Постанова Вінницький апеляційний суд № 127/2-4158/2010

Справа № 127/2-4158/2010 Провадження № 22-ц/801/2035/2025 Категорія: Головуючий у суді 1-ї інстанції Романюк Л. Ф. Доповідач:Голота Л. О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 вересня 2025 рокуСправа № 127/2-4158/2010м. Вінниця Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого судді Голоти Л. О. (суддя доповідач), суддів Сала Т.Б., Рибчинського В. П., за участю секретаря судового засідання Литвин Ю.О., розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 127/2-4158/2010 за заявою ОСОБА_1 , за участі заінтересованих осіб: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Вінницького відділу державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ), Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Форінт», Товариства з обмеженою відповідальністю «Інком- Фінанс», ОСОБА_6 про заміну стягувача у виконавчому листі, за апеляційною скаргою ОСОБА_7 , яка діє в інтересах ОСОБА_6 , на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 12.06.2025, постановлену у складі судді Романюк Л.Ф. в приміщенні суду в м. Вінниця, повний текст ухвали складено 16.06.2025, - в с т а н о в и в : 26.05.2025 ОСОБА_1 , за участі заінтересованих осіб: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Вінницького відділу державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі Вінницький ВДВС у Вінницькому районі Вінницької області ЦМУ МЮ (м. Київ)), Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» (далі ТОВ «ФК «Форінт»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Інком- Фінанс» (далі ТОВ «Інком-Фінанс»), ОСОБА_6 звернулась до суду із заявою (вх № 46383) про заміну стягувача у виконавчому листі, в якій просила замінити (сторону) стягувача ТОВ «ФК «Форінт» на ОСОБА_6 у виконавчому листі виданому 2.02.2011 Замостянським районним судом м. Вінниці по цивільній справі № 2-4158/2010, яким стягнуто солідарно з ОСОБА_8 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь ПАТ «Райффайзен банк Аваль» заборгованість за кредитним договором № 010/03-11/509 від 3.08.2007 в розмірі 2587569,86 грн., а також 1700,00 грн. судового збору, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, у зв`язку з переходом до ОСОБА_6 прав вимоги відповідно до договору про відступлення прав вимоги від 7.08.2024 /т.2 а. с. 104-106/. Заява обґрунтована тим, що 07.08.2024 року ОСОБА_6 , у порядку та на умовах, визначених Договором відступлення прав за договором поруки, і у зв`язку з укладенням з ТОВ «Інком Фінанс» Договору комісії набув всіх належних Цеденту прав за Договором поруки № 010/03-11/817 від 3.08.2007 укладеного між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_3 , а тому наявні підстави для зміни стягувача у виконавчому листі, виданого Замостянським районним судом м. Вінниці 21.12.2010 року у справі № 2-4158-2010, за яким заявниця визначена боржником. Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 12.06.2025 у задоволенні заяви ОСОБА_1 , за участі заінтересованих осіб: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Вінницького ВДВС у Вінницькому районі Вінницької області ЦМУ МЮ (м. Київ), ТОВ «ФК «Форінт», ТОВ «Інком- Фінанс», ОСОБА_6 про заміну стягувача у виконавчому листі відмовлено. Не погоджуючись із ухвалою суду, ОСОБА_7 , яка діє в інтересах ОСОБА_6 , подала апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову ухвалу про задоволення заяви. Основними доводами апеляційної скарги є те, що судом першої інстанції при вирішенні заяви не звернуто увагу на те, що заяву про заміну сторони стягувача у виконавчому листі подано ОСОБА_1 , яка є боржником за виконавчим листом та яка не набувала прав кредитора за основними договорами, а також суд безпідставно вдався до оцінки оспорюваних правочинів щодо відступлення прав вимоги при вирішенні питання про заміну стягувача. У строк встановлений судом відзив на апеляційну скаргу не надходив. 10.09.2025 до Вінницького апеляційного суду надійшло клопотання (вх № 10625) ОСОБА_7 , яка діє в інтересах ОСОБА_6 , про розгляд справи у відсутності представника та ОСОБА_6 . Відповідно до частини третьої статті 368 ЦПК України розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу. У судовому засіданні ОСОБА_9 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 , підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити. Інші учасники справи у судове засідання не з`явились, повідомлялись належним чином про дату, час і місце розгляду справи. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи (частина друга статті 372 ЦПК України). Заслухавши доповідь судді-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, Вінницький апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного. Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 367 ЦПК України). Згідно з статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Ухвала суду першої інстанції частково не відповідає вимогам статті 263 ЦПК України. У справі встановлено наступні обставини. 3.08.2007 ВАТ «Райффайзен банк Аваль» та ОСОБА_8 уклали кредитний договір № 010/03-11/509, відповідно до якого ОСОБА_8 отримав кредит в сумі 298000 доларів США /т.1 а. с. 27-28/. 3.08.2007 у якості забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № 010/03-11/509 між ВАТ «Райффайзен банк Аваль» та ОСОБА_1 укладено договір поруки № 010/03-11/817 від 3.08.2007, відповідно до якого остання взяла на себе зобов`язання солідарно з позичальником відповідати перед банком за виконання зобов`язань за зазначеним кредитним договором /т.1 а. с. 30/. 21.12.2010 рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці у справі № 2-4158/2010 задоволено позов ПАТ «Райффайзен банк Аваль» та стягнуто солідарно з ОСОБА_8 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь ПАТ «Райффайзен банк Аваль» заборгованість за кредитним договором № 010/03-11/509 від 3.08.2007 в розмірі 324928 доларів США 72 центів, що в гривневому еквіваленті згідно курсу НБУ станом на 21.12.2010 складає 2587569,86 грн., а також 1700,00 грн. судового збору, 120.00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи /т. 1 а. с. 116-118/. На виконання рішення суду було видано 6 виконавчих листів./ т1 а/с 137 зворот/. 2.02.2011 Замостянським районним судом м. Вінниці видано виконавчий лист щодо солідарного стягнення з ОСОБА_1 суми заборгованості на виконання рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 21.12.2010 /т.2 а. с. 108/. 1.12.2011 ухвалою Замостянського районного суду м. Вінниці видано дублікат виконавчого листа згідно рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 21.12.2010 по справі № 2-4158/2010 /т.1 а. с. 135/. 8.12.2016 між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ПАТ «Вектор Банк» було укладено договір факторингу, відповідно до якого АТ «Райффайзен Банк Аваль» відступило ПАТ « Вектор Банк» права вимоги до боржників (портфельне відступлення прав вимоги) за кредитними договорами згідно реєстру відступлених прав. Крім того, 08.12.2016 р. між ПАТ « Вектор Банк» та ТОВ «ФК «Форінт» було укладено договір факторингу, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Форінт» набуло право вимоги за кредитним договором № 010/03-11/509 від 3.08.2007 та договором поруки № 010/03-11/817 від 3.08.2007 /т.2 а. с. 110-115/. 23.01.2018 ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області замінено сторону виконавчого провадження по виконанню рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 21.12.2010 по справі № 2-4158/2010, а саме стягувача ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на ТОВ «Форінт». /т. 2 а. с. 2-3/. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер позичальник ОСОБА_8 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 29.03.2023 видане Відділом реєстрації актів цивільного стану у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) /т.2 а. с.109 зворотна сторона/. 7.08.2024 між ТОВ «ФК «Форінт» та TOB «Інком - Фінанс» укладено договір факторингу N° 193, відповідно до якого до TOB «Інком - Фінанс» перейшло право вимоги за договором поруки № 010/03-11/817 від 3.08.2007, укладеного між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 /т.2 а. с. 110-115/. 7.08.2024 між TOB «Інком - Фінанс» та ОСОБА_6 укладено договір відступлення прав вимоги від 7.08.2024, відповідно до якого ОСОБА_6 набув право вимоги за договором поруки № 010/03-11/817 від 3.08.2007, укладеного між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 /т. 2 а. с. 115 зворотна сторона 118/. На аркуші справи 109 тома другого знаходиться інформація з Єдиного реєстру боржників від 16.05.2025 про те, що в реєстру боржників відсутня інформація станом на 16.05.2025 по боржнику ОСОБА_1 .. На аркуші справи 108 тома другого знаходиться інформація за результатами пошук виконавчих проваджень в АСВП щодо боржника ОСОБА_1 .. З інформації вбачається, що ВП № 52454120 від 4.10.2016, стягувач АТ «Райффайзен Банк Аваль», боржник ОСОБА_1 завершено; ВП № 52454309 від 4.10.2016, стягувач АТ «Райффайзен Банк Аваль», боржник ОСОБА_1 завершено; ВП № 52454722 від 4.10.2016 стягувач АТ «Райффайзен Банк Аваль», боржник ОСОБА_1 завершено. Відмовляючи в задоволенні заяви про заміну сторони у виконавчому листі, суд першої інстанції виходив з того, що заява є необґрунтованою та задоволенню не підлягає, оскільки відступлення права вимоги за кредитним і забезпечувальним договорами на користь фізичної особи суперечить положенням ч. 3 ст. 512 та ст. 1054 ЦК України, оскільки для зобов`язання які виникли на підстав кредитного договору, характерним є спеціальний суб`єкт, а саме , кредитор банк або інша фінансова установа. Заявником не було надано суду належних доказів щодо відкликання банківської ліцензії, застосуванню процедури ліквідації банку та реалізація майна банку на відкритих торгах (аукціоні). З укладенням договорів про відступлення права вимоги за кредитним договором, відбулася заміна кредитодавця, який є фінансовою установою, що має право на здійснення операцій з надання фінансових послуг, на фізичну особу, яка не може надавати фінансові послуги згідно з наведеними нормами права, а тому відсутні правові підстави для задоволення заяви про заміну сторони у виконавчому листі. Зробивши правомірний висновок про відсутність правових підстав для задоволення заяви боржника про заміну стягувача (сторони) у виконавчому листі, суд першої інстанції помилився щодо мотивів відмови в задоволенні заяви з огляду на наступне. У разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець (частини перша та друга статті 442 ЦПК України). Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (частина п`ята статті 442 ЦПК України). Заміна стягувача у виконавчому документі іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) допускається на будь-якій стадії судового процесу, у тому числі до відкриття виконавчого провадження. У постанові Верховного Суду від 16.08.2023 у справі № 520/15620/17, заначено, що: «у постанові Великої Палати Верховного Суду від 8.02.2022 у справі № 2-7763/10 (провадження № 14-197цс21) зроблено висновок, що: «Заміна стягувача у виконавчому документі іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) допускається на будь-якій стадії судового процесу, у тому числі до відкриття виконавчого провадження. Як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється на підставі статті 55 ЦПК України, а в окремих випадках також на підставі частини п`ятої статті 442 ЦПК України. Відповідно, тільки до закінчення виконавчого провадження можна ставити питання про заміну сторони виконавчого провадження, а якщо виконавче провадження закінчене, то заміна відповідної сторони цього виконавчого провадження правонаступником є неможливою без його відновлення відповідно до умов законодавства. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник не позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження, оскільки виконавче провадження відкривається на підставі пред`явлення виконавчого документа до виконання, а частина п`ята статті 442 ЦПК України передбачає можливість заміни стягувача у виконавчому документі до відкриття виконавчого провадження. […] Якщо законом передбачена можливість здійснення інших дій сторін судового процесу, пов`язаних зі здійсненням виконавчого провадження, то для таких дій набуття статусу сторони відкритого виконавчого провадження не вимагається, як-от для заміни стягувача у виконавчому документі відповідно до частини п`ятої статті 442 ЦПК України». Питання процесуального правонаступництва у всіх випадках вирішується судом, який при його вирішенні повинен дослідити по суті обставини та підстави правонаступництва. У заяві боржника ОСОБА_1 про заміну стягувача (сторони) у виконавчому листі, яка подана представником ОСОБА_9 , зазначається про те, що право вимоги за кредитним договором № 010/03-11/509 від 3.08.2007, усіма додатками та додатковими угодами, укладеними між ОСОБА_8 та ВАТ «Райффайзен банк Аваль», та договором поруки № 010/03-11/818 від 3.08.2007 укладеного між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_3 з усіма додатками та додатковими угодами, набуто ОСОБА_6 на підставі договору відступлення прав вимоги від 7.08.2024 укладеного між ОСОБА_6 та TOB «Інком-Фінанс», який в свою чергу набув право вимоги на підставі договору комісії N° 193 від 7.08.2024 укладеного між ТОВ «Інком-Фінанс» та ТОВ «ФК «Форінт», який набув права вимоги на підставі договору факторингу від 8.12.2016 укладеного між ТОВ «ФК «Форінт» та ПАТ «Вектор Банк», який в свою чергу набув права на підставі договору факторингу від 8.12.2016 укладеному з АТ «Райффайзен Банк Аваль». Зазначені обставини встановлено судом першої інстанції також в оскаржуваній ухвалі /т. 2 а. с. 148/, однак зазначені місцевим судом обставини не відповідають фактичним обставинам справи з огляду на наступне. Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора в зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин. У зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.06.2024 у справі № 522/179/16 (провадження № 14-17цс22) виснувала, що в наведених нормах права чітко визначена акцесорність поруки та її додатковий характер, який проявляється у неможливості існування поруки окремо від основного зобов`язання. Вимоги до поручителя можуть бути пред`явлені лише у випадку чинності основного зобов`язання та (якщо в договорі не передбачено інше) лише в тому обсязі, що й до основного боржника. За загальним правилом, акцесорність означає односторонню залежність забезпечувального зобов`язання від основного зобов`язання та характеризується відсутністю взаємозалежності, а також взаємної акцесорності. Тобто саме забезпечувальне зобов`язання має похідний характер від основного та саме юридична доля забезпечувального зобов`язання наслідує юридичну долю основного, а не навпаки (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.05.2024 року у справі № 754/8750/19 (провадження № 14-202цс21)). З матеріалів справи вбачається, що 23.01.2018 ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області заяву ТОВ «ФК «Форінт» про заміну сторони виконавчого провадження задоволено. Замінено сторону виконавчого провадження по виконанню рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 21.12.2010 по справі № 2-4158/2010, а саме стягувача ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на ТОВ «Форінт». В ухвалі суду судом встановлено, зокрема те, що 8.12.2016 між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ПАТ «Вектор Банк» укладено договір факторингу та в цей же день між ПАТ «Вектор Банк» та ТОВ «Форінт» також було укладено договір факторингу. Суд зробив висновок, що до ТОВ «Форінт» перейшло право вимоги за кредитним договором № 010/03-11/509 від 3.08.2007 та договором поруки № 010/03-11/817 від 3.08.2007, укладеного між ВАТ «Райффайзен банк Аваль» та ОСОБА_1 /т. 2 а. с. 2-3/. 7.08.2024 між ТОВ «ФК «Форінт» та TOB «Інком - Фінанс» укладено договір факторингу N° 193, відповідно до якого до TOB «Інком - Фінанс» перейшло право вимоги за договором поруки № 010/03-11/817 від 3.08.2007, укладеного між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 (додаток № 3 до договору факторингу № 193 від 7.08.2024) /т.2 а. с. 110-115/. Відповідно до договору факторингу N° 193 від 7.08.2024 сторони дійшли згоди про те, що : в порядку та на умовах, визначених в цьому договорів, фактор зобов`язаний сплатити клієнту загальну суму фінансування, а клієнт відступити права вимоги, вказані в Реєстрі кредитних операцій до відступлення права вимоги, що будуть існувати станом на дату відступлення права вимоги. Відступлення фактору зазначених в Реєстрі кредитних операцій до відступлення (додаток № 1 до договору) прав вимоги відбувається в дату відступлення прав вимог та виконання фактором умов по оплаті згідно пункту 3.1 договору та з моменту підписання реєстру відступлення прав вимоги (пункт 2.1, 2.2 договору); фактор зобов`язаний в рахунок відступлення прав вимоги протягом 3 (трьох) робочих днів з дати укладання цього договору сплатити клієнту суму фінансування шляхом безготівкового перерахування грошових коштів (пункту 3.1). ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_9 , не надано суду копії додатку № 1 до договору факторингу N° 193 від 7.08.2024 (Реєстр кредитних операцій) та докази виконання сторонами вимог пункту 3.1 договору щодо оплати права вимоги, тобто не доведено відступлення права вимоги між ТОВ «ФК «Форінт» та TOB «Інком - Фінанс». 7.08.2024 між TOB «Інком - Фінанс» та ОСОБА_6 укладено договір відступлення прав вимоги, відповідно до якого, у зв`язку з укладенням сторонами Договору комісії ним набуто право вимоги за договором поруки № 010/03-11/817 від 3.08.2007, укладеного між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 /т. 2 а. с. 115 зворотна сторона 118/. Суд апеляційної інстанції зазначає, що ОСОБА_1 не доведено набуття права вимоги TOB «Інком - Фінанс» за договором поруки № 010/03-11/817 від 3.08.2007, а тому недоведеними є й посилання боржника на те, що ОСОБА_6 набув право вимоги за договором поруки № 010/03-11/817 від 3.08.2007 до ОСОБА_1 .. Доказів відступлення право вимоги за кредитним договором № 010/03-11/509 від 3.08.2007, укладеним між ВАТ «Райффайзен банк Аваль» та ОСОБА_8 , та договором поруки № 010/03-11/818 від 3.08.2007, укладеного між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 , від ТОВ «ФК «Форінт» до TOB «Інком - Фінанс», а в подальшому ОСОБА_6 суду не надано. Суду не надано також копії договору комісії N° 193 від 7.08.2024, укладеного між ТОВ «Інком-Фінанс» та ТОВ «ФК «Форінт», на який міститься посилання в заяві про заміну стягувача (сторони) у виконавчому листі. ОСОБА_1 не є стороною договору факторингу N° 193 від 7.08.2024, укладеного між ТОВ «ФК «Форінт» та TOB «Інком - Фінанс», та договору відступлення прав вимоги від 7.08.2024, укладеного між TOB «Інком - Фінанс» та ОСОБА_6 , а належним чином завірені копії зазначених договорів не надано боржником суду. Джерело отриманих ксерокопій зазначених договорів боржником не зазначено в заяві про заміну сторони (стягувача) виконавчого листа. Неправильно посвідчену копію документу не можна ідентифікувати, як належним чином засвідчену копію письмового доказу (постанова ВС від 11.07.2018 справа №904/8549/17). Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України). Крім того, з матеріалів справи вбачається, що виконавче провадження за виконавчими листами, у яких боржником зазначено ОСОБА_1 завершені у жовтні 2016 року. Постанови про відкриття виконавчого провадження суду не надано. Відповідно до копії виконавчого листа, виданого 2.02.2011 (боржник ОСОБА_1 ), в ньому містяться відмітки про повернення виконавчого листа стягувачу у 2015 році /т. 1 а. с. 172/. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 8.02.2022 у справі № 2-7763/10 (провадження № 14-197цс21) зазначено, що вирішуючи питання заміни сторони (стягувача) у справі, апеляційний суд має враховати, що зі спливом строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та відсутності підстав для його поновлення, відсутні підстави для процесуального правонаступництва, оскільки правонаступник у матеріальних правовідносинах (новий кредитор) не набув тих прав, які втратив попередній кредитор у зв`язку зі спливом строку для пред`явлення виконавчих листів до виконання. Заміна стягувача неможлива, якщо заява правонаступника про це подана, зокрема, після спливу строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, але якщо цей строк не був поновлений судом. Відповідно до частини першої статті 22 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XIV виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом. 5.10.2016 набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 2.06.2016 (далі - Закон № 1404-VIII). Конституція України закріпила принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (частина перша статті 58). Це означає, що дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом (пункт 4 Рішення Конституційного Суду України від 5.04.2001 у справі № 3-рп/2001). Згідно пункту 5 Розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 2.06.2016 виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом. Аналіз пункту 5 Розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 2.06.2016 свідчить, що він застосовується тільки до виконавчих документів, строк пред`явлення до виконання за якими не сплинув на час набрання чинності Законом № 1404-VIII від 2.06.2016. Для пункту 5 Розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» не передбачено зворотної дії в часі і можливості застосування норм Закону № 1404-VIII від 2.06.2016 до виконавчих документів, строк пред`явлення до виконання за якими сплинув на час набрання ним чинності. Згідно з частиною першою статті 12 Закону № 1404-VIII виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяці. ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_9 , не надано суду доказів на підтвердження того, що строк пред`явлення виконавчого листа до виконання не пропущено стягувачем, а надані докази свідчать про те, що виконавче провадження було завершено у 2015-2016 роках, із заявою про заміну стягувача (сторони) у виконавчому силі боржник звернулась у 2025 році, тобто більш як через 8 років. Колегія суддів, з огляду на вимоги ч. 2 ст. 442 ЦПК України, відповідно до яких заяву про зміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець відхиляє доводи апелянта про відсутність у ОСОБА_1 права звернення до суду із заявою про зміну стягувача у виконавчому листі, оскільки вона є стороною у справі. Крім того, зазначивши дані доводи, як підставу для скасування ухвали суду, ОСОБА_6 у прохальній частині апеляційної скарги просить заяву ОСОБА_1 задовольнити. Відповідно до пункту 1 4 частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. З огляду на те, що суд першої інстанції зробив правомірний висновок про необґрунтованість заяви про заміну стягувача у виконавчому листі, однак припустився помилки в частині мотивів такої відмови, відтак оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає зміні шляхом викладення мотивувальної частини в редакції цієї постанови. Ураховуючи наведене, аргументи апеляційної скарги заслуговують на увагу частково, ухвала суду першої інстанції підлягає зміні шляхом викладення мотивувальної частини ухвали в редакції цієї постанови. Підстав для розподілу судових витрат апеляційний суд не вбачає, оскільки судом по суті відмовлено в задоволенні заяви по заміні стягувача (сторони) у виконавчому листі. Керуючись частиною четвертою статті 258, частиною першою статті 259, статтями 367, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_7 , яка діє в інтересах ОСОБА_6 , задовольнити частково. Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 12.06.2025 у даній справі змінити, виклавши мотивувальну частину ухвали в редакції цієї постанови. Поновити дію ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 12.06.2025. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до суду касаційної інстанції. Головуючий суддя Л. О. Голота Судді: Т. Б. Сало В. П. Рибчинський Повний текст постанови складено 11.09.2025.