Постанова 4807 № 334/8218/24

Дата документу Справа № 334/8218/24 запорізький апеляційний суд Провадження №33/807/684/25Головуючий у 1-й інстанції Коломаренко К.А. Єдиний унікальний №334/8218/24Доповідач в 2-й інстанції Гончар О.С. Категорія ч.1 ст.130 КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 серпня 2025 року м.Запоріжжя Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Гончар О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Мартинишина Павла Володимировича на постанову судді Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 28 квітня 2025 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає у АДРЕСА_1 ), притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, ВСТАНОВИВ Згідно з постановою суду, 28.09.2024 року о 01 год. 38 хв. біля будинку 20-Б по вул.Петра Сагайдачного у м.Запоріжжі водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Cadillac CTS» д.н.з. НОМЕР_1 , відмовився від проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України. ОСОБА_1 визнано винним за ч.1 ст.130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 гривень. В апеляційній скарзі захисник Мартинишин П.В. просив скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення. Свої вимоги мотивував тим, що постанова суду є незаконною та немотивованою. В обґрунтування заявлених вимог захисник посилався на порушення працівниками поліції встановленого законом порядку виявлення водія ознак алкогольного сп`яніння, відомості про які зазначено в матеріалах провадження. На переконання апелянта, судом першої інстанції не взято до уваги, що у водія не було ознак сп`яніння, він поводив себе спокійно та стримано, із поліцейськими не конфліктував. Таким чином, ОСОБА_1 знаходився у тверезому стані, алкогольних напоїв не вживав, під час перевірки документів зазначив, що вживав вказані напої напередодні і почуває себе за кермом добре. Наявний в матеріалах справи відеозапис фрагментарний та неінформативний. Частини відео не є послідовними та пов`язаними між собою. Апелянт посилається на порушення процедури проведення огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, що зумовило отримання помилкового та необ`єктивного результату тестування. ОСОБА_1 двічі продув у спеціальний технічний засіб із застосуванням одного і того ж мундштука, який був у використанні водія. Належні та допустимі докази перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння відсутні. У подальшому під час огляду водія на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я останньому не було роз`яснено можливість відібрання інших біологічних зразків чи речовин, хоча він наполягав на такому дослідженні. Оформлені з порушеннями вимог чинного законодавства висновки щодо результатів медичного огляду вважаються недійсними. Таким чином, на переконання захисника, в діях ОСОБА_1 відсутній склад передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення. У судове засідання апеляційного ОСОБА_1 і його захисник Мартинишин П.В. втретє не з`явились. Про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги їх було повідомлено у відповідності до Порядку надсилання судових повісток, повідомлень і викликів учасникам судового процесу в електронній формі, затвердженого наказом ДСА України від 23.01.2023 року за №28, через додаток «Viber» відповідно. До початку апеляційного розгляду від ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд апеляційної скарги без його участі. Згідно із ч.6 ст.294 КУпАП неявка вищезазначених осіб до суду не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги за їх відсутності в судовому засіданні. Перевіривши матеріали справи, наведені у скарзі доводи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне. З матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що висновки суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими. Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 судом виконано вимоги ст.ст.280, 283 КУпАП, повно та всебічно розглянуто обставини справи, дотримано вимоги щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення. Рішення суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується відомостями, які зазначені у - протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №138405 від 28.09.2024 року, відповідно до якого водій ОСОБА_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння; підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, наявний; - акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого, у водія ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп`яніння та зазначено їх перелік; - направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп`яніння до закладу охорони здоров`я з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 28.09.2024 року, відповідно до якого у ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, огляд не проводився у зв`язку з відмовою водія від його проходження; - висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, №8610 від 28.09.2024 року згідно якого ОСОБА_1 відмовився від відповідного медичного огляду; - долученим до матеріалів справи відеозаписом. Апеляційний суд зауважує, що застосування поліцейськими технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, прямо передбачено ст.40 Закону України «Про національну поліцію». На зазначеному відеозаписові об`єктивно за допомогою технічного засобу відеозапису зафіксовано обставини вчинення адміністративного правопорушення водієм, що відбувалися у хронологічній послідовності, його фрагменти за змістом є взаємодоповнюючими. Відеозапис події має істотне значення для правильного вирішення даної справи, адже містить достовірні дані про вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому адміністративного правопорушення, які детально описано в оскаржуваній постанові судді. Відображені на відеозаписові події ніким у встановленому законом порядку не спростовано. Відтак, відеозапис є належним та допустимим у розумінні ст.251 КУпАП, узгоджується з іншими наявними доказами. У зв`язку наведеним, у апеляційного суду відсутні підстави сумніватися в тому, що викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини дійсно мали місце. Об`єктивна сторона поставленого у провину ОСОБА_1 адміністративного правопорушення проявляється у відмові особи, яка керувала транспортним засобом, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку. Факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом «Cadillac CTS» д.н.з. НОМЕР_1 за викладених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин ніким не оспорюється. Під час перевірки апеляційним судом матеріалів справи будь-яких істотних порушень, допущених при їх складанні, не встановлено. Наявний в матеріалах справи протокол про адміністративне правопорушення оформлено уповноваженою особою з дотриманням вимог ст.256 КУпАП та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС №1395 від 07.11.2015 року. В ньому зазначено дату та місце його складання, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, місце, час вчинення адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, суть адміністративного правопорушення. Підстави, умови та порядок проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння визначені ст.266 КУпАП, п.2.5 ПДР та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом МВС/МОЗ №1452/735 від 09.11.2015 року (в подальшому "Інструкція"). За змістом цих нормативних документів водій зобов`язаний на вимогу поліцейського пройти огляд з метою встановлення стану сп`яніння. Відповідно до п.2 розділу Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Як вбачається з матеріалів справи, працівником поліції було озвучено ОСОБА_1 вимогу пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння внаслідок виявлення у нього передбачених п.3 розділу І Інструкції ознак. Ознаки алкогольного сп`яніння, які стали підставою для вимоги про проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп`яніння, поліцейськими викладено у протоколі про адміністративне правопорушення та в доданих до нього матеріалах. Більш того, під час події, що сталася, ОСОБА_1 визнав факт вживання ним алкоголю напередодні, про що зазначалося й в апеляційній скарзі захисника. При цьому відомості про добре самопочуття водія під час керування автомобілем наведені обставини не спростовують. Апеляційний суд зважає на те, що підставою для висунення вимоги про необхідність проходження огляду на стан сп`яніння є суб`єктивне припущення поліцейського про перебування особи у стані сп`яніння, яке ґрунтується на наявності у особи передбачених п.3 розділу І Інструкції ознак алкогольного сп`яніння. Відповідно до п.2.5 ПДР проведення огляду на стан сп`яніння на вимогу поліцейського є обов`язком водія. При цьому апеляційний суд зауважує, що жоден із нормативних документів не надає водієві або його захисникові права оспорювати таку вимогу поліцейського. Подальші дії особи, яка притягається до адміністративного правопорушення, були спрямовані на імітацію проходження ним огляду на стан сп`яніння шляхом надання ОСОБА_1 непридатних для дослідження зразків біологічного середовища (сечі), адже їх температура становила +29 ?С, що є значно нижчою за температуру тіла людини у діапазоні від +35 до +36 ?С. В результаті чого лікар констатував, що наданий водієм біоматеріал ймовірно розбавлений водою та зафіксував відмову ОСОБА_1 від проходження відповідного огляду. Такі дії розцінюються як ухилення від виконання законної вимоги поліцейського, в чому і вбачається відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння. Апеляційний суд зважає на те, що змістом наявного в матеріалах справи відеозапису зафіксовано відмову водія від проходження огляду на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я не лише шляхом надання зразків біологічного матеріалу (сечі), а й зафіксовано відмову від альтернативного запропонованого водієві застосування лікарем спеціального технічного приладу. Суд апеляційної інстанції підкреслює, що мотиви відмови від проходження огляду на стан сп`яніння не мають значення для висновків про наявність в діях водія складу вказаного адміністративного правопорушення. Обставин, які б завадили ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, судом не встановлено. Отже, відмовляючись від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, ОСОБА_1 тим самим порушив вимоги п.2.5 ПДР та вчинив передбачене ч.1 ст.130 КУпАП адміністративне правопорушення. Апелянт вказує на наявність порушень при оформленні лікарем висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану сп`яніння. Проте, зі змісту апеляційної скарги відомості про оскарження даного висновку у встановленому законом порядку не встановлено. Разом із тим, аргументи апеляційної скарги про порушення встановленої чинними нормами законодавства процедури проведення огляду водія на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, а також твердження апелянта про відсутність належних і допустимих доказів перебування водія у стані алкогольного сп`яніння, апеляційним судом до уваги не приймаються, адже, як зазначалося вище, об`єктивна сторона поставленого у провину ОСОБА_1 адміністративного правопорушення проявляється у відмові особи, яка керувала транспортним засобом, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у закладі охорони здоров`я. Загалом доводи апеляційної скарги фактично зводяться до незгоди апелянта із оскаржуваним судовим рішенням, проте висновків суду не спростовують. Відтак, постанова суду є законною та обґрунтованою, а тому у апеляційного суду відсутні підстави вважати, що постанова прийнята судом першої інстанції без урахування всіх фактичних обставин справи. Досліджені судом докази є належними і допустимими для визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення. Накладене судом першої інстанції адміністративне стягнення за вчинене ОСОБА_1 порушення Правил дорожнього руху за своїм видом та розміром узгоджується з вимогами ст.33 КУпАП, а також відповідає передбаченій ст.23 КУпАП меті стягнення - вихованню особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, та запобіганню вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Істотних порушень законодавства, що тягнуть безумовне скасування постанови суду першої інстанції, під час апеляційного розгляду справи не встановлено. Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу захисника Мартинишина Павла Володимировича залишити без задоволення. Постанову судді Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 28 квітня 2025 року в цій справі щодо ОСОБА_1 залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя О.С. Гончар