Постанова 4857 № 460/8760/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 вересня 2025 рокуЛьвівСправа № 460/8760/24 пров. № А/857/9839/25 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: головуючого судді: Запотічного І.І., суддів: Довгої О.І., Шинкар Т.І. розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2025 року (рішення ухвалене у м. Рівне судом у складі головуючого судді Гудима Н.С.) у справі № 460/8760/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання бездіяльності протиправною,- ВСТАНОВИВ: 07 серпня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування відмови, оформленої рішенням від 26.07.2024 про відмову у переведенні на інший вид пенсії та зобов`язання перевести з 18.07.2024 на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу", зарахувавши до стажу державної служби періоди роботи з 01.06.1978 по 08.04.2002, з 09.04.2002 по 28.05.2015 та обчислити таку пенсію, виходячи з 60% складових заробітної плати, відображеної у довідках №02-15/317 та №02-15/316 від 18.07.2024. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2025 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області №956080125161 від 26.07.2024 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 . Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області зарахувати до стажу державної служби ОСОБА_1 періоди роботи з 01.06.1978 по 28.05.2015 на посадах в органах місцевого самоврядування та перевести ОСОБА_2 з 18.07.2024 з пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно пункту 10 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VIII та статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723-XII. В іншій частині позову відмовлено. Не погодившись з прийнятим рішенням суду ОСОБА_3 та Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області оскаржили його подавши апеляційні скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. ОСОБА_3 з підстав наведених в своїй апеляційній скарзі, вважає, що оскаржуване рішення винесене без належного з`ясування обставин справи і з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить частково скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нове судове рішення у відповідній частині, та викласти судове рішення в наступній редакції: Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області №956080125161 від 26.07.2024 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 . Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області зарахувати до стажу державної служби ОСОБА_1 періоди роботи з иі.06.1978 по 28.05.2015 на посадах в органах місцевого самоврядування та перевести ОСОБА_2 з 18.07.2024 з пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно пункту 10 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-УІІІ та статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ, обчисливши таку пенсію як особі, яка станом на 01.05.2016 має стаж роботи на посаді, віднесеній до категорій посад державної служби не менш як 20 років, і яка на дату звернення за призначенням пенсії має стаж роботи на посаді, віднесеній до категорій посад державної служби більше 20 років, виходячи із 60% усіх без винятку складових заробітної плати, відображених у довідках, виданих Корецькою міською радою за №02-1 5/3 17 від 18,07.2024 та №02-15/316 від 18.07.2024, та виплативши заборгованість, яка виникне у зв`язку з цим. Апелянт Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області з підстав наведених в своїй апеляційній скарзі, вважає, що оскаржуване рішення винесене без належного з`ясування обставин справи і з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. Відзиви на апеляційні скарги рішення суду першої інстанції подані не були. Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав. Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, що позивачка ОСОБА_1 перебуває на обліку в органі пенсійного фонду та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Позивачка 18.07.2024 звернулася до пенсійного органу із заявою про перехід на інший вид пенсії за Законом України «Про державну службу». Головним управлінням Пенсійного фонду України в Вінницькій області 26.07.2024 прийнято рішення №9560801125161 про відмову у переведенні з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» у зв`язку із відсутністю стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби. В зазначеному рішенні вказано, що час роботи в органах місцевого самоврядування зараховується до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» до 04 липня 2001 року, тобто до дати набрання чинності Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування». Стаж роботи на посадах, віднесених до категорії посад державних службовців складає станом на 01.05.2016 становить 4 місяці 23 дні. Позивачка не погоджуючись з рішенням відповідача про відмову у переведенні з одного виду на інший вид пенсії, звернулася з відповідним позовом до суду. Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного. Як вірно зазначено судом першої інстанції, спірним питанням в межах розгляду даної справи, є наявність у позивача стажу роботи на державній службі та стажу, що може бути прирівняний до стажу державного службовця, необхідного для призначення пенсії державного службовця відповідно до положень ст. 37 Закон України "Про державну службу" №3723-ХІІ від 16.12.1993. Відповідно до ст.1 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" від 07.06.2001 №2493-III (далі - Закон №2493-III) служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом. Згідно статей 2, 3 Закону №2493-III посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету. Посадами в органах місцевого самоврядування є: виборні посади, на які особи обираються на місцевих виборах; виборні посади, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою; посади, на які особи призначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України. Відповідно до ч.7 ст.21 Закону №2493-III (в редакції станом на 01.05.2016) пенсійне забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування, які мають стаж служби в органах місцевого самоврядування та/або державної служби не менше 10 років, здійснюється у порядку, визначеному законодавством України про державну службу. Пенсійне забезпечення державних службовців станом до 01.05.2016 регулювалося Законом України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-XII (далі - Закон №3723-ХІІ). З 01.05.2016 набрав чинності Закон України "Про державну службу" від 10.12.2015 за №889-VIII (далі - Закон №889-VІІІ), відповідно до статті 90 якого пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Згідно з пунктом 10 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VІІІ державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року №3723-XII (далі - Закон № 3723-XII) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Відповідно до пункту 11 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VІІІ Перелік посад державної служби, які займали особи з числа колишніх державних службовців, що належать до певної категорії посад, передбачених цим Законом, визначається Кабінетом Міністрів України. Згідно пункту 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VІІІ для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Відповідно до ч.1 ст.37 Закону №3723-XII на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченому абзацом 1 частини першої статті 28 Закону №1058-IV, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Отже, обов`язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених частиною 1 статті 37 Закону №3723ХІІ і Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII, а саме: щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби. Аналогічні правові позиція відображені Верховним Судом у рішенні від 04.04.2018 у зразковій справі №822/524/18, а також у постановах від 01.12.2020 у справі №466/6057/17, від 16.12.2021 у справі №538/804/17, від 22.06.2021 у справі №308/67/17, від 29.09.2022 у справі №234/6967/17 та від 29.11.2022 у справі №431/991/17. Згідно пункту 6 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 №229, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII. Пунктом 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII передбачено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством. Згідно пункту 2 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283 (діяв до набрання чинності Законом України "Про державну службу" №889-VIII), робота на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування зараховується до стажу державної служби. Пунктом 4 цього Порядку визначено, що до стажу державної служби зараховуються, зокрема, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування". Як вірно зазначено судом першої інстанції порядок №283 втратив чинність у зв`язку із затвердженням 25 березня 2016 року постановою № 229 Кабінету Міністрів України нового Порядку обчислення стажу державної служби. Пунктом 4 Порядку №229 передбачено, що до стажу державної служби зараховується, зокрема, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування". Згідно статті 14 Закону №2493-IIІ в органах місцевого самоврядування встановлюються такі категорії посад, зокрема, п`ята категорія - посади керуючих справами виконавчих апаратів районних рад, керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів районних у містах рад, помічників голів, радників (консультантів), спеціалістів, головних бухгалтерів управлінь і відділів виконавчого апарату обласних, секретаріатів Київської та Севастопольської міських рад, керівників управлінь, відділів та інших виконавчих органів міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад та їх заступників, керівників відділів (підвідділів) у складі самостійних управлінь, відділів виконавчих органів міських (міст обласного значення) рад, посади заступників міських (міст районного значення), сільських, селищних голів з питань діяльності виконавчих органів ради, секретарів міських (міст районного значення), сільських, селищних рад, старост. Судом першої інстанції вірно встановлено, що у дублікаті трудової книжки позивачки серії НОМЕР_1 від 12.03.2001 містяться наступні записи про роботу: 01.06.1978 прийнята на посаду головного бухгалтера сільської ради (рішення №16 сільвиконкому від 01.06.1978); 12.03.2001 переведена спеціалістом ІІ категорії-бухгалтером за конкурсом (розп. №8 від 12.03.2001); 12.03.2001 прийнята присяга державного службовця; 12.03.2001присвоєно 14 ранг державного службовця (розп. №8 від 12.03.2001); 23.07.2001 прийнята присяга посадової особи місцевого самоврядування; 23.07.2001 присвоєно 14 ранг посадової особи місцевого самоврядування (розп. №21 від 23.07.2001); 08.04.2002 звільнена у зв`язку з обранням сільським головою, п.5 ст.36 КЗпП України (розп. №12 від 08.04.2001); 09.04.2002 обрана Устянським сільським головою (рішення №1 від 09.04.2001); 09.04.2002 присвоєно 11 ранг посадової особи місцевого самоврядування (рішення №1 від 09.04.2002); 06.04.2004 присвоєно 10 ранг посадової особи місцевого самоврядування (рішення №110 від 06.04.2004); 17.03.2005 присвоєно 9 ранг посадової особи місцевого самоврядування 4 категорії посад (рішення №147 від 17.03.2005); 03.04.2006 обрана Устянським сільським головою (рішення №1 від 03.04.2006); 03.04.2006 присвоєно 8 ранг посадової особи місцевого самоврядування (рішення №1 від 03.04.2006); 03.04.2008 присвоєно 7 ранг посадової особи місцевого самоврядування (рішення №112 від 03.04.2008); 10.11.2010 обрана Устянським сільським головою (рішення №1 від 10.11.2010); 28.05.2015 звільнена у зв`язку з виходом на пенсію (рішення №348 від 28.05.2015). Згідно довідки від 18.07.2024 №02-15/318, виданій виконавчим комітетом Корецької міської ради вказано, що на підставі записів в трудовій книжці позивачки серії НОМЕР_1 , остання працювала з 01.06.1978 по 08.04.2002 на посаді головного бухгалтера Устянської сільської ради, загальний стаж на зазначеній посаді становить 23 роки 10 місяців 8 днів, з 09.04.2002 по 28.05.2015 на посаді сільського голови Устянської сільської ради, загальний стаж на зазначеній посаді становить 13 років 1 місяць 20 днів. В цілому стаж роботи на посадах в органах місцевого самоврядування становить 36 років 11 місяців 28 днів. Відтак, посади, які обіймала позивачка за час роботи в органах місцевого самоврядування, зокрема з 01.06.1978 по 28.05.2015, відносяться до посад, визначених ст.14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", що не є спірним у справі. Пунктом 4 частини 2 статті 46 Закону №889-VIII визначено, що до стажу державної служби зараховуються час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування". Доводи відповідача про те, що стаж роботи на посадах в органах місцевого самоврядування з 2002 року не може бути зарахований до стажу державної служби, який дає право на призначення пенсії за віком згідно із Законом України "Про державну службу", а лише до 04.07.2001 - є безпідставними. З врахуванням наведеного колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що періоди роботи позивачки на посадах в органах місцевого самоврядування, а саме з 01.06.1978 по 28.05.2015 включно, зараховуються до стажу державної служби, що свідчить про те, що стаж роботи позивачки на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, дає право на призначення пенсії, відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" та з врахуванням пункту 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII. Виходячи з наведеного суд першої інстанції правильно вказав, що відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області, діяв недобросовісно та необґрунтовано, не врахував усіх обставин та положень законодавства, що мають значення для переведення позивачки з однієї пенсії на іншу, і, як наслідок, допустив неналежний розгляд поданої нею заяви і документів та, відповідно, прийняв протиправне і необґрунтоване рішення. Таким чином, суд першої інстанції зробив правильний висновок про неправомірність відмови позивачці у переведенні та перерахунку пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», як наслідок, оскаржуване рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області підставно скасуване. Дотримання позивачкою інших необхідних умов для переведення її на пенсію за віком відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу» не є спірним у даній справі. З врахуванням наведеного, порушене право позивачки у даному випадку підлягає захисту шляхом визнання протиправним рішення відповідача від 26.07.2024 про відмову позивачці у переведенні (перерахунку) на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" та відновленню шляхом зобов`язання відповідача зарахувати до стажу державної служби позивачки період роботи з 01.06.1978 по 28.05.2015 в органах місцевого самоврядування та провести перерахунок (перехід на пенсію за віком згідно ст.37 Закону України "Про державну службу" № 3723-Х11 від 16.12.1993) згідно з заявою від 18.07.2024. Стосовно частини позовних вимог про зобов`язання обчислити пенсію, виходячи із 60% усіх без винятку складових заробітної плати, відображених у довідках, виданих Корецькою міською радою за №02-15/317 від 18.07.2024 та №02-15/316 від 18.07.2024, то суд першої інстанції правильно вказав про передчасність таких вимог, оскільки пенсійний орган, мотивував свою відмову тим, що ОСОБА_1 взагалі не має права на переведення на пенсію за віком відповідно до Закону № 3723-ХІІ, з огляду на відсутність необхідного стажу роботи на посадах державної служби. Тобто, відповідач не надавав оцінку відомостям про заробітну плату, які містяться в таких довідках. Зазначена вимога стосується розміру пенсійних виплат, який ще не обрахований суб`єктом владних повноважень, що наділений такою дискрецією, наслідки якої можуть бути предметом перевірки судом на відповідність критеріям, визначеним у статті 2 КАС України, а отже така вимога спрямована на майбутнє, через, що не підлягає задоволенню з огляду на те, що судовому захисту підлягає тільки порушене право. Аналогічна правова позиція відображена Верховним Судом в постановах від 12.09.2023 у справі № 560/8328/22, від 19.12.2023 у справі № 600/947/23. З врахуванням наведеного колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про часткове задоволення позову Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи наведене вище, колегія суддів апеляційного суду вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні. Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2025 року у справі №460/8760/24 без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя І. І. Запотічний судді О. І. Довга Т. І. Шинкар