Постанова 4807 № 331/3471/25

Дата документу 02.09.2025 Справа № 331/3471/25 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЄУН 331/3471/25 Головуючий у І інстанції: Яцун О.О Провадження № 22-ц/807/1687/25 Суддя-доповідач: Поляков О.З. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 вересня 2025 року м. Запоріжжя Колегія суддів судової палати з цивільних справ Запорізького апеляційного суду у складі: Головуючого: Полякова О.З., суддів: Гончар М.С., Кухаря С.В., секретар: Остащенко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Виконувача обов`язків керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області Мехальчука Владислава Петровича, який діє в інтересах держави в особі Запорізької міської ради, на ухвалу Олександрівського районного суду м. Запоріжжя від 20 червня 2025 року про відмову у відкритті провадження за заявою Виконувача обов`язків керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області ОСОБА_1 , про визнання спадщини відумерлою, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Бахматська Тетяна Михайлівна,- В С Т А Н О В И Л А: У червні 2025 року в.о. керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області Мехальчука В.П. звернулася до суду в інтересах держави в особі Запорізької міської ради з заявою про визнання спадщини відумерлою; заінтересовані особи: ОСОБА_2 , приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Бахматська Т.М. В обґрунтування заяви зазначено, що з метою встановлення наявності або відсутності підстав для представництва інтересів держави в суді, а саме визнання спадщини відумерлою окружною прокуратурою вивчено інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Третьої запорізької державної нотаріальної контори, Департаменту адміністративних послуг ЗМР, відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Запорізькій області Управління державної реєстрації Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Департаменту правового забезпечення Запорізької міської ради. За результатами вивчення матеріалів, встановлено наявність підстав для представництва інтересів держави в суді в особі Запорізької міської ради щодо визнання відумерлим об`єкту нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вказана квартира на праві власності належала ОСОБА_3 - на підставі свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 , виданого Жовтневою районною адміністрацією Запорізької міської ради 12.09.2006 на підставі розпорядження голови Жовтневої районної адміністрації від 11.09.2006 №1026-р. У той же час, відповідно до інформації відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Запорізькій області Управління державної реєстрації Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 21.11.2023 зазначено про наявність актового запису про державну реєстрацію смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 № 2877, складеного 04.11.2023 Запорізьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Запорізькому районі Запорізької області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), дата смерті: ІНФОРМАЦІЯ_2 . Інформацією Департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради від 26.05.2025 № 06.4-02/02/1683 підтверджено, що на момент смерті ОСОБА_3 з 18.12.1974 по теперішній час у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , будь-які інші особи, крім померлої не зареєстровані. Отже, на момент смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 була єдиною власницею квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 , виданого Жовтневою районною адміністрацією Запорізької міської ради 12.09.2006 на підставі розпорядження голови Жовтневої районної адміністрації від 11.09.2006 №1026-р. Наведене підтверджується копіями свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 12.09.2006, а також інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 21.05.2025 № 427989773. Відповідно до інформації відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Запорізькій області Управління державної реєстрації Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 21.11.2023 актові записи про народження, шлюб, розірвання шлюбу, зміну імені, народження дітей відносно померлої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не виявлено. Відповідно до Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру від 07.05.2024 № 76871671 заповіти (спадкові договори) від імені ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не посвідчувалися. Згідно з інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру №76871631 від 07.05.2024 у Спадковому реєстрі міститься інформація про заведення приватним нотаріусом Бахматською Т.М. після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 , спадкової справи № 74/2024 від 18.04.2024. Відомості про видачу свідоцтва про право власності відсутні. Як вбачається з матеріалів спадкової справи №74/2024 від 18.04.2024, наданими на запит прокурора, вищевказана спадкова справа була заведена приватним нотаріусом ОСОБА_4 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 , 18 квітня 2024 року за заявою ОСОБА_2 . За результатами опрацювання матеріалів спадкової справи встановлено, що справа заведена на підставі заяви ОСОБА_2 , проте жодних документів, що підтверджують родинні відносини ОСОБА_2 з померлою ОСОБА_3 не надано. Відповідно до заяви ОСОБА_2 про прийняття спадщини від 18.04.2024, заявником не зазначено ступінь спорідненості з померлою ОСОБА_3 , а також підстави для спадкування. Зі змісту заяви також встановлено, що ОСОБА_2 був сусідом померлої ОСОБА_3 (зареєстрований: АДРЕСА_2 ). Разом з тим, звернення ОСОБА_2 до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 жодним чином не впливає на існування родинних відносин з померлою та автоматично не робить його спадкоємцем за законом будь-якої черги, а лише вказує на волевиявлення заявника щодо отримання спадщини. За результатами вивчення матеріалів кримінального провадження № 12023082020000992 від 31.10.2023 за ч. 1 ст. 115 КК України, за фактом смерті ОСОБА_3 , встановлено, що під час досудового розслідування в ході огляду місця події у квартирі АДРЕСА_3 виявлено труп ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згідно з лікарським свідоцтвом про смерть № 7424 від 04.11.2023 причина смерті ОСОБА_3 не встановлена через гнилісні зміни. Допитані в якості свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , пояснили, що мешкають із ОСОБА_3 у сусідніх квартирах, померла проживала сама, родичі у неї відсутні, тривалий час перестала виходити на зв`язок, у зв`язку з чим викликали поліцію. У той же час, відповідно до протоколу обшуку квартири АДРЕСА_3 від 01.11.2023, до участі в якості понятих було залучено ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 . Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_5 під час проведення обшуку у квартирі померлої, стало відомо про Факт смерті ОСОБА_3 , обставини її смерті, відсутність родичів тощо. Крім того, відповідно до листа приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Бахматської Т.М № 297/01-16 від 24.03.2025 прокуратуру поінформовано, що ОСОБА_2 не було надано документи, що підтверджують родинні відносини з ОСОБА_3 , свідоцтво про право на спадщину не видавалось. Інші особи крім ОСОБА_2 із заявами про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_3 не зверталися. Також в ході здійснення моніторингу Єдиного державного реєстру судових рішень Вознесенівською окружною прокуратурою м. Запоріжжя встановлено, що ОСОБА_2 заходи до встановлення факту наявності родинних відносин зі спадкодавицею не вживалися. Таким чином, очевидним є той факт, що в цьому випадку ОСОБА_2 вживалися заходи до оформлення спадкових прав після померлої ОСОБА_3 за відсутності законних до того підстав з метою отримання прав на нерухоме майно особи, яка не має спадкоємців та має перейти у комунальну власність як відумерла спадщина. Таким чином, спадкоємці як за законом, так і за заповітом після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 відсутні. Посилаючись на означені обставини, в.о. керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області Мехальчука В.П. просив суд визнати відумерлою спадщину, яка відкрилася після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 27,1 кв.м., житловою площею 17,3 кв.м. та передати у власність Запорізької міської територіальної громади в особі Запорізької міської ради. Ухвалою Олександрівського районного суду м. Запоріжжя від 20 червня 2025 року відмовлено у відкритті провадження за заявою. Не погоджуючись із вищезазначеною ухвалою суду, в.о. керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області Мехальчук В.П. через підсистему «Електронний суд» подав апеляційну скаргу,в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Олександрівського районного суду м. Запоріжжя від 20 червня 2025 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що відмовляючи у відкритті провадження у справі про визнання спадщини відмерлою, суд першої інстанції не вжив заходів щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, не витребував необхідні докази для з`ясування наявності у померлого спадкоємців, наявносні реального спору про право цивільне та відмовив у відкритті провадження у справі, обмежившись припущенням про можливу наявність таких спадкоємців та відповідно спору про право. Відзиву на апеляційну скаргу не надходило. 02 вересня 205 року до апеляційного суду надійшло клопотання представника ОСОБА_2 адвоката Калімана М.О. про зупинення провадження у справі, в якому заявник, посилаючись на ст. 251 ЦПК України, просить зупинити провадження у цій справі у зв`язку з перебуванням ОСОБА_2 на військовій службі у в/ч НОМЕР_2 з 25.05.2025. Розглянувши вказану заяву, колегія суддів дійшла висновку про відмову в її задоволенні з огляду на те, що на підставі пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК Українисуд зобов`язаний зупинити провадження у справі, якщо сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, перебуває у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан. Однак, у цій справі колегія суддів розглядає процесуальне питання правомірності відмови у відкритті провадження, тобто, провадження в ній ще не відкрито, тому й відсутні підстави для його зупинення. У судовому засіданні прокурор Якушева Я.А. та представник Запорізької міської ради Лях Д.А. наполягали на задоволені апеляційної скарги, скасуванні оскаржуваної ухвали та направленні справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені відповідно до вимог чинного законодавства. Клопотання про відкладення розгляду справи до апеляційного суду не надходили. Згідно з ч. 2 ст. 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, а тому колегія суддів вирішила розглядати справу за відсутності осіб, які не з`явились. Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з огляду на таке. Відповідно до п. 6 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Згідно зі ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Критерії оцінки правомірності оскаржуваних судових рішень визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним вимогам закону оскаржувана ухвала суду не відповідає. Так, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у цій справі на підставі ч. 4 ст. 315 ЦПК України, оскільки вимога про визнання спадщини відумерлою не підлягає з`ясуванню у порядку окремого провадження, так як з поданої заяви встановлено, що існує спір про право, який належить розглядати виключно в порядку позовного провадження. Проте колегія суддів не погоджується з таким висновком з огляду на таке. Так, звертаючись до суду з заявою, прокурор зазначав, що відповідно до інформації відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Запорізькій області Управління державної реєстрації Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 21.11.2023 зазначено про наявність актового запису про державну реєстрацію смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 № 2877, складеного 04.11.2023 Запорізьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Запорізькому районі Запорізької області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), дата смерті: ІНФОРМАЦІЯ_2 . Інформацією Департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради від 26.05.2025 № 06.4-02/02/1683 підтверджено, що на момент смерті ОСОБА_3 з 18.12.1974 по теперішній час у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , будь-які інші особи, крім померлої не зареєстровані. Відповідно до інформації відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Запорізькій області Управління державної реєстрації Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 21.11.2023 актові записи про народження, шлюб, розірвання шлюбу, зміну імені, народження дітей відносно померлої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не виявлено. Відповідно до Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру від 07.05.2024 № 76871671 заповіти (спадкові договори) від імені ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не посвідчувалися. Згідно з інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру №76871631 від 07.05.2024 у Спадковому реєстрі міститься інформація про заведення приватним нотаріусом Бахматською Т.М. після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 , спадкової справи № 74/2024 від 18.04.2024. Відомості про видачу свідоцтва про право власності відсутні. Як вбачається з матеріалів спадкової справи №74/2024 від 18.04.2024, наданими на запит прокурора, вищевказана спадкова справа була заведена приватним нотаріусом ОСОБА_4 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 за заявою ОСОБА_2 , який не надав жодних документів, що підтверджують родинні відносини ОСОБА_2 з померлою ОСОБА_3 . Згідно з частиною першою статті 293 ЦПК Україниокреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Відповідно до пункту 8 частини другої статті 293 ЦПК Українисуд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання спадщини відумерлою. Частиною шостою статті 294 ЦПК Українивстановлено, що якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 1277 ЦК Україниу разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцезнаходженням нерухомого майна, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходженням основної частини рухомого майна зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. У разі якщо на об`єкті нерухомого майна на момент відкриття спадщини знаходиться рухоме майно, що входить до складу спадщини, таке рухоме майно переходить у власність територіальної громади, якій передано нерухоме майно. Заява про визнання спадщини відумерлою може також бути подана кредитором спадкодавця, а якщо до складу спадщини входять земельні ділянки сільськогосподарського призначення - власниками або користувачами суміжних земельних ділянок. У такому разі суд залучає до розгляду справи органи місцевого самоврядування за місцезнаходженням нерухомого майна, що входить до складу спадщини .Особи, які мають право або зобов`язані подати заяву про визнання спадщини відумерлою, мають право на одержання із Спадкового реєстру інформації про заведену спадкову справу та видане свідоцтво про право на спадщину. Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцезнаходженням нерухомого майна, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходженням основної частини рухомого майна. Статтею 338 ЦПК Українипередбачено, що суд, встановивши, що спадкоємці за заповітом і за законом відсутні або спадкоємці усунені від права на спадкування, або спадкоємці не прийняли спадщину чи відмовилися від її прийняття, ухвалює рішення про визнання спадщини відумерлою та про передачу її територіальній громаді відповідно до закону. Суди мають встановлювати, між ким існує спір, хто є спадкоємцем у порядку, передбаченому спадковим правом (норми ЦК України), який би оспорював право заявника на прийняття спадщини, оскільки існування спору про право повинно бути реальним, а не гіпотетичним (див. постанови Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 336/709/18-ц, від 14 квітня 2021 року у справі № 205/2102/19-ц, від 28 квітня 2021 року у справі № 520/19532/19 (провадження № 61-13709св20), від 15 листопада 2021 року у справі № 554/10125/20 (провадження № 61-12758св21), від 03 серпня 2022 року у справі № 759/12740/21 (провадження № 61-126св22)), від 15 січня 2025 року у справі № 205/3998/22. Під спором про право в справах окремого провадження розуміється конфлікт інтересів заявника та хоча б однієї із заінтересованих осіб внаслідок заперечення такої особи проти задоволення заяви про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів або неоспорюваних прав, а також можливість виникнення, зміни або припинення прав та обов`язків у третіх осіб внаслідок задоволення відповідної заяви (див. постанову Верховного Суду від 31 травня 2022 року у справі № 2-о-59/2009, провадження № 61-20392св21). Суд першої інстанції дійшов висновку про наявність у цій справі спору про право, оскільки 18.04.2024 приватним нотаріусом Бахматською Т.М. після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 , за заявою ОСОБА_2 заведено спадкову справу та відповідно до інформації, яка міститься у відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру №1496964 від 19.06.2025, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , однак адреса проживання померлої: АДРЕСА_1 . Однак, колегія суддів зауважує, що звернення ОСОБА_2 до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 жодним чином не впливає на існування родинних відносин з померлою та автоматично не робить його спадкоємцем за законом будь-якої черги, а лише вказує на волевиявлення заявника щодо отримання спадщини. Сам факт звернення особи до нотаріуса чи наявність припущення щодо спадкових прав не створює предмету спору, у разі відсутності реально оспорюваного права чи визнання спадкоємства іншими особами. Наявність спору визначається реальними запереченнями, а не гіпотетичними ризиками. Права заінтересованих осіб знаходяться у юридичному зв`язку із суб`єктивними правами заявників і зумовлюються встановленням юридичного факту. Інтереси заінтересованих осіб можуть суперечити інтересам заявника. Отже, притягнення (вступ) цих заінтересованих осіб має важливе практичне значення, оскільки вони мають можливість у процесі розгляду справи про встановлення юридичного факту заявити про порушення чи оспорювання їхніх суб`єктивних прав. Заінтересовані особи беруть участь у справах окремого провадження з метою захисту своїх інтересів або інтересів держави. Але на відміну від заявника ці особи самі не звертаються до суду із заявою, а вступають у вже розпочатий процес з власної ініціативи або притягуються до участі у справі судом. Крім того, ОСОБА_2 залучений до участі у цій справі як заінтересована особа, що надає йому можливість надавати суду клопотання, заперечення та докази наявності у нього спадкових прав. Також апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що орган місцевого самоврядуваннязобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою тільки у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, у порядку окремого провадження, визначеному саме главою 9 ЦПК України. З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що відмовляючи у відкритті провадження у справі про визнання спадщини відмерлою, суд першої інстанції не вжив заходів щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, не витребував необхідних доказів для з`ясування наявності у померлого спадкоємців, не з`ясував наявності реального спору про право цивільне та відмовив у відкритті провадження у справі, обмежившись припущенням про можливу наявність таких спадкоємців та спору про право. Разом з тим, колегія суддів вважає недоречним зауваження суду першої інстанції про те, що у заяві не зазначено, яку посаду займає заявник і відповідно не вказано орган прокуратури, оскільки суд залишив поза увагою, що заява про визнання спадщини відумерлою подана уповноваженою особою Вознесенівської окружної прокуратури м. Запоріжжя Запорізької області виконувачем обов`язків керівника Вознесенівської окружної прокуратури м. Запоріжжя Мехальчуком В.П., на підтвердження чого суду разом із заявою надано копії відповідних наказів (а.с. 18-19). Отже, висновок суду першої інстанції не ґрунтується на вимогах закону, ухвала Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 02 квітня 2025 року про відмову у відкритті провадження є такою, що постановлена з порушенням норм процесуального права, тому її слід скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст. ст. 367, 369, 374, 376, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, колегія суддів,- УХВАЛИЛА: Апеляційну скаргу Виконувача обов`язків керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області Мехальчука Владислава Петровича, який діє в інтересах держави в особі Запорізької міської ради, задовольнити. Ухвалу Олександрівського районного суду м. Запоріжжя від 20 червня 2025 року скасувати. Справунаправити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови. Повна постанова складена 11 вересня 2025 року. Головуючий: Судді: