитним договором нарахована за період з 12 жовтня 2024 року по 03 квітня 2025 року, то відповідач звільняється від обов`язку її сплати на користь АТ «Акцент-Банк». Посилання банку на обґрунтованість його позовних вимог щодо стягнення пені не відповідають закону. Суд першої інстанції правильно визначився з правовими нормами, які регулюють спірні правовідносини. Доводи апеляційної скарги про неправильність застосування судом норм матеріального права є безпідставними. Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається. На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 626, 628, 1054 ЦК України, ст. ст. 367, 375, 381-384, 389 ЦПК України, Рівненський апеляційний суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Акцент-Банк" залишити без задоволення. Заочне рішення Млинівського районного суду Рівненської області від 02 червня 2025 року залишити без зміни. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України. Суддя-доповідач Шимків С.С.. Судді: Боймиструк С.В. Ковальчук Н.М.