LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд420/10338/25

від 09.09.2025НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 09 вересня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/10338/25 Головуючий в 1 інстанції: Завальнюк І. В. Час і місце ухвалення: м. Одеса Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого Лук`янчук О.В. суддів Бітова А. І. Ступакової І. Г. при секретарі Потомському А. Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одеса адміністративну справу за апеляційною скаргою Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 червня 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ДНІПРОРЕСУРС до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення щодо визначення (корегування) митної вартості товару,- В С Т А Н О В И Л А : ТОВ ДНІПРОРЕСУРС звернулося до суду з позовом до Одеської митниці, в якому просило суд визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2025/000166/2 від 31.03.2025, прийняте Одеською митницею. В обґрунтування позовних вимог зазначається, що під час переміщення товару через митний кордон України декларантом до Одеської митниці подана митна декларація з визначеною декларантом вартістю товару. Однак за результатами митного оформлення митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2025/000166/2 від 31.03.2025 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Позивач з даним рішенням не погоджується та вважає його протиправним та таким, що порушує його права та інтереси. Документи, подані декларантом для митного оформлення товару за ціною контракту, відповідають вимогам ст. 53 Митного Кодексу України, є належними та допустимими та підтверджують числове значення митної вартості товару, не мають розбіжностей та їх данні піддаються обчисленню, що свідчить про неправомірність висновків митного органу про наявність будь-яких розбіжностей, а визначення митним органом митної вартості товару та коригування її в сторону збільшення за другорядним методом здійснено з порушенням вимог митного законодавства. Підстави для витребування додаткових документів для підтвердження митної вартості товару були відсутні. Подані позивачем (декларантом) документи містять всі необхідні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості імпортованих товарів, відомості щодо ціни та не містять розбіжностей. Відповідачем неправомірно застосовано другорядний (резервний) метод визначення митної вартості товарів. У зв`язку із прийняттям оскаржуваного рішення про коригування та картки відмови на позивача було покладено додаткові фінансові зобов`язання у вигляді митних і інших пов`язаних платежів, що призвело до порушення майнових прав позивача. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24 червня 2025 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ДНІПРОРЕСУРС до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення щодо визначення (корегування) митної вартості товару задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів UA500500/2025/000166/2 від 31.03.2025. Стягнуто з бюджетних асигнувань Одеської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ДНІПРОРЕСУРС судовий збір в розмірі 14 356 грн (чотирнадцять тисяч триста п`ятдесят шість грн). Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, Одеська митниця, подала апеляційну скаргу, в якій зазначає про порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, а тому просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що декларантом не надано сертифіката якості заводу-виробника, який, з урахуванням пункту 5.3 Контракту та вимог частини другої статті 6 Закону України від 12.05.1991 № 12023-XII «Про захист прав споживачів», повинен надаватись покупцю, та, в свою чергу, підтверджувати заявлені відомості про виробника товарів Вважає, що судом першої інстанції не надано належної оцінки тому, що надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості. Вказує, що декларантом надіслано лист яким повідомлено що інших документів надано не буде. Отже, декларантом не подані усі документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МКУ, розбіжності не спростовано. Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного. Судом першої інстанції встановлено, що між ТОВ ДНІПРОРЕСУРС та Компанією GUANGLU ELECTRICAL CO., LTD. (Китай) було укладено Контракт поставки № 8-10/01/18 від 10.01.2018, відповідно до умов якого Позивач виступає Покупцем, а Компанія GUANGLU ELECTRICAL CO., LTD. Продавцем. Відповідно до п. 1.1. Контакту поставки Продавець зобов`язується виготовити та передати у власність Покупця, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними в додатках, що є невід`ємною частиною Контракту. В ході виконання Контракту поставки за замовленням ТОВ ДНІПРОРЕСУРС як покупця було складено Проформу-інвойс № RTGL-DNP2408 від 16.08.2024. Загальна вартість товару становить 145 201,68 доларів США, загальна кількість одиниць товару 1152 од. Така сама інформація (ціна, кількість, найменування) міститься у Специфікації № 99 від 16.08.2024, дійсність якої підтверджено сертифікатом Китайської палати міжнародної торгівлі № 253326В0/000176 від 14.01.2025. При оформленні доставки зазначеного товару Продавцем було надано Комерційний інвойс № RTGL-DNP2408 від 20.12.2024, дійсність якого підтверджено сертифікатом Китайської палати міжнародної торгівлі № 253326В0/000175 від 14.01.2025. Номенклатура, кількість та загальна вартість товару відповідають замовленню, погодженому сторонами в проформі-інвойсі. Товар було оплачено Позивачем у повному обсязі, що підтверджується платіжними інструкціями № 235 від 23.08.2024, № 2 від 24.12.2024, № 3 від 14.02.2025. Загальна сума оплати чітко відповідає загальній сумі Проформи-інвойсу № RTGL-DNP2408 від 16.08.2024 та Комерційного інвойсу № RTGL-DNP2408 від 20.12.2024 і становить 145 201,68 доларів США. Також при оформленні доставки Продавцем було складено та надано Позивачу Пакувальний лист б/н від 20.12.2024, в якому зазначено ту саму кількість товару 1152 од., кількість ящиків 148, вагу нетто 66 563 кг, вагу брутто 70 042 кг та ті самі характеристики електричних моторів (номенклатура, модель, потужність, кількість обертів). Митне оформлення в країні відправлення підтверджується експортною декларацією № 223120240005223628 від 31.12.2024, дійсність якої підтверджено сертифікатом Китайської палати міжнародної торгівлі № 253326В0/000192 від 18.02.2025. Товар поставлявся трьома контейнерами. Шлях морського прямування підтверджується Коносаментом № UTRUST24122510 від 09.01.2025. Вантаж був відправлений з порту Шанхай, Китай та прибув до порту Констанца, Румунія. Після доставки вантажу морським шляхом у Румунії його було завантажено для транспортування на три автомобілі, на кожен з яких було складено окрему автотранспортну накладну (CMR) та комерційний інвойс Загальна кількість, вага та вартість товарів при цьому чітко відповідає даним Проформи-інвойсу № RTGL-DNP2408 від 16.08.2024 та Комерційного інвойсу № RTGLDNP2408 від 20.12.2024. Після прибуття товару в порт розвантаження з метою здійснення митного оформлення представником Позивача (ТОВ СТАР ЛАЙТ ЛОГІСТІК, договір надання брокерських послуг № 11/2023 від 06.12.2023) було подано митну декларацію № 25UA500500010363U5 від 31.03.2025. Як свідчать фактичні обставини справи, декларантом позивача для здійснення митного оформлення товару до Одеської митниці подано митну декларацію (МД) 25UA500500010363U5 від 31.03.2025року відповідно до якої за умовами поставки FOB на митну територію України надійшов товар ТОВ ДНІПРОРЕСУРС а саме: - Електродвигуни асинхронні, змінного струму, 3-х фазні, 50Hz, IP55, 380V/660V потужністю понад 7,5кВт, але не більш як 37кВт, нові:АИМ 132M-2 B35 2081- 11kw15шт.АИМ 160M-2 B3 1081- 18,5kw- 4шт.АИМ 200M-2 B3 1081- 37kw- 2шт.АИР 132M2 B35 2081- 11kw- 40шт.АИР 132M-4 B3 1081- 11kw- 50шт.АИР 160M-2 B3 1081- 18,5kw- 15шт.АИР 160S-4 B3 1081- 15kw- 25шт.АИР 200L-6 B3 1081- 30kw- 10шт.АИР 225M-6 B35 2081- 37kw- 10шт.Товари не військового призначення, для цивільного використання. Торговельна марка- ELMO Виробник- GUANGLU ELECTRICAL CO., LTD. Країна виробництва- CN; - Електродвигуни асинхронні, змінного струму, 3-х фазні, 50Hz, IP55, 220V/380V/660V потужністю понад 750Вт(0,75кВт), але не більш як 7,5кВт, нові: АИМ 80A-4 B35 2081- 1,1kw- 15шт.АИМ 80B-4 B35 2081- 1,5kw- 10шт.АИМ 90L-4 B3 1081- 2,2kw- 15шт.АИМ 100L-4 B35 2081- 4kw- 20шт.АИМ 112M-4 B35 2081- 5,5kw- 15шт.АИР 80A-2 B3 1081- 1,5kw- 100шт.АИР 90L-4 B35 2081- 2,2kw- 50шт.АИР 90L-2 B3 1081- 3kw- 90шт.АИР 90L-4 B3 1081- 2,2kw- 100шт.АИР 100L-2 B3 1081- 5,5kw- 200шт.АИР 100L-6 B3 1081- 2,2kw- 70шт.АИР 112MB-6 B35 2081- 4kw- 30шт.Товари не військового призначення, для цивільного використання. Торговельна марка- ELMO Виробник- GUANGLU ELECTRICAL CO.,LTD. Країна виробництва- CN; - Електродвигуни асинхронні, змінного струму, 3-х фазні, 50Hz, IP55, 380V/660V потужністю понад 37кВт, але не більш як 75кВт, нові: АИМ 200L-2 B3 1081- 45kw5шт.АИМ 200L-4 B3 1081- 45kw- 3шт.АИМ 250M-8 B3 1081- 45kw- 2шт.АИР 200L-4 B3 1081- 45kw- 15шт.Товари не військового призначення, для цивільного використання. Торговельна марка- ELMO Виробник- GUANGLU ELECTRICAL CO., LTD. Країна виробництва- CN; - Частини, призначені виключно для електродвигунів, нові: АИР 71A-2 B5 Flange / Фланець - 10шт.АИР 90L-2 B5 Flange in IRON / Фланець залізний - 10шт.АИР 100L-2 B5 Flange in IRON / Фланець залізний - 10шт.АИР 132M-2 B5 Flange in IRON / Фланець залізний - 10шт.АИР 160S-4 B5 Flange in IRON / Фланець залізний - 10шт.Товари не військового призначення, для цивільного використання. Торговельна марка- ELMO Виробник- GUANGLU ELECTRICAL CO.,LTD. Країна виробництва- CN. Митна вартість товару була визначена декларантом за основним методом (ціною договору) відповідно до вартості, сплаченої позивачем за товар. Також до митної вартості відповідно до вимог ч. 10 ст. 58 МК України декларантом було включено витрати на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України. Для підтвердження обґрунтованості заявленої в митних деклараціях митної вартості та обраного методу її визначення митному органу було надано наступні документи: - митна декларація № 25UA500500010363U5 від 31.03.2025; - проформа-інвойс № RTGL-DNP2408 від 16.08.2024; - специфікація № 99 від 16.08.2024 + сертифікат Китайської палати міжнародної торгівлі № 253326В0/000176 від 14.01.2025; - прайс-лист виробника від 16.08.2024 (комерційна пропозиція); - комерційний інвойс № RTGL-DNP2408 від 20.12.2024 + сертифікат Китайської палати міжнародної торгівлі № 253326В0/000175 від 14.01.2025; - пакувальний лист б/н від 20.12.2024; - пакувальний лист б/н від 20.12.2024 (з розбивкою по контейнерам); - платіжна інструкція № 235 від 23.08.2024; - платіжна інструкція № 2 від 24.12.2024; - платіжна інструкція № 3 від 14.02.2025; - коносамент № UTRUST24122510 від 09.01.2025; - автотранспортна накладна № 5220 від 28.03.2025; - автотранспортна накладна № 5221 від 28.03.2025; - автотранспортна накладна № 5222 від 28.03.2025; - комерційний інвойс № RTGL-DNP2408/1 від 20.12.2024; - комерційний інвойс № RTGL-DNP2408/2 від 20.12.2024; - комерційний інвойс № RTGL-DNP2408/3 від 20.12.2024; - митна декларація країни відправлення № 223120240005223628 від 31.12.2024 + сертифікат Китайської палати міжнародної торгівлі № 253326В0/000192 від 18.02.2025; - договір транспортно-експедиторського обслуговування № 1792-Т/24 від 15.04.2024; - рахунок від експедитора № 58358 від 28.03.2025; - довідка про транспортні витрати № 8881 від 28.03.2025; - договір експедитора з перевізником № КП-000006/24 від 04.01.2024; - договір експедитора з перевізником № КП-000088/24 від 12.02.2024; - договір експедитора з перевізником № 0101-T/24 від 01.01.2024; - зовнішньоекономічний договір (контракт) поставки № 8-10/01/18 від 10.01.2018; - додаткова угода № 12 від 29.12.2023; - додаткова угода № 13 від 04.01.2024; - додаткова угода № 14 від 02.12.2024; - додаткова угода № 15 від 18.12.2024; - договір про надання послуг митного брокера № 11/2023 від 06.12.2023; - лист-роз`яснення декларанта для митниці № 1 від 03.01.2025; - лист-відповідь декларанта б/н від 31.03.2025. Проте незважаючи на надання декларантом всіх вищезазначених документів та пояснень, Одеською митницею було відмовлено у митному оформленні, надано Картку відмови № UA500500/2025/000265 від 31.03.2025 та прийнято рішення про коригування митної вартості № UA500500/2025/000166/2 від 31.03.2025. На виконання вимог статті 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) 25UA500500010363U5 від 31.03.2025 року було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2025/000166/2 від 31.03.2025 року а саме: 1) поставка товарів здійснювалась на підставі контракту від 10.01.2018 № 8-10/01/18 (далі Контракт), укладеного між GUANGLU ELECTRICAL CO., LTD. (продавець) та ТОВ ДНІПРОРЕСУРС (покупець), який відповідно до графи 44 ЕМД від 31.03.2025 № UA500500/2025/010363 визначено декларантом під кодом 4104 зовнішньоекономічний контрактом купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів. Однак, зазначене не підтверджується поданими до митного оформлення товаросупровідними документами у зв`язку з відсутністю в них інформації щодо виробника товару GUANGLU ELECTRICAL CO., LTD., що може свідчити про недостовірність декларування таких відомостей. При цьому, згідно з пунктом 5.3 Контракту в редакції додаткової угоди від 04.01.2024 № 13 після отримання 100 відс. платежу продавець зобов`язаний протягом 10 календарних днів відправити авіа-поштою DHL, зокрема, інші документи на вимогу покупця чи норм діючого законодавства; 2) поставка товарів здійснювалась на підставі контракту від 10.01.2018 № 8-10/01/18 (далі Контракт), укладеного між GUANGLU ELECTRICAL CO., LTD. (продавець) та ТОВ ДНІПРОРЕСУРС (покупець), який відповідно до графи 44 ЕМД від 31.03.2025 № UA500500/2025/010363 визначено декларантом під кодом 4104 зовнішньоекономічний контрактом купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів. Однак, зазначене не підтверджується поданими до митного оформлення товаросупровідними документами у зв`язку з відсутністю в них інформації щодо виробника товару GUANGLU ELECTRICAL CO., LTD., що може свідчити про недостовірність декларування таких відомостей. При цьому, згідно з пунктом 5.3 Контракту в редакції додаткової угоди від 04.01.2024 № 13 після отримання 100 відс. платежу продавець зобов`язаний протягом 10 календарних днів відправити авіа-поштою DHL, зокрема, інші документи на вимогу покупця чи норм діючого законодавства; 3) відповідно до вимог статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Таким чином, умови здійснення платежу за товар не визначені. На підставі ч.3 статті 53 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, п. 2.3 Правил заповнення декларації митної вартості, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599, Одеською митницею повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 4) копію митної декларації країни відправлення ( з перекладом на українську мову згідно ст.254 МКУ). 31.03.2025 декларантом ТОВ СТАР ЛАЙТ ЛОГІСТІК надіслано лист яким повідомлено що інших документів надано не буде. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО Інспектор та ЄАІС та встановлено, що рівень митної вартості більшим та становить: по товару №1 заявлену митну вартість скориговано до рівня 4,59 дол. США/кг (574,66 дол. США/шт.) за ЕМД від 23.01.2024 №UA100400/2024/310882 ніж заявлено декларантом 2,7074 дол. США; по товару №2 заявлену митну вартість скориговано до рівня 4,57 дол. США/кг (151,8454 дол. США/шт.) (МД від 05.12.2023 № UA209140/2023/033834), ніж заявлено декларантом 2,4176 дол. США/кг; по товару № 4 заявлену митну вартість скориговано до рівня (5009,96 дол. США/шт.) 4,55 дол. США/кг (МД від 30.01.2024 №UA500500/2024/003273), ніж заявлено декларантом 2,5928 дол. США/кг; товару №5 заявлену митну вартість скориговано до рівня 4,59 дол. США/кг (1407,66 дол. США/шт.) (МД від 25.10.2023 № UA100320/2023/035541). ніж заявлено декларантом 2,4314 дол. США/кг; по товару №6 заявлену митну вартість скориговано до рівня 8,0857 дол. США/кг нетто (МД від 27.11.2023 N№UA403070/2023/005552) ніж заявлено декларантом 1,67 дол. США/кг. Товар, який надійшов на адресу позивача, було випущено у вільний обіг за митною декларацією (МД) 25UA500500010419U4 за умови забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI. Сплату різниці митних платежів за митною вартістю, визначеною декларантом, та митною вартістю, визначеною митним органом, при митному оформленні товарів забезпечено фінансовою гарантією у розмірі 1 196 314,81 грн. шляхом внесення коштів на відповідний рахунок митного органу. Зважаючи на безпідставну відмову митного органу в розмитнені товару за митною вартістю, визначеною декларантом, та на підставі повного пакету документів для митного оформлення товару, позивач звернувся за судовим захистом із даним позовом. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, виходив з того, що митний орган не довів належними та допустимими доказами, а також аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за цей товар, а тому дійшов висновку, що відповідачем неправомірно було прийнято спірне рішення про коригування митної вартості товарів. Колегія суддів надаючи оцінку рішенню суду першої інстанції з урахуванням доводів апелянта виходить з наступного. Відповідно до ст. 49, 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів. Згідно з ч.1 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Статтею 53 МК України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів наведений в ч.2 цієї статті. У разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи відповідно до переліку, наведеному в даній нормі. Статтею 54 МК України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу. Відповідно до ч.5 ст.54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості, у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів. Згідно з ч.6 ст.54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до положень ч.2 ст.53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: - декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; - зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; - рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; - копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Згідно приписів ст.55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Стаття 57 МК України встановлює, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Частиною 2 ст.58 МК України визначено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. Згідно з ч.4 ст.58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (ч.5 ст.58 МК України). Відповідно до положень ст.60 МК України, у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. Отже, з наведених норм вбачається, що митний орган має виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості та в разі виникнення сумніву щодо правильності зазначеної митної вартості товару має повноваження витребувати додаткові документи, які дають змогу об`єктивно підтвердити заявлену декларантом митну вартість. Також, наведеними нормами передбачено, що витребування митним органом додаткових документів має відбуватися у випадку наявності обґрунтованого сумніву у достовірності поданих декларантом відомостей. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Отже, митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника. Колегією суддів з матеріалів справи встановлено, що декларантом для здійснення митного оформлення товару до митниці подано (МД) 25UA500500010363U5 від 31.03.2025року Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією позивачем надані документи, зазначені в графі 44 МД, зокрема: - митна декларація № 25UA500500010363U5 від 31.03.2025; - проформа-інвойс № RTGL-DNP2408 від 16.08.2024; - специфікація № 99 від 16.08.2024 + сертифікат Китайської палати міжнародної торгівлі № 253326В0/000176 від 14.01.2025; - прайс-лист виробника від 16.08.2024 (комерційна пропозиція); - комерційний інвойс № RTGL-DNP2408 від 20.12.2024 + сертифікат Китайської палати міжнародної торгівлі № 253326В0/000175 від 14.01.2025; - пакувальний лист б/н від 20.12.2024; - пакувальний лист б/н від 20.12.2024 (з розбивкою по контейнерам); - платіжна інструкція № 235 від 23.08.2024; - платіжна інструкція № 2 від 24.12.2024; - платіжна інструкція № 3 від 14.02.2025; - коносамент № UTRUST24122510 від 09.01.2025; - автотранспортна накладна № 5220 від 28.03.2025; - автотранспортна накладна № 5221 від 28.03.2025; - автотранспортна накладна № 5222 від 28.03.2025; - комерційний інвойс № RTGL-DNP2408/1 від 20.12.2024; - комерційний інвойс № RTGL-DNP2408/2 від 20.12.2024; - комерційний інвойс № RTGL-DNP2408/3 від 20.12.2024; - митна декларація країни відправлення № 223120240005223628 від 31.12.2024 + сертифікат Китайської палати міжнародної торгівлі № 253326В0/000192 від 18.02.2025; - договір транспортно-експедиторського обслуговування № 1792-Т/24 від 15.04.2024; - рахунок від експедитора № 58358 від 28.03.2025; - довідка про транспортні витрати № 8881 від 28.03.2025; - договір експедитора з перевізником № КП-000006/24 від 04.01.2024; - договір експедитора з перевізником № КП-000088/24 від 12.02.2024; - договір експедитора з перевізником № 0101-T/24 від 01.01.2024; - зовнішньоекономічний договір (контракт) поставки № 8-10/01/18 від 10.01.2018; - додаткова угода № 12 від 29.12.2023; - додаткова угода № 13 від 04.01.2024; - додаткова угода № 14 від 02.12.2024; - додаткова угода № 15 від 18.12.2024; - договір про надання послуг митного брокера № 11/2023 від 06.12.2023; - лист-роз`яснення декларанта для митниці № 1 від 03.01.2025; - лист-відповідь декларанта б/н від 31.03.2025. Під час здійснення митного контролю за МД № 25UA500500010363U5 від 31.03.2025року митницею було опрацьовано інформацію, яка міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, за результатами опрацювання якої встановлено розбіжності, а тому для підтвердження заявленої митної вартості товару відповідно до ч.2, ч. 3 ст. 53 МКУ Одеською митницею повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 4) копію митної декларації країни відправлення ( з перекладом на українську мову згідно ст.254 МКУ) 31.03.2025 декларантом ТОВ «СТАР ЛАЙТ ЛОГІСТІК» надіслано лист яким повідомлено що інших документів надано не буде. Отже, декларантом не подані усі документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МКУ. В подальшому, митним органом прийнято оскаржуване рішення, у графі 33 якого зокрема вказано: 1) поставка товарів здійснювалась на підставі контракту від 10.01.2018 № 8-10/01/18 (далі Контракт), укладеного між GUANGLU ELECTRICAL CO., LTD. (продавець) та ТОВ ДНІПРОРЕСУРС (покупець), який відповідно до графи 44 ЕМД від 31.03.2025 № UA500500/2025/010363 визначено декларантом під кодом 4104 зовнішньоекономічний контрактом купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів. Однак, зазначене не підтверджується поданими до митного оформлення товаросупровідними документами у зв`язку з відсутністю в них інформації щодо виробника товару GUANGLU ELECTRICAL CO., LTD., що може свідчити про недостовірність декларування таких відомостей. При цьому, згідно з пунктом 5.3 Контракту в редакції додаткової угоди від 04.01.2024 № 13 після отримання 100 відс. платежу продавець зобов`язаний протягом 10 календарних днів відправити авіа-поштою DHL, зокрема, інші документи на вимогу покупця чи норм діючого законодавства; 2) поставка товарів здійснювалась на підставі контракту від 10.01.2018 № 8-10/01/18 (далі Контракт), укладеного між GUANGLU ELECTRICAL CO., LTD. (продавець) та ТОВ ДНІПРОРЕСУРС (покупець), який відповідно до графи 44 ЕМД від 31.03.2025 № UA500500/2025/010363 визначено декларантом під кодом 4104 зовнішньоекономічний контрактом купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів. Однак, зазначене не підтверджується поданими до митного оформлення товаросупровідними документами у зв`язку з відсутністю в них інформації щодо виробника товару GUANGLU ELECTRICAL CO., LTD., що може свідчити про недостовірність декларування таких відомостей. При цьому, згідно з пунктом 5.3 Контракту в редакції додаткової угоди від 04.01.2024 № 13 після отримання 100 відс. платежу продавець зобов`язаний протягом 10 календарних днів відправити авіа-поштою DHL, зокрема, інші документи на вимогу покупця чи норм діючого законодавства; 3) відповідно до вимог статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Таким чином, умови здійснення платежу за товар не визначені. Надаючи оцінку вказаним обставинам, колегія суддів зазначає наступне. Щодо посилання митного органу на те, що поставка товарів здійснювалась на підставі контракту від 10.01.2018 № 8-10/01/18, укладеного між GUANGLU ELECTRICAL CO., LTD. (продавець) та ТОВ ДНІПРОРЕСУРС (покупець), який відповідно до графи 44 ЕМД від 31.03.2025 № UA500500/2025/010363 визначено декларантом під кодом 4104 зовнішньоекономічний контрактом купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів. Однак, зазначене не підтверджується поданими до митного оформлення товаросупровідними документами у зв`язку з відсутністю в них інформації щодо виробника товару GUANGLU ELECTRICAL CO., LTD., що може свідчити про недостовірність декларування таких відомостей. При цьому, згідно з пунктом 5.3 Контракту в редакції додаткової угоди від 04.01.2024 № 13 після отримання 100 відс. платежу продавець зобов`язаний протягом 10 календарних днів відправити авіа-поштою DHL, зокрема, інші документи на вимогу покупця чи норм діючого законодавства, то колегія суддів приходить до наступного. Як вірно зазначено судом першої інстанції, однією з підстав, з яких, на думку відповідача, основний метод визначення митної вартості не може бути застосовано, є ненадання декларантом документів, що підтверджують статус виробника Компанії GUANGLU ELECTRICAL CO., LTD. (Китай), таких як копія ліцензії на виробництво товарів (в Китаї), копія нормативно-технічної документації на виготовлення товару, копія сертифікату власного виробництва, копія сертифікату на систему якості товару, копія свідоцтва про присвоєння товару штрихового коду тощо. Водночас, колегія суддів зазначає, що вищезазначені документи, які на думку митного органу повинно було бути надано, не є такими, що підтверджують вартість імпортованого товару, відповідно, їх неподання до митного оформлення не може бути підставою для прийняття митним органом рішення про коригування митної вартості товарів і таке не визначено частиною 2 та 3 статті 53 МК України. Водночас, митному органу забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина 5 статті 53 МК України). Відповідач зазначає, що відсутність доказів того, що GUANGLU ELECTRICAL CO., LTD. (Китай) є саме виробником товару, а не просто постачальником, може свідчити про недостовірність декларування. На противагу цьому позивач наголошує, що його контрагент в Китаї дійсно є виробником, проте взагалі незрозуміло, як саме його статус (будь-то виробник, дилер/дистриб`ютор, постачальник) може впливати на визначення митної вартості товару. Відповідач в оскаржуваному рішенні ніяк не пояснює цей причинний зв`язок та нічого не вказує про те, які саме розбіжності усуватимуть докази статуту виробника, що вірно зазначено судом першої інстанції. При цьому, судом першої інстанції правомірно звернуто увагу, що з самого предмета контракту, укладеного позивачем з його китайським партнером, випливає, що продавець виготовляє та передає у власність покупця виготовлений товар, оскільки відповідно до п. 1.1. Контракту поставки Продавець зобов`язується виготовити та передати у власність Покупцеві, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити Товар в асортименті, у кількості та за цінами, зазначеними в рахунках-фактурах, що є невід`ємною частиною контракту, а тому вищенаведені підстави вказані відповідачем є безпідставними. Щодо посилання митниці на те, що відповідно до частини другої статті 6 Закону України від 12.05.1991 № 12023-ХІІ Про захист прав споживачів продавець (виробник, виконавець) на вимогу споживача зобов`язаний надати йому документи, які підтверджують належну якість продукції, а декларантом не надано сертифіката якості заводу-виробника, який, з урахуванням пункту 5.3 Контракту та вимог частини другої статті 6 Закону України від 12.05.1991 № 12023-ХІІ Про захист прав споживачів, повинен надаватись покупцю, та, в свою чергу, підтверджувати заявлені відомості про виробника товарів, то колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Закон України Про захист прав споживачів не регулює відносини за зовнішньоекономічним контрактом, укладеним позивачем з китайським партнером. При цьому, документи, які підтверджують належну якість продукції не входять у перелік зауважень митниці щодо його відсутності та не може розцінюватися як розбіжність, яка впливає на числові значення митної вартості, що вірно вказано судом першої інстанції. У постанові Верховного Суду від 16.11.2018 року по справі №813/1012/17 висловлена правова позиція стосовно не надання до митного оформлення декларантом документів на підтвердження якості товару, яка полягає у тому, що виключний перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження митної вартості, наведений у статті 53 Митного кодексу України, і серед цього переліку відсутні документи щодо якості товарів. Так, документи щодо якості товарів не підтверджують та не спростовують ціну товару, відповідно не впливають на числові значення митної вартості товару. Стосовно того, що митницею вказано, що умови здійснення платежу за товар не визначені, то колегія суддів зазначає, що під час митного оформлення було надано всі платіжні інструкції, що підтверджують оплату позивачем товару у повному обсязі. Так, з матеріалів справи вбачається, що 23 серпня 2024 року позивачем було здійснено перший платіж у розмірі 43 560,50 доларів США, що складає 30% від загальної суми замовлення, що підтверджується платіжною інструкцією № 235 від 23.08.2024; 24 грудня 2024 року позивачем було здійснено другий платіж у розмірі 43 560,50 доларів США, що складає 30% від загальної суми замовлення, що підтверджується платіжною інструкцією № 2 від 24.12.2024; 14 лютого 2025 року позивачем було здійснено платіж у розмірі 58 080,68 доларів США, що складає 40% від загальної суми замовлення, що підтверджується платіжною інструкцією № 3 від 14.02.2025. Вищезазначені платіжні інструкції містяться в матеріалах справи та були надані до митного органу. Крім того, п. 3.2. та 3.3. Контракту поставки у редакції додаткової угоди № 13 від 04.01.2024 передбачено, що покупець здійснює оплати частинами у розмірі 30%, 30% та 40% від загальної суми інвойсу. Як зазначено вище, розмір кожного платежу за платіжною інструкцією чітко відповідає розміру платежу, який має бути здійснений відповідно до умов контракту (становить 30%, 30% та 40% відповідно), що відповідає умовам оплати згідно платіжних інструкцій. Отже, митний орган не навів доказів того, що документи, подані декларантом, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів. Суд вважає, що у поданих до митного оформлення товарів документах відсутні розбіжності, оскільки вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар. За таких обставин, у митного органу були відсутні підстави вимагати у декларанта подання додаткових документів за переліком ч.3 ст.53 МК України. Суд бере до уваги висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 08.10.2019 у справі № 803/776/17, згідно з яким декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом. Водночас, неподання декларантом документів, перелічених у частині другій статті 53 МК України, саме собою не тягне для нього негативних правових наслідків та не може тягнути за собою відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, як наслідок, коригування митної вартості товарів з тих підстав, коли контролюючий орган вважає, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість. Щодо посилань в оскаржуваному рішенні, що джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару, то колегія суддів зазначає наступне. Так, митним органом визначено, що з метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим. За основу для обрахунку митної вартості товару по товару №1 заявлену митну вартість скориговано до рівня 4,59 дол.США/ кг (574,66 дол. США/шт.) за ЕМД від 23.01.2024 №UA100400/2024/310882 ніж заявлено декларантом 2,7074 дол. США; по товару №2 заявлену митну вартість скориговано до рівня 4,57 дол. США/ кг (151,8454 дол. США/шт.) (МД від 05.12.2023 № UA209140/2023/033834), ніж заявлено декларантом 2,4176 дол. США/кг; по товару № 4 заявлену митну вартість скориговано до рівня (5009,96 дол.США/шт.) 4,55 дол. США/кг (МД від 30.01.2024 №UA500500/2024/003273), ніж заявлено декларантом 2,5928 дол. США/кг; товару №5 заявлену митну вартість скориговано до рівня 4,59 дол. США/кг (1407,66 дол.США/шт.) (МД від 25.10.2023 № UA100320/2023/035541), ніж заявлено декларантом 2,4314 дол. США/кг; по товару №6 заявлену митну вартість скориговано до рівня 8,0857 дол.США/кг нетто (МД від 27.11.2023 №UA403070/2023/005552) ніж заявлено декларантом 1,67 дол.США/кг. Колегія суддів зазначає, що Єдина автоматизована інформаційна система (ЄАІС) ДПС (Держмитслужби) України закрита для вільного доступу, що позбавляє декларанта можливості перевірити наявну у ній інформацію. Зазначене, на думку колегії суддів, свідчить, що при коригуванні митної вартості товарів, декларант не має змоги перевірити серед яких митних декларацій контролюючий орган обирає саме ту, що слугує джерелом для коригування митної вартості товарів у конкретному випадку, оскільки доступу до баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України позивач немає, що є позбавленням позивача права доступу до митної декларації, яку використовував митний орган при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів, та порушенням принципу змагальних процесів. Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, не відповідає вартості, заявленій ТОВ, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений МК України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. Окрім того, посилання відповідача в рішенні про коригування митної вартості товару на відомості з баз даних ЄАІС Держмитслужби України не є доказом заниження митної вартості товарів в разі наявності у декларанта всіх документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною договору та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару за ціною договору. При цьому, Єдина автоматизована інформаційна система (ЄАІС) ДФС (Держмитслужби) України закрита для вільного доступу, що позбавляє декларанта можливості перевірити наявну у ній інформацію. Верховний Суд також неодноразово зауважував, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено. Також, одночасно слід врахувати й те, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню (постанова від 25.02.2020р. справа №260/718/19; 27.04.2020р. справа №140/804/19). В постанові від 30.04.2020 по справі №820/231/16 Верховний Суд, зокрема, також вказує на те, що отримана з Центральної бази даних ЄАІС ДМСУ інформація про вантажну митну декларацію, на яку митний орган посилається при коригуванні митної вартості, не є достатнім доказом ціни, за яку відповідну партію товару було дійсно імпортовано до України, оскільки при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості, проведеним митним органом за другорядним методом, митний орган повинен довести, що: відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України; що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом. Тоді як матеріали справи таких доказів не містять. Таким чином, твердження митного органу, якими обґрунтовано рішення про коригування митної вартості товару, є безпідставними, так як контролюючим органом не доведено існування розбіжностей у числових значеннях митної вартості товару, що унеможливили б визначення митної вартості за ціною контракту, тобто за першим методом. Ще одна обставина, яка на думку митного органу, впливає на митну вартість товарів, зазначена у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів, а саме: відповідно до положення статті VII Генеральної Угоди з тарифів і торгівлі, оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості товару (під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції). Проте, колегія суддів вважає такі посилання митниці безпідставними, оскільки митним органом не наведено обставин та не надано доказів, яким чином документи, які були надані позивачем, порушують чи не відповідають вимогам вказаної статті. Окрім того, у відповідності до положень Митного кодексу України, застосування Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, можливе лише у разу, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у ст.58-63 цього кодексу. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04.09.2018р. у справі за №814/2659/16, від 24.01.2019р. у справі за №804/3893/17. Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за основним методом визначення його митної вартості. Суд зазначає, що в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування митний орган зазначає докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598). У даному випадку Одеська митниця, приймаючи рішення про коригування митної вартості товару за резервним методом, не вказала, яким чином митна вартість товарів визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навела порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення відповідачем частини другої статті 55 МК України щодо обґрунтованості прийнятого рішення. Окрім того, колегія суддів наголошує, що рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару. Висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах. Відповідно до ч.3 ст.318 МК України, митний контроль передбачає мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи. Проте, приписи вказаної статті митним органом були порушені, оскільки саме формальний підхід до наданих документів та їх опрацювання став причиною прийняття протиправного рішення. Отже, сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв`язку з тим, що декларантом надані не всі документи є необґрунтованими. Посилання апелянта на те, що в поданих декларантом документах, які підтверджують заявлену митну вартість, містяться розбіжності та приймаючи рішення про коригування митної вартості, в п.33 якого вказані підстави, якими в тому числі обґрунтовано апеляційну скаргу та які на думку апелянта помилково не були враховані судом першої інстанції під час ухвалення судового рішення, колегія суддів вважає хибними, оскільки відповідачем не доведено неповноти, неточності чи недостатності наданих позивачем з первинними МД документів та наведених в них відомостей для визначення митної вартості товару за основним методом; наявності встановлених частинами 1 та 2 статті 58 МК України обмежень для застосування першого методу та обставин, зазначених в частині 6 статті 54 МК України, для відмови у митному оформленні товару за першим методом, а отже і підстав для застосування положень частини 3 статті 57 та частини 3 статті 58 МК України, тобто використання другорядного методу визначення митної вартості товару при недоведеності неможливості її визначення за основним. Доводи апеляційної скарги, яким була дана оцінка в мотивувальній частині рішення, ґрунтуються на суб`єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції. Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо спірних правовідносин. Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду лише з підстав, передбачених пп. "а"- "г" п.2 ч.5 ст.328 КАС України. Керуючись ст.308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів , - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Одеської митниці залишити без задоволення. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 червня 2025 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає, за винятком випадків, перелічених у пункті 2 частини 5 статті 328 КАС України Повний текст постанови складено та підписано 09 вересня 2025 року . Головуючий суддя: О.В. Лук`янчук Суддя: А. І. Бітов Суддя: І. Г. Ступакова

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»