Ухвала КАС ВС № 380/14105/24

УХВАЛА 08 вересня 2025 року м. Київ справа №380/14105/24 адміністративне провадження № К/990/29106/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Єресько Л.О., суддів: Соколова В.М., Загороднюка А.Г., перевіривши касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дії та бездіяльності протиправними,- УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач) , в якому просив: - визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати у належному розмірі грошового забезпечення, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року, за весь час затримки виплати з 30.01.2020 по день її фактичної виплати - 01.05.2024; - зобов`язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати у належному розмірі грошового забезпечення, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року, за весь час затримки виплати з 30.01.2020 по день її фактичної виплати - 01.05.2024. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 28.10.2024 позовну заяву ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 передбаченої Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 № 2050-ІІІ компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати суми місячного грошового забезпечення за весь час затримки виплати з 30.01.2020 по день її фактичної виплати - 01.05.2024. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплатити ОСОБА_1 , компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати суми місячного грошового забезпечення за весь час затримки виплати з 30.01.2020 по день її фактичної виплати - 01.05.2024 відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №

159. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, Військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Ухвалою від 15.11.2024 Восьмий апеляційний адміністративний суд відмовив у задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору та апеляційну скаргу залишив без руху через відсутність документа про сплату судового збору, суд зобов`язав скаржника усунути цей недолік протягом десяти днів, надавши документ про сплату судового збору в розмірі 1453,44 грн. Ухвалою від 11.12.2024 Восьмий апеляційний адміністративний суд апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 повернув, оскільки скаржник, станом на момент постановлення цієї ухвали, не усунув недоліки шляхом сплати судового збору у вказаній сумі у встановлений судом строк. При цьому суд апеляційної інстанції установив, що копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху військова частина отримала 18.11.2024 в Електронний кабінет скаржника. Ухвалою від 23.12.2024 Восьмий апеляційний адміністративний суд апеляційну скаргу залишив без руху через відсутність документа про сплату судового збору, суд зобов`язав скаржника усунути цей недолік протягом десяти днів, надавши документ про сплату судового збору в розмірі 1453,44 грн. Ухвалою від 06.01.2025 Восьмий апеляційний адміністративний суд апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 повернув, оскільки скаржник, станом на момент постановлення цієї ухвали, не усунув недоліки шляхом сплати судового збору у вказаній сумі у встановлений судом строк. При цьому суд апеляційної інстанції установив, що копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху військова частина отримала 23.12.2024 в Електронний кабінет скаржника. Ухвалою від 10.02.2025 Верховного Суду відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.01.2025 у справі №380/14105/24. Ухвалою від 10.03.2025 Восьмий апеляційний адміністративний суд апеляційну скаргу залишив без руху для подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження та надано апелянту строк для усунення її недоліків 10 днів з дня вручення ухвали. Ухвалою від 21.03.2025 Восьмий апеляційний адміністративний суд визнано неповажними причини пропуску Військовою частиною НОМЕР_1 строку на апеляційне оскарження та відмовлено у задоволенні заяви про поновлення строку апеляційного оскарження. У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28.10.2024 у справі № 380/14105/24 на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України. Не погодившись з ухвалою апеляційного суду про відмову у відкритті, Військова частина НОМЕР_1 звернулася до Верховного Суду з цією касаційною скаргою. Ухвалою від 20.05.2025 Верховного Суду касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.03.2025 у справі № 380/14105/24 повернуто. 18.06.2025 до Верховного Суду надійшла повторна касаційна скарга Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.03.2025 у справі № 380/14105/24. Ухвалою від 04.07.2025 Верховного Суду касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.03.2025 у справі № 380/14105/24 повернуто. 08.07.2025 до Верховного Суду втретє надійшла касаційна скарга Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.03.2025 у справі № 380/14105/24.10.07.2025 від скаржника на виконання ухвали про залишення без руху надійшла уточнена касаційна скарга. Ухвалою Верховного Суду від 18.08.2025 касаційну скаргу залишено без руху, з підстав недотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Заявникові надано строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання до суду касаційної інстанції: - уточненої касаційної скарги із зазначенням про допущені судом апеляційної інстанції порушення конкретних норм процесуального права при його ухваленні; - клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження із обґрунтуванням поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження; - оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 2422,40 гривень Згідно з інформацією, наявною в комп`ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду», електронний документ (ухвала суду про залишення касаційної скарги без руху від 06.02.2025) доставлена в Електронний кабінет Військової частини НОМЕР_1 18.08.2025 о 20 год 54 хв, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа. 29.08.2025 від скаржника на виконання ухвали про залишення без руху надійшла заява про поновлення строку на касаційне оскарження та 01.09.2025 заява про уточнення касаційної скарги. Вирішуючи клопотання скаржника в частині поновлення строків на касаційне оскарження, колегія суддів виходить з наступного. Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Тобто особа, яка зацікавлена у поданні касаційної скарги, мусить вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, цілком використовувати наявні засоби та можливості, передбачені законодавством. Отже, учасники процесу мають діяти вчасно та в належний спосіб, вони не мають допускати затримки та невиправданого зволікання під час виконання своїх процесуальних обов`язків. Також згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Наведеними положеннями КАС України чітко окреслений характер процесуальної поведінки учасників справи, відповідно до якого особа, яка зацікавлена у поданні касаційної скарги, мусить діяти сумлінно, тобто виявляти добросовісне ставлення до наявних у неї прав і здійснювати їхню реалізацію в такий спосіб, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без невиправданих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, передусім щодо дотримання строку на касаційне оскарження. Для цього учасник справи повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати цілком наявні засоби та можливості, передбачені законодавством. Суд зауважує, що строк звернення до суду, як одна із складових гарантії «права на суд», може і має бути поновленим, лише у разі наявності достатніх на те поважних причин. Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду. Суд повторно звертає увагу скаржника, що за змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. Колегія суддів, не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, зазначає, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини другої статті 332 КАС України у системному зв`язку із частиною восьмою статті 169 КАС України, зі змісту яких слідує, що скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення. Колегія суддів зазначає, що за інформацією, наявною в комп`ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду» вперше подану касаційну скаргу ухвалою Верховного Суду від 20.05.2025 повернуто скаржнику у зв`язку з неусунення недоліків ухвали про залишення касаційної скарги без руху. Вдруге подану касаційну скаргу у цій справі Верховний Суд ухвалою від 04.07.2025 повернув скаржнику теж у зв`язку з неусуненням недоліків ухвали про залишення касаційної скарги без руху. Втретє подану касаційну скаргу ухвалою Верховного Суду від 18.08.2025 касаційну скаргу Дніпропетровської обласної прокуратури залишено без руху з підстав невідповідності касаційної скарги вимогам статті 330 КАС України. Сам по собі факт повернення касаційної скарги не свідчить про наявність дійсно істотних перешкод чи труднощів для своєчасного вчинення процесуальних дій, які не залежать від волевиявлення особи. При вирішенні питання про поважність наведених позивачем причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданого адміністративного позову. Суд зауважує на періоді часу, у якому відбувалося повторне звернення відповідача із повторною касаційною скаргою, що свідчить про допущення ним необґрунтованих зволікань щодо реалізації права на повторне звернення до суду. Так, загальний строк, що минув з дати постановлення ухвали апеляційного суду і до дати звернення із цією касаційною скаргою становить більше місяця, що виходить за межі строку, встановленого КАС України для касаційного оскарження судових рішень. Невиконання скаржником вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, повернення заявнику касаційної скарги не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку. Поважними причинами пропуску строків звернення до суду необхідно розуміти обставини, які є об`єктивно непереборними, та не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами. Водночас на законодавчому рівні не регламентується, які причини є поважними, а які ні. Питання щодо визначення поважності підстав пропуску строку звернення до суду залишається на розсуд суду. При цьому поновлення строку не є обов`язком суду, а є предметом його оцінки (розсуду) залежно від встановлених обставин, доводів і доказів сторін. У разі подання позивачем клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження суд повинен надати йому оцінку та вирішити шляхом визнання/невизнання причин пропуску такого строку поважними/неповажними. Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання касаційної скарги здійснюється судом касаційної інстанції у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на касаційне оскарження судового рішення. Колегія суддів зауважує, що норми КАС України не містять виключень або підстав для звільнення учасників процесу від обов`язку надавати докази до суду та доводи ті обставини, які є підставами для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження. Суд наголошує, що особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов`язаний з об`єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами. Колегія суддів враховує, що право на повторне звернення із касаційною скаргою після її повернення не є абсолютним й окрім його реалізації без зайвих зволікань, скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які об`єктивно не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення. Суд зазначає, що повернення касаційної скарги не зупиняє та не перериває строк на касаційне оскарження, а та обставина, що повернення касаційної скарги не позбавляє повторного звернення до суду касаційної інстанції не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої касаційної скарги без урахування процесуальних строків встановлених для цього. Будь-яких інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження, доводів на їх обґрунтування скаржником не наведено, відповідних доказів на їх підтвердження не надано. Водночас наявність права на повторне звернення до суду з касаційною скаргою не є безумовною підставою для поновлення строку. Окрім реалізації такого права без зайвих зволікань, скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення. Отже, враховуючи обставини справи, зазначену скаржником причину пропуску строку не можна вважати поважною, тобто такою, що не залежала від волевиявлення особи, яка подає клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, і пов`язана з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для поновлення процесуального строку на касаційне оскарження, оскільки скаржником не зазначено об`єктивних причин його пропуску та не надано доказів, що це підтверджують. Таким чином, скаржником не виконано вимоги ухвали Верховного Суду від 18.08.2025 про залишення касаційної скарги без руху. Отже, станом на момент постановлення цієї ухвали скаржником вимоги ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху шляхом надання до суду касаційної інстанції клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням причин пропуску такого строку та надання належних доказів не виконано. Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті). Наведеними положеннями КАС України чітко обумовлений характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку касаційного оскарження. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними. Керуючись пунктом 4 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, УХВАЛИВ: Визнати неповажними підстави пропуску Військовою частиною НОМЕР_1 строку на касаційне оскарження ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2025 року у справі № 120/11908/24. Відмовити у задоволенні заяви Військовою частиною НОМЕР_1 про поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2025 року у справі № 120/11908/24. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дії та бездіяльності протиправними. Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена. СуддіЛ.О. Єресько В.М. Соколов А.Г. Загороднюк