Постанова Івано-Франківський апеляційний суд № 352/1562/25

Справа № 352/1562/25 Провадження № 22-ц/4808/1251/25 Головуючий у 1 інстанції КУЗЬМЕНКО С. В. Суддя-доповідач Луганська ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 вересня 2025 року м. Івано-Франківськ Івано-Франківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Луганської В.М., суддів: Баркова В.М., Томин О.О. учасники справи: позивач ОСОБА_1 відповідач - ОСОБА_2 , розглянувши в порядку спрощеного провадження (без повідомлення учасників справи відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України) справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_3 на ухвалу Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 09 липня 2025 року, постановлену судом у складі судді Кузьменко С.В., за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, в с т а н о в и в: У липні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, в обґрунтування якого зазначила, що перебувала з відповідачем у шлюбі, який рішенням Тисменицького районного суду від 20 січня 2025 року розірвано. У шлюбі у сторін народилась донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка після розірвання шлюбу проживає разом з позивачкою у АДРЕСА_1 та перебуває на повному утриманні позивачки. Просила суд стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання малолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частки від усіх доходів , але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно. Ухвалою Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 09 липня 2025 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу передано до Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області за територіальною юрисдикцією (підсудністю). Не погодившись з вказаною ухвалою, ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 звернулись до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права просять суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 09 липня 2025 року, справу направити для продовження розгляду до Тисменицького районного суду Івано-Франківської області. В обґрунтування апеляційної скарги зазначили, що судом першої інстанції не враховано, що позивачка звернулась з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Івано-Франківська міська громада знаходиться в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області, у складі якої місто - Івано-Франківськ і 18 сіл, серед яких село Добровляни, (колишнього Тисменицького району Івано-Франківської області). Натомість судом помилково взято до уваги інший населений пункт з аналогічною назвою село Добровляни Калуського району Івано-Франківської області, яке входить до Новицької сільської громади, поштовий індекс - 77361. Суд першої інстанції на день відкриття провадження у справі не встановив фактичного зареєстрованого місця проживання чи перебування позивачки, а саме: АДРЕСА_1 та відповідача ОСОБА_2 , а саме: АДРЕСА_2 , та не взяв до уваги Витяг з реєстру територіальної громади № 2025/00840/7989 від 24.06.2025 року, який сформовано за заявою законного представника - ОСОБА_1 , згідно якого малолітня ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою місця проживання матері: Івано-Франківська область, Івано-Франківський район, село Добровляни, Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 01 серпня 2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та представника ОСОБА_3 . Відзив на апеляційну скаргу у встановлений апеляційним судом строк не надходив. Відповідно до ч.3 ст.360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 01 серпня 2025 року справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи відповідно до ч. 2ст. 369 ЦПК України. За приписами ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Ухвала передачі справи на розгляд до іншого суду входить до переліку ухвал, які розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (п.6 ч. 1 ст. 353 ЦПК України). Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Тому розгляд справи здійснюється без повідомлення сторін в порядку письмового провадження. Згідно ч. 1 ст. 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Інформація про призначення даної справи до розгляду у апеляційному суді без повідомлення учасників справи розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність й обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Відповідно до положень статті 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Передаючи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на розгляд до Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області за територіальною юрисдикцією (підсудністю), суд першої інстанції виходив з того, що згідно ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом. Колегія суддів вважає, що такі висновки суду не відповідають вимогам закону, виходячи з наступного. Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»). Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом. Підсудність - це розподіл підвідомчих загальним судам цивільних справ між різними судами першої інстанції залежно від роду (характеру) справ, що підлягають розгляду, і від території, на яку поширюється юрисдикція того чи іншого суду (ст.19 ЦПК України). Територіальна підсудність (юрисдикція) - це підсудність цивільної справи загальному суду в залежності від території, на яку поширюється юрисдикція даного суду. За її допомогою вирішується питання, яким з однорідних судів підсудна для розгляду відповідна справа. Згідно з частиною першою статті 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом. Статтею 28 ЦПК України визначені випадки альтернативної підсудності, тобто підсудності за вибором позивача, зокрема, відповідно до ч. 1 вказаної статті позови про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача. Законодавець передбачив юридичну можливість для особи, яка звертається до суду із позовом про стягнення аліментів, обрати на власний розсуд, якими правилами територіальної підсудності керуватися при зверненні до суду за захистом своїх порушених прав. У процесуальному законодавстві запроваджено для такої категорії справ правило альтернативної підсудності, що надає право саме позивачу обирати уповноважений суд з-поміж тих, що визначені або загальними правилами підсудності цивільних справ, або спеціальним правилом альтернативної підсудності. З урахуванням зазначеного та відповідно до положень за альтернативної підсудності право вибору суду, до якого він бажає звернутися, належить саме позивачу. Положення частини першої статті 27, частини першої статті 28 ЦПК України імперативно встановлюють, що визначення територіальної юрисдикції (підсудності) здійснюється з урахуванням зареєстрованого місця проживання або перебування фізичної особи - сторони у справі, якщо інше не передбачено законом. Зазначена вимога процесуального закону унеможливлює зловживання процесуальними правами при визначенні підсудності. Згідно зі статтею 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Відповідно до статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація - внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку. Згідно з абзацом 1 пункту 8 та пунктом 9 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року № 207, документи для здійснення реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування особи подаються до органу реєстрації (у тому числі через центр надання адміністративних послуг) з урахуванням вимог Закону України «Про адміністративні послуги». Відомості про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання вносяться до паспорта громадянина України, тимчасового посвідчення громадянина України, посвідки на постійне проживання, посвідки на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист, а відомості про реєстрацію місця перебування - до довідки про звернення за захистом в Україні шляхом проставлення в них відповідного штампа реєстрації місця проживання/перебування особи за формою згідно з додатком 1 до цих Правил. Відповідно до ч. 8 ст. 187 ЦПК України у суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру. Якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу (ч.9 ст.187 ЦПК України). В позовній заяві позивачка ОСОБА_1 зазначила своє зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно витягу з реєстру територіальної громади зареєстроване місце проживання доньки ОСОБА_4 також АДРЕСА_1 . З матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції було скеровано запити до Управління ДМС України ВОМІРМП УДМС Івано-Франківській області стосовно реєстрації ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Відповіді на вказані запити в матеріалах справи відсутні. Згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру, сформованого за запитом Тисменицького районного суду Івано-Франківської області, адреса реєстрації ОСОБА_2 : АДРЕСА_1 . Згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру, сформованого за запитом Івано-Франківського апеляційного суду, адреса реєстрації ОСОБА_1 АДРЕСА_1 . З урахування викладено, колегія суддів приходить до висновку, що позивачка відповідно до положень частини першої ст.28 ЦПК України правомірно пред`явила свій позов за місцем реєстрації свого місця проживання, скориставшись правом альтернативної підсудності. Суд першої інстанції на зазначені обставини і вимоги закону уваги не звернув, на день відкриття провадження у справі не встановив зареєстрованого місця проживання чи перебування позивачки та дійшов помилкового висновку про те, що справа повинна бути передана на розгляд Калуському міськрайонному суду Івано-Франківської області, за місцезнаходженням відповідача, керуючись положеннями ст. 27 ЦПК країни. Крім того, колегія суддів вважає слушними доводи апеляційної скарги про те, що місце зареєстрованого проживання позивачки, а саме село Добровляни (колишнього Тисменицького району Івано-Франківської області) на даний час входить до складу Івано-Франківської міської громади, яка знаходиться в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 №714-р затверджено територію Івано-Франківської міської територіальної громади, куди увійшла Добровлянська територіальна громада (колишній Тисменицький район). Село Добровляни приєдналося до Івано-Франківської міської об`єднаної територіальної громади. Зміна адміністративно-територіального устрою не означає автоматичної зміни системи судоустрою, адже згідно ст. 125 Конституції України та ст. 19 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» суд утворюється, реорганізовується і ліквідовується законом, проект якого вносить до Верховної Ради України Президент України після консультацій з Вищою радою правосуддя. Підставами для утворення чи ліквідації суду є зміна визначеної цим Законом системи судоустрою, необхідність забезпечення доступності правосуддя, оптимізації видатків державного бюджету або зміна адміністративно-територіального устрою. Цей же Закон, у ст. 21 визначає, що місцевими загальними судами є окружні суди, які утворюються в одному або декількох районах чи районах у містах, або у місті, або у районі (районах) і місті (містах). Відповідно до п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій та статус суддів» районні, міжрайонні, районні у містах, міські, міськрайонні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію. А відповідно до п. 3-1 вказаних Перехідних положень до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв`язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року № 807-IX, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX. Згідно листа Ради суддів України від 22 липня 2020 року № 9рс-466/20-вих, адресованому головам місцевих та апеляційних загальних судів, зазначено, що до зміни системи судоустрою та приведення її у відповідність до нового адміністративно-територіального устрою шляхом утворення, реорганізації чи ліквідації судів, місцеві загальні суди продовжують здійснювати розгляд справ в межах раніше утворених районів та раніше визначеного адміністративно-територіального устрою. Процес децентралізації на теперішній час стосовно судів не завершено, тому на с. Добровляни Івано-Франківської ОТГ Івано-Франківської області, (раніше Тисменицький район Івано-Франківської області) продовжує поширюватися юрисдикція Тисменицького районного суду Івано-Франківської області. Відповідно до п.6 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Згідно з вимогами ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. З урахуванням викладеного, ухвала Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 09 липня 2025 року підлягає скасуванню, а справа - направленню до Тисменицького районного суду Івано-Франківської області для продовження розгляду. Керуючись ст. ст. 367, 374, 379, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_3 задовольнити. Ухвалу Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 09 липня 2025 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до Тисменицького районного суду Івано-Франківської області. Постанова набирає законної сили з дня її підписання, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 09 вересня 2025 року. Головуючий В.М. Луганська Судді: В.М. Барков О.О. Томин