Ухвала Вищий антикорупційний суд № 991/8219/25

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД Справа № 991/8219/25 Провадження № 1?кс/991/8296/25 У Х В А Л А 19 серпня 2025 рокумісто Київ Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , заявника ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальні правопорушення, в с т а н о в и в : 12.08.2025 до Вищого антикорупційного суду у порядку, передбаченому п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи Національного антикорупційного бюро України (далі -НАБ України) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі -САП), яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі -ЄРДР) відомостей про кримінальні правопорушення, зазначених в його заяві від 08.08.2025. На підставі протоколу автоматизованого визначення слідчого судді від 12.08.2025 вказану скаргу передано для розгляду слідчому судді ОСОБА_1 . Обґрунтування скарги Зі змісту скарги слідує, що 08.08.2025 ОСОБА_3 подав до НАБ України та САП заяву про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. 366,375 КК України, які, на його думку, вчинені суддею Саксаганскього районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_4 та суддею Дніпровського апеляційного суду ОСОБА_5 . Втім, усупереч вимог ч. 1 ст. 214 КПК України, зазначені у заяві відомості не були внесені до ЄРДР, його не було повідомлено про початок досудового розслідування та не надано витягу з реєстру. З урахуванням наведеного, ОСОБА_3 прохав зобов`язати уповноважену особу НАБ України та САП внести до ЄРДР відомості, що викладені в його заяві про кримінальні правопорушення від 08.08.2025 та розпочати розслідування. Позиції учасників справи У судовому засіданні заявник ОСОБА_3 свою вимоги підтримав у повному обсязі та прохав їх задовольнити з підстав, викладених у скарзі. Представники НАБ України та Спеціалізованої антикорупційної прокурати, будучі належно повідомленими про дату, час та місце розгляду скарги, у судове засідання не прибули, причин неявки не повідомили. Направили на адресу суду письмові заперечення проти задоволення скарги, в яких наполягали на необґрунтованості вимог заявника та прохали розглянути справу в їх відсутність. Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України відсутність слідчого чи прокурора, бездіяльність якого оскаржується, не є перешкодою для розгляду скарги. З огляду на викладене, слідчий суддя вважає за можливе розглянути скаргу у відсутність уповноваженої особи Національного антикорупційного бюро України та представника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Мотиви слідчого судді Заслухавши пояснення заявника, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов висновку, що у задоволенні скарги ОСОБА_3 слід відмовити з огляду на таке. Підстави та порядок оскарження до слідчого судді рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування визначені § 1 Глави 26 КПК України (ст. 303?308). Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні заявник може оскаржити бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення. Частиною 1 ст. 214 КПК України передбачено, що слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь?якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР. Згідно з п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України до ЄРДР вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела. У цьому контексті слідчий суддя зауважує, що кримінальним правопорушенням є передбачене Кримінальним кодексом України суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 11 КК України). Кримінальний кодекс України має своїм завданням правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від кримінально?протиправних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання кримінальним правопорушенням (ч. 1 ст. 1 КК України). Для здійснення цього завдання Кримінальний кодекс України визначає, які суспільно небезпечні діяння є кримінальними правопорушеннями та які покарання застосовують до осіб, що їх вчинили (ч. 2 ст. 1 КК України). У силу ч. 1 ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом. Аналіз у взаємозв`язку наведених норм матеріального (ст. 1, 2, 11 КК України) та процесуального (ст. 214 КПК України) законів свідчить про те, що критерієм для внесення відомостей до ЄРДР та початку досудового розслідування мають бути конкретні фактичні дані, які вказують на ознаки складу кримінального правопорушення. Тобто підставою початку досудового розслідування є не будь?які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких вноситься до ЄРДР. Зазначене цілком узгоджується із висновками Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, наведеними у постановах від 30.09.2021 (справа № 556/450/18), від 20.04.2023 (справа № 373/18/23). Якщо ж зі змісту заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь?якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР. Указане слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу. Велика Палата Верховного Суду у постановах від 30.01.2019 (справа № 818/1526/18) та від 24.04.2019 (справа № 818/15/18) зауважила, що у межах процедури за правилами п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України слідчий суддя з`ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов`язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР. Обставини справи 12.08.2025 ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність уповноваженої особи НАБ України та САП, яка полягає у невнесенні до ЄРДР відомостей про кримінальні правопорушення після отримання заяви від 08.08.2025. Зі змісту заяви про кримінальне правопорушення слідує, що постановою судді Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_6 від 13.06.2025 у справі № 214/3436/25 закрито провадження у справі про адміністративні правопорушення у зв`язку з відсутністю в діях особи події та складу адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, 1224 КУпАП. Постановою судді Дніпровського апеляційного суду ОСОБА_5 від 04.08.2025 апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_3 залишено без задоволення, а постанову судді Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_6 від 13.06.2025 у справі № 214/3436/25 - без змін. Не погодившись із зазначеними постановами, ОСОБА_3 звернувся до НАБ України та САП із заявою про вчинення кримінального правопорушення, в якій зазначив, що згадані судові рішення суддів першої та апеляційної інстанцій є завідомо неправосудними та такими, що ухваленні внаслідок підробки офіційних документів. Висновки Дослідивши матеріали судової справи, слідчий суддя констатує, що в заяві про вчинення кримінального правопорушення, як і в скарзі від 12.08.2025, не наведено конкретних відомостей, які свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь?якого кримінального правопорушення і що є необхідність перевірки будь-яких обставин засобами кримінального процесу. Таких відомостей (обставин) не наведено заявником у судовому засіданні. Фактично всі доводи ОСОБА_3 , і цього у судовому засіданні він не заперечував, зводяться до незгоди із судовими рішеннями, які набрали чинності, та наміром ревізії (перегляду) цих рішень у непроцесуальний спосіб - шляхом ініціювання кримінального переслідування стосовно відповідних суддів. Отже, слідчий суддя вважає, що у заяві ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення відсутні відомості, які свідчать про існування ймовірності вчинення кримінального правопорушення. Тому скарга ОСОБА_3 є необґрунтованою і задоволенню не підлягає. На підставі викладеного, керуючись ст. 303, 307 КПК України, п о с т а н о в и в: У задоволенні скарги ОСОБА_3 від 12.08.2025 на бездіяльність уповноваженої особи Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей після отримання заяви про кримінальне правопорушення, - відмовити. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Слідчий суддя ОСОБА_7