Ухвала Апеляційна палата ВАКС № 991/8219/25
від 11.09.2025 · АнтикорупційнаСлідчий суддя у 1-й інстанції: ОСОБА_1 Справа № 991/8219/25 Доповідач: ОСОБА_2 Провадження №11-сс/991/612/25 АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ У Х В А Л А І м е н е м У к р а ї н и 11 вересня 2025 рокумісто Київ Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі: головуючого судді ОСОБА_2 , суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , за участю: секретарки судового засідання ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_6 , подану на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19 серпня 2025 року щодо відмови у задоволенні скарги на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури стосовно невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення кримінального правопорушення, В С Т А Н О В И Л А: Оскаржуваною ухвалою відмовлено у задоволенні скарги на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України /далі - НАБУ/ та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури /далі - САП/ щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань /далі - ЄРДР/, оскільки бездіяльність відповідних уповноважених осіб не встановлена. Зазначено, про відсутність у заяві та в скарзі конкретних відомостей, які б свідчили, що ймовірно вчинено будь?яке кримінальне правопорушення, а всі доводи заявника зводяться до незгоди із судовими рішеннями, які набрали чинності (а. с. 38). В апеляційній скарзі заявник просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою зобов`язати НАБУ та САП внести відомості до ЄРДР за його заявою від 08.08.2025. Зазначає, що: (1) ст. 214 Кримінального процесуального кодексу України /далі - КПК/ не передбачає оцінки обґрунтованості заяви чи доказів на стадії внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР; (2) його заява відповідала вимогам закону; (3) ухвалою порушено право на доступ до правосуддя та слідчий суддя не мав права надавати оцінку заяві в питанні того, чи у ній наведено факти про вчинення злочину, або ж йшлося про незгоду з рішенням суду. Крім цього, до матеріалів апеляційної скарги долучено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, мотивоване тим, що відповідний строк пропущений внаслідок поважних причин, а саме незадовільного стану здоров`я та матеріального становища заявника (а. с. 40-42). Заявник і прокурор, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце апеляційного розгляду, в судове засідання не прибули. Підстави для відкладення відсутні. Надаючи оцінку своєчасності апеляційного оскарження, колегія суддів враховує, що апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді від 19.08.2025 надіслано 06.09.2025 за допомогою системи «Електронний суд» на адресу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. Тобто її подання відбулося із пропуском відповідного строку. Так, хоч слідчий суддя й постановив та оголосив резолютивну частину оскаржуваної ухвали 19.08.2025 за відсутності ОСОБА_6 , але з його повідомленням (а. с. 25-26, 35-37). Тому перебіг строку на апеляційне оскарження відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої у постанові від 28.07.2021 у справі №204/7066/20, і ч. 5 ст. 115 КПК для заявника розпочався з наступного дня (20.08.2025) та завершився 24.08.2025 (останній день на подачу). Однак, враховуючи ч. 1 ст. 117 КПК, позицію, висловлену в постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 27.05.2019 (справа №461/1434/18), а також те, що заявник оскаржує рішення, зокрема, в частині підстав відмови у задоволенні його скарги, колегія суддів вважає, що до проголошення й отримання повного тексту ухвали 29.08.2025 (а. с. 43-44, 47, 52-53, 59) ОСОБА_6 не знав мотивів оскаржуваного рішення. Саме через це суд дійшов висновку, що строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин, а тому підлягає поновленню. Щодо доводів апеляційної скарги, то колегія суддів вважає їх безпідставними із огляду на те, що за змістом ст. 214 КПК реєстрації в ЄРДР підлягають із подальшим здійсненням досудового розслідування не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення. Так, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг із ЄРДР (ч. 1 ст. 214 КПК). Відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК, зокрема, мати короткий виклад обставин, котрі можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення (п. 2 Глави 1 Розділу ІІ Положення про ЄРДР, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора від 30.06.2020 №298). Тобто згідно з вимогами ч. 1 ст. 214 КПК до ЄРДР вносяться відомості про вчинення кримінального правопорушення лише за наявності інформації про існування обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення (реальність конкретної події: часу, місця, способу та інших фактів), а не будь-яких даних, повідомлених заявником. Аналогічний підхід щодо застосування відповідної норми було наведено Судовою палатою у кримінальних справах Верховного Суду України 01.07.2013 у висновку щодо питання про початок кримінального провадження стосовно суддів, яке пов`язане зі здійсненням ними судочинства, згідно з яким положення ч. 1 ст. 214 КПК зобов`язують слідчого внести до ЄРДР та розпочати розслідування тільки за заявою або повідомленням, які містять ознаки кримінального правопорушення, а не будь-які інші. Водночас, якщо обставини, зазначені в заяві про вчинення кримінального правопорушення, не містять відомостей про вчинення будь-яких дій чи бездіяльності, які можна хоча б попередньо кваліфікувати як кримінальне правопорушення, інформація щодо них не має вноситися до ЄРДР і досудове розслідування стосовно таких подій не повинно проводитися. Зазначений підхід відповідає позиції Верховного Суду, висловленій у постанові від 30.09.2021 у справі №556/450/18. Й оцінюючи обставини, вказані в заяві, слідчий, дізнавач або прокурор має враховувати положення Кримінального кодексу України /далі - КК/, які визначають, що вважається кримінальним правопорушенням. Поруч із зазначеним, із введенням у дію у 2012 році нового КПК інститут дослідчої перевірки та стадію порушення кримінальної справи було скасовано, у зв`язку з чим досудове розслідування згідно з нормами чинного кримінального процесуального закону розпочинається не з винесення постанови про порушення кримінальної справи чи проведення сукупності дослідчих дій у вигляді дослідчої перевірки, а з внесення до бази даних (ЄРДР) відомостей, що містять ознаки кримінального правопорушення. Й відповідні відомості вносяться лише тоді, коли у заяві наведені не будь-які обставини, а лише ті, у яких містяться відомості, згідно з якими певні дії чи бездіяльність можна хоча б попередньо кваліфікувати як кримінальне правопорушення. Отже, при вирішенні справи за скаргою ОСОБА_6 слідчим суддею надано правильне тлумачення змісту ст. 214 КПК. Застосовуючи наведений підхід до обставин цього судового провадження, колегія суддів ураховує, що 08.08.2025 ОСОБА_6 звернувся до уповноважених осіб НАБУ та САП із заявою про вчинення суддями Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу ОСОБА_7 та Дніпровського апеляційного суду ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 366, 375 КК, постановивши 13.06.2025 та 04.08.2025 судові рішення у справі №214/3436/25. На думку заявника ці рішення завідомо неправосудні та такі, що ухвалені внаслідок підробки офіційних документів (а. с. 4-6). 12.08.2025 до Вищого антикорупційного суду надійшла скарга на бездіяльність уповноважених осіб НАБУ та САП щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР за вказаною заявою ОСОБА_6 (а. с. 1-3, 7). Із наведеного вбачається, що обставини, викладені у заяві свідчать про незгоду особи з прийнятими рішеннями суддями у справі №214/3436/25. Однак зазначене не вказує про наявність об`єктивних даних, які хоча б попередньо свідчили про ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення. Поруч з наведеним, колегія суддів враховує, що остаточне судове рішення не може бути переглянуто, крім встановлених процесуальними законами випадків його перегляду відповідним судом, що виключає можливість оцінювання такого рішення слідчим, прокурором при вчиненні ними дій, які мають наслідком притягнення судді до кримінальної відповідальності (абз. 4 п. 2.6. рішення Конституційного Суду України у справі №7-р/2020 від 11.06.2020). Отже, висновок слідчого судді з приводу відсутності у заяві ОСОБА_6 об`єктивних даних, які свідчать про вчинення суддями Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області та Дніпровського апеляційного суду кримінальних правопорушень, відповідає фактичним обставинам кримінального провадження. Так, відповідно до висновку Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 01.07.2013 , §§16-17 додатку до Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов`язки від 17.11.2010 №CM/Rec (2010) 12 оцінка судових рішень, прийнятих суддями, може бути надана виключно у межах установленого законодавством процесуального перегляду. Тому, ухвалення суддями у межах своїх повноважень судових рішень та вчинення дій з відправлення правосуддя у ході судового розгляду об`єктивно не може розглядатися як вчинення злочину. Таким чином, оскаржувану ухвалу постановлено з дотриманням норм кримінального процесуального закону, й неповноти судового розгляду чи невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження або неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність не встановлено. Із огляду на наведене в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити. Керуючись ст. ст. 2, 7, 8, 9, 115, 303, 304, 369, 370, 375, 376, 392, 395, 404, 405, 407, 418, 419, 422, 424, 532 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів П О С Т А Н О В И Л А: Поновити строк на апеляційне оскарження. Апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19 серпня 2025 року - без змін. Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Головуючий:ОСОБА_2 Судді:ОСОБА_3 ОСОБА_4