Постанова Рівненський апеляційний суд № 569/6673/25

Рівненський апеляційний суд ___________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 05 вересня 2025 року м. Рівне Справа № 569/6673/25 Провадження № 33/4815/753/25 Суддя Рівненського апеляційного суду Полюхович О.І., з участю: особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Михалевича Д.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Михалевича Д.А. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 05 серпня 2025 року, ВСТАНОВИВ: Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 05 серпня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцяти тисяч) гривень з позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. З матеріалів справи вбачається, що 17.03.2025 року о 18 год. 07 хв. в м. Рівне по вул. Осіпова, 27 водій ОСОБА_1 керував електроскутером «Forte Leon», VIN НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці, які не реагують на світло, неприродна блідість обличчя, поведінка, яка не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП. В поданій апеляційній скарзі захисник Михалевич Д.А. просить постанову суду скасувати та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Вказує, що згідно з матеріалами справи, особу було зупинено без належних законних підстав, що на його думку, свідчить про суб`єктивність дій працівників поліції, тому у ОСОБА_1 були відсутні будь-які підстави для надання документів та вчинення інших дій. Зазначає, що відповідно до п.1.10 ПДР, водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія відповідної категорії, проте для керування даним електроскутером відсутня необхідність наявності посвідчення водія, тому норми, встановлені для проходження водіїв на стан алкогольного чи наркотичного сп`яніння, не можуть застосовуватися до ОСОБА_1 , що у своєму наслідку ставить у недопустимість докази, наявні в матеріалах справи. Заслухавши доводи ОСОБА_1 та захисника Михалевича Д.А. на підтримання апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Так, однією з підстав притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП є відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп`яніння визначається ст. 266 КУпАП, Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проведення такого огляду" від 17 грудня 2008 року №1103 та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858. Відповідно до цих нормативних актів, оглядові підлягають лише водії транспортних засобів, щодо яких в уповноваженої особи є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного чи іншого сп`яніння, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС. Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення при зазначених у постанові обставинах ґрунтується на зібраних у справі та перевірених у судовому засіданні доказах, а саме: - актом огляду на стан наркотичного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого огляд не проводився (а.с.4); - направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно якого ОСОБА_1 направлено до медичного закладу. Огляд у медичному закладі не проводився (а.с.5); - відеофайлу з нагрудної камери працівника поліції, яким зафіксовано факт неодноразової відмови (ухилення) ОСОБА_1 від проходження встановленого огляду у медичному закладі (файл rin2t, час 29:35, 32:30). Зазначені вище докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі і сумніву у своїй належності та допустимості не викликають, тому вони є належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування. Апеляційний суд звертає увагу на те, що відеозаписи з нагрудних камер працівників поліції є об`єктивними доказами, тобто такими, які процесі доказування не встановлюються від людей і не залежать від їх суб`єктивного сприйняття певних обставин. Так, апеляційний суд виходить з того, що відмова від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі зафіксовано відеозаписом безперервно, а тому відеозапис, долучений до матеріалів справи, є належним та допустимим доказом. Судом не встановлено обставин, які б свідчили про упередженість дій працівників поліції стосовно ОСОБА_1 та порушень ними оформлення адміністративних матеріалів, що ставили б під сумнів його вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Жодних доказів порушення законодавства працівниками поліції (висновок службового розслідування, оскарження дій, рішення суду, тощо) до апеляційної скарги додано не було. Апеляційний суд критично відноситься до доводів апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не є суб`єктом вчинення адміністративного правопорушення, оскільки транспортний засіб електроскутер «Forte Leon», яким він керував, не є механічним транспортним засобом і не підлягає державній реєстрації, та має потужність двигуна менше ніж 3 кВт виходячи з наступного. Так, відповідно до вимог п.2.9 а ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. Згідно з усталеною практикою, при розгляді адміністративних справ зазначених категорій, зокрема ст. 130 КУпАП, суди мають враховувати положення правових норм, у яких визначено поняття «транспортні засоби», зокрема ст.121 КУпАП, п.1.10 Правил дорожнього руху. Згідно з визначенням, яке міститься в примітці до ст.121 КУпАП, під транспортними засобами слід розуміти всі види автомобілів, трактори та інші самохідні машини, трамваї і тролейбуси, а також мотоцикли та інші транспортні засоби. Відповідно до п.1.10. Правил дорожнього руху, транспортним засобом є пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів. Даний термін охоплює всі види транспортних засобів, які можуть рухатися дорогами загального користування. Механічний транспортний засіб це транспортний засіб, що приводиться в рух за допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт. У Правилах дорожнього руху відсутнє визначення «електроскутер». Відповідно до п.2.13 Правил дорожнього руху, транспортні засоби категорії А1 - мопеди, моторолери та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об`ємом до 50 куб. см або електродвигун потужністю до 4 кВт. Крім того, апеляційний суд звертає увагу на те, що Закон України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» містить визначення електричний колісний транспортний засіб - дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії. Також, у вищезгаданому Законі наведено визначення низькошвидкісний легкий електричний транспортний засіб - колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома), системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, із двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість, що є меншою або дорівнює 50 кілометрів на годину та більшою за 10 кілометрів на годину, та споряджену масу не більше ніж 600 кілограмів. Головна зміна полягає у тому, що електоскутери, електросамокати, гіроскутери та інша подібна техніка офіційно визнаються транспортними засобами. Їх поділили на дві категорії: - легкий персональний транспортколісний засіб, що приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами потужністю в діапазоні до 1000 Вт. Може бути з одним, двома, трьома або чотирма колесами. Максимальна швидкість до 25 км/годину; - низько швидкісний приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами. Може також бути з різною кількістю коліс, але максимальна швидкість доходить до 50 км/годину. Споряджена маса не більше 600 кілограмів. Відповідно до ч.1, ч.2, п.1 ч.5 ст.14 Закону України «Про дорожній рух», учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, особи, які рухаються в кріслах колісних, велосипедисти, погоничі тварин. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху. Пунктом 5 ч.2 ст.16 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що водій зобов`язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 керував електроскутером «Forte Leon», який має потужність двигуна 2500 Вт, максимальна швидкість до 45 км/год. Електроскутер «Forte Leon», з потужністю двигуна 2500 Вт, яким керував ОСОБА_1 , обладнаний сидінням, призначений для перевезення людей та приводиться в рух за допомогою двигуна, а тому є транспортним засобом в розумінні ст.130 КУпАП, відтак ОСОБА_1 є суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП. За наведених обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Стягнення суддею накладене з врахуванням положень ст.33, ст.38 КУпАП в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП. На думку апеляційного суду, таке стягнення буде достатньою мірою гарантувати виправлення ОСОБА_1 і попередження вчинення ним нових адміністративних правопорушень, а отже досягне мети адміністративного стягнення, передбаченої ст.23 КУпАП. Доказів на спростування висновків місцевого суду в апеляційній скарзі не наведено, матеріалами справи не встановлено і в ході судового засідання апеляційної інстанції не здобуто. Постанова суду є законною та обґрунтованою, а тому підстав для її скасування не вбачається. Керуючись ст.6 ЄКПЛ, ст.294 КУпАП, суд, П О С Т А Н О В И В: Постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 05 серпня 2025 року відносно ОСОБА_1 залишити без зміни, а апеляційну скаргу його захисника адвоката Михалевича Д.А. без задоволення. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Рівненського апеляційного суду О.І. Полюхович