Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 260/5230/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 вересня 2025 рокуЛьвівСправа № 260/5230/24 пров. № А/857/33986/24 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: судді-доповідача: Гінди О.М., суддів: Заверухи О.Б., Матковської З.М., розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2024 року (головуючий суддя: Ващилін Р.О., місце ухвалення - м. Ужгород) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, - встановив: ОСОБА_1 , 19.08.2024, звернулася з позовом до суду, в якому просила: - визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України у відношенні до ОСОБА_1 щодо не нарахування та невиплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати окремих складових грошового забезпечення на суму недоплаченого грошового забезпечення у розмірі 61904,08 грн з 15 квітня 2020 року по день фактичної виплати 27 липня 2024 року, відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 року № 2050-ІІІ; - зобов`язати НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати окремих складових грошового забезпечення на суму недоплаченого грошового забезпечення у розмірі 61904,08 грн, з 15 квітня 2020 року по день фактичної виплати 27 липня 2024 року, відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 року № 2050-ІІІ. Обґрунтовує позов тим, що на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 січня 2024 року у справі № 260/9890/23 відповідачем було виплачено заборгованість з грошового забезпечення, допомоги на оздоровлення, компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки при звільненні, одноразової грошової допомоги при звільненні із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року, однак при цьому у виплаті передбаченої законодавством компенсації втрат доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати такої грошової допомоги протиправно відмовлено. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2024 року позов задоволено. Із цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив в апеляційному порядку. Вважає його таким, що прийняте з порушенням норм матеріального права, а тому просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог. Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, апелянт покликається на те, що враховуючи специфіку бюджетних асигнувань, виплата заборгованості з грошового забезпечення, допомоги на оздоровлення, компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки при звільненні, одноразової грошової допомоги при звільненні із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року проведена липні 2024 року на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 12.01.2024 по справі № 260/9890/23, тобто рішення було виконано у розумний термін з моменту набрання ним законної сили. Згідно п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких мотивів. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 проходила військову службу в органах Державної прикордонної служби України. Відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі НОМЕР_2 прикордонний загін) (по особовому складу) від 15 квітня 2020 року № 173-ОС, старшого прапорщика ОСОБА_1 , офіцера відділення проходження служби особовим складом відділу військової форми одягу, звільненої з військової служби в запас, виключено зі списків особового складу загону та всіх видів забезпечення з 15 квітня 2020 року. Вважаючи протиправними дії НОМЕР_2 прикордонного загону щодо неправильного нарахування та виплати грошового забезпечення у період із січня 2020 року по 15 квітня 2020 року, ОСОБА_1 оскаржила такі в судовому порядку. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 12.01.2024, у справі № 260/9890/23, що набрало законної сили 20 травня 2024 року, адміністративний позов ОСОБА_1 до НОМЕР_2 прикордонного загону задоволено повністю. Визнано протиправними дії НОМЕР_2 прикордонного загону щодо застосування у період із січня 2020 року по 15 квітня 2020 року розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, при нарахуванні ОСОБА_1 грошового забезпечення, допомоги на оздоровлення, а також при звільненні компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки та одноразової грошової допомоги при звільненні. Зобов`язано НОМЕР_2 прикордонний загін нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період із січня 2020 року по 15 квітня 2020 року грошове забезпечення, допомогу на оздоровлення, компенсацію за невикористані дні щорічної основної відпустки при звільненні, одноразову грошову допомогу при звільненні із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року із врахуванням раніше виплачених сум. На виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 12.01.2024 № 260/9890/23, прикордонний загін ІНФОРМАЦІЯ_3 перерахував ОСОБА_1 61904,08 грн грошового забезпечення. При цьому компенсацію втрат частини доходів нараховано та виплачено не було. У відповідь на надісланий адвокатський запит щодо виплати компенсації втрат доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, НОМЕР_2 прикордонний загін виплатити таку компенсацію відмовився з мотивів відсутності правових підстав. Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з несвоєчасною виплатою грошового забезпечення, ОСОБА_1 звернулася з цим адміністративним позовом до суду. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки передбачена законодавством сума грошового забезпечення ОСОБА_1 у встановлені строки виплачена не була, а тому позивачка має право на отримання передбаченої Законом № 2050 компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків виплати такого за весь час затримки виплати по день фактичної виплати. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне. Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом № 2050-ІІІ та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159 (далі - Порядок № 159). Статтею 1 Закону № 2050-ІІІ визначено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Згідно із статтею 2 Закону № 2050-ІІІ, компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші. Відповідно до норм статей 3, 4 Закону № 2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується дохід, до уваги не береться). Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць. З метою реалізації Закону № 2050-ІІІ Кабінетом Міністрів України прийнято Порядок № 159, відповідно до пункту 2 якого компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року. Як визначено в пункті 3 Порядку № 159, компенсації підлягають грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, в т.ч. заробітна плата (грошове забезпечення). Згідно з пунктом 4 Порядку № 159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на

100. З системного аналізу правових норм слід зробити висновок, що основними умовами для виплати компенсації є: 1) порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (в тому числі одноразової грошової допомоги) та 2) виплата нарахованих доходів. При цьому виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу. Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статті 1-3 Закону № 2050-ІІІ, окремих положень Порядку № 159 дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені. Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постановах від 29 березня 2023 року у справі № 120/9475/21-а, від 15 жовтня 2020 року у справі № 240/11882/19, від 13 січня 2020 року у справі № 803/203/17, від 22 червня 2018 року у справі № 810/1092/17. Судом апеляційної інстанції встановлено, що рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 12.01.2024 № 260/9890/23, яке залишено без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2024, адміністративний позов ОСОБА_1 до НОМЕР_2 прикордонного загону задоволено повністю. Визнано протиправними дії НОМЕР_2 прикордонного загону щодо застосування у період із січня 2020 року по 15 квітня 2020 року розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, при нарахуванні ОСОБА_1 грошового забезпечення, допомоги на оздоровлення, а також при звільненні компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки та одноразової грошової допомоги при звільненні. Зобов`язано НОМЕР_2 прикордонний загін нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період із січня 2020 року по 15 квітня 2020 року грошове забезпечення, допомогу на оздоровлення, компенсацію за невикористані дні щорічної основної відпустки при звільненні, одноразову грошову допомогу при звільненні із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року із врахуванням раніше виплачених сум. На виконання цього судового рішення відповідач перерахував 27.07.2024 на рахунок позивачки недоплачену частину грошового забезпечення в сумі 61904,08 грн. Отже, враховуючи наявність факту невиплати сум частини грошового забезпечення, позивачка має право на компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення. Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції вважає правильним висновок суду першої інстанції, що бездіяльність НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати окремих складових грошового забезпечення, виплаченого на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 12.01.2024 № 260/9890/23, за весь час затримки з 15 квітня 2020 року по день фактичної виплати 27 липня 2024 року, відповідно до Закону України від 19.10.2000 року № 2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» є протиправною та зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачці компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати окремих складових грошового забезпечення, виплаченого на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 12.01.2024 № 260/9890/23, за весь час затримки з 15 квітня 2020 року по день фактичної виплати 27 липня 2024 року, відповідно до Закону України від 19.10.2000 року № 2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати». Таким чином, апеляційна скарга Військової частини НОМЕР_1 не спростовує правильність доводів, яким мотивовано судове рішення, зводиться по суті до переоцінки проаналізованих судом доказів та не дає підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального права, тому відповідно до ст. 316 КАС України, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, рішення суду без змін. Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати розподілу не підлягають. Керуючись ст. ст. 311, 316, 321, 322, 325, 328, КАС України, суд постановив: апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2024 року у справі № 260/5230/24 без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України. Головуючий суддя О. М. Гінда судді О. Б. Заверуха З. М. Матковська