Постанова 4821 № 703/1115/25

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Номер провадження 22-ц/821/1433/25Головуючий по 1 інстанції Справа №703/1115/25 Категорія: 305010000 Овсієнко І. В. Доповідач в апеляційній інстанції Фетісова Т. Л. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 вересня 2025 року м. Черкаси Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів цивільної палати: суддя-доповідачФетісова Т.Л. суддіГончар Н.І., Сіренко Ю.В. розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу позивача на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 26.05.2025 (повний текст складено 29.05.2025, суддя в суді першої інстанції Овсієнко І.В.) у цивільній справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області до ОСОБА_1 про стягнення надмірно виплаченої субсидії, в с т а н о в и в : у лютому 2025 року Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області в порядку самопредставництва, звернулося до суду із вказаним позовом, яким просить стягнути із ОСОБА_1 кошти надміру виплаченої житлової субсидії в сумі 45415,58 грн., мотивуючи про те, що відповідач перебуває на обліку в ГУПФ України в Черкаській області як одержувач житлової субсидії за адресою АДРЕСА_1 . Відповідно до інформації в реєстрі справ, по яких необхідно продовжити утримання сум надміру виплачених житлових субсидій, по справі ОСОБА_1 28.07.2022 виявлено надміру перераховану (виплачену) житлову субсидію у розмірі 45 415,58 грн. за період з 01.11.2016 по 31.05.2022, залишок якої становить 45 415,58 грн. та яка за даними справи виникла у зв`язку із наданням недостовірної інформації про кількість членів домогосподарства при подачі документів для призначення житлової субсидії. Відповідно до Декларації про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії від 26.12.2016 заявниця ОСОБА_1 в інформації про осіб, які зареєстровані у житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , зазначила одну особу ОСОБА_1 , що підтверджено довідкою про склад сім`ї та розмір платежів за житлово-комунальні послуги від 26.12.2016 № 132, виданої АСББ «Антей». Проте, згідно Відомості 26904 про склад осіб, зареєстрованих у житловому приміщенні, отриманих 13.05.2022 з реєстру громади м. Сміла від Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Смілянської міської ради, в житловому приміщенні за адресою відповідача зареєстровано двоє осіб, а саме - заявниця ОСОБА_1 та її донька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована у даному приміщенні з 02.04.2010. Тобто, на день подання ОСОБА_1 заяви про призначення житлової субсидії та заповнення Декларації, ОСОБА_2 була зареєстрована у житловому приміщенні за вказаною адресою, але про цей факт не зазначено в декларації. Оскільки відповідач не зазначила в декларації ОСОБА_2 , яка зареєстрована у даному житловому приміщенні, житлову субсидію з 01.11.2016 розраховано на одну особу. При призначенні житлової субсидії не були враховані доходи та майновий стан ОСОБА_2 , що вплинуло на встановлення права на житлову субсидію або визначення її розміру. 01.06.2022 ОСОБА_1 припинено виплату субсидії та нараховано переплату за період з 01.11.2016 по 321.05.2022 у розмірі 45 415,58 грн. Листами відповідача неодноразово повідомлено про виникнення переплати житлової субсидії та порядок її відшкодування. Про надміру виплачену субсидію ОСОБА_1 додатково повідомлено в телефонному режимі, проте надміру перераховану (виплачену) житлову субсидію не відшкодовано, що змусило позивача звернутися до суду із вказаним позовом. Рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 26.05.2025 у задоволенні позову відмовлено та відмовлено ОСОБА_1 у стягненні з позивача витрат на правничу допомогу. Суд вказав, що в судовому засіданні встановлено подання ОСОБА_1 недостовірних відомостей про склад осіб домогосподарства, однак обґрунтований розрахунок суми субсидії, належної до повернення відповідачем, відсутній, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають до задоволення. Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, через систему «Електронний суд» позивач подав 26.06.2025 апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального права, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Апеляційну скаргу мотивовано помилковістю щодо застосування норм матеріального права судом, зокрема, пункту 125 Положення №

848. Так, судом вказано на те, що заявлена позивачем вся сума призначеної субсидії ОСОБА_1 суперечить пункту 125 Порядку №

848. При цьому розрахунок визнано необґрунтованим, оскільки позивачем до суду не надано документів, з яких вбачався б дохід ОСОБА_2 , що підлягав врахуванню під час розрахунку субсидії, що унеможливлює визначення розміру субсидії, яка належала ОСОБА_1 або прийняти рішення про відсутність в останньої права на її отримання. Згідно з позицією позивача обов`язок правдиво і повно вказувати склад домогосподарства та подати достовірну інформацію, покладається виключно на заявника, однак відповідач таку не зазначила. Оскільки згідно з положеннями чинного законодавства про призначення житлових субсидій, ГУПФ, як орган що здійснює контроль за дотриманням вимог, може діяти лише в межах наданої йому інформації. У разі, якщо особа не була задекларована, Пенсійний фонд не мав жодних юридичних підстав витребовувати чи використовувати її персональні дані, зокрема інформацію про доходи, а відтак неможливість надати вказаний розрахунок переплати субсидії, обумовлено винятково діями відповідача, яка приховала інформацію про зареєстровану доньку, проте судом першої інстанції необґрунтовано перекладено обов`язок доведення, в частині надання інформації, на Головне управління. Скаржник посилається на позицію Верховного Суду, що надання недостовірної або неповної інформації про склад домогосподарства, доходи чи майновий стан при оформленні субсидії є підставою для визнання виплат такими, що здійснені без належної правової підстави, та зобов`язує одержувача повернути їх до бюджету. У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача адвокат Лук`яненко Г.О. просила її залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, у разі задоволення позовних вимог, застосувати строк позовної давності та стягнути з особи, що подала апеляційну скаргу на користь відповідача судові витрати. Представник відповідача вказала, що згідно з п. 7 Положення №848 в редакції, чинній станом на 26.12.2016, субсидія розраховується виходячи з кількості зареєстрованих у житловому приміщенні осіб (осіб, які фактично проживають), яким нараховується плата за житлово-комунальні послуги, у тому числі осіб, призваних на строкову службу. 26.12.2015 ОСОБА_1 надала до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення, який призначав тоді житлову субсидію, заяву про призначення житлової субсидії від 26.12.2016, декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії, яка було складена на підставі довідки про склад сім`ї та розмір платежів за житлово-комунальні послуги від 26.12.2026 №32 виданої АСББ «Антей» де чітко вказано, що склад сім`ї 1 особа, кількість проживаючих

1. Донька відповідача з 2011 року проживає та працює на території рф, що підтверджується рядом доказів. Додатково час не проживання ОСОБА_2 у період з 2004 по травень 2022 підтверджується актами комісії в складі голови АСББ «Антей» та співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 , які проживають у цьому будинку. Рішенням про призначення субсидії ОСОБА_1 від 03.02.2017, на підставі наданих відповідачем документів, визначено розмір субсидії та період її надання з листопада 2016 по квітень 2017. У подальшому, після закінчення строку отримання субсидії, управління самостійно здійснило призначення субсидії на наступні періоди з травня 2017 року по травень 2022 року. Отже відповідач у заяві та декларації зазначила дані згідно довідки АСББ «АНТЕЙ», а в період травень 2017 травень 2022 взагалі не надавала жодних документів, а станом на 26.12.2016 вона мала законне право отримувати житлову субсидію, оскільки фактично проживала одна. На переконання представника відповідача зважаючи на те, що у ОСОБА_1 був відсутній умисел надати інформацію про меншу кількість зареєстрованих у квартирі осіб, та те, що на момент вирішення питання про отримання субсидії вона проживала сама, а позивач не довів недобросовісності у діях відповідача, - відсутні підстави для примусового повернення отриманих ОСОБА_1 коштів у вигляді житлової субсидії. При цьому, правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум, а механізм повернення надмірно отриманих коштів у виді житлової субсидії передбачає стягнення зазначених сум лише у випадку, якщо така надмірна сплата відбулась з вини отримувача субсидій, а саме через його зловживання, зокрема подання документів з недостовірними відомостями. Також представник відповідача зазначила, що докази на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу (детальний опис робіт, акт наданих послуг, договір, тощо) буде надано протягом п`яти днів після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. За правилами ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. У даному випадку предметом спору є вимоги про повернення надмірно виплаченої субсидії, розмір якої не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За таких обставин апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч.13 ст.7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Відповідно до положень ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Заслухавши доповідь судді, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків. При розгляді справи встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 26.12.2016 ОСОБА_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , звернулася до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Смілянської міської ради з заявою про призначення житлової субсидії, в якій просила призначити їй субсидію для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг. Підписавши вказану заяву, відповідач зобов`язалася у разі зміни обставин, які можуть вплинути на отримання житлової субсидії (зміни складу осіб, які зареєстровані (фактично проживають), джерел доходу, переліку одержуваних житлово-комунальних послуг, придбання майна, товарів або оплати послуг на суму, що перевищує 50 тисяч гривень), протягом місяця повідомити про це структурний підрозділ з питань соціального захисту населення (а.с.10). Згідно з довідкою про склад сім`ї та розмір платежів за житлово-комунальні послуги, виданою АСББ «Антей» від 26.12.2016, виданої ОСОБА_1 , остання є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 , проживає одна особа та вказано розмір квартплати (а.с.8). На підставі вказаних документів, а також довідки про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб, що видана відповідачці, ОСОБА_1 було проведено розрахунок субсидії на період листопада 2016 року до квітня 2017 року, що підтверджується рішенням про призначення субсидії. Згідно з Відомостями 26904 про склад осіб, зареєстрованих у житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , виданої ОСОБА_1 з «Реєстру громади м. Сміла» від 13.05.2022, за вказаною адресою зареєстровано 2 осіб: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дата реєстрації 02.04.2010 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дата реєстрації 22.11.2006 (а.с.9). 16.09.2022 Кабінетом Міністрів України затверджено постанову №1041 «Деякі питання надання житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу Пенсійним фондом України», повноваження стосовно призначення житлових субсидій з 01.12.2022 року передано органу Пенсійного фонду України, у зв`язку з чим, Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, згідно акту приймання - передачі даних про одержувачів житлових субсидій, по яких прийнято рішення про утримання сум надміру виплачених житлових субсидій №2 від 31.12.2022 року, прийняло на облік переплату по надміру виплаченій ОСОБА_1 житлової субсидії в сумі 45415,88 грн за період з 01.11.2016 до 31.05.2022 (а.с.6-7). ГУ ПФУ в Черкаській області листами від 30.01.2023, 17.05.2024 повідомляв ОСОБА_1 про зміну реквізитів для повернення надміру перерахованої (виплаченої) житлової субсидії та про повернення житлової субсидії (а.с.14-15). ГУ ПФУ в Черкаській області 29.07.2022 №01-1812/07 ОСОБА_1 направлялося повідомлення про відшкодування коштів по переплаченій субсидії справа №26904 (а.с.16). Згідно з розрахунком надлишку нарахованої субсидії №26904 до сплати належить 45 415,58 грн. (а.с.18-19). Такими є встановлені обставини справи, які мають наступну правову регламентацію. Відповідно до пункту 1 Положення про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 № 848 (далі - Положення), субсидія є безповоротною і її отримання не пов`язане і не тягне за собою зміни форми власності житла. Відповідно до пункту 2 Положення (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) право на отримання адресної безготівкової субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, а також субсидії готівкою на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива (далі - субсидія) поширюється на громадян, які проживають у житлових приміщеннях (будинках), у частині оплати ними користування житлом; утримання житла; управління багатоквартирним будинком, комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива. Згідно з пунктом 3 Положення призначення субсидій та контроль за їх цільовим використанням здійснюється структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві та Севастополі держадміністрацій. Пунктом 6 Положення передбачено, що субсидія призначається одному з членів домогосподарства, на якого відкрито особовий рахунок за місцем реєстрації, або особі, яка не зареєстрована, але фактично проживає у житловому приміщенні (будинку) на підставі договору найму (оренди) житла, і на яку відкрито особові рахунки із сплати житлово-комунальних послуг. В окремих випадках на підставі рішень районних, районних у містах Києві і Севастополі держадміністрацій та виконавчих органів міських і районних рад або утворених ними комісій та актів обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства субсидія може призначатися іншій особі, зареєстрованій у житловому приміщенні (будинку), а також індивідуальним забудовникам, будинки яких не прийняті в експлуатацію, але які сплачують вартість одержуваних житлово-комунальних послуг. Субсидія розраховується виходячи з кількості зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб (осіб, які фактично проживають), яким нараховується плата за житлово-комунальні послуги, у тому числі осіб, призваних на строкову військову службу. У разі коли кількість фактично проживаючих зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб є меншою, ніж кількість зареєстрованих у такому приміщенні (будинку) осіб, субсидія розраховується виходячи з кількості зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб, які фактично у ньому проживають, на підставі рішення районної, районної у мм. Києві і Севастополі держадміністрації та виконавчого органу міської, районної у місті (у разі її утворення) ради або утвореної ними комісії. Під час прийняття рішень у таких випадках враховується наявність документів, що підтверджують тимчасову відсутність осіб з числа зареєстрованих (довідки, що підтверджують місце перебування особи на території іншої адміністративно-територіальної одиниці у зв`язку з роботою, лікуванням, навчанням, довготривалим відрядженням, відбуванням покарання, довідки про оплату житлово-комунальних послуг в іншому житловому приміщенні (будинку), акти обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства селищної, сільської або міської ради, акти житлово-експлуатаційних організацій про фактично проживаючих осіб, договори оренди житла в іншому місці). У разі відсутності документів, що підтверджують тимчасову відсутність осіб з числа зареєстрованих, рішення приймається на підставі актів обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства (пункт 7 Положення). Субсидія для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг призначається на основі середньомісячного сукупного доходу осіб, зазначених у пункті 7 цього Положення (пункт 12 Положення). Пунктом 13 Положення встановлено, що для призначення субсидії громадянин, особа якого посвідчується паспортом або іншим документом, подає органу праці та соціального захисту населення заяву про призначення житлової субсидії та декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії, за встановленими формами та несе відповідальність за подані відомості про доходи, майно, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на призначення субсидії та на визначення її розміру. За правилами пункту 20 Положення надання раніше призначеної субсидії припиняється, якщо громадянин приховав або свідомо подав недостовірні дані про доходи та майновий стан, що вплинули на встановлення права на субсидію і визначення її розміру, внаслідок чого йому була надміру перерахована сума субсидії, - з місяця, в якому виявлено порушення. У разі коли громадянин добровільно не повернув надміру перераховану (виплачену) суму субсидії, питання про її стягнення органи, що призначають субсидії, вирішують у судовому порядку. Щодо розгляду спору по суті, сума надмірно перерахованої (виплаченої) субсидії є майном, збереженим без достатньої правової підстави. А тому на правовідносини з повернення цієї суми поширюються приписи глави 83 ЦК України, Положення та Порядку. Відповідно до частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Згідно зі статтею 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті: 1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; 2) інше майно, якщо це встановлено законом. При цьому правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум. Наведене узгоджується із висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 року у справі № 345/1183/17 (провадження № 14-420цс19). Отже, отримавши кошти з Державного бюджету України у вигляді субсидії, відповідач ОСОБА_1 фактично набула право власності на них, вказавши при цьому, недостовірну інформацію про фактичну чисельність зареєстрованих осіб та відсутність відповідного рішення райдержадміністрації та виконавчого органу міської ради, що підтверджують тимчасову відсутність осіб з числа зареєстрованих осіб за адресою: АДРЕСА_1 . Даний факт встановлено оскаржуваним рішенням суду першої інстанції, однак суд дійшов помилкового висновку та відмовив у задоволенні позову, пославшись на те, що позивачем не надано суду документів, з яких вбачався б дохід ОСОБА_2 , що підлягав врахуванню для визначення доходів членів сім`ї осіб зі складу домогосподарства, що унеможливлює визначення розміру субсидії, що належала ОСОБА_1 або прийняти рішення про відсутність в останньої права на отримання субсидії. Так, позивач не зобов`язаний витребовувати дані про розмір доходу будь-кого із громадян, які звернулися за отриманням субсидії. Натомість сама особа, що звертається за отриманням субсидії, у відповідності із приписами Положення зобов`язана надавати достовірні дані про кількість зареєстрованих осіб, як у даному випадку, та несе відповідальність за подані нею відомості. Крім того, у запереченні на позовну заяву та у відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача просила застосувати строк позовної давності, оскільки, на думку адвоката, позивач не надав доказів на підтвердження звернення до суду з даним позовом в межах строку позовної давності. Так, за приписами ст. 256 ЦПК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Згідно з ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права. За обставинами даної справи йдеться про надміру перераховану (виплачену) житлову субсидію у період з листопада 2016 по травень 2022 року. Отже, строк позовної давності обчислюється з моменту, коли позивач виявив надміру перераховану (виплачену) житлову субсидію. За даними відомості 26904 про склад осіб, зареєстрованих у житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , сформованою 13.05.2022, позивачу стало відомо про кількість зареєстрованих осіб за вищевказаною адресою саме 13.05.2022 тобто у межах трьох років. Позовну заяву до суду подано 27.02.2025. Таким чином строк позовної давності у даній справі не пропущено. При цьому за приписами пунктів 12 та 19 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. Карантин з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) в державі тривав з 12.03.2020 по 30.06.2023. Крім того, військовий стан в державі, введений 24.02.2022, який неодноразово продовжувався, триває і на даний час. З урахуванням викладеного вище, апеляційний суд вважає безпідставним посилання представника відповідача на застосування строку позовної давності у запереченні на позовну заяву та у відзиві на апеляційну скаргу. Так станом на червень 2021 та по червень 2023 мав місце карантин з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), який в силу приписів пункту 12 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, є підставою для продовження строків позовної давності за ст. 257 ЦК України. Також з лютого 2022 року і по 04 вересня 2025 року строк позовної давності було зупинено на час військового стану (п. 19 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України). Відповідно до положень ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Зважаючи на те, що відповідач ОСОБА_1 надавши недостовірну інформацію отримала кошти з Державного бюджету України у вигляді субсидії, фактично набула право власності на них, вказану суму добровільно не повернула, позовні вимоги про її стягнення підлягають до повного задоволення. Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставою для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Отже рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 26.05.2025 у даній справі слід скасувати у зв`язку з неправильним застосуванням норм матеріального права та прийняти постанову про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача суму надміру переплаченої (виплаченої) житлової субсидії у розмірі 45 415,58 грн. Таким чином апеляційна скарга позивача підлягає до задоволення. На підставі положень ст.141 ЦПК України, оскільки позовні вимоги у справі задоволено у повному обсязі, з відповідача на користь позивача має бути стягнуто 2422,40 грн. судового збору за розгляд справи судом першої інстанції та 3633,60 грн. судового збору за розгляд справи апеляційним судом усього 6 056,00 грн. судового збору. Керуючись ст. ст. 141, 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, п о с т а н о в и в : апеляційну скаргу задовольнити. Рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 26.05.2025 у даній цивільній справі скасувати. Позовні вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області до ОСОБА_1 про стягнення надмірно виплаченої субсидії задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області суму надміру переплаченої (виплаченої) житлової субсидії у розмірі 45 415,58 грн. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області 6 056,00 грн. судового збору, сплаченого за розгляд справи судами першої та апеляційної інстанцій. Постанова апеляційного суду набирає чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення в порядку та за умов, визначених цивільним процесуальним законодавством. Повну постанову складено 10.09. 2025. Суддя-доповідач Судді