Постанова Дніпровський апеляційний суд № 182/1204/25

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/2003/25 Справа № 182/1204/25 Суддя у 1-й інстанції - Борисова Н. А. Суддя у 2-й інстанції - Сєдих А. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 серпня 2025 року м.Кривий Ріг Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Сєдих А.В., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 квітня 2024 року, щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовий квиток серія НОМЕР_1 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_2 , солдат стрілець, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності, за ч.1 ст.130, ч.5 ст. 126 КУпАП,- ВСТАНОВИВ: Згідно постанови відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №994033 від 15.02.2025 року, 15.02.2025 року о 15.25 год. в м. Нікополь по вул. Шевченка біля буд. 81а, водій ОСОБА_1 керував автомобілем Skoda Octavia д.н. НОМЕР_3 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці ока, бліде обличчя, почервоніння очей, жвавість рухів. Від проходження огляду в медичному закладі на стан наркотичного сп`яніння у спеціальному медичному закладі відмовився, що зафіксовано на бодікамеру №799285. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.5 ПДР України. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №994034 від 15.02.2025 року, 15.02.2025 року о 15.25 год. в м. Нікополь по вул. Шевченка біля буд. 81а, водій ОСОБА_1 керував автомобілем Skoda Octavia д.н. НОМЕР_3 , не маючи права керування вказаним транспортним засобом, у зв`язку з тим, що не має посвідчення водія відповідно категорії.. Правопорушення вчинено повторно протягом року. Постановою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 квітня 2024 року справи №182/1204/25 провадження №3/0182/742/2025 та №182/1205/25 провадження №3/0182/743/2025 об`єднано в одну справу під №182/1204/25 провадження №3/0182/742/2025. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ч.5 ст. 126 КУпАП. Накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень. Стягнуто на користь держави 605 грн. 60 коп. судового збору. З таким судовим рішенням не погодився ОСОБА_1 та оскаржив її в апеляційному порядку з пропуском строку. У клопотання про поновлення строку вказує, що не був належно повідомлений про розгляд справи: На момент судового розгляду перебував на передовій, виконуючи бойове завдання, тому не міг бути присутнім у суді та подати заяву про відкладення слухання. Не отримував постанову суду через безперервну військову службу у зоні бойових дій не отримав копії постанови, дізнався про неї лише наприкінці червня 2025 року після арешту рахунків. Вказує, що отримав поранення під час виконання обов`язків, перебування на лікуванні та у відпустці після поранення підтверджуються медичними документами. Вважає, що справу розглянуто з порушенням підсудності, протокол мав бути направлений до Марганецького міського суду, оскільки саме там він зареєстрований. Суд не врахував військовий статус, що Жога перебував у службовому відрядженні, не керував автомобілем, що належав військовій частині, а обставини зовнішнього вигляду пояснюються тривалим перебуванням на передовій. Порушено право на захист: Суд не дослідив усіх обставин справи, що свідчать про відсутність складу правопорушення, що призвело до ухвалення незаконної постанови. У апеляційній скарзі апелянт просить оскаржувану постанову скасувати, провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП. На обґрунтування апеляційних вимог вказує, що постанова є незаконною, оскільки висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи і ґрунтуються на недопустимих або сумнівних доказах. Вказує, що у протоколі про адміністративне правопорушення відсутнє чітке формулювання, від якого саме огляду алкогольного чи наркотичного, він нібито відмовився, а також яким саме чином мав проходити такий огляд. Це позбавляє особу права на захист, суперечить ст. 256 КУпАП та порушує принцип правової визначеності. Зазначає, що порушено процедуру огляду на стан сп`яніння оскільки не оформлено направлення на огляд відповідно до Інструкції № 1452/735, не залучено двох свідків, не здійснено відеофіксації з технічним описом, не роз`яснено порядок огляду. Таким чином, доказ щодо відмови від огляду є юридично недійсним відповідно до ч. 5 ст. 266 КУпАП. Вважає, що факт керування транспортним засобом не підтверджений. В матеріалах справи відсутні допустимі докази того, що він фактично керував автомобілем під час руху, що є необхідною умовою для кваліфікації правопорушення за ч. 5 ст. 126 КУпАП. Зазначає, що ознаки сп`яніння, зазначені в протоколі, не відповідають визначеним у законі отже, у поліції не було підстав вимагати огляду. Вказує, що як діючий військовослужбовець, відповідно до ст. 266-1 КУпАП, він міг бути підданий огляду лише уповноваженими представниками Військової служби правопорядку, чого зроблено не було. Тобто, вся процедура огляду є недійсною з підстав спеціального правового режиму. Вважає, що його не було відсторонено від керування, як того вимагає ст. 266 КУпАП при підозрі на сп`яніння, що є ще одним порушенням процедури. Зазначає, що зупинка транспортного засобу була незаконною, оскільки в протоколі та рапорті відсутні обґрунтовані підстави для її здійснення. Це тягне за собою недопустимість усіх наступних дій та зібраних доказів. Вказує, що судом порушено ст. 268 КУпАП, адже справу було розглянуто за його відсутності, при тому що реального підтвердження належного повідомлення не надано. Він перебував на передовій та фізично не міг бути поінформованим про розгляд справи. Зазначає, що суд неправомірно здійснив розгляд справи, оскільки вона не була підсудна Нікопольському міськрайонному суду, а мала б розглядатися за місцем реєстрації особи у м. Марганець, відповідно до ч. 2 ст. 276 КУпАП. Вказує, що постанова ґрунтується на рапорті та протоколі, які не підтверджені жодними іншими доказами ані технічними засобами, ані свідками, ані матеріалами відеозапису, що суперечить стандарту доказування поза розумним сумнівом, визначеному як у національному праві, так і у практиці ЄСПЛ. Вважає, що в матеріалах справи відсутні допустимі докази, зібрані відповідно до закону, а отже відсутній склад правопорушення за обома інкримінованими статтями: ч. 1 ст. 130 та ч. 5 ст. 126 КУпАП. Зазначає, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження підлягає закриттю за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. Сторони про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Клопотань про відкладення розгляду справи не надходило. Перевіривши матеріали адміністративної справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків. Відповідно до вимог ст.285 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення оголошується негайно після розгляду справи, а копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Копія постанови суду в той же строк вручається або висилається особі, яка притягується до адміністративної відповідальності. Суд апеляційної інстанції вважає зазначені апелянтом причини пропуску строку апеляційного оскарження поважними та вважає за можливе визнати причину пропуску строку поважною та поновити строк апеляційного оскарження постанови. Статтею 294 КУпАП визначено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом. Як регламентують приписи ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов`язаний, зокрема, з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП. Суд, у відповідності з приписами ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Дані вимоги закону при розгляді матеріалів за протоколами про адміністративні правопорушення судом першої інстанції дотримані і висновок суду про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень за фактом подій 15.02.2025 року передбачених ч.5 ст. 126, ч.1 ст. 130 КУпАП, є правильним, а зміст постанови відповідає вимогам, передбаченими ст. 283 КУпАП, оскільки в ній наведені докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення ОСОБА_1 вказаного адміністративного правопорушення. Відповідно до диспозиції ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність за даною статтею настає у разі керування транспортним засобом особами в стані алкогольного, наркотичного або іншого сп`яніння, а так само у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння. Відповідно до п. 2.5 ПДД України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до ч.1 ст. 126 КУпАП адміністративна відповідальність за даною статтею настає у разі керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством. Згідно частини другій вказаної статті, адміністративна відповідальність настає у разі керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом. Згідно частини третій вказаної статті, адміністративна відповідальність настає у разі керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами. Згідно частини четвертій вказаної статті, адміністративна відповідальність настає у разі керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами. Згідно частини п`ятій вказаної статті, адміністративна відповідальність настає у разі повторного протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, та тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п`яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого. Так, факт вчинення адміністративних правопорушень та винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень підтверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №994033 від 15.02.2025 року, 15.02.2025 року о 15.25 год. в м. Нікополь по вул. Шевченка біля буд. 81а, водій ОСОБА_1 керував автомобілем Skoda Octavia д.н. НОМЕР_3 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці ока, бліде обличчя, почервоніння очей, жвавість рухів. Від проходження огляду в медичному закладі на стан наркотичного сп`яніння у спеціальному медичному закладі відмовився, що зафіксовано на бодікамеру №799285. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.5 ПДР України. Даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №994034 від 15.02.2025 року, 15.02.2025 року о 15.25 год. в м. Нікополь по вул. Шевченка біля буд. 81а, водій ОСОБА_1 керував автомобілем Skoda Octavia д.н. НОМЕР_3 , не маючи права керування вказаним транспортним засобом, у зв`язку з тим, що не має посвідчення водія відповідно категорії. Правопорушення вчинено повторно протягом року. Направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану наркотичного сп`яніння від 15.02.2025 року, згідно якого гр. ОСОБА_1 було направлено до Томаківської КП «МЦМЛ`ММР» з ознаками наркотичного сп`яніння: звужені зіниці ока, бліде обличчя, почервоніння очей, жвавість рухів. Від проходження огляду гр. ОСОБА_1 відмовився. Копією постанови серія ЕНА №4081051 від 15.02.2025 року, згідно якої ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу. Довідкою з інформаційно-телекомунікаційної системи інформаційного порталу НПУ, інформація щодо отримання посвідчення водія на право керування транспортними засобами ОСОБА_1 відсутня. Довідкою з інформаційно-телекомунікаційної системи інформаційного порталу НПУ, згідно якої ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, постанова серія ЕНА №3604739 від 04.12.2024 року. Крім того на підставі ст. 251, ст. 280 КУпАП судом апеляційної інстанції у судовому засіданні досліджено інші наявні докази по справі, а саме Акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого виявлено ознаки наркотичного сп`яніння від огляду відмовився. Диском з файлами відеозапису з бодікамери, які долучено до протоколу про адміністративне правопорушення, на яких зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, його зупинку працівниками поліції, які під час спілкування з водієм ОСОБА_1 виявлено у водія ознаки наркотичного сп`яніння. На закону вимогу працівників поліції пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі, водій ОСОБА_1 відмовився. ОСОБА_1 були роз`ясненні наслідки такої відмови, роз`ясненні його права та обов`язки, відсторонено від керування транспортним засобом. Ознайомлено зі складеними матеріалами про вчинення адміністративних правопорушень. Проаналізувавши докази по справі, вважаю, що в діях ОСОБА_1 міститься склад правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч.2 ст. 130 КУпАП. Дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч.5 ст. 126 та за ч.1 ст.130 КУпАП. Стягнення суддею накладене відповідно до вимог ст. 33 КУпАП, з урахуванням характеру вчинених правопорушень, даних про особу, відповідно до санкції ч.5 ст.126, ч.1 ст. 130 КУпАП. Вірно застосував вимоги ч. 2 ст. 36 КУпАП та остаточно визначив остаточне стягнення за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. Доводи апеляційної скарги, що суд неправомірно здійснив розгляд справи, оскільки вона не була підсудна Нікопольському міськрайонному суду, а мала б розглядатися за місцем реєстрації особи у м. Марганець, відповідно до ч. 2 ст. 276 КУпАП, є безпідставними та не ґрунтуються на вимогах закону, оскільки відповідно до ч.1 ст.276 КУпАП за загальним правилом справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення. ОСОБА_1 згідно наявних матеріалів справи скоїв адміністративні правопорушення в м. Нікополь по вул. Шевченка біля буд. 81а. Доводи апеляційної скарги щодо порушення судом ст. 268 КУпАП у зв`язку з розглядом справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є безпідставними. Посилання ОСОБА_1 на те, що він перебував на передовій та не міг бути поінформованим про розгляд справи, не спростовують встановлених обставин. Згідно матеріалів справи ОСОБА_1 працівниками поліції був ознайомлений зі складеними протоколами про адміністративні правопорушення, та був повідомлений про дату час та місце розгляду складених відносно нього протоколів у Нікопольському міськрайонному суді Дніпропетровської області. Відповідно до вимог Конвенції про захист прав і свобод людини розгляд справи повинен відбутися в розумний строк, тривалість якого залежить від складності справи, загальної сукупності доказів, які необхідно дослідити, процесуальної поведінки учасників судового розгляду та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та інших обставин. Особи, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення, розпоряджаються своїми правами на власний розсуд, однак користуватися ними повинні сумлінно в межах процесуального закону відповідно до їх призначення і тією мірою і в тих формах, які необхідні для досягнення мети провадження у справі. Так, згідно з ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права. У рішенні Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року, у справі «Смірнов проти України» зазначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, своєю поведінкою та діями сприяти як найшвидшому судовому розгляду, чого в діях апелянта не вбачається. Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" від 07.07.1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було зневільовано ключовий принцип - верховенство. В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляд справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Крім того у матеріалах справи наявні конверти, які суд направляв на зазначену в матеріалах справи адресу ОСОБА_1 , однак вони повернулися до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання». ОСОБА_1 у своїй апеляційній скарзі не оскаржує факт своєї обізнаності про розгляд складених відносно нього протоколів про адміністративні правопорушення у Нікопольському міськрайонному суді Дніпропетровської області. Водночас у скарзі зазначає, що перебував на передовій та фізично не міг бути поінформованим про розгляд справи. Це свідчить про його пасивну поведінку та відсутність заінтересованості брати участь у розгляді справи в суді. ОСОБА_1 , усвідомлюючи, що не перебуває за вказаною в протоколах адресою, не повідомив суд про засоби зв`язку з ним і не подав клопотань, спрямованих на забезпечення розгляду справи за його участю. Крім того, апеляційний суд звертає увагу, що справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч.5 ст. 126, ч.1 ст.130 КУпАП, не відносяться до переліку, визначених ст. 268 КУпАП справ, при розгляді яких, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності є обов`язковою, з врахуванням строку притягнення особи до адміністративної відповідальності, передбаченого ст. 38 КУпАП, суд першої інстанції вірно прийшов до висновку провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, на підставі наявних матеріалів, оскільки безпідставне умисне затягування справи порушує завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення(ст. 1 КУпАП). Усі доводи апеляційної скарги про невідповідність фактичних обставин справи, а саме: відсутність доказів факту керування транспортним засобом, твердження про безпідставну та незаконну зупинку, відсутність направлення на огляд щодо стану наркотичного сп`яніння, незалучення двох свідків, відсутність відеофіксації, не роз`яснення порядку проведення огляду та не відсторонення від керування транспортним засобом є безпідставними й повністю спростовуються наявними матеріалами справи, а саме: направленням на огляд щодо стану наркотичного сп`яніння та відеозаписами з бодікамер працівників поліції, які спростовують усі зазначені доводи апелянта. Відповідно до ч.2 ст.266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У даному випадку участь свідків не є обов`язковою, оскільки були застосовані технічні засоби відеозапису, які наявні у матеріалах справи на диску. Аналізуючи апеляційні доводи, що у протоколі про адміністративне правопорушення відсутнє чітке формулювання, від якого саме огляду алкогольного чи наркотичного, він нібито відмовився, а також яким саме чином мав проходити такий огляд, апеляційний суд вважає їх такими, що не заслуговують на увагу. Відповідно до ч.1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Як вбачається з протоколів про адміністративне правопорушення серії ААД №994033 від 15.02.2025 року та серії ААД №994034 від 15.02.2025 року щодо ОСОБА_1 , вони містять усі необхідні дані, передбачені положеннями ч.1 ст. 256 КУпАП, зокрема, і суть адміністративного правопорушення, що ставиться у провину водію ОСОБА_1 . Відносно позиції апелянта, що він ОСОБА_1 є військовослужбовцем, та відповідний огляд на визначення ступеню сп`яніння відносно нього, мав проводитись за нормами ст. 266-1 КУпАП, суд зазначає наступне. Стаття 266 КУпАП, визначає порядок відсторонення осіб від керування транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та окрім того порядок проведення відповідних оглядів. Згідно ст. 266-1 КУпАП, визначено проведення оглядів військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. У даному випадку ОСОБА_1 є особою яка керувала транспортним засобом, був зупинений працівниками поліції поза межами розташування військової частини, а тому огляд відносно нього повинен проводитись відповідно до норм ст. 266 КУпАП, як до водія транспортного засобу. Таким чином, огляд був проведений працівниками поліції як уповноваженими особами на проведення відповідних оглядів, та ними було вірно застосовані норми Кодексу України про адміністративні правопорушення. Міркування апелянта, що підстав для проведення огляду ОСОБА_1 на стан наркотичного сп`яніння у поліцейських не було, так як зазначені в протоколі ознаки сп`яніння, не відповідають визначеним у законі, не заслуговують на увагу, оскільки право поліцейського виявляти водіїв із ознаками алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів унормовано Законами України «Про Національну поліцію», «Про дорожній рух», постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103 «Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року №1452/735 «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції». На підставі викладеного апеляційний суд зазначає, що ознаки сп`яніння встановлює поліцейський під час спілкування з водієм, та наявність таких ознак на думку поліцейського саме і є підставою для пропонування огляду на стан сп`яніння. Доводи апелянта оцінюються судом апеляційної інстанції як такі, що спрямовані на ухилення ОСОБА_1 від відповідальності за вчинені адміністративні правопорушення. Доводи, що сукупність викладених апелянтом обставин у апеляційній скарзі вказують на те, що протоколи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 є недійсними, а долучені до них матеріали є недопустимими доказами, є безпідставними, оскільки наведені ним міркування з цього приводу носять суб`єктивний характер і не підтверджені доказами. Доводи апеляційної скарги, які, на думку апелянта, зумовлюють незаконність прийнятого рішення, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки у своїй сукупності зводяться до особистого тлумачення законодавства та не свідчать про порушення судом вимог процесуального закону, які б слугували підставою для скасування оскаржуваного рішення. Суддя апеляційного суду приходить до висновку, що підстави для скасування або зміни постанови судді районного суду відсутні. На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя,-

ПОСТАНОВИВ: Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 квітня 2024 року, у справі про адміністративні правопорушення передбачених за ч.1 ст.130, ч.5 ст. 126 КУпАП, щодо ОСОБА_1 залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя