Постанова 4813 № 2-2217/10

Номер провадження: 22-ц/813/3909/21 Номер справи місцевого суду: 2-2217/10 Головуючий у першій інстанції Прийомова О. Ю. Доповідач Сегеда С. М. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09.04.2021 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі: головуючого Сегеди С.М., суддів: Гірняк Л.А., Цюри Т.В., за участю секретаря Ющак А.Ю., розглянувши у спрощеному позовному провадженні, у відсутності учасників справи, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 26 березня 2020 року про заміну сторони виконавчого провадження у цивільній справі за заявою представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Форінт» про заміну сторони виконавчого провадження у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення коштів, встановив: 21.02.2020 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Форінт» (далі - ТОВ «ФК «Форінт») звернулося до суду з заявою про заміну сторони виконавчого провадження (т.2, а.с.230 - 233). Заявник мотивував свої вимоги тим, що на виконання заочного рішення Білгород - Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 05 жовтня 2010 року видані виконавчі листи від 16.02.2011 року: виконавчий лист № 2-2217/10 виданий 16.02.2011 р. щодо боржника ОСОБА_1 ; виконавчий лист № 2-2217/10 виданий 16.02.2011р. щодо боржника ОСОБА_2 11.04.2018 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» («Кредитор») та ТОВ «Фінансова Компанія «Форінт» («Набувач») було укладено Договір б/н, згідно умов якого Кредитор передав у власність Набувачу права вимоги, вказані в Реєстрі відступлених прав вимоги, в порядку та на умовах, визначених в цьому Договорі, а Набувач прийняв від Кредитора права вимоги в обсязі та на умовах на дату відступлення прав вимоги. Згідно п. 2.4. Договору від 11.04.2018 року «Перехід прав вимоги від Кредитора і набуття їх Набувачем у власність відбувається за умови сплати Набувачем Кредитору Загальної вартості прав вимоги відповідно до п.п. 3.1. 3.2. Договору та з моменту підписання Сторонами Реєстру відступлених прав вимоги. Реєстр відступлених прав вимоги підписується Сторонами у строк не пізніше 3 (трьох) робочих днів з дня сплати Набувачем Кредитору Загальної вартості Прав Вимоги в повному обсязі». Згідно Реєстру відступлених прав вимоги до Договору від 11.04.2018 року до Набувача перейшло право вимоги, у тому числі за Кредитним договором: - 014/2-0-1/08-068 від 05.03.2008 року, укладеного між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 11.04.2018 року між Кредитором та Набувачем було підписано Реєстр відступлених прав вимоги. Таким чином, з 11.04.2018 року ТОВ «ФК «Форінт» набуло права вимоги за Кредитним договором № 014/2-0-1/08-068 від 05.03.2008 року, який укладений між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 . Крім того, 11.04.2018р. між АТ «Райффайзен Банк Аваль» (Цедент) та ТОВ «Фінансова компанія «Форінт» (Цесіонарій) укладено Договір відступлення прав за договорами поруки, які не посвідчені нотаріально. Згідно Додатку № 1 до Договору відступлення прав за договорами поруки, які не посвідчені нотаріально від 11 квітня 2018 року також до ТОВ «ФК «Форінт» відступлені права за Договором поруки укладеного між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 в забезпечення виконання Кредитного договору № 014/2-0-1/08-068 від 05.03.2008 року. Сторонами у повному обсязі виконані зобов`язання за Договором №б/н від 11.04.2018 р. та Договором відступлення прав за договорами поруки, які не посвідчені нотаріально. Таким чином, на вказану дату АТ «Райффайзен Банк Аваль» відступив права Вимоги за Кредитним Договором №014/2-0-1/08-068 від 05.03.2008 року, зі змінами і доповненнями та укладеними додатковими угодами до цього договору, та Договором поруки № 014/2-0-1/08-086/1 від 05.03.2008 року, а отже вибув із правовідносин за вказаними договорами. В свою чергу, з 11.04.2018р. ТОВ «ФК «Форінт» набув права вимоги за вказаними вище договорами (Кредитному та Поруки) і фактично став кредитором за цими договорами перед ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Заявник вказував, що за наявною інформацією з публічних джерел, зокрема із загальнодоступного Єдиного реєстру боржників, встановлено, що виконавчі листи по справі № 2-2217/10, а саме: виконавчий лист № 2-2217/10, виданий 16.02.2011 року про стягнення на користь АТ «Райффайзен Банк Аваль» з боржника ОСОБА_2 грошових коштів та виконавчий лист № 2-2217/10, виданого 16.02.2011 року про стягнення на користь АТ «Райффайзен Банк Аваль» з боржника ОСОБА_1 грошових коштів, не знаходяться на виконанні. За останньою відомою інформацією: останнє відоме виконавче провадження щодо боржника ОСОБА_1 №50498454, по виконанню виконавчого листа № 2-2217/10, було завершено 30.06.2017 року; останнє відоме виконавче провадження щодо боржника ОСОБА_2 №50815239, по виконанню виконавчого листа № 2-2217/10, також було завершено 30.06.2017 року, про що свідчить копія Постанови про повернення виконавчого документу стягувачу від 15.01.2018 року. На підставі вищевикладеного, заявник просив суд замінити сторону виконавчого провадження по виконанню виконавчих листів №2-2217/10 з АТ «Райффайзен Банк Аваль» на ТОВ «ФК «Форінт» (Юридична адреса: Україна, 01010, м. Київ, вулиця Московська, будинок 32/2, Код ЄДР ПО У 40658146). Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 26 березня 2020 року заяву представника ТОВ «ФК «Форінт» про заміну сторони виконавчого провадження по цивільній справі за позовом АТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення коштів задоволено (т.3, а.с.48-50). Змінено сторону виконавчого провадження по виконанню виконавчого листа по справі № 2-2217/10 щодо боржника ОСОБА_1 , виданого 16.02.2011 року Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області на виконання заочного рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 05.10.2010 року по цивільній справі № 2-2217/10 щодо солідарного стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Білгород-Дністровським MB УМВС України в Одеській області, 26.03.2008 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт серії НОМЕР_3 . виданий Білгород-Дністровським MB УМВС України в Одеській області, 14.03.2003 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль» (юридична адреса: м. Одеса, вул. Садова, 10 МФО 328351, ідентифікаційний код № 23876031, р/р НОМЕР_5 ) заборгованості за кредитом в загальній сумі 914 302,28 грн. (дев`ятсот чотирнадцять тисяч триста дві гривні 28 копійок) з АТ «Райффайзен Банк Аваль» на ТОВ «ФК «Форінт» (юридична адреса: Україна, 01010, м. Київ, вулиця Московська, будинок 32/2, код ЄДРПОУ 40658146). Змінено сторону виконавчого провадження по виконанню виконавчого листа по справі № 2-2217/10 щодо боржника ОСОБА_2 виданого 16.02.2011 року Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області на виконання заочного рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 05.10.2010 року по цивільній справі № 2-2217/10, з АТ «Райффайзен Банк Аваль» на ТОВ «ФК «Форінт» (юридична адреса: Україна, 01010, м. Київ, вулиця Московська, будинок 32/2, код ЄДРПОУ 40658146). В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування ухвали Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 26 березня 2020 року, та постановлення нової, якою закрити провадження у справі, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права (т.3, а.с. 118-119). На адресу Одеського апеляційного суду 09.02.2021 року від АТ «Райффайзен Банк Аваль» надійшов відзив на апеляційну скаргу (т.3, а.с.152-154), а 11.02.2021 надійшов відзив на апеляційну скаргу від ТОВ «ФК «Форінт» (т.3, а.с.163-165), в яких зазначено, що ухавала суду постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права, а апеляційна скарга є необґрунтованою, у зв`язку з чим просили апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 26 березня 2020 року без змін Вирішуючи питання про слухання справи у спрощеному позовному провадженні, у відсутності учасників справи, колегія суддів виходить із того, що учасники справи повідомлені про час і місце судового засідання, призначеного на 07.04.2021 року, на 12.00 год., як то передбачено ст. 130 ЦПК України (а.с.139-148). Оскільки жоден із учасників даної цивільної справи не надав суду заяви про бажання прийняти участь у справі особисто, та відкладення у зв`язку з цим судового розгляду, у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для відкладення розгляду справи, у зв`язку з чим колегія суддів вирішила слухати справу за відсутності її учасників, на підставі наявних у справі доказів. Враховуючи вищенаведене та у відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. У зв`язку з цим, датою ухвалення цього судового рішення, яким є постанова суду, є 09.04.2021 року. Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, відзиви на неї, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови в задоволенні апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав. Задовольняючи заяву представника ТОВ «ФК «Форінт» про заміну сторони виконавчого провадження, суд першої інстанції виходив із того, що 11.04.2018 року ТОВ «Фінансова Компанія «Форінт» набуло права вимоги за Кредитним договором № 014/2-0-1/08-068 від 05.03.2008 року, який укладений між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 і ОСОБА_2 . Апеляційний суд погоджується з таким висновком районного суду, оскільки він відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи, з огляду на наступні обставини. Судом встановлено, та матеріалами справи підтверджується, що між АТ «Райффайзен Банк Аваль» («Кредитор») та ТОВ «Фінансова Компанія «Форінт» («Набувач») 11.04.2018 року укладено Договір б/н, згідно умов якого Кредитор передав у власність Набувачу права вимоги, вказані в Реєстрі відступлених прав вимоги, в порядку та на умовах, визначених в цьому Договорі, а Набувач прийняв від Кредитора права вимоги в обсязі та на умовах на Дату відступлення прав вимоги. 11 квітня 2018 року до набувача перейшло право вимоги за Кредитним договором № 014/2-0-1/08-068 від 05 березня 2008 року, укладеного між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 . Також, 11 квітня 2018 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» (цедент) та ТОВ «ФК «Форінт» (цесіонарій) укладено договір відступлення прав за договорами поруки, які не посвідчені нотаріально. Згідно пункту 1.1 та 1.2 договору відступлення прав за договорами поруки, які не посвідчені нотаріально від 11 квітня 2018 року, цедент відступає та передає, а цесіонарій приймає та набуває всіх належних цеденту прав за договорами поруки, що перелічені у додатку № 1 до договору, який є невід`ємною частиною цього договору. Відступлення прав за договорами поруки здійснюється у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення прав, включаючи всі права цедента (кредитора), що передбачені умовами договорів поруки. Згідно додатку № 1 до договору відступлення прав за договорами поруки, які не посвідчені нотаріально від 11 квітня 2018 року (реєстр договорів поруки) також до ТОВ «ФК «Форінт» відступлені права за договором поруки укладеного між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 в забезпечення виконання кредитного договору № 014/2-0-1/08-068 від 05 березня 2008 року. 11 квітня 2018 року на рахунок АТ «Райффайзен Банк Аваль» було перераховано загальну вартість прав вимоги на суму 19 000 000 грн, що підтверджено копією платіжного доручення № 221 від 11 квітня 2018 року, та було підписано реєстр відступлених прав вимоги. Суд першої інстанції вірно застосував ч.ч. 1, 2, 5 ст. 442 ЦПК України, згідно яких у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження. Відповідно до ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. За змістом статті 512 ЦК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником. Виходячи зі змісту наведених норм права, зокрема, пунктів 1 і 2 ч. 1 ст. 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи універсального правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття первісного кредитора з одночасною заміною його новим кредитором. Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги. У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження та її заміна належним кредитором проводиться відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник у таких правовідносинах, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження. Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», з урахуванням положень ст. 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача. Дана позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 09 грудня 2019 року в справі № 2-3627/09 (провадження № 61-16520сво18), згідно якої «заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження». Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що сторонами у повному обсязі виконані зобов`язання за Договором від 11.04.2018 року та Договором відступлення прав за договорами поруки, які не посвідчені нотаріально від 11.04.2018 року. З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що АТ «Райффайзен Банк Аваль» відступив, а ТОВ «ФК «Форінт» прийняв права вимоги за Кредитним договором № 014/2-0-1/08-068 від 05.03.2008 року, укладеного між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 та договором поруки 014/2-0-1/08-086/1 від 05.03.2008 року, укладеного між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 в забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором № 014/2-0-1/08-068 від 05.03.2008 року. Колегія суддів також вважає за необхідне зазначити, що постановою Верховного Суду від 21 жовтня 2020 року у справі № 2-2217/10, провадження № 61-4421св20, за касаційною скаргою ТОВ «ФК «Форінт» Верховний Суд здійснив заміну АТ «Райффайзен Банк Аваль» на ТОВ «ФК Форінт» (т.3, а.с.111-116). При цьому Верховний Суд вказав, що відповідно до ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. За змістом ст. 512 ЦК України та ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником. Виходячи зі змісту наведених норм права, зокрема, пунктів 1 і 2 ч. 1 ст. 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи універсального правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття первісного кредитора з одночасною заміною його новим кредитором. Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги. У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження та її заміна належним кредитором проводиться відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник у таких правовідносинах, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження. Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», з урахуванням статті 442 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача. Таким чином, вирішуючи питання про можливість заміни сторони виконавчого провадження у разі відсутності відкритого виконавчого провадження, Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновків, що підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах. При цьому, Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у вищевказаній постанові від 09 грудня 2019 року в справі № 2-3627/09, виходила з того, що норма статті 442 ЦПК України має імперативний характер, оскільки в ній прямо визначено правило поведінки, а саме: замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин. Дана заміна була здійснена за заявою АТ «Райффайзен Банк Аваль» про його заміну правонаступником - ТОВ «ФК «Форінт», в той час як по даній справа заміна здійснена за заявою ТОВ «ФК «Форінт» про заміну АТ «Райффайзен Банк Аваль» на ТОВ «ФК «Форінт». Згідно ч.ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Колегія суддів зазначає, що заявник апеляційної скарги не надав суду достатніх, належних і допустимих доказів існування обставин, на які він посилається як на підставу своїх заперечень проти заяви, оскаржуваної ухвали суду та доводів апеляційної скарги. Згідно ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції. За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Колегія суддів також зазначає, що Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі - Конвенція) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Суд апеляційної інстанції враховує положення практики ЄСПЛ про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.) Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], §

41. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням матеріального і процесуального права. З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду, доводи апеляційної скарги її не спростовують, оскільки ухвалу у справі постановлено у відповідності до вимог процесуального права, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржувану ухвалу суду слід залишити без змін. Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, п.1 ч.1 ст. 376, ст.ст. 381 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд, постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 26 березня 2020 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції України протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Судді Одеського апеляційного суду: С.М. Сегеда Л.А. Гірняк Т.В. Цюра