Постанова Закарпатський апеляційний суд № 309/4374/24

Справа № 309/4374/24 П О С Т А Н О В А Іменем України 26 серпня 2025 року м. Ужгород Закарпатський апеляційний суд у складі колегії суддів: Головуючого судді-доповідача: Мацунича М.В. суддів: Кожух О.А., Джуги С.Д. за участю секретаря судового засідання: Савинець В.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», на рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 02 січня 2025 року, ухвалене суддею Волощук О.Я., в справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості встановив: У вересні 2024 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Позов мотивує тим, що між АТ КБ «ПриватБанк» та відповідачкою ОСОБА_1 було укладено договір про надання банківських послуг, з метою отримання яких ОСОБА_1 27.05.2022 підписала заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг. Внаслідок укладення кредитного договору відповідачка отримала платіжні інструменти - кредитні картки НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 задля можливості користування банківським рахунком. Відповідачка ОСОБА_1 користувалася кредитним лімітом, відповідно до виписки по рахунку здійснювала операції за рахунком. Однак, відповідачка ОСОБА_1 не сплатила заборгованість за операції, які були проведені за допомогою платіжного інструменту - банківської картки НОМЕР_1 за період часу з 26.08.2023 по 27.08.2023 в розмірі 49 280,20 грн. За поясненнями ОСОБА_1 , наданими банку, позивачем встановлено, що 26.08.2023 приблизно о 20:30 на її фінансовий номер телефону поступив дзвінок з номеру НОМЕР_4 , співрозмовниця представилась працівницею (оператором) компанії «Київстар» та повідомила, що у її номеру НОМЕР_5 вийшов термін використання, але термін можна продовжити в телефонному режимі, через певну комбінацію. Не підозрюючи нічого ОСОБА_1 набрала зі свого мобільного телефону комбінацію по підказці «оператора» та натиснула клавішу виклику, після чого її SIM-картка НОМЕР_5 перестала працювати. Зібрані у ході перевірки дані свідчать про те, що первинний несанкціонований вхід в акант додатку «Приват24» клієнта ОСОБА_1 став можливим через компрометацію клієнтом конфіденційних даних (фінансовий номер не змінювався, вхід в акаунт «Приват24» здійснено шляхом коректного вводу логіну, та відновлення пароля через РIN-код). Використовуючи вказані дані, треті особи отримали доступ до акаунту клієнта, змінили пароль входу в додаток «Приват24» клієнта та здійснили операції по картковому рахунку. Вина банку в проведених операціях по картці - відсутня. У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідачка станом на 18.07.2024 має заборгованість в розмірі 33 765,81 грн., яка складається з наступного: 27 319,22 грн. - заборгованість за тілом кредита; 6 446,59 грн. - заборгованість за простроченими відсотками. Таким чином, банк просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь вищезазначену заборгованість та сплачений судовий збір у розмірі 2 422,40 гривень. Рішенням Хустького районного суду Закарпатської області від 02 січня 2025 року у задоволенні позову відмовлено. Суд мотивував своє рішення тим, що відповідачка зверталася до правоохоронних органів та до банку з приводу вчинення щодо неї шахрайських дій, а тому в останньої було відсутнє волевиявлення на вчинення такого перерахування, а банком не заперечується факт її (відповідачки) підтвердження безпідставності таких перерахувань. Посилання АТ КБ «ПриватБанк» на ту обставину, що відповідачка порушила Умови та Правила надання банківських послуг, оскільки своїми діями сприяла незаконному використанню інформації, яка дала змогу ініціювати третій особі проведення платіжних операцій, не заслуговують на увагу, оскільки такі доводи зводяться виключно до припущень, що не мають доказового підтвердження. Суд прийшов до висновку, що списання грошових коштів з карткового рахунку відповідачки відбулося не за її розпорядженням, поза її волею і вона не повинна нести відповідальності за такі операції. Виявивши безпідставне списання коштів, відповідачка звернулася до правоохоронних органів. Не погоджуючись із рішенням АТ КБ «ПриватБанк» подало апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задоволити позовні вимоги банку в повному обсязі. Вважає рішення суду першої інстанції необґрунтованим, прийнятим без повного, всебічного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи та ухваленим з порушенням норм процесуального та матеріального права. Зазначає, що відповідачкою було скомпроментовано дані своєї картки та PIN-коду до неї, а також номер свого фінансового телефону, тобто доступ до додатку «Приват24» було отримано саме через недбалість ОСОБА_1 . Використовуючи дані відповідачки треті особи отримали доступ до аканту клієнта, змінили пароль входу в додаток «Приват24» та здійснили ряд фінансових операцій по картковому рахунку. Тобто, відповідачкою було порушено Умови і правила надання банківських послуг, а саме п.2.1.4.5.1. Клієнт несе повну відповідальність за усі операції, які здійснюються за допомогою карток, які є електронним платіжним засобом, емітованим для обслуговування його рахунку. Клієнт несе повну відповідальність за несанкціонований доступ до його грошових коштів, в разі, якщо його дії або бездіяльність призвели до втрати картки, розголошенню пін-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжну операцію. Суд першої інстанції не звернув увагу на те, що саме власна бездіяльність відповідача щодо збереження її конфіденційної інформації сприяла тому, що сторонні особи могли використати її особисту інформацію для здійснення банківських переказів. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Бітюра А.А., зазначає, що доводи апеляційної скарги необґрунтовані, а рішення суду першої інстанції ухвалене згідно чинного законодавства. Вказує, що банком не спростовано факту звернення відповідачки до правоохоронних органів щодо шахрайських дій, а також факту звернення до банку з приводу таких. АТ КБ «ПриватБанк» не довів, що саме дії чи бездіяльність відповідачки призвели до втрати нею своїх персональних даних карткового рахунку та ініціювання платіжних операцій третіми особами. Списання грошових коштів з карткових рахунків споживачки відбулося не за її розпорядженням і вона не повинна нести відповідальність за такі операції. Виявивши безпідставне списання коштів, відповідачка звернулася до правоохоронних органів та повідомила банк. У дане судове засідання з`явилась Дурдинець Р.Ю., яка діє в інтересах АТ КБ «ПриватБанк». Просила апеляційну скаргу задоволити, рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог. У режимі відеоконференцзв`язку з`явився адвокат Бітюра А.А., який діє в інтересах ОСОБА_1 , який просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити рішення суду першої інстанції в силі. Відповідачка ОСОБА_1 , подала до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з тим, що її представник знаходиться в м. Одеса та не зможе приймати участь в розгляді справи, однак, зважаючи на те, що представник відповідачки доєднався до розгляду справи в режимі відео конференції, а тому підстави для відкладення розгляду відсутні. Відповідачка ОСОБА_1 повідомлена про судове засідання належним чином, шляхом надіслання їй судової повістки поштовими засобами зв`язку, про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення з відміткою про вручення від 24.03.2025. Враховуючи зазначене та керуючись нормою ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів дійшла до думки, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така не підлягає задоволенню, виходячи з наступних доводів. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. З приписів ст. 76, ст. 77, ч.ч. 1, 2, ст.ст. 78, 79, 80, ст. 81 ч.ч. 1, 4 ЦПК України вбачається, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є клієнтом АТ КБ «ПриватБанк» за договором банківського обслуговування. Зазначені обставини визнані відповідачем. 27.05.2022 ОСОБА_1 підписала заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг. Підпис відповідачки було здійснено власноруч на планшеті, як передбачено вимогами Постанови НБУ від 13.12.2019 № 151 «Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі». Згідно довідки АТ КБ «ПриватБанк» від 22.07.2024 № 0000003672577193, ОСОБА_1 за кредитним договором отримала кредитні картки: НОМЕР_1 від 27.05.2022 терміном дії до 03/23, НОМЕР_2 від 27.08.2023 терміном дії до 07/27 та НОМЕР_3 від 28.08.2023 терміном дії до 08/27. Згідно виписки за договором за період з 27.05.2022 по 22.07.2024 року, вбачається, що в період з 26.08.2023 по 27.08.2023 здійснено банківські операції - грошові перекази на загальну суму 49 290,55 грн. Спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу стягнення з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача грошової суми за кредитним договором № б/н від 27.05.2022 станом на 18.07.2024 у розмірі 33 765,81 грн., яка, як вбачається з розрахунку заборгованості складається із заборгованості за поточним тілом кредиту - 27 319,22 грн. та заборгованості за простроченими відсотками 6 446,59 грн. та яка оспорюється відповідачкою як її заборгованість. ОСОБА_1 29.08.2023 звернулася до АТ КБ «ПриватБанк» та повідомила, що 26.08.2023 приблизно о 20:30 на її фінансовий номер телефону поступив дзвінок з номеру НОМЕР_4 , співрозмовниця представилась працівницею (оператором) компанії «Київстар» та повідомила, що у її номеру НОМЕР_5 вийшов термін використання, але термін можна продовжити в телефонному режимі, через певну комбінацію. Не підозрюючи нічого ОСОБА_1 набрала зі свого мобільного телефону комбінацію по підказці «оператора» та натиснула клавішу виклику, після чого її SIM-картка НОМЕР_5 перестала працювати. 28.08.2024 ОСОБА_1 у додатку «Приватбанк» дізналась, що з її кредитної картки НОМЕР_1 було перераховано грошові кошти на загальну суму 46 722,79 грн. 29.08.2023 відповідачка звернулася в поліцію із заявою про шахрайство. Представник відповідачки надав суду витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні №12023071050000521 від 29.08.2023 за ч. 4 ст. 190 КК України. Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до наступного. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України). Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду. Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 березня 2023 року в справі № 753/8671/21 (провадження № 61-550св22). Як свідчить тлумачення статті 526 ЦК України цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов`язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов`язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов`язання. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (частина перша статті 509 ЦК України). Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно із частиною першою статті 626 та статті 627 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно із статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено законом або договором, або розірвання договору, сплата неустойки. Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. З матеріалів справи слідує та сторонами не оспорюється, що між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 існують правовідносини банківського (фінансового) характеру. 27.05.2022 ОСОБА_1 підписала заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг. Підпис відповідачки було здійснено власноруч на планшеті, як передбачено вимогами Постанови НБУ від 13.12.2019 № 151 «Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі». Відповідачці ОСОБА_1 було відкрито кредитні картки: НОМЕР_1 від 27.05.2022 терміном дії до 03/23, НОМЕР_2 від 27.08.2023 терміном дії до 07/27 та НОМЕР_3 від 28.08.2023 терміном дії до 08/27. 26.08.2023 приблизно о 20:30 на фінансовий номер телефону відповідачки поступив дзвінок з номеру НОМЕР_4 , співрозмовниця представилась працівницею (оператором) компанії «Київстар» та повідомила, що у її номеру НОМЕР_5 вийшов термін використання, але термін можна продовжити в телефонному режимі, через певну комбінацію. ОСОБА_1 набрала зі свого мобільного телефону комбінацію по підказці «оператора» та натиснула клавішу виклику, після чого її SIM-картка НОМЕР_5 перестала працювати. 28.08.2024 ОСОБА_1 у додатку «Приватбанк» дізналась, що з її кредитної картки НОМЕР_1 було перераховано грошові кошти на загальну суму 46 722,79 грн. 29.08.2023 відповідачка звернулася в поліцію із заявою про шахрайство. Правоохоронними органами було зареєстровано кримінальне провадження за ч. 4 ст. 190 КК України (шахрайство, вчинене у великих розмірах, або шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки) за №12023071050000521. У своїх доводах в апеляційній скарзі АТ КБ «ПриватБанк» зазначає, що відповідачкою було скомпроментовано дані своєї картки та PIN-коду до неї, а також номер свого фінансового телефону, тобто доступ до додатку «Приват24» було отримано саме через недбалість ОСОБА_1 . Апеляційний суд не може погодитись з такими доводами з огляду на наступне. З витягу з ЄДРДР про зареєстроване кримінальне провадження (а.с.126) слідує, що відповідачка не передавала третім особами дані своєї картки та PIN-коду до неї, єдину дію яку вчинила відповідачка було введення комбінації, яку їй вказала «представник компанії». У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суд увід 11.12.2024 у справі №753/25744/21 касаційний суд виснував, що держава забезпечує особливий захист більш слабкого суб`єкта економічних відносин, а також фактичну, а не формальну рівність сторін у цивільно-правових відносинах шляхом визначення особливостей договірних правовідносин у сфері споживчого кредитування та обмеження дії принципу свободи цивільного договору. Це здійснюється через встановлення особливого порядку укладення цивільних договорів споживчого кредиту, їх оспорювання, контролю за змістом та розподілу відповідальності між сторонами договору. Банк зазначає, що відповідачкою було порушено Умови і правила надання банківських послуг, а саме п.2.1.4.5.1. Клієнт несе повну відповідальність за усі операції, які здійснюються за допомогою карток, які є електронним платіжним засобом, емітованим для обслуговування його рахунку. Клієнт несе повну відповідальність за несанкціонований доступ до його грошових коштів, в разі, якщо його дії або бездіяльність призвели до втрати картки, розголошенню пін-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжну операцію. Однак, в даному випадку, не можна констатувати, що саме недбалість відповідачки призвела до компроментації її особистих даних таких як: номер карткового фінансового рахунку, PIN-код картки чи входу в додаток «Приват24» або CVV-коду. Як зазначав представник банку у відповіді на відзив поданої у суді першої інстанції, що в ході проведення перевірки баком встановлено вхід з нетипового мобільного пристрою для даної клієнтки з ip адреси, яка непритаманна їй. Після чого було змінено пароль входу до «Приват24», однак PIN-код самої картки не змінювався, а також підтвердженням IVR дзвінка банку на фінансовий номер відповідачки. Отримавши доступ до додатку «Приват24» треті особи отримали повні дані картки, можливість змінювати кредитний ліміт та проводити платежі. Зазвичай, при зміні паролю в додатку «Приват24» є функція нагадування паролю, яке здійснюється шляхом надіслання смс-повідомлення на фінансовий номер. В даному випадку, зміна паролю відбулась не з вини відповідачки, оскілки остання не підозрювала, що саме сталося з її фінансовим номером, оскільки треті особи отримали доступ до її фінансового номеру і в подальшому до додатку «Приват24», де з 26.08.2023 по 27.08.2023 було здійснено ряд платежів. Зокрема, з наданої відповіді ГУ НП в Закарпатські області від 08.11.2024 (а.с.128), слідує, що з кредитної картки НОМЕР_6 шахрайським шляхом було здійснено наступні перекази коштів: -26.08.2023 о 21:27 переказ коштів в розмірі 4 263,10 гривень на картку АТ «Таскомбанк»; -26.08.2023 о 21:29 переказ грошових коштів в розмірі 25 492,50 гривень на картку АТ «Таскомбанк»; -26.08.2023 о 21:32 переказ грошових коштів в розмірі 15 089,50 гривень на картку АТ «Ідея банк»; -26.08.2023 о 22:42 переказ грошових коштів в розмірі 1 877,69 гривень на картку АТ «Ідея банк». Загальна сума платежів в той день склала 46 722,19 гривень. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати касаційного цивільного суду від 16.08.2023 у справі №176/1445/22 виснував, що сам факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як списання коштів з рахунку користувача, не може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції; за відсутності належних і допустимих доказів сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною в таких цивільних відносинах, правові відносини споживача з банком фактично не є рівними. Апеляційний суд поділяє позицію суду першої інстанції з приводу недоведеності доводів на які посилається АТ КБ «ПриватБанк», а саме, що ОСОБА_1 здійснювала фінансові операції, а також те, що недбалістю такої було скомпроментовано особисті дані фінансового рахунку, що призвело до списання грошових коштів третіми особами. Тобто, відсутні підстави стверджувати, що відповідачкою було порушено Умови і правила надання банківських послуг АТ КБ «ПриватБанк». Списання грошових коштів відбулося не за розпорядженням чи вини відповідачки, а тому така не повинна нести відповідальність за здійснені фінансові операції. Отже, колегія суддів апеляційного суду, приходить до обґрунтованих висновків, що рішення суду першої інстанції ухвалене із повним та всебічним з`ясуванням обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, таке рішення відповідає чинним нормам матеріального та процесуального права, а тому на підставі статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін. Враховуючи вищенаведене та керуючись статтями 12, 18, 367, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України апеляційний суд ухвалив: апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», залишити без задоволення. Рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 02 січня 2025 року, залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 01 вересня 2025 року. Суддя-доповідач: Судді: